Ми майже зібрали оргком марафону написання статей у кримськотатарській Вікіпедії, але зараз оргкомітету не вистачає носіїв кримськотатарської мови для якісної оцінки та відзначення найкращих статей, написаних та перекладених у межах кампанії.
Якщо ви, або ваші знайомі-друзі знають кримськотатарську мову — поділіться з ними цією новиною! Зробімо кримськотатарську Вікіпедію ще більш якісною та наповненою!
З 1 жовтня по 30 листопада 2023 року вчетверте проходив конкурс статей «Вікіпедія для школи».
Мета конкурсу — створювати та вдосконалювати статті, які будуть корисним навчальним матеріалом як для учнів та учениць, так і для педагогів. Це допомагає підвищити якість освітнього процесу та краще засвоювати навчальний матеріал.
Представляємо результати по 11 предметам: всесвітня історія, географія, громадянська освіта, історія України, зарубіжна література, інформатика, мистецтво, українська література, фізика, математика, педагогіка (спецномінація).
Переважна більшість учасників та учасниць цьогорічної кампанії — шкільні педагоги, викладачі вищих навчальних закладів. Також долучилися інші люди, чия робота пов’язана зі сферою освіти, як от бібілотекарі.
Для проведення конкурсу потрібно було створити якісні списки статей по конкурсним предметам. Цим зайнялись члени та членкині оргкому, які є професіонал(к)ами у своїй галузі та досвідченими вікіпедістами та вікіпедістками: Желіба Олександр (історія України, всесвітня історія, громадянська освіта), Ірина Бучнєва (географія, здоров’я, безпека та добробут, хімія), Марина Чала (екологія, інформатика, математика, фізика, педагогіка), Олег Кущ та Марина Лебідь (зарубіжна література), Марина Лебідь та Світлана Дячок (українська література), Марина Лютинська (технології/STEM), Марина Лебідь (українська мова),Олег Кущ (мистецтво).
Також дякуємо іншим членам та членкимям оргкому, які весь час допомагали з організацією, проведенням конкурсу, та визначенням переможців.
Марина Лебідь, яка в цьому році вперше долучилась до оргкому, розповідає: «Я вперше долучилася до оргкомітету визначення тем з української мови та літератури, а також перевірки статей з української і зарубіжної літератур. Маю десятирічний досвід викладання цих предметів у навчальних закладах. Приємно бути частинкою Вікіспільноти серед освітян нашої країни, обмінюватися знаннями і переймати досвід. Як учитель, я зацікавлена в тому, щоб на своїх уроках використовувати статті Вікіпедії, які є перевіреними та достовірними.»
Завдання конкурсу було не тільки у тому, щоб написати якомога більше статей, але й покращити вже існуючі. Вони мають бути якісними та відповідати регламенту конкурсу.
Для цього ми сформували професійне і неупереджене журі, яке їх оцінювалю. До журі увійшли: Желіба Олександр (історія України, всесвітня історія, громадянська освіта), Ірина Бучнєва (географія, здоров’я, безпека та добробут, мистецтво), Марина Лебідь (українська література, українська мова, зарубіжна література), Марина Чала (інформатика, математика, педагогіка).
Ми запитали Ірину Бучнєву, яка у попередні роки була переможницею конкурсу, а цього року долучилась до оргкому та журі, що вона відчувала: «Коли писала статті для конкурсу, то нібито ділилась знаннями з іншими, з учнями. Коли створювала конкурсні списки, то побачила, як багато статей ще треба зробити. А коли перевіряла статті, особливо з географії, трішки заздрила, що не я зробила такі гарні статті.»
Журі визначили переможців окремо у кожному предметі за двома категоріями: автор(ка) найкращої індивідуальної статті у своєму предметі та конкурсант(ка), що набрав(-ла) найвищу загальну кількість балів за всі статті.
Для того щоб отримати одне з призових місць, учаснику чи учасниці потрібно було набрати прохідну кількість балів відповідно до Регламенту. Для першого місця це 60 балів, для другого — 30, для третього — 15. Якщо ніхто не набрав прохідну кількість балів, місце залишили без переможця.
Переможцями конкурсу стали:
Всесвітня історія
Автор найкращої статті Західноєвропейське вбрання (1600–1650) — Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (20.685 бали)
1 місце — Андрій Гриценко (156.4841 балів)
2 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (30)
2 місце — Олексій Голубов (oleksiy.golubov), викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (50.3188 балів)
3 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (15)
Громадянська освіта
Автор найкращої статті Право на смерть — Пилипчук Олександр (Lxlalexlxl), викладач Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Теофіпольської селищної ради (29.5572 балів)
1 місце — Андрій Гриценко (119.8395 балів)
2 місце — Пилипчук Олександр (Lxlalexlxl) (38.83835 балів)
3 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (15)
Переможців не визначили через невідповідність пункту 6 Регламенту конкурсу «Призи вручатимуться лише якщо у категорії взяло участь принаймні три учасники».
