Archive

Posts Tagged ‘Вікіпедія’

Історик Маршалл По: «Вікіпедія» більш-менш наближається до нашого спільного знання.

Американський історик Маршалл По розповідає, хто стоїть за «Вікіпедією», яким чином вона пов’язана з анархістами і чому в ній збирається лише те, що більшості читачів уже давно було відомо. Матеріал був вперше опублікований 2008 року в журналі Esquire. Українською мовою публікується вперше.

Маршалл По. Фото – Marshall Poe. Ліцензія – CC BY-SA 3.0

Колись словом «Енциклопедія» називали низку важких томів, що займають кілька полиць книжкової шафи. Це був компендіум знань для батьків, охочих обговорити за обідом Велику французьку революцію, і синів, коли їм задавали в школі доповідь про лускокрилих. На відміну від інших джерел інформації, в енциклопедії містилася незаперечна істина. Всі її статті були написані з такою авторитетністю, як ніби виходили від особи єдиного всюдисущого розуму, який раз і назавжди виклав свої погляди на все — від секти абадитів до яблуневої попелиці.

Ця традиція єдиновладдя дала тріщину, коли 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер запустили новий проект, що похитнув основи енциклопедизму. Вони створили сайт під назвою «Вікіпедія», мережевий інформаційний ресурс, доповнювати та редагувати який може кожний. Недоліки цієї ідеї стали очевидні одразу. Самовпевнений підліток отримав можливість коректувати та знищувати роботу університетського професора, а жартівник — додати неіснуючі подробиці в історію вбивства Джона Кеннеді. Але «Вікіпедія» не лише набирала обертів, але і з часом стала претендувати на зміну звичної системи знань. Сотні людей з університетською освітою, професійних вчених та любителів написали більше 9 мільйонів статей на 250 з гаком мовах світу, які за охопленням тем не лише залишили позаду «Британіку», а й описали безліч предметів, які ніколи ще не потрапляли на сторінки жодної друкованої енциклопедії.

Американський історик Маршалл По, автор праці про «Вікіпедію», в журналі Atlantic Monthly, насамперед, вважає, що вона демонструє мінливі уявлення про знання і про те, як його отримувати. До поширення інтернету розділені в просторі люди рідко могли працювати над спільним проектом. Те, що потенціал колективного знання не використовується достатньо ефективно, першими зрозуміли розробники програмного забезпечення. У другій половині 1990-х деякі програмісти почали викладати свою роботу в загальний доступ. Замість того, щоб традиційно покращувати програмне забезпечення усередині невеликої групи, вони публікували в інтернеті напівфабрикат та пропонували довести його до пуття користувачам.

Творці «Вікіпедії» взяли той же принцип та застосували його до епістемології, теорії пізнання. Маршалл По ілюструє цю зміну порівнянням з есе програміста та теоретика інтернету Еріка Реймонда «Собор та базар». «Соборна» модель, за якою була влаштована середньовічна церква, ґрунтувалася на авторитеті нечисленної верхівки. На ринковій площі, навпроти, немає влади, яка призначала б ціну кожного предмета. Ціни ростуть та падають, коли покупці переходять від одного розвалу до іншого та порівнюють товар. «Вікіпедія» працює схожим чином. «Здатність спільноти приймати колективні рішення, — пише Маршалл По, — змушує нас переглянути, що таке “правда”. Ми звикли до того, що істина існувала завжди, незалежно від нас, і той факт, що двічі по два чотири, є даністю, вирішена без нашої участі. Але “Вікіпедія ” має на увазі іншу теорію істинності. Тепер спільнота вирішує, що двічі два дорівнює чотирьом так само, як воно стверджує визначення яблука — шляхом консенсусу. І це означає, що якщо спільнота передумає та домовиться, що двічі два дорівнює п’яти, то так воно і буде. Навряд чи співтовариство прийме таке абсурдне та безглузде рішення, але воно цілком на це здатне».

Як і коли ви зацікавилися «Вікіпедією» ?

Пару років тому я вивчав так звані read-write-сайти — ті, які можна не лише читати, а й писати. І «Вікіпедія» часто потрапляла в результатах пошуку по Yahoo! і Google. Я з цікавості заглянув туди і знайшов цитати з власних академічних робіт на достатньо маргінальну тему.

Яку?

Про Зиґмунда Герберштайна, австрійського дипломата XVI століття, який був одним з перших європейських мандрівників по Росії, написав про це книгу, а я написав книгу про нього. Побачивши на неї посилання, я подумав: «Який божевільний витратив час на людину, про яку знаю я і ще дюжина вчених?» Я був заінтригований і став вивчати «Вікіпедію». Насамперед, як історика мене вразило, що процес створення кожної статті в «Вікіпедії» найсуворішим чином задокументований. Я можу відмотати все назад та точно реконструювати історію створення кожного тексту.

І хто ж ці тексти пише ?

Це типова для інтернету історія людей, одержимих новими технологіями, чиє життя з часом стає повністю підпорядковане цій пристрасті. З деякими з безіменних героїв «Вікіпедії» я зв’язався. Один відомий в мережі під ніком Cunctator, іншого звуть Ерік Меллер. Всього їх осіб п’ятнадцять-двадцять, більшість з яких програмісти. Вони і є щось на зразок уряду «Вікіпедії». Не розумію, коли вони встигають займатися своєю основною роботою.

За цією верхівкою йде набагато чисельніша група, яка просто віддає багато часу «Вікіпедії». Таких, думаю, кілька тисяч, вони додають та редагують контент, стежать за дотриманням стандартів викладу, входять до арбітражних комітетів. Це коло не закрите, але дуже тісне, в якому всі люди один одного знають.

І в нього може вступити будь-хто?

В усякому разі може спробувати. У «Вікіпедії», як і на всіх сайтах з користувацьким контентом, ти повинен спершу завоювати довіру, в цьому випадку редагуючи колишні статті та створюючи нові. По-справжньому широко таким принципом вперше став користуватися eBay.

На eBay ти завжди дивишся, як оцінили продавця його колишні клієнти.

