Як зробити відкриту інформацію вільною: ліцензії Creative Commons для сайтів

У Вікіпедії, як і в в усіх цивілізованих формах та форматах викладення науково-творчого спадку, дослівне використання чужого твору без посилання на автора вважається плагіатом. Помічені та доведені випадки плагіату вилучаються. Для використання аудіо, відео, текстів, зображень, яких бракує у Вікіпедії, волонтери звертаються за офіційними дозволами до авторів, або ж шукають їхніх спадкоємців, якщо творців уже немає серед живих. Часто це займає доволі багато часу, а часом взагалі не є можливим. Водночас, якщо потрібні матеріали опубліковано під вільною ліцензією, їх можна відразу завантажити у Вікіпедію. Що це дає вікіпедистам і чим це вигідно авторам та власникам сайтів, читайте далі.

Одна з 5-ти основ Вікіпедії проголошує, що усі матеріали Вікіпедії є вільними для використання, при цьому будь-хто може вносити до них зміни. Розміщені тексти доступні під ліцензією GNU Free Documentation License (GFDL), а також Creative Commons Attribution-ShareAlike License 3.0 і можують розповсюджуватися або компонуватися відповідно до неї. Розміщувати матеріали, які порушують авторське право, або роботи, ліцензовані на несумісних з вільними ліцензіями умовах, у Вікіпедії не можна. Original by WMF, character extracted by User:Yuriy BulkaЗвичайно, дозволяється розміщувати матеріали, якщо дописувач власне є автором або ж інформація з джерела, що захищається авторським правом передається недослівно, переказується, спираючись на описані там факти.

Однак, неабияк розбудові всесвітньої енциклопедії сприяють матеріали з електронних джерел, які опубліковано на умовах ліцензії cc by-sa або сумісної з нею. За такої умови редакторам Вікіпедії не треба питати письмового дозволу на використання матеріалу, оскільки сама ліцензія і є цим дозволом. І, найголовніше, таких матеріалів може бути набагато більше, якби було більше сайтів, які б публікувати свої матеріали на умовах ліцензій Creative Commons, сумісних із Вікіпедією і Вікісховищем.

«Кількість поширюваних під ліцензіями Creative Commons творів постійно зростає:  у 2006 році їх було 140 мільйонів, у 2014 – 882 мільйони, а у 2016 – вже понад 1,2 мільярди. Creative Commons використовують державні установи, громадські організації, приватні користувачі по всьому світу. Особливо актуальним виглядає використання Creative Commons організаціями, що фінансуються за рахунок державних, муніципальних коштів або благодійних внесків, адже громадськість, яка фінансує такі організації напряму або через податки, повинна мати можливість вільно використовувати матеріали, створені за кошти громади. Останнім часом деякі благодійні фонди, наприклад Bill & Melinda Gates Foundation, серед вимог для надання грантового фінансування досліджень почали вимагати публікацію результатів досліджень під вільними ліцензіями Creative Commons або на аналогічних умовах», — коментує голова Громадської організації  «Відкритий Контент» Максим Наумко.

Яким же чином позначити Ваш дозвіл, щоб користувачі могли бачити його, коли заходять на будь яку сторінку сайту? Недостатньо просто писати «Дозволяється використання матеріалів за умов посилання на джерело» (досить поширена вказівка в українському вебі) — це надто розмите формулювання. Вікіпедія поширюється на умовах вільної ліцензії Creative Commons BY-SA, у тексті якої чітко вказано, як треба вказувати автора та для яких цілей можна використовувати матеріали. Принципово, що дозволяється також комерційне використання. Таким чином Вікіпедія є ресурсом, який будь-яка людина може використовувати як некомерційно, так і комерційно.

Якщо ви хочете дозволити використання текстів свого сайту на тих же умовах, на яких поширюється Вікіпедія (вказання автора і поширення похідних робіт на тих же умовах), у нижній колонтитул сайту можна додати таке формулювання:

Текст цього веб-сайту [або сторінки, якщо ви дозволяєте використовувати конкретну сторінку] доступний для використання на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0.