Українська література
Авторка найкращої статті Колінько Олена Іванівна — Тетяна Базир (Бібліографиня) (5.9616 балів)
1 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (60)
2 місце — Дмитро Майоршин (Dmytro Petrov) (31.96802 балів)
3 місце — Тетяна Базир (Бібліографиня) (28.57449 балів)
Фізика
Автор найкращої статті Екліптика — Олексій Голубов (oleksiy.golubov), викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (15.68025 балів)
1 місце — Олексій Голубов (oleksiy.golubov) (73.3331 балів)
1 місце — Пилипчук Олександр (Lxlalexlxl) (71.11595 балів)
2 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (30)
3 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (15)
Математика
Автор найкращої статті Математика в епоху розквіту ісламу — Євгеній Шибецький(Shybetsky), викладач у Гімназії №6 імені Житниченка І.В. міста Бердичева Житомирської області (47.1505 балів)
1 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (60)
2 місце — Євгеній Шибецький (Shybetsky) (57.47104 балів)
3 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (15)
Педагогіка (спецномінація)
Автор найкращої статті Командна робота — Андрій Гриценко (18.27744 балів)
1 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (60)
2 місце — ніхто не набрав прохідну кількість балів (30)
3 місце — Андрій Гриценко (28.91878)
3 місце — Ольга Баточенко (M B126 A) (20.40102)
У предметах Технології STEM, хімія, здоров’я, безпека, добробут, екологія — переможців не визначили через невідповідність пункту 6 Регламенту конкурсу «Призи вручатимуться лише якщо у категорії взяло участь принаймні три учасники, і було створено чи поліпшено принаймні 15 статей».
9 квітня у Центрі Митрополита Андрея Шептицького Українського Католицького Університету відбувся тренінг з основ Вікіпедії для студентів(-ок).
Вікіпедистка Мар’яна Сеньків познайомила студентів з базовими правилами редагування та особливостями українськомовного та інших мовних розділів Вікіпедії.
Протягом семестру студенти(-ки) у межах їхнього навчального курсу «Міжнародний бізнес і глобальні ринки» покращуватимуть статті у Вікіпедії про великі компанії та їх поведінку після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Бажаємо студент(к)ам успіхів! Для охочих провести тренінг у своєму університеті чи іншому навчальному закладі, «Вікімедіа Україна» допоможе знайти тренера. За детальнішою інформацією пишіть edu@wikimedia.org.ua
У квітні проходила міжнародна акція «Кожній книзі — свій читач» (#EveryBookItsReader). Її мета — підвищити якість статей про книги, літературні премії та усні оповідання.
В українській Вікіпедії ми зосередились на покращенні статей, що стосуються літератури. Наприклад, статті про книги, авторів та авторок, літературні премії тощо.
До акції долучилось 24 користувачів та користувачок, які покращили 92 статті.
Для участі в акції потрібно було суттєво покращити статтю про книгу, літературного персонажа, письменника чи письменницю, літературну нагороду чи на інші теми, пов’язані з книгами, додавши до опису редагування гештеґ #КожнійКнизіСвійЧитач або #EveryBookItsReader.
Також у межах кампанії ми провели вебінар, на якому покроково розповіли як редагувати та створювати статті у Вікіпедії. Більше про кампанію читайте за посиланням.
3 та 10 квітня 2024 року у Львівській політехніці відбулися офлайн-вікітренінги для студентів(-ок) першого курсу спеціальності «Туризм і рекреація» з навчальної дисципліни «Географія туризму та туристичне країнознавство».
Метою тренінгу стало поглиблення знань студентів завдяки редагуванню статей у Вікімандрах, сестринському вікіпроєкті. Провела його доцентка кафедри туризму Львівської політехніки Мар’яна Сеньків.
Під час навчального тренінгу учасники та учасниці ознайомилися з теоретичними та практичними особливостями додавання інформації у Вікімандрах.
До завершення семестру студент(к)и додаватимуть до статей у Вікімандрах місця культурного, природного та інших напрямків, які варто відвідати.
До цього 30 березня Марія Сеньків також провела тренінг для студентів(-ок) заочної форми навчання кафедри туризму. Мета — поглибити знання з навчальних дисциплін шляхом редагування статей у Вікіпедії та Вікімандрах.
До кінця семестру учасники(-ці) тренінгу будуть покращувати існуючі статті у контексті економічного, соціокультурного та екологічного впливів туризму.
