Вітаємо на блозі «Вікімедіа Україна» — відділення Фонду Вікімедіа в Україні.

У Києві відбувся перший Вікі-концерт

15 травня в Київському будинку вчених відбувся Концерт вокальної музики в рамках проекту “Світова класика українською”, організований громадською організацією “Вікімедіа Україна”.

Українські вокальні переклади мають давню традицію, закладену М. Рильським, М. Лукашем, Л. Старицькою-Черняхівською, Б. Теном. Проте їхні переклади майже не видавалися і тому лишаються маловідомі. Тому в рамках проекту “Світова класика українською” видано клавір опери “Сокіл” Д. Бортнянського в українському перекладі М. Стріхи.

Концерт 15 травня охопив якнайширший стильовий і жанровий спектр. Більша частина творів, що прозвучали під час концерту, — це романси Ф. Шуберта, р. Шумана, М. Глінки, М. Римського-Корсакова, Дж. Пуччіні та С. Рахманінова в поетичному перекладі Юрія Отрошенка. З теплими спогадами про київського лікаря, поета і перекладача Юрія Яковича Отрошенка до присутніх звернувся друг митця Володимир Тольба, дякуючи ГО “Вікімедіа Україна” за небайдужість до спадщини митця.

У концерті прозвучали кілька сучасних творів Оксани Євсюкової на вірші Тетяни Череп і Марини Попової, а також Андрія Бондаренка на слова Л. Керрола (в перекладі В. Корнієнка). Солісти — народний артист України Микола Коваль, народний артист України Степан Фіцич, заслужена артистка України Наталія Кречко, заслужена артистка України Оксана Дондик, Оксана Євсюкова. Також у концерті взяли участь Лауреати міжнародних конкурсів Андрій Бондаренко (фортепіано), Андрій Дьомін (кларнет), Василь Бабич (віолончель). Зал аплодував виконавцям стоячи, а після заключної “Застільної пісні” з опери “Травіата” Дж. Верді взагалі вибухнув палкими оваціями і змусив виконати цей твір “на біс”.

Один із організаторів концерту, член правління ГО “Вікімедіа Україна”, член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко зазначив, що концерт був унікальним: “Після того, як Київська опера відмовилась від українських перекладів у перші роки Незалежності, рідне слово у світовій музичній класиці ви вже не почуєте майже ніде. Винятки поодинокі — студія при Національній музичній академії України поставила українською “Севільського цирульника”. 1994 року один раз у театрі Франка низка камерних творів прозвучали українською у виконанні Ганни Колесник-Ратушної. Між тим результат захоплюючий — мало того, що вокалісти добре співають, так ще ви й розумієте, про що!”

“Зараз майже всі “на віру” сприймають твердження, що оперу і будь-яку вокальну музику можна виконувати лише мовою оригіналу, бо начебто так досягається єдність музики і слова. І ніхто навіть не намагається замислитися, а чи насправді це так. А якщо почитати, що писали на цю тему славетні композитори минулого, то читачі неабияк здивуються, коли довідаються, що, приміром, і Джузеппе Верді, і Ріхард Вагнер, і Дмитро Шостакович і чимало інших шанованих авторів саме тієї музики, яку слід співати, вважали, що вокальну музику слід виконувати тією мовою, яка зрозуміла для публіки. Відомо, як Верді тяжко працював над французькими перекладами своїх найголовніших опер. Вагнер дуже переймався, щоб публіка в Австралії отримала адекватне уявлення про “Лоенгріна” англійською. І, очевидно, за тим стояла не просто якась філантропія, а глибоке усвідомлення того, що і в оперній арії, і в романсі, і в пісні музика і текст однаково важливі чинники. Тому, коли хтось намагається говорити про єдність музики і незрозумілого тексту, то, очевидно, глибоко фальшивить”, — зазначив академік АН Вищої школи України, доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

Ще одна особливість концерту — його повний запис із метою поширення відео- та аудіоматеріалів на умовах так званих “вільних ліцензій”. Зокрема фотографії та записи, зроблені на цьому концерті, будуть доступні на Вікісховищі на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported, що передбачає право на копіювання, розповсюдження і створення похідних робіт за умови зазначення авторства та випуску похідних творів на умовах тієї самої ліцензії. Тобто, “Світова класика українською” стане першим в Україні вокальним надбанням, яке відтепер зможе вільно використовувати будь-хто.

Більше див. у категорії Вікісховища: http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:WikiConcert_2013_Kyiv

Вікімедіа Україна представляє концерт вокальної музики

15 травня 2013 Вікімедіа Україна представляє:

Концерт вокальної музики

В рамках проекту
«Світова класика українською»

Звучатимуть романси Ф. Шуберта, Р. Шумана, М. Глінки, П. Чайковського та С. Рахманінова в українському перекладі Юрія Отрошенка.