Якщо ви дозволяєте використовувати текст будь-яким чином без обмежень з єдиною умовою вказувати автора, підійде таке формулювання:

Текст цього веб-сайту [або сторінки] доступний для використання на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution 3.0.

Якщо ви бажаєте відмовитися від своїх авторських прав, у тому числі права на згадування свого авторства, можете використати ліцензію Creative Commons Zero — це, по суті, передає текст у суспільне надбання:

Текст цього веб-сайту [або сторінки] поширюється на умовах Creative Commons Zero Waiver 1.0 (CC0).

(Ви можете написати «матеріалів» замість «тексту», і це буде включати зображення, фото та відео, але нагадуємо ще раз, що якщо на сайті розміщені чужі матеріали, ними так розпоряджатися не можна).

Зображення праворуч є графічною передачею цих формулювань; їх можна ставити поруч з текстом.

Отже, механізм вільноліцензування сайтів доволі простий, але є кілька моментів, про які треба подбати, надаючи дозвіл на поширення матеріалів:

  1. Ви можете надавати дозвіл на використання лише тих матеріалів, авторські майнові права на які належать вам. Тобто якщо у вас на сайті використовуються матеріали (тексти, фото, відео тощо), власником авторських прав на які ви не є, ви не можете дозволяти їх вільне використання. Таким чином, якщо на сайті використано фотоматеріали зі сторонніх ресурсів, які не дозволяють вільне використання на умовах, сумісних із копілефтом (див. нижче), дозвіл використання не повинен поширюватися на такі матеріали (у дозволі можна зазначити виняток для таких матеріалів).
  2. Якщо на сайті розміщували публікації інші автори, які не передавали свої авторські права вам, у них потрібно попросити згоди на зміну умов розповсюдження публікацій, авторами яких вони є.
  3. Ліцензії Creative Commons є невідкличними: якщо після публікації того чи іншого матеріалу на умовах ліцензії Creative Commons цей матеріал поширили чи використали на умовах цієї ліцензії, автор не може вимагати припинити використання, бо він вирішив відкликати дозвіл на таке використання. З моменту, коли твір опубліковано на умовах певної ліцензії, будь-яке використання на умовах цієї ліцензії у майбутньому буде законним. Якщо Ви керівник організації, якій належить веб-сайт, потурбуйтеся про те, щоб ваш наступник це розумів: зробіть письмове розпорядження відповідальному за веб-сайт розмістити сповіщення про вільну ліцензію — щоб воно збереглося в архіві і до нього можна було апелювати.

Заохочуємо вас поширювати свої матеріали на вільних ліцензіях! Додавайте свої свої ресурси в один ряд з такими, як сайти Міністерства оборони України, texty.org.ua та інші!


Зазначення авторських прав: зображення «Ділюся» — Wikimedia Foundation, Inc. / Юрій Булка, ліцензія cc by-sa 3.0 (фрагмент з «Licensing tutorial»).

Оприлюднено в Вільні ліцензії, Закордонний досвід, Проекти з партнерами | Позначено , | Залишити коментар

Які статті найпоширеніші у Вікіпедіях різними мовами

На сьогодні існує 295 мовних розділів Вікіпедії. Усі вони є окремими сайтами, з назвами на зразок uk.wikipedia.org, де перші дві чи три літери — код мови. (Принагідно зауважу, що код української мови — uk, а України як країни — ua, тому не плутайте). Є група мовних розділів, які ще не створені окремо, а перебувають в так званому Інкубаторі, поки мовний комітет спільноти не вирішить, що такий сайт має своїх дописувачів і буде розвиватися.

Кожна стаття пишеться окремо і, в принципі, не залежить від версій про цей же предмет іншими мовами (крім випадків, коли статтю повністю перекладають з однієї мови іншою, але й тоді, після завершення перекладу стаття починає жити власним життям і подальші редагування не обов’язково стаються внаслідок змін в інших мовних розділах). Статті пишуться на основі різних джерел, і найвірогідніше — джерел тією мовою, що є рідною для дописувача. Певний мовний розділ Вікіпедії дуже залежить від кількості і якості джерел, на які посилається, бо дописувачів, які можуть перекладати з інших мов, зазвичай менше. Тому стаття про якогось політичного діяча може (і, вірогідно, буде) кардинально відрізнятися, скажімо, англійською, українською і китайською.