Так, це його мережева репутація, яку легко перевірити, оскільки в інтернеті записується кожний твій крок. Одним словом, на «Вікіпедію» працюють перевірені всередині цієї системи люди.

Тобто там все ж існує своя ієрархія?

Так, але це ієрархія репутацій. У цих кількох тисяч осіб, про яких я говорю, цих трудяг «Вікіпедії», розвинена справжня економіка репутацій. Наприклад, вони нагороджують один одного, і в деяких особистих профайлах стоїть зірочка — позначка про отримання Barnstar Award, нагороди за видатний внесок в енциклопедію.

І що відомо про цю групу? Хто вони?

Чесно кажучи, відомо небагато. Більше чоловіків, ніж жінок. Більше людей молодих та освічених. Але насправді класифікувати їх важко. Такою людиною може стати дійсно будь-хто.

А що ми знаємо про персонажа, що називає себе Cunctator?

Ну, це мережева знаменитість. Він анархіст. Тобто справжній анархіст, що є учасником групи «Анархісти за благоденство в минулому, сьогоденні та майбутньому». Йому між двадцятьма та тридцятьма роками. У якийсь момент він навчався в коледжі. І це відмінний приклад людини, яку захоплює сам пафос такого проекту, як «Вікіпедія». Люди, подібні йому, відчувають, що їх голос чути, що їхня робота приносить відчутні плоди, що вони можуть спілкуватися з іншими рівними за інтелектом людьми, можуть сперечатися з ними — а в «Вікіпедії» люблять сперечатися.

Тут дискусійні моменти обговорюються людьми під ніками на кшталт Cunctator та Splash47, тобто 25-річний анархіст вступає в диспут з 60-річним професором. Ця скритність — спосіб зрівняти гру?

Звичайно. І це особливо не подобалося одному з творців «Вікіпедії» Ларрі Сенгеру. Коли Cunctator сперечається з Splash47, ми не знаємо, хто є хто. Важливі лише їхні аргументи. Сенгеру це здавалося неправильним. І, строго кажучи, для енциклопедії дійсно важливіше думка єльського професора класики, ніж хлопця з Небраски, що нещодавно прочитав «Іліаду» в перекладі. Але у «Вікіпедії» репутація розраховується по-іншому. Враховується лише те, що сам ти зробив на сайті. Тому правила гри дійсно зрівняні настільки, що багатьом це не подобається. Для людей, вихованих в академічній традиції, тутешні манери нестерпні. Але і їм доводиться рахуватися з тим, що цей метод дозволив всього за сім років створити найбільшу енциклопедію в історії людства.

Засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлз — шанувальник Айн Ренд (американського філософа минулого століття, захисниці капіталістичних цінностей. — Esquire), її теорії об’єктивізму та «Розумного егоїзму». Це якось вплинуло, на вашу думку, на «Вікіпедію» ?

Як на мене, не дуже. Підхід Вейлза до свого проекту НЕ об’єктивістський, а скоріше Лібертаріанський (правова філософія, яка стверджує неможливість застосування до людини насильства. — Esquire). Він змушений апелювати до чужої доброї волі. Судіть самі. В інтернеті наслідки поганої поведінки дуже незначні, практично прагнуть до нуля. Вейлз розуміє, що по-справжньому покарати тут нікого не можна. Тому він резонно каже, що мережа існує в анархічному просторі без влади та авторитетів. І єдино можливий спосіб впливу — це намагатися переконати людей керуватися здоровим глуздом, бо покарати, як в реальному світі, ми все одно нікого тут не зможемо.

А що ви скажете про звичайнісіньких користувачів «Вікіпедії», Як ми з вами?

Це, переважно, читачі, а не письменники. Мало хто привносить в контент що-небудь сам. Хоча кілька сотень тисяч осіб хоч раз вносили поправки в текст, який читають інші сотні тисяч, а це ж відповідально та страшно!

Можливо. Хоча я знаю людей, які заради жарту вносять у «Вікіпедію» дурні корективи. Наприклад, один мій приятель вписав до статті про Тіма Роббінс, що вершиною його кар’єри стала роль у другосортному фільмі 1985 Fraternity Vacation. Це не найпринциповіші статті, інакше за їх змістом стежили б більш ревно, і все-таки є ймовірність, що хтось прийме цей жарт за істину…

Тут треба віддати належне спільноті: вона намагається стежити і за текстами на периферійні теми. Не знаю всіх способів, які для цього використовуються, але, наприклад, щоб відредагувати сторінку, у якої не було переглядів за останні десять днів, ви повинні бути зареєстровані. Це щось на зразок страхової доплати: її сенс у тому, щоб застрахований не ходив до лікаря кожного дня просто тому, що йому це нічого не коштує. Вона незначна, вона не приносить реального прибутку, але вона є, і люди це знають.

Є ще проблема того, що у «Вікіпедії» називається нейтральною точкою зору: користувачі повинні відмовитися від упереджень та разом досягти об’єктивності. Але є речі, з приводу яких багато за жодних умов не можуть погодитися: прихильник дарвінізму ніколи не знайде спільної мови з людиною, переконаною, що світ був створений за шість днів.

«Нейтральна точка зору», як мені багато разів пояснювали творці «Вікіпедії», не передбачає цілковитої єдності. Якщо ви подивитеся статтю про еволюцію, впевнений, ви побачите там главу про креаціонізм, де написано: «Багато хто вважає, що світ був створений за шість днів». Але там не буде глави «Мавпа створила світ за шість днів», її б негайно видалили. Користувачі не повинні вирішувати, що є істина. Вони повинні вирішувати, що повинно і що не повинно бути в статті. А це інша справа. До речі, деякі розбіжності так ніколи і не розв’язуються. І тому «Вікіпедія» — це не статичне єдність, а невпинний діалог.

Навіщо ви написали в «Вікіпедії» статтю про самого себе?

Спочатку мій допис складався лише з однієї-єдиної фрази: «Маршалл По, історик» та інше. Справа в тому, що я працюю над проектом під назвою MemoryArchive. Це ресурс, на якому люди записують свої спогади, і я хотів написати про проект і про себе як його ініціатора. І крім того, чесно кажучи, мені було просто цікаво.