Бажаємо учасникам(-цям) успіхів та подальшого розвитку у вікіпроєктах! Для охочих провести тренінг у своєму університеті чи іншому навчальному закладі, «Вікімедіа Україна» допоможе знайти тренера. За детальнішою інформацією пишіть edu@wikimedia.org.ua
1 травня починається щорічний конкурс статей «Європейська весна», присвячений країнам Ради Європи. Будь-хто може долучитися і покращити чи створити статтю до кінця травня.
Конкурс проходить у межах міжнародної кампанії CEE Spring, під час якої спільноти вікіпроєктів Центрально-Східної Європи покращують висвітлення регіону у Вікіпедії. З 21 березня у межах міжнародного конкурсу уже опрацювали 370 статей про Україну в понад 20 мовних розділах.
Зараз ми починаємо український конкурс, який проходить щорічно з 2015 року. Як і минулого року, він фокусується на країнах Ради Європи (окрім України: про власну країну традиційно у межах конкурсу не пишемо).
Детальні умови участі та перелік статей, пропонованих до створення й покращення, дивіться на сторінці конкурсу у Вікіпедії: spring.wikimedia.org.ua
Крім Вікіпедії, конкурс «Європейська весна» пройде і в сестринських вікіпроєктах — Вікіцитатах та Вікімандрах.
Долучитися до кампанії можуть усі охочі. У конкурсі будуть призи для авторів найкращих індивідуальних статей і найбільшого якісного внеску за результатами оцінювання журі. Набір сувенірів та сертифікати участі можуть отримати усі учасники й учасниці, які створять або суттєво поліпшать принаймні три статті (із дотриманням правил конкурсу та Вікіпедії).
Активним учасникам і учасницям конкурсу у Вікіпедії минулого року варто звернути увагу на кілька оновлень в умовах. Вони спрямовані на те, щоб заохочувати якість внеску та поліпшення уже наявних статей:
Започатковувати у межах конкурсу можна статті лише на теми, визначені організаторами у конкурсних списках. На поліпшені статті це обмеження не поширюється; поліпшувати можна будь-які статті, які стосуються теми країн Ради Європи.
Запроваджено нову основну номінацію «Найцінніше покращення». У ній призами нагородимо до 5 людей, чиї індивідуальні поліпшення до наявних статей будуть визначені найціннішими для Вікіпедії за рішенням журі.
Знижено мінімальний бар’єр розміру для покращення статті: відтепер доповнення до статті повинно становити не менше 1000 байтів.
Як і минулого року, чим гірше певна країна наразі висвітлена в українській Вікіпедії, тим вищий бал можна отримати за опрацювання статті про неї. Рейтинг кожної країни та детальніші умови конкурсу можна переглянути на сторінці регламенту.
У межах конкурсу ми підтримаємо кілька офлайн-зустрічей в Україні та для українців за кордоном. Стежте за конкурсною сторінкою і нашими анонсами.
Якщо маєте питання чи пропозиції, пишіть організаційному комітету за адресою ceespring@wikimedia.org.ua
У березні вчетверте відбулася щорічна інформаційна кампанія «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії», організована Українським інститутом, Міністерством закордонних справ України та ГО «Вікімедіа Україна». Цьогорічна кампанія була присвячена деколонізації української культури, розкривала українську ідентичність визнаних світових митців і демонструвала їхній внесок у розвиток української та світової культур.
«Я вдячний кожному та кожній із понад двох сотень учасників цього проєкту з усіх куточків світу, які на наш заклик створили та покращили понад півтори тисячі статей Вікіпедії щодо України. Це важливий внесок у деколонізацію української культури та протидію російській апропріації, історичним міфам і пропаганді. Вже четвертий рік поспіль ми проводимо Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії і я радий, що кожного року проєкт збільшує свій масштаб. Спільними зусиллями ми захищаємо українську ідентичність від російських спроб її знищити», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
У проєкті взяло участь 200 учасників зі всього світу, які покращили 425 наявних та створили 1260 нових статей на платформі. Матеріали створили у 66 мовних розділах сайту, що стало рекордним показником за чотири роки існування проєкту. Учасники додали статтю про Софію Яблонську азербайджанською, бретонською –– про Сергія Корольова, а також покращили англомовні публікації про Сергія Параджанова та Софію Окуневську. «Через велику відстань між двома країнами та з інших причин, багато людей у Китаї не розуміють Україну, особливо після її здобуття незалежності. Перекладені мною статті, зокрема про сучасних українських постатей, допоможуть китайцям краще зрозуміти українську культуру», –– учасник проєкту, користувач Uyiliu2, Китай
У межах проєкту з’явилися статті про «Заповіт» Шевченка французькою, Кам’янець-Подільську фортецю — німецькою, Андріївську церкву — арабською, китайською — про фільм «Земля» і узбецькою — про фільм «Памфір». Також було створено матеріали про Ірину Цілик тамільською, про будинок «Слово» — урду, берберською мовою про Тараса Компаніченка, бретонською — про український гімн, і мовою маніпурі — про Лесю Українку.