Статті пов’язані між собою міжмовними посиланнями. У Вікіпедії є службова сторінка «Сторінки з найбільшою кількістю інтервікі-посилань», де можна побачити список статей, що створені різними мовами. Немає жодної статті, що мала б 295 мовних версій. Найближче наблизилась стаття про Фінляндію — 283.

Перша десятка виглядає так: Читати далі

Оприлюднено в Рейтинги, Статистика | Позначено | Залишити коментар

Про ізольованість і прив’язаність

Коли я хочу дізнатися більше про щось, я вводжу в пошуковий рядок назву цього предмета, явища, ім’я людини тощо і, здебільшого, отримую інформацію про те, що мене цікавить. Коли іноді за відомою мені назвою, чи за моєю версією написання слова, мені не вдається отримати шукане, я звертаюся до дотичних тем, явищ, або імен, зі сподіваннями знайти в них посилання на те, що мене цікавить. Певен, це звичний алгоритм дій не лише для мене і він достатньо дієвий, аби його дотримуватися.

В ідеальному світі за таким підходом можна отримати всю потрібну інформацію. Але світ не ідеальний, а пошукові рушії і більшість контенту взагалі створені людьми. Тому система має слабкі місця, через які можна не знайти того, що шукаєш, хоча воно й було зовсім поряд, можна не дізнатися, що за темою можна прочитати ще і в сусідньому місці. Термінами Вікіпедії – читач може не знайти статті під тим заголовком, який шукає, він може читати суміжну статтю, але не знайти в ній посилання на сторінку із тим, чим цікавиться, або читаючи власне те, що йому цікаво, може не дізнатися якоїсь дотичної інформації, яка його теж могла б зацікавити.

Для енциклопедії це означає зниження відвідуваності і популярності, оскільки читачі, замість більше читати, змушені більше звертатися до пошуку і, ймовірно, знаходити те, що їх цікавить, в інших місцях. На додачу, та сама неможливість знайти шукане може призвести до розпорошення зусиль дописувачів проекту, бо вони можуть почати створювати статті з нуля, вважаючи, що їх немає, замість того, аби доповнювати їх, або писати суміжні, направду ще не написані.

wikiconnectivity

Частиною цього явища у Вікіпедії є так звані ізольовані статті, або статті-сироти – тобто, сторінки, на які не посилаються інші статті Вікіпедії і знайти які можна, через це, тільки безпосередньо через пошук, якщо знаєш, що шукати. Читати далі

Оприлюднено в Аналітика, Програмне забезпечення, Рейтинги, Статистика, Філософія | Позначено , | Залишити коментар

АНОНС: вікізустріч у Тернополі

18 лютого у Тернопільській обласній універсальній бібліотеці відбудеться зустріч з одним із найкращих і найпрацьовитіших українських вікіпедистів, уродженцем Тернополя Мар’яном Довгаником.

Користувач MaryankoD у Вікіпедії з лютого 2007 року. 14 лютого виповнюється рівно 10 років як він створив першу статтю для Вікіпедії. З того часу він започаткував 34867 (!) статей, загальна кількість редагувань в усіх проектах — 170 499, в укрвікі — 138 517.

Він також започаткував вікіпроект «Тернопільщина». Загалом, багато працював для створення і наповнення статей про Тернопільщину, а саму статтю «Тернопільська область» вивів у вибрані. Це єдина область, стаття про яку є вибраною.

За свою роботу у Вікіпедії нагороджений медаллю «З нагоди 20-ї річниці незалежності України» за визначний внесок у розвиток Вікіпедії.

Початок вікізустрічі о 15:00 у читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Вхід вільний.