У «Вікіпедії» є можливість стежити за появою нових статей. Наприклад, якщо хтось напише статтю «Снупі», вони її видалять, бо про Снупі вже писали. Або якщо ти додаси статтю «Килим на стіні моєї кімнати», вона буде видалена, бо не має відношення до енциклопедії. Але про мене вони нічого не знали, і їм довелося провести пошуки. Вони з’ясували, що я нічого собою не являю, але написав кілька книжок. Купка людей безкоштовно зібрала інформацію і тут же її опублікувала. Я на власній шкурі відчув цей механізм, і він справив на мене сильне враження.

Навіть якщо враховувати, що маса людей уважно стежать за сайтом, чи не небезпечно використовувати «Вікіпедію» як єдине джерело інформації?

Знаєте, що сказав Рейган про радянських боєголовки, коли збирався підписати договір про роззброєння? «Довіряй, але перевіряй». Я користуюся постійно, але намагаюся все перевіряти і не буду вкладати всі свої гроші, дотримуючись рекомендацій «Вікіпедії». Я краще зателефоную своєму брокеру.

Вам не здається, що діти, які ростуть в епоху «Вікіпедії», отримають перекручене уявлення про знання і його точність?

Коли я ріс, мені казали: «Не можна вірити всьому, що говорять в телевізорі». І дітям повинні пояснювати в школі, що таке «Вікіпедія». Це ресурс, на якому можна скласти загальне уявлення про предмет. Це незамінне вторинне джерело інформації. У цьому сенсі вона нагадує чиєсь свідчення. Мені здається, «Вікіпедія» більш-менш наближається до нашого спільного знання. Всі ці речі ми як би знаємо й самі. Хтось десь при нас вже говорив про це. У разі «Вікіпедії» ми маємо справу з дистильованим загальним знанням.

Але чи замінить «Вікіпедія» ті томи, які мій батько мав звичай знімати з полиць всякий раз, коли хотів щось з’ясувати ?

Не думаю. По кожному окремому випадку фахівці в окремих областях дадуть вам більш кваліфіковану відповідь. Але економічно було б абсолютно неможливо зібрати групу експертів, які написали б дев’ять мільйонів статей на двохсот п’ятдесяти мовами. Найголовніше в «Вікіпедії», що такого результату можна було досягти жодним іншим способом.
Джерело: http://esquire.ru/wikipedia-32

На Луганщині загинув користувач української Вікіпедії Віктор Гурняк

Віктор Гурняк, фото 2007 року
Віктор Гурняк, фото 2007 року. Автор фото — Bumbaka, суспільне надбання.

19 жовтня 2014 року біля села Фрунзе на «Бахмутці» загинув користувач української Вікіпедії Віктор Гурняк («Гартік») — доброволець батальйону «Айдар».

Віктор Гурняк народився 8 червня 1987 року в селі Городниці Гусятинського району на Тернопільщині. Після навчання в Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету став фотокореспондентом, працював спочатку з тернопільськими виданнями, а з 2007 року — також із всеукраїнськими та міжнародними виданнями, зокрема, з агенствами УНІАН та Reuters. Готував фоторепортажі із зимового Євромайдану, залишив серію світлин із життя «Айдару».

Віктор був активним громадсько-політичним діячем. У 14-річному віці вступив до Пласту, де був організатором багатьох заходів. Був заступником з виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті — саме в ті роки, коли значна кількість тернопільських пластунів долучилася до редагування української Вікіпедії.

Віктор Гурняк зареєструвався в українській Вікіпедії під псевдонімом Gartik у квітні 2007 року. Він не був активним вікіпедистом, але зробив низку редагувань на пластову тематику, створив одну статтю (яку пізніше було вилучено як дублікат існуючої).

З початком АТО Гурняк став волонтером, забезпечуючи необхідним спорядженням бійців «Айдару» та інших батальйонів у зоні АТО. Він збирав кошти та закуповував необхідні речі, допомагав з транспортуванням та самостійно доправляв вантажі у підрозділи. Влітку Віктор долучився до батальйону «Айдар» як доброволець.

19 жовтня 2014 о 10:10 ранку Віктор Гурняк загинув у ході бою на «Бахмутці» між селищами Сміле та Фрунзе Слов’яносербського району на Луганщині. Віктор під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту, коли в його машину влучив мінометний снаряд…

Логотип Вікіпедії з жалобною стрічкою. Авторські права захищені Фондом Вікімедіа

На жаль, це вже третя втрата спільноти української Вікіпедії з початку 2014 року. 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві загинув герой Небесної Сотні Ігор Костенко (Ig2000), а 23 травня в бою під Карлівкою на Донеччині загинув доброволець батальйону «Донбас» Олег Ковалишин (Raider).

Редактори української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» висловлюють співчуття рідним та близьким загиблого. У Вікіпедії створено сторінку, де можна залишити свої співчуття.

Вічна пам’ять…

Джиммі Вейлз: Це не наше завдання давати визначення Путіну – ху*ло він чи ні

Джимбо Вейлз на зустрічі з українськими вікіпедистами, Київ 11 вересня 2014. Фото – Anntinomy. Ліцензія CC BY-SA 4.0

11 вересня засновник Вікіпедії Джимбо Вейлз відвідав Київ. Основною метою візиту була участь у форумі YES, яка цього року через окупацію Криму проводиться не в Ялті, а в Києві. В ході візиту він провів зустріч з українськими вікіпедистами в галереї Пінчука PinchukArtCentre, а також поспілкувався з журналістами.

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з Джиммі Вейлзом журналіста Української правди Галини Титиш, яке з невідомих нам причин опубліковано іноземною мовою. Переклад – автора публікації.  

  •   -Вікіпедія — не політична платформа, але, тим не менше, політика знаходить там віддзеркалення. Наприклад, одна і та ж інформація на різних мовах подається по-різному — українська та російська версії різні. Що ви робите, щоб зменшувати пропаганду через Вікіпедію ?

-Ми відкрита платформа для діалогу та дебатів. Але одна з основних цінностей Вікіпедії — це надійні джерела.