«Я люблю український електро-фолк, і хотілося б, щоб більше людей дізналися про цю музику. Мені подобається, як цей унікальний жанр поєднує сучасність і традиційні українські історії та інструменти, такі як сопілка. Українські виконавці фольклорної музики зберігають свою прекрасну культуру живою і сильною. Вони по праву пишаються своєю незалежністю, мені це дуже подобається. Це також можливість гарно провести час: мені сподобалося, тож наступного року я знову візьму участь!» –– учасник проєкту, користувач Dream Indigo, Італія
Чимало уваги учасники приділили українській нематеріальній спадщині. Відтепер у Вікіпедії є матеріали ассамською про українське національне вбрання, есперанто – про Хортицю, а також про історичні постаті та події: грузинською про Івана Мазепу, кантонською –– про Українську Народну Республіку, угорською –– про Анну Ярославну.
«Моє дитинство пройшло в оточенні багатьох українців і слов’ян, і мене завжди цікавила українська культура та історія. З початком повномасштабного вторгнення в Україну «Місяць культурної дипломатії України» став для мене гарною нагодою застосувати свої навички, щоб зробити щось хороше для світу. Сподіваюся, наш внесок заохотить більше людей дізнатися про Україну», –– учасник проєкту, користувач Michaeledits, США
Останні кілька років міжнародна команда працює над Хартією Руху — документом, який визначить ролі та обов’язки всіх членів і організацій Руху Вікімедіа.
У цьому дописі координатор програм «Вікімедіа Україна» Антон Процюк коротко відповідає на п’ять основних питань про Хартію: що це таке, чому вона потрібна і як долучитися до її формування.
Хартія Руху (англійською Movement Charter) — це в певному сенсі «конституція» міжнародного вікіруху. Вона визначить його урядування, права та обов’язки основних стейкголдерів: дописувачі Вікіпедії, Фонд Вікімедіа, регіональні організації тощо.
Створення Хартії є однією з ініціатив стратегії міжнародного вікіруху на 2030 рік (детальніше про стратегію ми розповідали у цьому дописі).
2. Як виглядає процес її підготовки?
Написанням Хартії займається міжнародний редакційний комітет (Movement Charter Drafting Committee / MCDC), обраний для цього кілька років тому.
Наразі, після тривалої роботи і кількох раундів обговорень, комітет запропонував оновлену чернетку Хартії.
Протягом квітня 2024 року триває публічне обговорення цієї чернетки. До нього можуть долучитися усі охочі. За результатами обговорення комітет допрацює чернетку та винесе її на голосування серед дописувачів та організацій вікіруху. Голосування пройде влітку цього року.
Зокрема чернетку Хартії обговорювали на міжнародній конференції Wikimedia Summit 19—21 квітня. Детальніші нотатки з конференції читайте за посиланням.
3. Чому потрібна Хартія і що вона змінить?
Одна з цілей Хартії — кодифікація принципів, які фактично існують, але чітко не прописані. Наприклад, те, що спільноти вікіпроєктів мають редакційний контроль над їх вмістом та що будь-хто може долучитися до вікіпроєктів за умови дотримання правил.
Інша ціль — демократизація влади та впливу в руху Вікімедіа. Хартія має запровадити Глобальну раду (Global Council), нову міжнародну установу, яка репрезентуватиме міжнародний рух. Вона буде одним із двох «найвищих органів управління» разом із Фондом Вікімедіа. (Детальніше про те, чим займається Фонд Вікімедіа, читайте у цьому дописі).
За поточним проєктом (який є предметом обговорень та ще може змінитися), Глобальна рада складатиметься з асамблеї на 100-150 людей та правління на 5-15 людей. До її сфер відповідальності входитимуть стратегічне планування; адміністрування організацій вікіруху (наприклад, визнання афіліатів); розподіл ресурсів; дорадча роль у питаннях технологічного розвитку.
4. Як Хартія вплине на мене?
Якщо ви є дописувачем чи дописувачкою Вікіпедії і не цікавитеся питаннями глобального урядування — скоріш за все, хартія не матиме практичного впливу на вашу повсякденну роботу.
Але якщо ви цікавитеся організаційним розвитком і тим, як влаштований міжнародний вікірух — зараз чудовий шанс висловитися та долучитися до фіналізації Хартії.
Вікімедіа Україна 