Приєднатись до події у Facebook

Оприлюднено в Оголошення, Особистості, Публічні заходи | Позначено , , | Залишити коментар

Статистичний листок Вікіджерел

Вікіджерела — це вільна бібліотека, сестринський проект Вікіпедії. Вона містить різноманітні роботи, від класики художньої літератури і до міжнародних угод, але все це розміщується і вичитується волонтерами з дотриманням авторських прав.

Статистичний листок Вікіджерел №1 (1) 2017

У січні 2017 року Вікіджерела переглянуто за сторінками 996 348 разів. При цьому активно редагують і поповнюють бібліотеку лише близько двадцяти користувачів.

У середньому на добу це склало 32 140 переглядів. Для порівняння, у минулому році у січні перегляди за сторінками склали 242 592 рази, у середньому на добу — відповідно, 7 826 переглядів. Це у підсумку складає на 75,35 % за загальними та 75,65% у середніми показниками на добу більшими переглядами від попереднього року.

31 місце за кількістю текстів серед всіх мовних розділів Вікіджерел.

Топ 100 сторінок (статей, текстів) у Вікіджерелах у січні 2017 року за переглядами:

  1. Статут Організації Об’єднаних Націй 5 619
  2. Конституція Республіки Молдова 4 009
  3. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2334 (2016) 3 570
  4. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/3 (1946) 3 442
  5. Вечірні промені ясні (Гейне/Леся Українка) 3 304
  6. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав 3 116
  7. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР 2 685
  8. Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка 2 370
  9. Про Правила дорожнього руху (Україна) 2 176
  10. Договір про Союз Суверенних Держав (листопад 1991 року) 2 115
  11. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/34 (1947) 2 060
  12. Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) 1 910
  13. Договір про Союз Суверенних Держав (липень 1991 року) 1 767
  14. Закон України «Про авторське право і суміжні права» 1 755
  15. Акт про відновлення державної незалежності Грузії 1 654
  16. Пам’яті тридцяти (Тичина) 1 609
  17. Декларація про незалежність Республіки Молдова 1 581
  18. Лист Президента РФ Генсеку ООН від 24 грудня 1991 року відносно членства Росії в ООН 1 579
  19. Алма-Атинська Декларація 1 563
  20. Чарівна флейта (1965) 1 557
  21. Ліствиця 1 469
  22. Пригоди Тома Сойєра/Розділ тридцять перший ЗАБЛУДИЛИСЬ У ПЕЧЕРІ 1 309
  23. Конституція Пилипа Орлика 1 295
  24. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/1 (1946) 1 286
  25. Сокіл 1 267
  26. Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I 1 264
  27. Рамкове рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів 1 248
  28. Декларація про відновлення незалежності Латвійської республіки 1 248
  29. Навчальна програма з української літератури 9 клас 1 234
  30. Про утворення областей на території УСРР 1 215
  31. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2 (1946) 1 179
  32. Декларація про незалежність Вірменії 1 176
  33. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/497 (1981) 1 176
  34. Акт про відновлення незалежної Латвійської держави 1 173
  35. Конституція Японії 1 114
  36. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 (2014) 1 109
  37. Навчальна програма з української літератури 7 клас 1 096
  38. Молитви перед хрещенням 1 076
  39. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод 1 070
  40. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/478 (1980) 1 040