Ті, хто пише статті, не повинні привносити власні думки й аргументи на ці дебати. У публікаціях повинні відображатися багато джерел.

Питання в тому, що джерела з Росії дуже відрізняються від джерел всього іншого світу. І ми повинні забезпечити, щоб люди мали багатовимірну перспективу та бачили всі сторони.

  • -Вчора ми порівнювали у Вікіпедії інформацію про російсько-українському конфлікті. Те, що написано російською мовою, сильно відрізняється від того, що написано українською або англійською. Так що питання щодо російської версії Вікіпедії. Як все-таки мінімізувати вплив пропаганди ? Адже головне все-таки достовірність інформації.

-Ми вже багато разів бачили таке в світі, де є люди з різних мовних груп, що мають доступ до різної інформації, що мають різні погляди.

Ось, наприклад, смішний приклад з минулого. На ранніх стадіях Вікіпедії, коли англомовна людина питала: “Хто винайшов літак?”, Англійська Вікіпедія відповідала: “Брати Райт”.

У французької Вікіпедії теж була відповідь на це питання – в ній розповідалося про піонера авіації бразильця Сантосі-Дюмон, який жив у Франції.

А насправді все набагато складніше: багато чого відбувалося в підготовці до першого польоту літака, є дуже багато різних відповідей.

Наприклад, брати Райт полетіли на простому планері, але вони не злітали вгору. А бразилець перший злетів, що і відрізняє його літак від планера. Сьогодні, якщо ви прочитаєте в Вікіпедії історію про авіацію, то ви знайдете в цій статті і історію про братів Райт, і історію інших піонерів авіації. Тому, питання між редакторами вже обговорені, вироблений певний загальний погляд.

Коли, наприклад, мова йде про острови, які є предметом суперечки між Японією та Кореєю, то, звичайно, корейська стаття відрізнятиметься від японської.

Я якось розмовляв з головою парламенту Литви про одну битву між литовцями та поляками минулого століття. Він розповів, що статті в литовській та польській Вікіпедії — давали різні погляди на цю подію. Але в англомовній версії Вікіпедії була опублікована стаття з більш-менш зваженою позицією.

Отже, в короткостроковій перспективі нас це не дивує. І я сподіваюся, що нині буде продовжуватися недовго.

Вчора я зустрічався з вікіпедистами в Києві. Тут є невелика спільнота, людей 20 активних редакторів (насправді більше 100, але на зустріч змогли прийти близько 20 – прим. пер.).

Я запропонував їм працювати з російськими редакторами та налагоджувати постійний діалог щодо гострих питань. Нам потрібно визнати, що є суперечності в сприйнятті подій на Україні, і потрібно пояснювати один одному. Навіть для повного розуміння картини, потрібно знати, що думають росіяни та російський уряд. Якщо ви цього не знаєте, то ви не зрозумієте всієї історії.

  • -В Україні є популярне гасло, який звучить як “Путін — хуйло “. Стаття про виникнення цієї фрази та пісні — одна з найпопулярніших у Вікіпедії. Якщо Путін звернеться до вас або ваших редакторів, сказавши: “Ця стаття з моїм згадуванням не годиться, оскільки я — НЕ хуйло “, що ви відповісте ?

- (Сміється) Ну, це не завдання Вікіпедії давати визначення Путіну — хуйло чи ні. Але, якщо це знаменитий вислів, що гуляє в інтернеті, використовується на плакатах, тоді це частина певного культурного обігу, і ми повинні пояснити, звідки взялася ця фраза і хто її популяризував.

Ми, звичайно, не знищимо статтю. Але ми зробимо все, щоб вона була нейтральною, виключно довідковою.

  • -Ви зустрічалися з редакторами української версії Вікіпедії. Як в очах засновника виглядає україномовна версія?

-Українську мову придушували в радянські часи. Тому редактори дуже пристрасно ставляться до своєї рідної мови. Таку ситуацію ми відзначаємо і в інших країнах – Казахстані, Естонії. І каталонці та баски хочуть, щоб Вікіпедія була рідною мовою.

Я бачу в українській Вікіпедії багато пристрасті. Це важливо, оскільки українці розуміють, як важливо мати Вікіпедію власною мовою.

Джимбо Вейлз і Інна Костенко, сестра загиблого Вікіпедиста на церемонії нагородження званням “Вікіпедист року”, Київ, 2014. Фото – Ліонкінг, ліцензія – CC BY-SA 4.0

  • -Український вікіпедист Ігор Костенко, що загинув як герой ” Небесної сотні “, став найкращим автором Вікіпедії 2014 року. Як ви дізналися про нього?

-Коли його вбили, це був шок для всієї нашої спільноти вікіпедистів. Він не був одним із найзнаменитіших вікіпедистів, але його дуже добре знали в українській спільноті.

його тексти були еклектичними на різні теми — він писав про різні речі, деякі несерйозно, деякі серйозні. Словом, типовий вікіпедист.

Нашою спільнотою новина про його смерть рознеслася дуже швидко. Люди були шоковані.

Я думаю, багато хто подумав в той момент: “Він був на демонстрації і його вбили. Таке могло бути і зі мною”.

  • -Ви читали статтю у Вікіпедії про ситуацію в Україні і ви, мабуть, стежили за новинами. Яка у вас складається картина ? Стаття в Вікіпедії відповідає тому, що ви побачили тут ?

-Так, у мене, звичайно, є певна картина. Перед вильотом в Україну я читав кілька різних статей. Але, переважно, це була біографія президента Порошенко. В останній раз, коли я перевіряв (англійською, звичайно, я не можу читати українською або російською), мені здається, що вона (стаття про конфлікт — ред) достатньо комплексна-дає уявлення про розвиток конфлікту крок за кроком.

Вікіпедія завжди відображає ті джерела, до яких ми маємо доступ. І це цікаво, оскільки зараз в Росії ви бачите, що джерела, які доступні російськомовним людям, знаходяться під великим ступенем контролю.

І цей ступінь контролю сильніший, ніж будь-коли. Тим не менш, вікіпедисти — найчастіше добре освічені люди з широким колом спілкування, багато хто знає англійську.