А також сучасні твори Оксани Євсюкової
на слова Тетяни Череп і Марини Попової,

та Андрія Бондаренка на слова Л. Керрола (в перекладі В. Корнієнка)

Солісти –

Народний артист України
МИКОЛА КОВАЛЬ (баритон)

Народний артист України
СТЕПАН ФІЦИЧ (тенор)

Заслужена артистка України
НАТАЛІЯ КРЕЧКО (сопрано)

Заслужена артистка України
ОКСАНА ДОНДИК (сопрано)

ОКСАНА ЄВСЮКОВА (сопрано)

В концерті братимуть участь –

Лауреати міжнародних конкурсів

АНДРІЙ БОНДАРЕНКО (фортепіано)

АНДРІЙ ДЬОМІН (кларнет)

ВАСИЛЬ БАБИЧ (віолончель)

Вхід вільний

Афіша концерту

Про проект

Проект «Світова класика українською» має на меті відкрити українським меломанам скарбницю українських перекладів іноземної оперної та камерно-вокальної класики.

Потреба в таких перекладах вмотивована самою природою вокальною музики – вона є синкретичним мистецтвом інтонації і поезії, і якщо інтонація завжди знайде ключ до сфери підсвідомого, то поетичний текст – лише будучи заспіваним рідною мовою слухача.

Традиція українських вокальних перекладів має давню традицію, закладену такими поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л.Старицька-Черняхівська, Борис Тен. В силу історичних причин їх переклади майже не видавалися і тому лишаються маловідомими. Бралися за українські переклади і сучасні поети, серед яких Максим Стріха та Юрій Отрошенко, проте і їх популяризацією на жаль не обтяжує себе держава.

Заповнити білу пляму української культури покликаний проект «Світова класика українською». Раніше нам вдалося видати клавір опери «Сокіл» Д. Бортнянського в українському перекладі М. Стріхи. Сподіваємось на плідну співпрацю з музикантами і літераторами в майбутньому.

Таблиця розриву між Вікіпедіями

Файл-сирець для побудови графіка articles.xls 

За підсумками квітня українська Вікіпедія встановила новий рекорд популярності. За місяць було переглянуто 86,1 млн сторінок, що на 35,4 млн перевищує показник квітня 2012, який становив 50,7 млн сторінок.  Це дозволило зберегти перше місце місце в світі за темпами зростання популярності (+70%). У першій світовій п’ятірці за швидкістю зростання відвідуваності також  вікіпедії арабською (+57%),  російською (+50%), тайською (+46) і корейською (+43) мовами.

Українська Вікіпедія також вже другий місяць поспіль залишається на 18 місці за популярністю серед світових вікіпедій.

За числом статей поки вдається зберегти 14 місце (440 848), але цей показник під загрозобю, адже за числом збільшення числа статей — українська Вікіпедія зайняла лише 21 місце із показником 3906 нових статей.

 

 

 

Творити музику тепер можна не виходячи з Вікіпедії.

24 квітня у проектах Вікімедіа включено підтримку плаґіну “Score”, що дозволяє записувати ноти мовами розмітки LilyPond або ABC.  Обидві розмітки використовують літери латинського алфавіту та ряд символів пунктуації, які можна легко набрати в текстовому редакторі, або ж просто на сторінці редагування статті Вікіпедії. Ззовні розмітка може нагадувати джерельний код якого-небудь вигадливого скрипту. Натомість результат роботи – звичайнісіньке графічне зображення нот і midi-файл, який можна прослухати.

Раніше ноти у проектах Вікімедіа завантажувались виключно у графічних форматах.  Для їх підготовки вікіпедист мусив набирати ноти в одному з нотних редакторів (наприклад Sibelius або Finale), експортовувати файли у графічний формат і завантажувати на сервер як зображення, що потім вклеювалися в статті Вікіпедії чи Вікіджерел. В разі виявлення помилки в нотному записі вікіпедист мусив відкрити набраний ним файл у тому ж нотному редакторі, внести виправлення, знову експортувати в графічний формат і завантажити виправлене зображення ще раз. Недоліком цього методу є неможливість спільної праці, адже файли нотних редакторів проектами Вікімедіа не підтримуються. Тобто, якщо Ви помітили помилку в тексті, набраному іншим користувачем, Вам лишалося або “достукатись” до автора і просити його внести виправлення, або набрати нотний текст “з нуля” і завантажити як нове зображення.

Новий плаґін усуває цей недолік. Тепер над нотною розміткою може спільно працювати необмежена кількість музикантів. При цьому можна відслідкувати внесок кожного з учасників, так само, як і в роботі над звичайною статтею Вікіпедії. Щоправда для музикантів обидві розмітки можуть виглядати непривабливо. На відміну від  Sibelius‘а, сторінка Вікіпедії не дозволить Вам ввести ноти віртуозним пасажем з MIDI-клавіатури, а нотографічні тонкощі вимагатимуть складних експериментів з розміткою. Тому для вікіпедистів-”сібеліанців” можливо стане в нагоді плаґін sib2ly,  що експортує набрані у Sibelius’і партитури  у формат .xml і транслює мовою LilyPond.

З першими прикладами нотної розмітки в українській Вікіпедії Ви можете ознайомитись у статті  GNU LilyPond, де для ілюстрації її можливостей представлено, зокрема, початок «Херувимської пісні» Максима Березовського.

Наразі спільнота вікімедійців обговорює місце майбутньої нотної бібліотеки – вона може розвиватися як в рамках Вікіджерел, так і окремим проектом.

Заходи в Мілані

20 квітня, в неділю, в Мілані відбулася фідбек-сесія учасників конференції Вікімедіа з членами Комітету з розподілу коштів при Раді довірених Фонду Вікімедіа. Детальніше у випуску «The Signpost» за 22 квітня 2013.

Групова фотографія учасників Конференції Вікімедіа 2013.

З 21 по 24 квітня Комітет продовжив роботу. Участь у роботі взяв член Комітету — Юрій Пероганич. Очікується, що інформація про роботу Комітету, включаючи результати розгляду заявок на фінансування буде опублікована в неділю, 28 квітня. Нижче — фотографії членів комітету і персоналу Фонду Вікімедіа, які брали участь у роботі.

Члени Комітету з розподілу коштів

Персонал Фонду Вікімедіа

Спільна фотографія

Віківишкіл у Переяславі

24 квітня вікімедійці Євген Букет та Андрій Бондаренко провели віківишкіл в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. В ході віківишколу було показано презентацію “Українська Вікіпедія: Як долучитися до спільної справи?“, в режимі реального часу доповнено статтю про Переяславський університет, вікімедійці розповіли про нові проекти ГО “Вікімедіа Україна”, зокрема запросили студентів взяти участь у конкурсі “Вікі любить Землю”. Викладачі університету в свою чергу запросили учасників Вікіпедії відвідати 26  музеїв міста Переяслава, серед яких – знаменитий Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, а також розповіли гостям про значні напрацювання колективу у збиранні краєзнавчої інформації, відомостей про видатних особистостей краю та історичних досліджень подій козацької доби. Поступово, силами студентів та викладачів Університету ці матеріали будуть привнесені у Вікіпедію та Вікіджерела.

Переяславський університет став четвертим вищим навчальним закладом, що уклав меморандум про співпрацю з “Вікімедіа Україна” після Київського, Сумського та Харківського університетів. Доробок студентів університету планується відстежувати на сторінці Переяславського вікіпроекту
Фотозвіт про Віківишкіл можна переглянути на Вікісховищі.

«Вікі любить Землю» презентовано в Мілані. Підсумки першого тижня

22 квітня Завершився перший тиждень фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Станом на 0 годин 00 хвилин 22 квітня завантажено 2107 світлин.

Окрім подолання позначок 2000 і 2013, неділя, 21 квітня запам’ятається ще й тим, що саме цього дня конкурс «Вікі любить Землю» було презентовано світовій вікі-спільноті під час міжнародної “Wikimedia Conference 2013″, що проходила з 18 по 21 квітня в Мілані. Саме в програмі третього дня конференції відбулася презентація проектів «Вікімедіа Україна», чільне місце в якій займав фотоконкурс «Вікі любить Землю», про який розповів член оргкомітету конкурсу Ілля Корнійко. Враженнями про презентацію поділився заступник голови правління ГО «Вікімедіа Україна» Андрій Бондаренко:

Наша презентація пройшла досить успішно, ми зірвали аплодисменти публіки, взявши кількістю, лаконічністю, змістовністю доповіді

Оргкомітет звертає увагу учасників конкурсу на те, що світлини одразу потрапляють до конкурсної категорії тільки якщо використовується спеціальний завантажувач. Також обов’язковим є вказання для фотографії правильного ідентифікатора (ID) пам’ятки, який можна дізнатися у списку пам’яток. Цей ідентифікатор складається з літер, які позначають область, і цифр — номера охоронної території. Фотографії з неправильним ID не будуть допущені до участі в конкурсі.

Новини конкурсу, його умови, інформація про призи та інша корисна інформація публікується на сайті — http://wle.org.ua/

Презентацію конкурсу в Мілані в форматі PDF можна переглянути на Вікісховищі Файл:WikimediaUA_MilanConf2013.pdf

Нижче невеличка добірка конкурсних світлин завантажених у перший тиждень.

світанок на г. Ай-Петрі