  41. Переказ про людей ва Записів Вей 1 036
  42. Третій Універсал Української Центральної Ради 1 035
  43. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2166 (2014) 1 024
  44. Постанова Ради Республік Верховної Ради СРСР від 26.12.1991 № 143-Н 958
  45. Закон Республіки Узбекистан від 31.08.1991 № 336-XII 957
  46. Малоросійський гербовник 951
  47. Доповідь розвідки США «Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах» 940
  48. Декларація про державну незалежність Республіки Киргизстан 928
  49. Ігор — князь сіверський 915
  50. Люблю я тебе, Україно! (пісня) 915
  51. Угода про координаційні інститути СНД 908
  52. Звернення Верховної Ради Естонської РСР до президента СРСР 893
  53. Четвертий Універсал Української Центральної Ради 885
  54. Другий Універсал Української Центральної Ради 878
  55. Указ Президента СРСР від 25.12.1991 № УП—3162 872
  56. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/27 (1947) 872
  57. Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців 862
  58. Заява В.Януковича від 1 березня 2014 року 845
  59. Конституція України 844
  60. Протокол за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи 838
  61. Закон Естонської РСР про символіку Естонії 837
  62. Ігор — князь сіверський/Заспівка 833
  63. Перший Універсал Української Центральної Ради 827
  64. Пригоди Тома Сойєра/Розділ другий ЧУДОВИЙ МАЛЯР 819
  65. Мудра дівчина (українська народна казка) 819
  66. Декларація про незалежність Придністровської Молдавської РСР 815
  67. Указ Президента України від 20.08.2007 №715/2007 811
  68. Зоря/Покажчики/Іменний 808
  69. Декларація Ради Республік Верховної Ради СРСР № 142-Н 804
  70. Закон Республіки Білорусь від 11.12.1991 № 1304-VII 787
  71. Пригоди Тома Сойєра/Розділ шостий ТОМ ЗНАЙОМИТЬСЯ З БЕККІ 785
  72. Чарівна флейта 783
  73. Навчальна програма з української літератури 8 клас 778
  74. Закон України «Про Національну поліцію» 776
  75. Акт проголошення незалежності України 757
  76. Постанова Верховної Ради Естонської РСР про державний статус Естонії 753
  77. Конституція США 751
  78. Хмари (Іван Нечуй-Левицький) 738
  79. Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українців на Далекому Сході 737
  80. Новицький Олекса Миколайович 737
  81. Пригоди Тома Сойєра/Розділ дев’ятий ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ 736
  82. Резолюція Верховної Ради Естонської РСР про союзний договір 696
  83. Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятних знаків у м. Житомирі 689
  84. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/28 (1947) 685
  85. Енеїда (Котляревський)/Частина перша 667
  86. Пригоди Тома Сойєра/Розділ двадцять третій ПОРЯТУНОК МЕФА ПОТТЕРА 657
  87. Таємниця щастя 652
  88. Мінський меморандум 646
  89. Указ Президента України від 11.12.1991 №1/1991 636
  90. Закон СРСР від 05.09.1991 № 2392-I 629
  91. Роксоляна 627
  92. Указ в.о. Президента СРСР від 19.08.1991 620
  93. Угода про врегулювання кризи в Україні 620
  94. Заява ДКНС 615
  95. Мирний план Путіна щодо врегулювання конфлікту в Україні 608
  96. Збірник законів і постанов Українського Правительства відносно закордонних інституцій 608
  97. Брати Моуглі 606
  98. Реєстр Війська Запорозького 1649/Чигиринський полк 601
  99. Пригоди Тома Сойєра/Розділ тринадцятий ЗГРАЯ ПІРАТІВ ПІДНІМАЄ ВІТРИЛА 601
  100. За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч 600
Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