  • -Ось в березня 2014 статья про Київську Русь була перейменована в Давньоруська держава. Це така тема для нас політично вельми болюча.

-Я думаю, що найважливіше — це мати відкриту дискусію на сторінці зі статтею, треба обговорити джерела якомога ширше і без емоцій. Звичайно, це історія, усталена., Їй більше 500-1000 років, ми не відкриваємо її заново.

Найголовніше, на мою думку — це налагодити діалог між українськими вікіпедистами та російськими вікіпедистами, тоді вони знайдуть консенсус. Звичайно, ці обговорення можуть бути емоційними та важкими. Але коли є дискусія, обов’язково зав’язуються зв’язку між людьми.

Ми хочемо ділитися знаннями і не хочемо, щоб нас використовували для вирішення політичних питань.

  • -А вам доводилося спілкуватися з російськими редакторами ? ви випадково не каже їм: “Вибачте, не можна спотворювати історію. Давайте все ж працювати в площині фактів ” ?

-Я знаю досить багато людей з російської Вікіпедії. Це така ж спільнота, як і всі інші. Вони дуже хочуть, щоб їх Вікіпедія була правильною і, думаю, вони багато розуміють.

Але, звичайно, в їх спільноті відбуваються внутрішні обговорення, внутрішні діалоги. І це все вимагає певного часу.

Я був би дуже розчарований, якби дізнався, що їм байдужа нейтральність. Упевнений, що серйозні вікіпедисти піклуються про це. І я сподіваюся, найближчим часом, якомога швидше побачити свідомі зусилля до великомасштабного діалогу між українськими та російськими вікіпедистами.

Я розумію, що зараз дуже важкий час. Я думаю, про те, щоб організувати зустріч для вікіпедистів Росії та України.

Можливо, я навіть надам їм місце для зустрічі і виступлю модератором на такій зустрічі.

  • -Щодо надійності інформації. Чи є у вас дані про те, яка версія Вікіпедії найбільш достовірна ? Ви проводите дослідження з цього питання?

-Досить важко порівнювати різні версії Вікіпедії, оскільки не всі європейці говорять на декількох мовах.

Але за загальним визнанням поки найбільш комплексною вважається англомовна Вікіпедія.

Німецька Вікіпедія теж має репутацію надійної, що стосується достовірності.

Ви ж знаєте, німці не дозволяють легковажного ставлення до фактів. Хоча німецька версія за кількістю статей менше англійської. Тим не менш, обидві — в топі.

Деякий час тому мене турбувала версія на фарсі, оскільки тоді у них проходили вибори, було багато хвилювань, стрільби. Я попросив знайомого, для якого англійська та фарсі-обидва рідні мови, перевкласти статтю з фарсі на англійську про заворушення.

Стаття на фарсі була дуже схожа на англомовну версію. Вона була фактологічна, не ставала на бік уряду або його супротивників, але вона була набагато коротша за англомовну версію. Це пояснюється тим, що у них маленька спільнота вікіпедистів.

І їм просто не вистачає сил для того, щоб робити докладніші матеріали. Думаю, що приблизно таке відбувається і з українською та російською версіями. З природних причин українські статті коротше. У Росії набагато більше людей над цим працюють.

  • -До речі, про заворушення. Коли ви знаєте, що десь виникає конфлікт, чи консультуєте ви редакторів, про те, як не стати жертвою маніпуляції ?

-Так, у нас завжди є адміністратори, які постійно відстежують такі питання. І ми завжди напоготові.

Коли починається передвиборчий період в США, ми набагато уважніше пильнуємо статті, оскільки починають писати і прихильники, і противники тих чи інших політичних сил.

Ми зустрічаємося і попереджаємо їх, щоб використовували нейтральну мову та надійні джерела. Коли мова йде також про певні складні ідеї, немає простої формули, потрібно про це думати та обговорювати, створювати якісь загальні підходи.

  • -Вашому дітищу вже більше 10 років. Чи були у вас причини для невдоволення Вікіпедією ?

-Я б сказав, що я патологічний оптиміст (сміється). Недавно я отримав електронного листа, в якому було сказано, що російська Вікіпедія — це остання надія для російських читачів отримати об’єктивну інформацію.

Можливо, це перебільшення. Але я гадаю, що жодне інше джерело в Росії, крім Вікіпедії, не розкаже вам, що говорить про це New York Times.

Звичайно, я нервую, коли у нас трапляються помилки, коли, наприклад, ми розміщуємо якусь дуже упереджену інформацію або заяву. Я тоді скучаю. Але я все одно залишаюся впевненим, що відбувається прогрес.

  • -Зі статті Вікіпедії ми дізналися про те, що ви вийшли зі складу журі німецької премії ” Квадрига “, оскільки там повинні були нагородити Володимира Путіна. Розкажіть, що це було?

-У мене було дві причини вийти зі складу журі. Перша — премія була в галузі прав людини. Я думаю, що Путін тут зовсім не підходить як лауреат.

А ще була внутрішня проблема. Я вперше почув про нагородження Путіна, коли про це оголосили публічно. А я мав бути в складі журі, і ніхто не консультувався зі мною, все це було сфальсифіковано. Також зі складу журі вийшов Пітер Гебріел, з яким теж ніхто не радився.

Нас обурило те, що ми як члени журі взагалі не були причетні до обговорення.

  • -Чи є Вікіпедія лакмусовим папірцем інтелектуального рівня тієї чи іншої країни, рівня освіти?

-Розвиток Вікіпедії повідомляє навіть більше не про рівень освіти, а про рівень життя. Кількість людей, що говорять хінді, можливо, 250 мільйонів, але Вікіпедія хінді достатньо маленька, оскільки багато людей, які розмовляють хінді, не мають комп’ютерів, не мають широкосмугового інтернету, вони бідні.

Вікіпедія дуже популярна в північноєвропейських країнах. Я жартую, що там холодно, от вони й сидять по домівках та друкують статті. А ось італійці навпаки — багато гуляють.

