Archive

Archive for the ‘Культура і мистецтво’ Category

Переможців конкурсу «Каштановий рояль» можна буде почути на Вікісховищі!

Rojal4«Вікімедіа Україна» виступатиме інформаційним партнером конкурсу піаністів «Каштановий рояль», що організує Дім культури і освіти «Майстер-клас» 16-19 травня в Києві. Вперше в історії музичних конкурсів, адуіозаписи кращих виконань будуть опубліковані в проектах Вікімедіа на умовах вільних ліцензій. Таким чином переможці конкурсу отримають унікальну можливість потрапити на сторінки найбільшої у світі енциклопедії, а найбільша енциклопедія – поповнитися аудіо матеріалами.

Конкурс проводитиметься в двох номінаціях – «аматори» і «гранд-аматори». В першій номінації передбачено один тур – в ній можуть брати участь виконавці без музичної освіти, в другій виконавці передбачено три тури – вона розрахована на тих, хто має спеціальну музичну освіту, але не працюють по спеціальності.  Детальніше з умовами конкурсу можна ознайомитись на офіційному сайті «Майстер-класу».

«Вікімедіа Україна»  вже має досвід публікації аудіозаписів на умовах вільних ліцензій. Зокрема, в грудні минулого року записами інструментальних творів Миколи Лисенка поділилися студенти Львівської консерваторії, а у березні цього року дозвіл на публікацію своїх записів романсів в україномовних перекладах Юрія Отрошенка дала співачка Ганна Колесник-Ратушна. Втім, не всі аудіозаписи можуть бути завантажені на Вікісховище – з точки зору американського законодавства під вільною ліцензію не можна публікувати виконання творів, якщо сам твір захищений авторським правом, наприклад твір сучасного композитора або композитора нещодавнього минулого – в цьому випадку необхідно просити згоду правовласника.

Компакт-диск від Ганни Колесник-Ратушної тепер у вікіпроектах

солов'їною до вас, мої рідніНапередодні жіночого свята “Вікімедіа Україна” отримала безцінний подарунок від української співачки Ганни Колесник-Ратушної  – дозвіл на публікацію на умовах вільної ліцнзії власного компакт-диску “Солов’їною до вас, мої рідні”. 

На цьому компакт-диску співачка записала 16 романсів авторів різних національних шкіл в україномовному перекладі Юрія Отрошенка.  Переклади Юрія Отрошенка публікуються на Вікіджерелах   у вигляді текстів та нот завдяки дозволу, що Вікімедіа Україна отримала від вдови поета, Галини Василівни.  Тепер же, завдяки компакт-диску, кожен охочий зможе не тільки прочитати ці переклади, але й відчути красу українського слова у музиці, в співі, як це і було передбачено поетом.

Цей диск став першим з українських компакт-дисків, доступних на умовах вільрної ліцензії. Компакт-диск був записаний в 1995 році в Києві, вокалістка співала у супроводі оркестру Київськї опери під орудою Івана Гамкала, аранжування зробив Володимир Губа.  Нове забарвлення у виконанні Ганни Колесник-Ратушної отримують шедеври західно-європейської класики  – “Ave Maria” Шуберта, “Елегія” Массне, вокальні твори російських композиторів, зокрема “Полюбила я на печаль свою” С. Рахманінова,   а також російські романси – “Очі чорнії“,  “Візник не жени так коней” та інші. Виданий компакт-диск був у Канаді в 1997 році, куди співачка емігрувала ще в 1970-ті роки.

Цей компакт-диск є унікальним для сучасної української музичної культури. На початку 1990-х років, коли Україна здобула незалежність і, здавалося б, усі можливостві для відродження національної культури, українські переклади витісняються як з оперної, так і з камерної сцени практикою виконання мовою оригіналу. Видання україномовних перекладів вокальної класики лишилися бібліографічною рідкістю, а рідкісні аудіозаписи солов’їною можна знайти хіба в фоноархівах. Українська співачка наважилась піти всупереч моді і продемонструвати, що “рідною мовою можна відтворити найвищі зразки музичної класики”.

Таку ж саму мету – врятувати від забуття і розкрити красу україномовних вокальних перекладів, ставлять собі і вікімедійці, що працюють над проектом “Світова класика українською“.   Учасники проекту сподіваються, що спів Колесник-Ратушної надихне молодих виконавців продовжити її справу, і вокальна класика в перекладах рідною мовою ще зазвучить на українській сцені.

“Сокіл” в українському перекладі підкорив Дрогобиччан

IMG_0242

Після концерту (зліва направо) – видавець Святослав Сурма, директор Дрогобицького музичного училища Микола Ластоцевький, диригент Микола Михаць, директор театру Микола Гнатенко, заступник голови Правління “Вікімедіа Україна” Андрій Бондаренко. Фото – Анна Кручай

Український переклад лібрето Максима Стріхи до опери Д. Бортнянського “Сокіл”, що був опублікований “Вікімедіа Україна”, знайшов своє творче життя на театральній сцені в Дрогобичі.

17 лютого у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич) відбувся Вечір старовинної театральної музики із творчої спадщини Дмитра Бортнянського. Ідея цього проекту належала головному диригентові театру – заслуженому діячу мистецтв України Миколі Михацю.

В концерті прозвучали три номери з опери “Алкід”, концерт для чембало з оркестром і 9 номерів з опери “Сокіл“, усі – в українському перекладі Максима Стріхи. Детальна продумана режисура, художнє оформлення, а також детальні коментарі, що знайомили слухачів з біографією композитора та усіма подробицями сюжетів опер створили більше ніж концертну – цілком театральну атмосферу. Прем’єра мала шалений успіх у дрогобицької публіки – зал аплодував стоячи. Окрему подяку перед повним залом глядачів було оголошено громадській організації “Вікімедіа Україна”, що ініціювала видання клавіру опери з україномовним перекладом, свого часу подарований Миколі Михацю – очевидно без цього видання подія була би неможливою. Нагадаємо, що видавцем клавіру виступив Святослав Сурма, він також був присутній у концертній залі.

Музиканти відзначали особливу майстерність М. Стріхи як перекладача – його український переклади зберігали усі смислові нюанси реплік героїв, співпадіння акцентів літературного і музичного текстів утворювали ту нерозривну синкретичну єдність, яка забезпечує щирий і живий відгук у душі слухача – “Соколу” публіка аплодувала стоячи.

Вже після концерту представники “Вікімедіа Україна” подарували Миколі Михацю нещодавно видану збірку поезії і вокальних перекладів Ю. Отрошенка. Було висловлено сподівання, що творча співпраця нашої організації з дрогобицьким театром у популяризації співаного українського слова матиме своє продовження. Хочеться висловити щире захоплення дрогобиччанами, що змогли подарувати собі і гостям міста таке неповторне свято української музики і українського слова. Хочеться вірити, що приклад Дрогобича надихатиме інші міста України у такій необхідній справі відродження української культури.

Твори Юрія Отрошенка незабаром з’являться у вікіпроектах.

Дозвіл на публікацію творів Юрія Отрошенка на умовах вільної ліцензії на прохання вікімедійців дала вдова митця – Галина Василівна.

Працюючи більшу частину життя у медицині, у вільний від роботи час Юрій Отрошенко писав вірши, малював картини і складав музику. 2012 року його твори були видані у книзі “П’єси і переклади співаної поезії”. На жаль автор не дожив до її виходу, висловивши надію, що його здобутки будуть поширені шанувальниками українського мистецтва.

Співана поезія Юрія Отрошенка викликала особливий інтерес учасників проекту “Світова класика українською”, покликаного сприяти виконанню світових шедеврів вокальної музики в перекладах рідною мовою. В доробку автора – більше сотні перекладів оперних арій та романсів західних та російських композиторів, зокрема Дж.Верді, Ф.Шуберта, М.Глінки, С.Рахманінова. За життя автора ряд перекладених ним романсів в 1990-ті роки виконувала і записала на компакт-диск Ганна Колесник, яка нині мешкає у Канаді. Переклади Отрошенка відрізняються особливою мелодійністю мови – завдяки глибокому розумінню музики автор тонко відчував мелодику слова і природу вокального виконавства, відтак вони зручні для співу і захоплюють милозвучністю.

“Вікімедіа Україна” розпочала роботу над публікацією українських вокальних перекладів ще рік тому. Зокрема, опублікована минулого року опера “Сокіл” Бортнянського в перекладах М. Стріхи сьогодні прозвучить в конецртному виконанні в Дрогобичі, а незабаром – в Києві. Маємо надію, що в майбутньому за нашого сприяння і вокальна класика в перекладах Юрія Отрошенка звучатиме з концертної сцени.

Див. також Рецензію книги на сторінках “Слова просвіти”

Найпопулярніші письменники України. Версія української Вікіпедії.

В продовження досліджень відвідуваності статей української Вікіпедії анонсуємо статистику відвідуваності статей про письменників України за результатами 2012 року.  Мета дослідження – встановити, ким із письменників України найбільше цікавляться українці.

Тарас Шевченко

Як показали підрахунки, позицію літератора номер міцно тримає Тарас Шевченко – статтю про великого кобзаря прочитали протягом року майже півмільйони разів, тобто в середньому – 1286 разів на день. До першої трійки вже традиційно потрапляють Іван Франко та Леся Українка. Доречі,  статті про цих трьох літераторів входять і в першу десятку статей української Вікіпедії за загальною статистикою, займаючи відповідно 2-е, 5-е і 6-е місце.

Із наших сучасників до десятки улюблених пощастило увійти лише Ліні Костенко – статтю про неї  прочитали більше 100 тисяч разів. Цікаво, що в номінації українських композиторів ми спостерігали схожу ситуацію – беззаперечне лідерство Миколи Лисенка і лише один сучасник в топ-10 – Мирослав Скорик. Наводимо у вигляді талиці “топ-10″ письменників України в номінації “усіх часів” і номінації сучасників:

Серед письменників усіх часів Серед сучасних письменників
Письменник відвідувань Письменник відвідувань
1 Тарас Шевченко  469 446 1 Костенко Ліна 131 267
2 Іван Франко  237 544 2 Юрій Андрухович 60 419
3 Леся Українка 214 145 3 Дмитро Павличко 51 823
4 Григорій Сковорода   160 257 4 Іван Драч 42 629
5 Ліна Костенко 131 267 5 Люко Дашвар 41 549
6 Валер’ян Підмогильний  116 346 6 Оксана Забужко 40 154
7 Михайло Коцюбинський 112 611 7 Валерій Шевчук 36 578
8 Микола Хвильовий 106 057 8 Ірена Карпа 30 857
9 Володимир Винниченко  103 253 9 Марія Матіос  30 201
10 Олександр Довженко 98 864 10 Любко Дереш 27 697

Якщо порівняти наш список найпопулярніших з опублікованим нещодавно рейтингом найуспішнніших за всерією журналу “Фокус”, ми побачимо, що списки сильно відрізняються.  Власне лише одна письменниця – Люко Дашвар, змогла потрапити одночасно в обидві топ-10, близьким до її успіху був Сергій Жадан (21344 перегляди, 13-е місце).

Натомість представники російської літератури, зокрема й очільниця топ-списку “Фокусу” Симона Вілар в українській Вікіпедії мають скромні показники. Так, статтю про Марину та Сергія Дяченків прочитали 9074 рази (36-е місце), про Олеся Бузину  – 7679 (42-е місце) а про Симону Вілар – лише 146 разів.

Додамо, що певною мірою на відвідуваність статей Вікіпедії впливає їх якість і повнота, тому шанувальників української літератури ми запрошуємо доповнювати статті як про улюблених письменників, так і про найвизначніші твори української літератури. А що стосується неспівпадіння топ-списків, то пояснення лежить у  різниці в критеріях відбору. Мабуть, кількість покупців не тотожна кількості прихильників творчості, як і взагалі успішність не тотожна хисту. Принаймні про це свідчить саме існування Вікіпедії, яка принципово не продається, але охоче відвідується.

Ким із музикантів цікавляться українці?

Дослідження відвідуваності статей музичної тематики показало, що читачі української Вікіпедії цікавляться найбільше українськими, потім західними і лише потім російськими музикантами.

Людвіг ван Бетховен

Учасники музичного вікіпроекту завершують роботу по збору статистичних даних відвідуваності статей української Вікіпедії. В номінаціях найпопулярніший композитор, співак та гурт списки очолили відповідно Микола Лисенко, Соломія Крушельницька та гурт «Океан Ельзи». Жодному із зарубіжних музикантів не вдалося перевершити за популярністю українських.

Із зарубіжних композиторів до першої трійки увійшли Людвіг ван Бетховен (2-е місце), Й. С. Бах (3-є місце). В. А. Моцарт (5-е місце) поступився українському Миколі Леонтовичу (4-е місце),  а українець Володимир Івасюк (6-е місце) випередив росяінина Петра Чайковського.

Із зарубіжних гуртів попереду The Beatles (2-е місце), та Queen (5-місце).

Файл:Beatlessullivantogether.jpg

The Beatles

Джастін Бібер

Із зарубіжних співаків в десятку втрапив лише Джастін Бібер (10-е місце).

Окремі дослідження стосувалися музичних альбомів та опер.  Тут також перші місця посіли українські твори, а другі – західні. Відповідно альбом С. Вакарчука «Брюссель» (7381 відвідувань) перевершив дебютний альбом Вітні Х’юстон (6171), а  «Запорожець за Дунаєм» (12197) та «Наталка Полтавка» (9083) -  «Весілля Фігаро» (6505). Найпопулярніші російські опери – «Князь Ігор» (3275)  та «Євгеній Онєгін» (2979) займають відповідно 7-у і 8-у сходинки.

Значний інтерес проявляють читачі української вікіпедії до народної музики. Так, високі рейтинги мають статті Щедрівки (43903 відвідувань), Українські народні пісні (37415) та Колядки (35530). Одвічна боротьба «року» і «попси» однозначно вирішена на користь «року» — статтю Рок-музика прочитали 44220 рази, тоді як Поп-музика лише  13783. Кращі за «попсу» показники мають Джаз (27206), Барокова музика (15860)  і Дабстеп (15586).

Наскільки симпатії наших читачів відповідають симпатіям українців загалом? На це питання ми не готові відповісти і запрошуємо до діалогу фахівців у сфері музичної соціології.

Світові топ-10 за версією української Вікіпедії
(переглядів за 2012)

Композитори
Микола Лисенко 87669
Людвіг ван Бетховен 40769
Й. С. Бах 36293
Микола Леонтович 32591
В. А. Моцарт 28695
Володимир Івасюк 27670
Петро Чайковський 26376
Джоаккіно Россіні 24522
Фридерик Шопен 23646
Максим Березовський 19533
Музичні гурти
Океан Ельзи 37674
The Beatles 31105
Дзідзьо 30970
Скрябін 28346
Queen 24434
AC/DC 19470
Брати Гадюкіни 18488
System of a Down 18093
Аква Віта 17784
Антитіла 17632
Співаки
Соломія Крушельницька 58809
Назарій Яремчук 56712
Сергій Джигурда 42476
Злата Огневич 31059
Ірена Карпа  30857
Ані Лорак 29175
Квітка Цісик 28659
С. Вакарчук 24276
Олег Скрипка 23213
Джастін Бібер 23085

Детальніше на сторінці http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Проект:Музика/Найвідвідуваніші_статті/2012

Українці обирають Лисенка, Крушельницьку та… Океан Ельзи!

Учасники музичного вікіпроекту проводять вже традиційне дослідження популярності статей про музикантів. Переможців трьох українських номінацій ми можемо привітати вже сьогодні – це Микола Лисенко, Соломія Крушельницька і гурт “Океан Ельзи“.

Микола Лисенко

В композиторській номінації все виглядає консервативно. Микола Лисенко втретє поспіль виграє номінацію з великим відривом -  статтю про основоположника української композиторської школи протягом року відвідали 87669 разів, найбільше – в березні, коли композитор святкував свій 170-річний ювілей.  Перша п’ятірка не змінилася з минулого року – це Микола Леонтович (32 591), Володимир Івасюк (27 670), Максим Березовський (19 533)  і Мирослав Скорик (17 608). Окрім Скорика серед наших сучасників, як і минулого року – Євген Станкович (6649) та Валентин Сильвестров (5520).

Solomiya Krushelnytska.jpg

Соломія Крушельницька

У співацькій номінації на радість академістам на вершину Олімпу нарешті потрапила оперна співачка, а саме – Соломія Крушельницька. Статтю про неї прочитали 58809 разів, найбільше – у вересні, коли видатній співачці виповнилося 140.  Чемпіонка минулого року – Злата Огневич, цього разу поступилась ще двом ветеранам сцени – Назарію Яремчуку (56712) і Сергію Джигурді (42476).

Під час зустрічі зі студентами у «Львівській політехніці» (17 березня 2009)

Лідер гурту “Океан Ельзи” С. Вакарчук. Фото – PavloFriend

В номінації музичних колективів лідерство вже третій рік поспіль втримує “Океан Ельзи”. Цього року статтю про них прочитали 37674 рази. А ось на другому місці – дебютанти української Вікіпедії – гурт  Дзідзьо. Стаття про цей гурт з’явилася в проекті лише 24 серпня 2012 року, але 5 неповних місяців гурту вистачило, щоб набрати 30970 переглядів і обійти такі славетні колективи як “Скрябін” (28346)  та “Брати Гадюкіни” (18488)

Порівняння з минулим роком свідчить і про те, що статті про музикантів відвідують все частіше. Підрахунки показують, що статті про українських композиторів відвідували в 1,52 рази частіше ніж торік, про музичні гурти – в 1,56 разів, а а про українських  співаків – в 2,01 рази частіше ніж торік.  На фоні загального річного росту відвідуваності української вікіпедії в 1,43 рази – результат для музикантів приємний. Що стосується статей про зарубіжних музикантів – сподіваємось, що їх статистику незабаром також опублікують.

Вікімедіа Польща організує фотовиставки на залізничних вокзалах

Виставка

Виставка фотографій на вокзалі “Варшава центральна”. Фото – Adam Kliczek, ліцензія CC-BY-SA 3.0 Unported

Товариство Wikimedia Polska спільно з Польськими державними залізницями проводитиме виставку кращих фотографій конкурсу “Вікі любить пам’ятки” на польських залізничних вокзалах. З 8 по 27 січня світлинами насолоджуватимуться пасажири центрального варшавського вокзалу, після чого виставку планується перемістити на залізничні вокзали Ґдині та Вроцлава, повідомляється у блозі Вікімедіа. До уваги подорожуючих представлено 10 кращих польських фотографій, 13 – іноземних, та 2 інформаційні блоги – про конкурс та проекти фонду Вікімедіа.

Польський досвід співпраці з залізницею поки що є унікальним, але відкритий для наслідування. Нагадаємо, що в Україні виставки конкурсних фотографій проводилися в Домі культури та освіти “Майстер клас” у Києві, а також в ТРК “Щодня” в Мукачеві. Наразі спільнота вікіпедистів готується до проведення нового конкурсу – “Вікі любить пам’ятки – 2013

Студенти Львівської консерваторії наповнюють проекти Вікімедіа записами творів Лисенка

Файл:Нижанківського, 5.JPG

Львівська національна музична академія. Фотографія з конкурсу “Вікі любить пам’ятки”, автор – Zatushevskyy

На Вікісховищі з’явилася категорія “аудіофайли творів Миколи Лисенка“, над наповненням якої працюють студенти Львівської національної музичної академії, що носить ім’я фундатора української композиторської школи. Твори Миколи Віталійовича записуються на студентських концертах і завантажуються на Вікісховище на умовах вільної ліцензії CC BY-SA, завдяки чому можуть вільно розповсюджуватися і тиражуватися за умови вказання виконавців творів і збереження  ліцензії. Всі ці записи можна прослухати і безпосередньо зі сторінки про видатного композитора в українській Вікіпедії.

Ініціатором проекту виступив студент Львівської консерваторії Юрій Булка, який редагує Вікіпедію більше 4 років, а нещодавно став членом “Вікімедіа Україна”. Раніше Юрій двічі організовував у Львівській консерваторії вікі-тренінги – у жовтні 2011 та у жовтні 2012,  і тепер Львівська консерваторія стала одним із перших вишів,  що долучаються до систематичної роботи над наповненням проектів Вікімедіа.

Залучення студентів до наповнення Вікіпедії та її братніх проектів не тільки збагатило би електронну скарбницю знань, але і було би корисним для самих студентів. Зокрема, як зазначають волонтери міжнародного проекту «Wikimedia Outreach», студент, який розміщує свої роботи у проектах Фонду Вікімедіа, відчуває, що його роботу «читатимуть тисячі», що його робота для багатьох буде корисною, і, нарешті, він зможе продемонструвати свою роботу друзям або рідним. Звичайно, це стосується як написання статей у Вікіпедію, так і завантаження мультимедії.

Вікмедіа Україна зацікавлена у розширені співпраці з навчальними закладами. На сьогодні меморандуми про співпрацю вже укладені з трьома вишами – Київським, Харківським та Сумським університетами.

Оголошено міжнародного переможця конкурсу “Wiki loves monuments”

Підсумки міжнародного конкурсу Вікі любить пам’ятки підбито. Найбільше членам журі сподобалася гробниця Сафдарджанґа в Нью-Делі, Індія.

Гробниця Сафдарджанґа, Нью-Делі. Фотографія Pranav Singh
Гробниця Сафдарджанґа, фото Pranav Singh

Щоправда автор цього фото – Pranav Singh не надав своїх координат, а відтак головний приз дістанеться автору світлини, що посіла друге місце – ним став David Corral Gadea з фотографією Акведуку в Сеговії (Іспанія)

Акведук в Сеговії
Акведук в Сеговії, фото – David Corral Gadea

Виділено також 15 фотографій-фіналістів, які можна оглянути на сторінці Wiki_Loves_Monuments_2012_winners.  По дві фотографії представляють Індію, Іспанію та Італію, однією фотографією представлені Філіппіни, Франція, Фолклендські острови  (Аргентина), Естонія, США, Нідерланди, Польща, Норвегія та Австрія.

Серед слов’янських країн лише Польщі пощастило потрапити до цього списку, тоді як Україна, Росія, Білорусь та Сербія не змогли підкорити серця 5 членів журі.

Загалом протягом конкурсу було завантажено більше 350 тисяч світлин, участь взяли близько 15 000 осіб.  Більш детальний звіт журі, в якому згадується 42 фотографії, доступний за посиланням File:Wiki Loves Monuments international jury report 2012 high resolution.pdf

Нагадаємо, що з України, де конкурс проходив під назвою “Вікі любить пам’ятки”, було завантажено близько 33 тисяч фотографій – за цим показником Україна посіла третє місце після Польщі та Іспанії.  Кращою була визнана фотографія Троїцького монастиря в Чернігові Валерія Сорокіна. Інші українські фотографії можна оглянути на офіційному сайті конкурсу в Україні.

Троїцький монастир.jpg
Троїцький монастир, фото – Валерій Сорокін

Тепер спільноти вікімедійців різних країн формуватимуть оргкомітет наступного конкурсу, який, скоріше за все, за традицією  відбудеться у вересні вже наступного – 2013 року.

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 155 other followers

%d bloggers like this: