Вікіекспедиція відвідала Гадяцький та Миргородський райони Полтавської області

Музей визвольних змагань 1917–1921 років, присвячений Петру Дяченку.

4–9 липня 2012 року відбулась Шоста українська вікіекспедиція до Гадяцького та Миргородського районів Полтавської області в рамках робіт з ремонту садиби, в якій народився генерал-хорунжий армії УНР та командир 1-го кінного полку Чорних запорожців Петро Дяченко, у селі Березова Лука Гадяцького району Полтавської області та облаштування в ній кімнати-музею визвольних змагань 1917–1921 років, присвяченої цьому військовому та громадському діячеві.

У вікіекспедиції взяли участь двоє вікіпедистів з Харкова, які ввечері 4 липня виїхали до Полтави. Після прогулянки нічним та ранковим містом вона 5 липня продовжилась автобусом до Гадяча. Під час подорожі було відвідано смт. Опішня і м. Зіньків та зафіксовано автостанції в цих населених пунктах.

Вдень експедиція продовжилась у Гадячі, де було відзнято значну кількість об’єктів соціально-культурної сфери (Гадяцьке училище культури імені І. П. Котляревського, будинок дитячої та юнацької творчості, районний будинок культури, 2 школи міста та кілька об’єктів районної лікарні), а також низку пам’ятників на Соборній площі. Учасники вікіекспедиції стали першими відвідувачами музею «Гадяцьке підземелля», який готується до відкриття у будинку дитячої та юнацької творчості .

По тому експедиція продовжилась у селі Ручки, де місцева молодь усіляко сприяла в проведенні експедиції і було сфотографовано школу, будинок, в якому розташовується сільська рада та поштове відділення, церкву та 2 пам’ятники радянської доби у сільському парку. Крім того, член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров провів зустріч із секретарем Ручківської сільської ради Тетяною Шамрай, в результаті якої було погоджено про можливість надання інформації сільською радою для Вікіпедії за допомогою факсу, оскільки до цього часу інтернету в селі немає.

Після цього учасники експедиції автобусом дістались до села Березової Луки, а потім і до садиби, в якій народився П. Дяченко, де знаходився табір учасників відновлювальних робіт, які проводились громадсько-патріотичном об’єднанням та Фондом «Чорні запорожці» з міста Перемишль (Республіка Польща). Кількаденне перебування учасників вікіекспедиції у с. Березова Лука стало можливим за сприяння цього фонду (сотник Роман Боровець та писар Олександр Стець). Серед учасників відновлювальних робіт були представники «Чорних запорожців» з Перемишля, Києва та Корсуня-Шевченківського, козаки з Кіровограду, майстриня з травоплетіння Леся Колосенко, бандурист з Луганська Василь Лютий, представники руху «За Затишну Землю» з Києва, представники товариства «Український Клуб Слобідчини» та Харківського обласного осередку ВМГО «Молода Просвіта» з Харкова. Ввечері відбувся перегляд фільму Романа Крика «Остання поїздка додому» та дискусія щодо сучасного стану українства Польщі.

На фото: член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров та Березоволуцький сільський голова Іван Кудінов

Наступного дня, 6 липня, учасники вікіекспедиції взяли участь у роботах зі створення експозиції кімнати-музею. Вранці до табору завітав автор книги «Чорні запорожці. Історія полку» Сергій Коваленко, з яким учасники вікіекспедиції поспілкувались та звернутись з проханням активніше долучитись до редагування статей у Вікіпедії, а також подарували йому посібник з редагування Вікіпедії. Сергій Коваленко сказав, що вже має досвід з редагування Вікіпедії, але переважно додавав до статей у Вікіпедії бібліографію своїх книг та наукових статей.

Того ж дня житель с. Березова Лука Андрій Косінський, онук Петра Дяченка, провів екскурсію селом, під час якої було зафіксовано школу, сільський будинок культури, бібліотеку-філіал, будівлі маєтку депутата ІІІ Державної думи Російської імперії Модеста Коченевського кінця ХІХ – початку ХХ століття, колишню школу, в якій нині розташовується церква. Крім того, було відвідано пошту та сільську амбулаторію, будівлі яких відносяться до 1895 та 1905 років відповідно, колишню початкову школу та дитячий садок, приміщення якої використовується для церкви, а також меморіал та пам’ятник уродженцям, які загинули у радянсько-німецькій війні 1941–1945 років, та воїнам, які загинули під час звільнення села від німецьких військ у вересні 1943 року. Було сфотографовано краєвиди берегів р. Хорол та сільського ставу у парку. Також член Правління Сергій Петров провів зустріч із Березоволуцьким сільським головою, під час якої було отримано важливу енциклопедично значиму інформацію Березоволуцьку сільську раду та села, які входять до неї.

Надвечір була проведена експедиція до сусіднього населеного пункту Лихопілля, під час якої було зафіксовано низку об’єктів СПОП «Березоволуцьке», розташовані на околиці с. Березове Лука, та в’їздний знак, загальний вигляд села, автобусну зупинку та цвинтар у Лихопіллі. А по тому учасники вікіекспедиції взяли участь у сільському святі, приуроченому до дня Івана Купала.

7 липня через особисті обставини один з учасників вікіекспедиції поїхав до Харкова, і під час подорожі було сфотографовано в’їздні знаки низки населених пунктів Полтавської та Харківської областей, зокрема с. Вельбівка Гадяцького, сіл Бобрівник та  Шилівка та смт. Опішня Зінківського районів Полтавської області, а також с. Любівка та смт. Краснокутськ Краснокутського району та м. Богодухова Харківської області.

Того ж дня продовжувались роботи з впорядкування кімнати-музею та садиби до відкриття. А інший учасник вікіекспедиції відвідав села Петрівку-Роменську та Мелешки Гадяцького району та зустрівся з колишньою вчителькою історії у місцевій школі Валентиною, яка займається написанням історії села для односельчан. Наразі робота триває, і домовлено, що по завершенні роботи над історією села буде розглянуте питання щодо її публікації за умовами вільних ліцензій.

8 липня відбулось урочисте відкриття та освячення кімнати-музею визвольних змагань 1917–1921 років, присвяченої пам’яті Петра Дяченка, в якій взяли участь також нащадки П. Дяченка, місцеві жителі та гості з Києва і Полтави. Відкриття музею стало підсумком робіт, який проводив Фонд «Чорні запорожці» у садибі П. Дяченка з 2009 року.

Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя.

Після урочистотей останній учасник вікіекспедиції вирушив автобусом до Миргорода. В дорозі було сфотографовано кілька населених пунктів Миргородського району, зокрема села Остапівку, Попівку та смт. Комишня. Ввечері відбулась вікіекспедиція Миргородом, під час якої було зафіксовано велику кількість адміністративних, культурно-освітніх, промислових об’єктів, а також низку пам’ятників. Було відвідано й Миргородський курорт, де у бюветі учасник вікіекспедиції мав змогу скуштувати миргородської цілющої води.

Рано вранці 9 липня електричкою Гребінка – Огульці він взяв курс на Огульці. У дорозі було сфотографовано всі станції та зупинні пункти на цій ділянці залізниці. На станції Огульці під час очікування електрички на Харків було сфотографовано швидкісний електропоїзд Hyundai Rotem, під час його прямування станцією до Харкова.

Під час Шостої української вікіекспедиції було зроблено близько 650 фотознімків, і кращі з них будуть завантажено до ВікіСховища для ілюстрування статей Вікіпедії на умовах ліцензії CC-BY-SA 3.0 Unported. Наразі відбувається процес опрацювання відзнятого фотоматеріалу.

Полтавська область стала вже четвертою серед областей України, яку відвідали учасники вікіекспедицій, які проводяться громадською організацією «Вікімедіа Україна» з серпня 2011 року. Варто додати, що вікіекспедиція на своєму завершальному етапі охопила частково і Харківську область, і вперше під час вікіекспедицій було зафіксовано таку значну кількість об’єктів залізничної інфраструктури.

• Зазначення авторьких прав на зображення: всі  зображення авторства  Kharkivian під ліцензією CC BY-SA 3.0 з Wikimedia Commons.

П’ята Вікіекспедиція – початок довготривалої співпраці

11 травня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику пройшла п’ята за ліком українська Вікіекспедиція. Під час зустрічі була досягнута принципова домовленість із керівництвом заповідника про майбутню співпрацю з ГО “Вікімедіа Україна”. Така співпраця передбачає сприяння в наповненні статей Вікіпедії про Києво-Печерську Лавру, установи і організації, які перебувають на її території фаховими текстовими і фотоматеріалами.

Окрім чудової фотоекскурсії, учасники Вікіекспедиції мали можливість поспілкуватися з народним художником України Миколою Сядристим, який подарував для використання у проектах Фонду Вікімедіа каталог своїх унікальних мікромініатюр, виконавчим директором Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара Валентиною Іршенко та заступником Генерального директора заповідника з наукової роботи Валентиною Колпаковою.

Тепер, переконані організатори, справжня перлина України, якою є Києво-Печерська Лавра, буде ще доступнішою. Адже Вікіпедія – найпопулярніший енциклопедичний ресурс світу і гідне в ній представлення сприятиме популяризації заповідника.

А в учасників Вікіекспедиції попереду кропітка робота: опрацювати відзнятий фотоматеріал, розмістити його у Вікісховищі та наповнити статті Вікіпедії отриманою під час заходу інформацією. Зробити це редактори української Вікіпедії обіцяють протягом травня.

Каталог мікромініатюр Миколи Сядристого — тепер доступний на умовах CC BY-SA

11 травня 2012 в рамках вікіекспедиції по території Києво-Печерського національного заповідника голова правління «Вікімедіа Україна» Євген Букет зустрівся з народним художником України Миколою Сядристим.

Під час зустрічі художник надав право використовувати каталог його творів на умовах вільної ліцензії, яка діє у Вікіпедії.

Каталог з фотографіями і описом творів Миколи Сядристого (56 сторінок) вийшов друком у 2007 . Каталог також містить біографічну довідку, перелік виставок та вірші. Виданий трьома мовами (українською, англійською і німецькою).

Вікіекспедиція відвідала Васильків

Третя українська Вікіекспедиція відбулася. Представники ГО “Вікімедіа Україна” та Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відвідали місто обласного підпорядкування на Київщині – Васильків.

Експедиція розпочалася у Василькові біля готелю «Ярославна» о 10:00. Спочатку учасники оглянули центральну площу міста. О 10:30 відбулася зустріч учасників експедиції, яку очолював виконавчий директор українського представництва фонду “Вікімедіа” Юрій Йосипович Пероганич, з міським головою Василькова Сергієм Григоровичем Іващенком, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олексієм Юрійовичем Шекерою, керівником справами виконавчого комітету Васильківської міської ради Віктором Павловичем Шевченком і головним редактором міської газети “Тисячолітній Васильків” Станіславом Дмитровичем Яценком.

Міський голова С.Г. Іващенко розповів, зокрема, що наступного року за підтримки міської ради планується видати книжку про фортифікаційні споруди міста Василькова, а також буде виділено кошти на реставрацію будинку декабристів, у якому розмістять історико-краєзнавчий музей.

Після завершення зустрічі у супроводі голови Васильківського міського осередку НСКУ Олександра Івановича Бабича члени делегації відвідали Васильківський історико-краєзнавчий музей, який поки що перебуває в приміщенні Будинку культури, а також заплановані об’єкти: дитинець, посад, оборонну лінію кінця 16 — середини 18 століття, Собор Антонія та Феодосія, штаб дев’ятого гусарського київського полку тощо. Частково було реалізовано завдання, які поставили перед учасниками поїздки інші користувачі Вікіпедії. Зокрема, сфотографовано всі християнські храми, річку Стугну, залізничну станцію “Васильків ІІ” тощо. На жаль, зафіксувати ще більше завадив нетиповий для зими сильний дощ, який розпочався у Василькові близько 14:30. Тож, учасники третьої української Вікіекспедиції вирішили повертатися до Києва.

Традиційно відзняті фотоматеріали (а зроблено цього разу кілька сотень світлин) буде розміщено у Вікісховищі для ілюстрування статей Вікіпедії на умовах ліцензії CC-BY-SA 3.0 Unported.

Проте, головна мета експедиції – привернути увагу громадськості до археологічних пам’яток міста. На території сучасного міста Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінця Х – початку ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості – близько 75 %) та посаду (стан збереженості – 55-60 %).

Васильківський дитинець мав свою унікальну особливість. Його вал був зведений у вигляді підкови: південно-західна частина дитинця була захищена вертикально викладеною сирцевою кладкою висотою 9-10 метрів. До неї й примикав вал дитинця із заходу та сходу. Як зазначав відомий археолог, дослідник старожитностей Василькова Ю. М. Малєєв, в даному випадку був застосований принципово новий спосіб будівництва оборонних укріплень, не відомий раніше у військовому зодчестві.

У місті збереглися також рештки земляних валів, збудованих наприкінці XVI ст., після надання Василькову 1586 р. Магдебурзького права (стан збереженості – близько 20 %) та земляні редути першої половини XVIII ст. (стан збереженості – близько 20 %).

Домонгольський Василев-Васильків займав центральне місце в постугнянській оборонній лінії, зведеній князем Володимиром Святославичем. Місто відігравало важливе значення в історії Київської Русі та Київщини. Василев-Васильків належав до найбільших міст кінця Х ст. – 1240 р. Так, площа Києва становила – 360-380 га, Галича та Чернігова – по 250 га, Володимира на Клязьмі – 200 га, Василева-Василькова – 160 га, Новгорода – 150 га. Інші відомі міста, в порівнянні з Василевом-Васильковом, були значно меншими за своєю площею (Білгород – понад 100 га, Переяславль – 100 га, Вишгород – понад 80 га, Полоцьк – 80 га, Суздаль – близько 70 га, Смоленськ – 70 га). Інші міста мали значно меншу площу.

Проте археологічно територія домонгольського Василева-Василькова практично не  досліджена. Археологічні розкопки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. носили лише характер розвідок і описів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. (№ 928) “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, на території м. Василькова знаходиться унікальна пам’ятка історії та археології “Городище літописного міста Василева (ІХ століття до нашої ери – ІV століття, ІХ-ХІІІ століття)” (реєстраційний номер пам’ятки історії 100006-Н). Проте, настільки відомо, межі історико-охоронної зони не визначені (!) Це може сприяти руйнуванню валів дитинця та посаду.

Рештки Васильківської фортеці кінця XVI ст. взагалі не розглядаються як пам’ятка історії, археології та військової фортифікації. Хоча Ю. М. Малєєв неодноразово вказував на унікальність цієї пам’ятки, величезну історичну цінність, на необхідність її дослідження та музеєфікації. Ця пам’ятка не внесена до переліку Кабміну та навколо неї не визначені межі охоронної зони.

Нині необхідно провести широкомасштабні археологічні дослідження території дитинця, посаду та території міста XVI-XVII століть, а в перспективі – перетворити його в один із важливих історико-туристичних центрів України, наукову базу для вивчення історії України різних періодів, історії фортифікації, історії Церкви, етнографії тощо, створити на території давнього городища музей під відкритим небом.

Вікіекспедиція відвідала Коростенщину

Минулі вихідні запам’ятаються багатьом людям завдяки непересічній події – Другій українській вікіекспедиції, яка пройшла селами Коростенського району Житомирщини. Подорож редакторів міжнародної інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» до літописного Деревлянського краю була організована громадськими організаціями «Земляцтво житомирян» та «Вікімедіа Україна» за підтримки Коростенської райдержадміністрації.

26 листопада о 10 годині ранку вікіекспедиція розпочалася в Коростені із зустрічі з головою місцевої РДА Володимиром Васильовичем Нагорняком. Представники Вікіпедії розповіли про проекти фонду «Вікімедіа», ознайомили керівника району з метою та головними завданнями експедиції, подякували за підтримку та наголосили на важливості співпраці ГО «Вікімедіа Україна» та органів державної влади на місцях під час проведення експедицій. «Дуже приємно, що представники Вікіпедії обрали Коростенський район одним із перших в Україні для проведення фотофіксації населених пунктів, пам’яток історії та культури нашого краю, – наголосив він. – Впевнений, що проведення цієї експедиції, яку організувала ваша організація та «Земляцтво Житомирян» сприятиме популяризації Коростенщини в світі, розвиткові туристичного та інвестиційного потенціалу району. Це чудово, що Коростенський район з’явиться у Вікіпедії на фотографіях. Я сам захоплююсь фотографією і радо приєднався б до Вас».

У супроводі керуючого справами Коростенської РДА Сергія Федоровича Макарчука та місцевого краєзнавця Володимира Васильовича Лукашенка учасники вікіекспедиції відвідали районний центр Коростень (Купальня Княгині Ольги, Військо-історичний комплекс «Скеля», Пам’ятник Князю Малу) та села району Ходаки (дендропарк), Сингаї (хата-музей поета Василя Юхимовича) Бехи, Михайлівку, Васьковичі, Грозине. О 16 годині у дерев’яній церкві 1772 року побудови в селі Межирічка учасники вікіекспедиції приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку», вшановуючи пам’ять невинно убієнних жертв Голодоморів в Україні.

Другий день вікіекспедиції 27 листопада розпочався о восьмій годині знайомства з школою-інтернатом, парком та зоопарком в с. Ушомир. Потім маршрут експедиції попрямував через с. Поліське до Вигова, де знаходиться пам’ятник Гетьману України Івану Виговському і Давидки, де збереглася хата, покрита соломою. У Щорсівці представники Вікіпедії зафіксували численні пам’ятки радянської доби та дерев’яну Свято-Дмитріївську церкву. Цікавим було знайомство з дитячим будинком у с. Пугачівка, де в одному з корпусів колись знаходився католицький костел, з дзотом Коростенського укріпрайону в с. Ришавка, гранітним кар’єром у Кам’яній Горі, пам’ятним знаком на честь загиблих у 1955 році воїнів ОУН-УПА Романа і Лиса в с. Сушки, капличкою для подорожніх неподалік Сушок, селами Новина та Білка.

Особливо теплими були зустрічі з громадами сіл Ходаки, Сушки, дирекцією Ушомирської школи-інтернату. Краєзнавець В.В. Лукашенко подарував для розміщення у вікі-джерелах та наповнення статей Вікіпедії книжку «Коростенщина моя», а райдержадміністрація пообіцяла підібрати для розміщення у Вікіпедії й іншу краєзнавчу літературу.

Під час вікіекспедиції до Коростенського району Житомирської області було зроблено понад 1000 світлин, найкращі з яких буде незабаром розміщено на Вікісховищі. Цими світлинами буде проілюстровано статті про населені пункти Коростенського району, які також будуть доповнені отриманими під час експедиції краєзнавчими матеріалами.

Експедиція на Житомирщину стала другою, після проведеної наприкінці серпня 2011 року вікіекспедиції в Макарівський район Київської області. ГО “Вікімедіа Україна” планує в найближчі роки об’їхати з вікіекспедиціями всю Україну і завантажити до Вікіпедії кількасот тисяч світлин, які ілюструватимуть українські міста і села. Наступна вікіекспедиція  – до міста Василькова, що на Київщині, запланована вже на 10 грудня цього року.

Найбільшим багатством у сучасному інформаційному суспільстві стає самоідентифікація, унікальність, яка виокремлює кожного з нас в умовах глобалізації. А найбільш яскравим проявом унікальності є приналежність до тієї чи іншої нації, територіальної громади, району, області, держави. Знання про рідний край сприяють самоідентифікації кожного з нас, а Вікіпедія допомагає ділитися цими знаннями зі світом.

Вікіекспедиція відвідає Коростенський район

На 26-27 листопада планується Вікіекспедиція по Коростенському району Житомирської області, під час якої буде зібрано інформацію та фотоматеріали про ключові населені пункти Коростенщини.

Організаторами Вікіекспедиції виступили «Вікімедіа Україна» (опікується розвитком вільних знань, зокрема інтернет-енциклопедії Вікіпедія) спільно з МГО «Земляцтво житомирян» та за підтримки голови Коростенської райдержадміністрації і газети «Вечірній Коростень».

Вікіекспедиції надалі проводитимуться переважно у вихідні дні. Увійти до складу такої експедиції зможе будь-хто. Для цього достатньо зареєструватися на сторінці «Вікіекспедиції» української Вікіпедії.

Як повідомив голова Молодіжного відділення «Земляцтва житомирян» Петро Щербина, питання активної співпраці з україномовною Вікіпедією було обговорено на засіданні Президії МГО «Земляцтво житомирян» 8 листопада 2011 року. «Керівники районних осередків земляцтва планують залучитися до проведення Вікіекспедицій до усіх міст та сіл Житомирської області. На сьогодні перед земляцтвом стоїть два ключових завдання: зробити вагомий внесок у збереження суспільно-культурної спадщини рідної області та у максимально широкому представленні населених пунктів Житомирщини у головній народній енциклопедії держави», – заявив Петро Щербина.

«Головним завданням Вікіекспедиції Коростенщиною є збір корисної інформації і фотофіксація природних та історико-культурних пам’яток, зустрічі з представниками органів державної влади, краєзнавцями і місцевими журналістами. Відзняті фотоматеріали розміщуються у Вікісховищі і використовуються для ілюстрування статей Вікіпедії будь-якими мовами. Статті та зображення у Вікіпедії розміщені на умовах вільної ліцензії, за якою ці матеріали можна вільно використовувати з будь-якою метою за умови зазначення авторів і поширенням на тих самих умовах», — повідомив один із організаторів Вікіекспедиції журналіст та краєзнавець Євген Букет.

Коростенський район стане другим в Україні після Макарівського Київської області, де 26-27 серпня ГО «Вікімедіа Україна» вже провела Вікіекспедицію. Таким чином «Вікімедіа Україна» поклала початок серії Вікіекспедицій містами та селами України.

«Якщо з кожного з 490 районів Україні ми привеземо близько тисячі знімків, українську Вікіпедію поповнить півмільйона актуальних знімків», – повідомив член правління «Вікімедіа Україна» Олексій Юрченко.

Довідка

Українська Вікіпедія за кількістю статей наздоганяє китайську і шведську і посідає 14 місце із 282 Вікіпедій у світі. Хоча українська Вікіпедія за кількістю статей (325 тис.) вже перевищує більш ніж у сім разів розмір Української радянської енциклопедії, однак на одну тисячу мовців українською припадає лише 7,5 статей у Вікіпедії. Якщо число активних редакторів (тих хто робить п’ять і більше редагувань на місяць) виросте з теперішніх 600 до 1800, українська Вікіпедія зможе швидко увійти в десятку найбільших Вікіпедій світу.

Протягом жовтня 2011 в українській Вікіпедії переглянуто 43,2 мільйона сторінок, що на 70% більше ніж рік тому. Це найвідвідуваніший україномовний сайт. Хоча українці поки частіше переглядають російську Вікіпедію (яка має 787 тис статей), є тенденція зміни на користь української і цьому сприятимуть Вікіекспедиції.

Про Вікіпедію і вікіекспедиції на 1-й програмі Українського радіо

27 жовтня 2011 на 1-й програмі Українського радіо Роман Коляда розмовляв про Вікіпедію і вікіекспедиції з Юрієм Пероганичем і Євгеном Букетом (програма «Український вимір»). Слухати Аудіо.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОН В ОБ’ЄКТИВІ ФОТОАПАРАТА

Неймовірно цікавою в межах першої української вікіекспедиції виявилася подорож до одного з найближчих пристоличних районів — Макарівського. Учасники подорожі за два дні побачили всі населені пункти краю, навіть найдрібніші хутори. Погода — відмінна, враження — прекрасні, настрій — піднесений. Особливої ваги експедиції додали зустрічі вікіпедистів з головою Макарівської РДА Ярославом Добрянським, сільськими головами Гавронщини Олексієм Кобою і Ясногородки — Тетяною Семеновою, редактором газети “Макарівські вісті” Петром Сухенком, директором Макарівського історико-краєзнавчого музею Веніаміном Вітковським, краєзнавцями — Ігорем Годенковим, Любов’ю Шамотою, Діною Нетребою. А Ясногородський фольклорний колектив “Ясен Цвіт” влаштував для гостей справжній концерт. Від імені організаторів експедиції хочу подякувати за підтримку сільській громаді Ясногородки та Макарівському районному осередку ВГО “Громадянська позиція”.
Це була не лише перша в Україні експедиція, організована з метою наповнення інформацією української інтернет-енциклопедії Вікіпедії, а і, як виявилося, перша за всю історію одночасна фотофіксація населених пунктів Макарівщини.
Ми були зворушені теплим прийомом місцевих мешканців, живописними краєвидами, чепурними селами. Але побачили чимало стихійних смітників, зруйнованих будівель, покинутих господарств. Особливо вразило селище Кодра, де можна знімати продовження кінострічки “Сталкер”, з недобудовами, багатоповерхівками серед піску, будинок колишнього “залізничного короля” барона фон Мекка — пам’ятка архітектури першої половини ХІХ століття — серед чагарів у центрі села Копилова, а також те, що з півдесятка малих сіл на півночі Макарівщини — безіменні. Тобто не мають навіть елементарних в’їзних дорожніх знаків.
Але менше слів. Про подорож і сучасне життя українського села краще розкажуть світлини, зроблені під час вікіекспедиції до Макарівського району Київської області 26—27 серпня 2011 року.

 Детальніше про подорож читайте тут.

 Повний фотозвіт знаходиться тут.

ГО “Вікімедіа Україна” запрошує всіх мешканців і гостей Макарівського району завантажувати світлини нашого краю до Вікісховища.