У Хмельницькому триває фотовиставка «Пам’ятки України»

Відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Хмельницький, 26.01.2017

На відкритті фотовиставки.
Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

До 14 лютого у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (Проскурівська, 56) проходить виставка «Пам’ятки України». На виставці представлено 36 найкращих фотографій двох конкурсів 2016 року: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

За час проведення конкурсів фотографи-учасники прониклися ідеями збереження історичних та природних пам’яток України, поширення фотографій (адже всі роботи, подані на конкурс, можна використовувати далі без додаткових дозволів, за умови лише вказання автора і збереження вільної ліцензії) та написання статей у Вікіпедії з їх використанням. Тому призери конкурсу, яких було запрошено на відкриття виставки, можуть розказати і про конкурси, і про виставку, і про її дух, як співорганізатори. Їм слово:

Аліна Возна, призерка номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток, про те, чому саме Хмельницький став першим обласним центром, куди поїхала виставка після презентації у Києві:
«У Хмельницькому є багато талановитих фотографів, які фотографують десятиліттями, у місті діє цікавий музей фотомистецтва, тому я вважаю цілком закономірним явищем, що саме наше місто притягнуло до себе таку сучасну та незвичайну фотовиставку. Щодо самого музею , в якому відбувалось відкриття, вважаю, що там завжди є гармонія і баланс — в одному залі можна побачити історію фотографії, якою вона була століття тому, в іншому — ознайомитись з сучасною фотографією. Одна з сучасних тенденцій — фотографування пам’яток історії, культури, архітектури, всього, що має важливе значення, і що може бути втрачене з плином часу. Виставка «Пам’ятки України» зосереджує увагу глядачів на тому, яким різноманітним та цікавим є світ навколо нас, якою незвичайною є природа, і що є безліч місць, які потрібно досліджувати у вільний час».

Сергій Зисько, переможець, зокрема, в номінації «Найкраще фото Хмельницької області» конкурсу «Вікі любить Землю», про сам конкурс:
«Неймовірно класний проект, якраз те, що я шукав! Це хороша можливість для фотографів і, головне, для мандрівників показати свої фото… показати Україну… А найголовніше, що зроблена робота і ці фото залишаться для майбутніх поколінь 🙂
Щодо виставки, то порадувала відмінна якісь фото — саме друку фотокартин. Завдяки цьому і тому, що світлини такі цікаві, я наче знов промандрував Україною!»

Роман Наумов, переможець в номінації «Найкраще фото Київської області» конкурсу «Вікі любить пам’ятки»:
«Приємно було отримати від організаторів конкурсу запрошення на відкриття. Вже мав честь брати участь у фотовиставках, як автор, але ця для мене — перша такого масштабу. Цікавим бонусом також було відкрити для себе унікальний музей-студію фотомистецтва, в приміщенні якого й проходила виставка. Радий новим знайомствам, дякую Вікімедіа Україна і привіт місту Хмельницькому від Білої Церкви!»

Усі охочі можуть відвідати фотовиставку «Пам’ятки України» у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва до 14 лютого. Далі виставка помандрує іншими населеними пунктами України — слідкуйте за анонсами!

Учасники відкриття виставки «Пам'ятки України» у Хмельницькому.

Учасники відкриття виставки «Пам’ятки України» у Хмельницькому. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії.

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії. Зліва направо: Віра Моторко, менеджерка проектів ВМУА, Сергій Зисько, призер фотоконкурсу, Костянтин Жданов, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Частина експозиції фотовиставки «Пам'ятки України».

Частина експозиції фотовиставки «Пам’ятки України». Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Оприлюднено в Поточні події, Публічні заходи | Позначено , , | Залишити коментар

Вікімарафон у соцмережах та ТБ

Автори Вікіпедії — хто вони? А як виглядають люди, як написали свою першу статтю? На що схожа колективна праця, коли люди разом редагують найбільшу енциклопедію українською мовою? Усе це продемонстрував Вікімарафон до Дня народження Вікіпедії!

Нагадаємо, протягом 28—30 січня, під час триденного Вікімарафону, було створено 2031 статтю, із них 428 — створено автоматизованими програмами (ботами). На заклик подарувати українській Вікіпедії подарунок у вигляді нової статті відгукнулось 558 користувачів, 165 із них зареєструвалися у Вікіпедії вперше саме під час Вікімарафону. 

Частина цих статей була написана на вікізустрічах,  що анонсувалися на ці три дні у 33 населених пунктах України, серед яких були не лише столиця та обласні центри, але й невеликі міста та села. У бібліотеках, освітніх закладах, вільних просторах досвідчені вікіпедисти вчили правилам Вікіпедії, допомагали авторам із оформленням статей.

Учасники, координатори зустрічей, організації багато ділились повідомленнями у соцмережах про свою участь. За гештеґом #Вікімарафон можна й зараз легко вивести повідомлення й відчути атмосферу акції. Для тих, хто не міг відволіктися на соцмережі під час Вікімарафону або відкладав на пізніше, подаємо добірку цікавих повідомлень та відеоматеріалів.

Фото від учасників та координаторів вікізустрічей:

Читати далі

Оприлюднено в Поточні події, Публічні заходи | Позначено , , , , | Залишити коментар