  • -Коли ви бачите, наскільки розвинена Українська Вікіпедія, який висновок ви робите про Україну як країну?

-Я б сказав, що українська Вікіпедія — це потужна мовна версія, порівняно з населенням та рівнем добробуту. Частково оскільки є така пристрасть до української мови, є пристрасть до національної культури та ідентифікації.

  • -Коли ви почали Вікіпедію, рівень розвитку інтернету та соціальних медіа дуже відрізнявся від того, яким він є зараз. Як ви плануєте його розвивати в нинішніх умовах, з ким будете конкурувати ?

-Коли ми починали, насправді інших конкурентів не було. Ми були піонерами. Ми – спільнота не так багато думали про конкуренцію, позиціонуванні на ринку. Ми просто любимо енциклопедії. Знаєте, ми не думаємо в термінах “виграв-програв “, і якщо хтось зробить найкращий проект, ми будемо дуже раді.

  • -Цікаво дізнатися від вас як від експерта, що станеться з новими медіа в найближчі 5-10 років? Чого нам очікувати?

-Мене завжди про це запитують, і я завжди відповідаю: “Якби я знав, я б пішов та зробив це” (сміється). Важлива складова — це все більший розвиток мобільних пристроїв, все більше людей використовують планшети, мобільні телефони.

Багато хто говорить, що протягом 25 років люди в Африці зможуть користуватися інтернетом. Але насправді це відбудеться набагато раніше.

У мене, наприклад, зараз телефон з Африки, це android-смартфон китайського виробництва, який коштує менше 50 доларів. Найдешевший смартфон, який я бачив — 41 долар. І таких телефонів в Африці зараз мільйони, там зв’язок 3G і широкосмуговий інтернет. Мільярд користувачів з’явиться набагато швидше, ніж ми очікуємо.

Африканці роблять в мережі зараз все те, що роблять люди на інших континентах. Вони починають знати та розуміти більше. Але навіть у моїй країні буває так, що частина міста має хороші соціальні послуги, а частина — немає, і це потрібно змінювати.

  • -Ми часто дискутуємо щодо інформації, знань та кліпового мислення. Деякі кажуть, що Вікіпедія робить людей ледачими, вони просто йдуть на її сторіночку і не обтяжують себе пошуком знань. Стає більше та більше інформації, але менше та менше справжніх знань.

-Я думаю, це не так. Все можуть подивитися у Вікіпедії та дізнатися відповіді на загальні питання, але вам доведеться докласти чимало зусиль, щоб дізнатися більше.

Подивіться, як люди використовують Вікіпедію. От ви читаєте роман, і дія відбувається під час Другої світової війни, йде знаменита битва на Курській дузі. Наприклад, ви думаєте: “Я-то про це пам’ятаю, але не дуже добре “. Йдете у Вікіпедію, читаєте хорошу статтю. Повертаєтеся до роману та розумієте тепер, перед чим стояли солдати, якими були стратегічні цілі, які будуть результати.

Отже, тепер ви краще розумієте цей роман, бо отримали певні знання з Вікіпедії.

А ось ще приклад. Я хочу, щоб ви написали докторську дисертацію про битву на дузі. Тут вам вже Вікіпедія не допоможе. Для звичайних знань загального рівня Вікіпедія просто незамінна.

  • -А ви самі часто редагуєте статті?

-Я майже кожний день залажу у Вікіпедію, але переважно працюю зі спільнотами з редакційної політики, з програмного забезпечення.

Але час від часу я і редагую. Наприклад, зараз мій проект — це жінки-письменниці, романістки. Оскільки у нас є дисбаланс за статевою ознакою — навіть відомих лауреаток читають менше, ніж чоловіків.

Ось я вирішив піти в область опису жінок-романісток та досліджувати, як залучити більше людей до цієї сфери. У мене в браузері є вихід на це. Я намагаюся постійно знаходити такі дрібниці, які можна поліпшити.

  • -Який бюджет у Вікіпедії ? Хто найбільше жертвує ?

-Бюджет минулого року був близько 50 мільйонів доларів. Цього року буде приблизно 65 мільйонів. Враховуючи, що це у нас п’ятий за популярністю сайт в світі, це достатньо скромний бюджет.

Всі наші фінансові звіти публікуються онлайн. Багато грошей іде на підтримку роботи серверів і, звичайно, на зарплату інженерам, які про це піклуються, на розробку програмного забезпечення, це теж програмісти.

Крім того, у нас є певна управлінська, офісна діяльність, юридичні консультації, комунікації. Ми також даємо гроші місцевим спільнотам у всьому світі.

Мені якось сказали, що Вікіпедія популярніша, ніж, 20-ти найпопулярніших газет разом узятих.

Джерело: http://life.pravda.com.ua/person/2014/09/15/180349/

Дописувач Вікіпедії Raider загинув у бою з терористами

Користувач Raider, фото з вікізустрічі
Користувач Raider, фото з вікізустрічі. Автор фото — Z-ultimus, CC BY-SA 3.0.

23 травня 2014 року у бою з терористами трагічно загинув активний дописувач української Вікіпедії  Raider (справжнє ім’я — Олег) — доброволець батальйону «Донбас».

Олег народився у 1978 році, за даними батальйону «Донбас» походив з Артемівська. Останні роки жив у Києві, працював програмістом та аналітиком. Не був членом жодної партії чи політичної організації.

Олег зареєструвався в українській Вікіпедії 4 квітня 2007 року, а з осені став активно писати статті. Був одним з найактивніших вікіпедистів, зробив близько 20 тисяч редагувань та започаткував майже тисячу нових статей. Окрім написання нових статей, він також працював над вдосконаленням статей інших авторів, зокрема, певний час працював над проектом статей, які потребували поліпшення. Raider також брав активну участь в обговореннях правил та політик Вікіпедії, а також відвідав кілька «вікізустрічей» — зустрічей користувачів Вікіпедії в реальному житті.

Як вікіпедист Raider мав широке коло інтересів. Найбільше статей він написав з історичної тематики — передусім історії Стародавнього світу та середньовіччя, але він також писав статті з економіки, зоології та про аніме. Він започаткував ряд статей на звичайні, але потрібні теми, такі як М’ясо, Селяни або Стать, які потім були доповнені іншими користувачами. Raider любив писати на основі якісних друкованих джерел, часто писав статті на основі інформації, якої не було в Інтернеті. Своєю найкращою статтею він вважав статтю про народи моря, яка отримала від спільноти статус «доброї статті» — заради написання цієї статті Raider спеціально їздив до бібліотеки Вернадського та зібрав найповнішу інформацію з цієї теми українською мовою.

16 квітня 2014 Олег написав у своєму блозі, що він записався добровольцем у батальйон «Донбас». Він не боявся війни, бо вважав, що він дорослий і ще не змучений життям, а тому має боротися за свою долю і долю наступного покоління… У батальйоні Олег узяв таке ж псевдо, як і у Вікіпедії — «Рейдер». 23 травня батальйон «Донбас» потрапив у засідку терористів з «Батальйону Восток» поблизу села Карлівка на Донеччині. За повідомленнями ЗМІ, в ході бою загинули п’ятеро бійців добровольчого батальйону, одним із яких був Рейдер. Під час бою він знищив одного терориста, був важко поранений, проте відмовився здаватися. Він був розстріляний з підствольних гранатометів…

У день цієї публікації минає місяць з дня загибелі Олега… На жаль, його й досі не поховано — тіло ще в день бою було викрадене терористами, і за місяць рідним і бойовим побратимам загиблого не вдалося його знайти. Якщо ви маєте інформацію, яка зможе допомогти знайти тіло Олега, будь ласка, надсилайте її на адресу raider.wiki{HA}ukr.net . Конфіденційність гарантуємо.

Логотип Вікіпедії з жалобною стрічкою. Авторські права захищені Фондом Вікімедіа

Редактори української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» висловлюють співчуття рідним та близьким загиблого. У Вікіпедії створено сторінку, де можна залишити свої співчуття.

Сподіваємося, що в Україні найближчим часом запанують мир і порядок, і висловлюємо глибокий жаль щодо того, що ціною миру виявилася втрата десятків товаришів, друзів, родичів і близьких нам людей.

Вічна пам’ять…

На Майдані загинув вікіпедист Ігор Костенко

Ігор Костенко, фото зі сторінки ВКонтакті
Ігор Костенко, фото зі сторінки ВКонтакті.

20 лютого 2014 року під час протистояння у Києві трагічно загинув Ігор Костенко — активний дописувач  української Вікіпедії, журналіст, студент-географ.

Ігор Костенко народився 31 грудня 1991 року у селі Зубрець Бучацького району на Тернопільщині. Після закінчення школи вступив до Львівського університету імені Івана Франка, де навчався на 5-му курсі географічного факультету за спеціальністю «Менеджмент організацій». Паралельно з навчанням працював журналістом видання «Спортаналітика».

Ігор був активним дописувачем української Вікіпедії, писав під ім’ям Ig2000. Ігор зареєструвався 23 липня 2011, і вже того ж місяця почав писати перші статті. За два з половиною роки він написав понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. Мав широке коло енциклопедичних інтересів — писав статті спортивної тематики (футбол, Формула-1), з географії, економіки, а також про історію українського війська. Його стаття про есмінець «Незаможник» українського та радянського флоту першої половини XX століття  була визнана спільнотою як одна з найповніших та отримала статус «доброї статті». Крім цього, він написав і ряд повідомлень про спортивні події до Вікіновин.

Ігор також активно займався просуванням української Вікіпедії в соціальних мережах, через які намагався залучати нових дописувачів. Адміністрував групу дописувачів Української Вікіпедії у Фейсбуку, де постійно розміщував цікавинки про Вікіпедію. В серпні 2013 року запропонував провести Вікіфлешмоб — запросити в певний святковий день якомога більшу кількість українців написати нові статті до Вікіпедії. Вікіфлешмоб пропонувалося провести 30 січня 2014 року до 10-річчя української Вікіпедії, проте через трагічні події в країні його довелося скасувати. Ігор вірив, що флешмоб допоможе поповнити Вікіпедію тисячами нових статей за день та запропонував стратегію його реалізації, однак до його проведення, на жаль, він не дожив…

18 лютого 2014 року разом з іншими львівськими студентами поїхав до Києва на Євромайдан, бо хотів, щоб Україну будували люди з патріотичним духом. 20 лютого під час протистояння на вулиці Інститутській Ігор трагічно загинув: він хоробро пішов уперед зі щитом, але в нього влучили дві кулі, одна з яких — у голову…

Сьогодні, 23 лютого, Ігоря поховали  на рідній Бучаччині. В останню путь його проводжали тисячі людей  — як львівських студентів, так і тернополян.

Логотип Вікіпедії з жалобною стрічкою. Авторські права захищені Фондом ВікімедіаУ пам’ять про Ігоря та десятки інших загиблих на Євромайдані на логотипі Вікіпедії з 21 лютого 2014 було вирішено розмістити жалобну стрічку на знак скорботи.

Редактори української Вікіпедії та ГО «Вікімедіа Україна» висловлюють співчуття рідним та близьким загиблого Ігоря Костенка. У Вікіпедії створено сторінку, де можна залишити свої співчуття.

Вічна пам’ять…

  • Зазначення авторства на світлини: фото Ігоря Костенка (з його сторінки ВКонтакті) та логотип Вікіпедії (торгова марка Фонду Вікімедіа) є невільними; на них не поширюються умови ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike.

Відеопривітання з 10-річчям української Вікіпедії від іноземних колег

Тортик Вікіпедія з свічками «10»
10 років тому, 30 січня 2004, було створено першу статтю української Вікіпедії — «Атом». Відтоді україномовний розділ Вікіпедії виріс у найбільшу в історії працю писану українською.

З цієї нагоди із своїми привітаннями до спільноти української Вікіпедії звернулись у відео наші іноземні колеги з:

  • Білорусі: «Бажаємо, від імені білоруської Вікіпедії, усього найліпшого та єдності» — побажав дописувач Вікіпедії з Мінська біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
  • Естонії: вікіпедисти написали на дошці привітання українською та побажали щасливого дня народження.
  • Німеччини: «Щиро вітаю з 10-річним ювілеєм української Вікіпедії. Бажаю великих успіхів у майбутньому. Будьмо!» — виголосив тост українською дописувач німецької Вікіпедії.
  • Македонії: «Нехай успіх буде вашим супутником багато-багато років» — побажали юні вікіпедисти зі школи «Ґьорче Петров», місто Прілеп.
  • Польщі: «Бажаю багато вікіуспіху, чудових статей, фантастичних світлин та більше проектів як Вікі любить Землю — це чудовий проект, який, сподіваюсь, стане всесвітнім» — схвально відгукнувся вікіпедист про проект ГО «Вікімедіа Україна».
  • Сербії: «Наша спільнота хотіла б побажати вам дуже щасливого 10-го дня народження та багато нових успішних ювілеїв» — побажала член правління «Вікімедіа Сербія» з офісу організації.
  • Словаччини: побажання успіхів українській Вікіпедії словацькою.
  • Угорщини: «Щасливого дня народження з Будапешта» — лаконічно привітали з річницею угорські вікіпедистки.
  • Франції: «Щиро бажаю всього най-найкращого українській Вікіпедії!» — виголосив тост французький вікіпедист за довголіття української Вікіпедії з бокалом білого вина.
  • Вірменії: «Бажаємо вам, аби вільні знання й вікімедійний рух набули широкого поширення в Україні. Хай вам щастить! Ми з вами!» — зазначив представник «Вікімедіа Вірменія».
  • Чехії: «Під час Чорнобильської вікіекспедиції минулого травня я провів час в Україні так добре, що повернувся у Київ через три місяці у відпустку» — схвально відгукнувся чеський вікіпедист про організовану «Вікімедіа Україна» експедицію.
  • Якутії: «Як бачите у нас сьогодні холодно — -45 °C, але ми відчуваємо тепло сердець наших колег із сонячної України. Я би навіть сказав гарячої».

Переглянути усі привітання можна тут:

Контактували з іноземними колегами — вікіпедисти Ліонкінг та Visem.

Зазначення авторських прав: зображення «Uk wikipedia 10 logo zlira.svg» авторства Zlir’a взято з Вікісховища. Зображення брало участь у конкурсі ювілейних логотипів до 10-річчя української Вікіпедії.

Українській Вікіпедії сьогодні виповнюється 10 років

Святковий логотип до 10-річчя української Вікіпедії

10 років тому, 30 січня 2004 року, була створена перша стаття в українській Вікіпедії, що поклало початок найбільшій в історії українського народу енциклопедії.

30 січня 2004 року в україномовному розділі Вікіпедії була створена перша цілком змістовна стаття в українській Вікіпедії – «Атом». Цю статтю започаткував тоді ще незареєстрований користувач Юрій Коваль з Японії. А вже за місяць інформація про існування української Вікіпедії з’явилась на форумах.

Пізніше, 4 квітня 2004 року було офіційно активовано український мовний розділ Вікіпедії, коли в ньому налічувалось 1000 статей. До кінця того року кількість статей в українській Вікіпедії перевищила 10 тисяч.

Надалі україномовний розділ Вікіпедії нарощував темпи свого зростання: за 4 роки було написано стотисячну статтю. У квітні 2010 року – двохсоттисячну, у липні 2011 року – трьохсоттисячну статтю, а у вересні 2012 року – 400-тисячну статтю.

На сьогодні українська Вікіпедія – найбільша енциклопедія українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховується більше 482 тисяч статей, і вона займає 16-те місце за кількістю статей серед 287 мовних розділів Вікіпедії. В українській Вікіпедії є близько 1900 зареєстрованих користувачів, які протягом останнього місяця здійснили принаймні одне редагування, а за всю історію її редагувало більше 34 тисяч зареєстрованих користувачів. Українська Вікіпедія є найвідвідуванішим україномовним інформаційним ресурсом: так, відвідуваність цієї онлайн-енциклопедії українською мовою становить близько 80-ти мільйонів сторінок на місяць.

«Відзначити 10-ту річницю української Вікіпедії спільнота вирішила зміною логотипу на ювілейний. Було оголошено конкурс на найкращий святковий варіант логотипу, в якому перемогла користувачка Lina Jobs (в житті — Галина Будик, веб-дизайнер з Тернополя). Логотип-переможець було обрано спільнотою Вікіпедії шляхом голосування», – наголосив Голова Правління громадської організації «Вікімедіа Україна» Андрій Макуха.

З метою популяризації української Вікіпедії з 2011 року в ній проводяться конкурси на написання статей, а також фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Крім того, до написання та поліпшення статей залучаються студенти провідних університетів України в рамках «Освітньої програми Вікіпедії». Всі ці проекти реалізуються за підтримки громадської організації «Вікімедіа Україна», створеної у 2009 році з метою підтримки та популяризація Вікіпедії та інших проектів Фонду Вікімедіа в Україні, а також розвиток їх спільнот.

Як зазначив член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Анатолій Луцюк, який редагує українську Вікіпедію з червня 2005 року: «За 10 років українська Вікіпедія перетворилась на спільноту однодумців, які невтомно працюють над її наповненням та покращенням. Працюючи на волонтерських засадах, вони формують україномовний енциклопедичний продукт, створюють вільні знання і таким чином ділом приносять користь українському суспільству, поповнюючи духовну скарбницю українського народу».

 

Зазначення авторських прав: світлина «Вікіпедія 10 років в3» авторства Amakuha на основі роботи Lina Jobs (на основі логотипу української Вікіпедії авторства Putnik, що є похідною роботою логотипу Вікіпедії авторства за Nohat концепцією Paullusmagnus) з Вікісховища. Це зображення цілком містить офіційний логотип Вікіпедії, що є зареєстрованою торговельною маркою, і права на який належать Фонду Вікімедіа. Використання логотипу Фонду Вікімедіа регулюється політикою Фонду Вікімедіа щодо торгових марок і вимагає отримання дозволу.

 

Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 1,015 other followers

%d блогерам подобається це: