Відкрито реєстрацію на Вікіконференцію 2017

25–26 серпня відбудеться сьома Вікіконференція, присвячена проектам «Фонду Вікімедіа» та вільним знанням. Місце проведення – Центральна міська бібл іотека ім. Лесі Українки м. Херсона.  Запрошуємо всіх зацікавлених реєструватися та долучатись до формування програми.

Подія у Facebook

Оприлюднено в Анонси, Конференції | Позначки: , , | Залишити коментар

Українські вікіпедисти взяли участь у білоруському Вікі-лєтніку

З 11 по 17 липня 2017 року у м. Копиль Мінської області на території агросадиби «Околиця» за ініціативи білоруської групи користувачів проведено Вікі-лєтнік. Це перший великий вікізахід, проведений на території сусідньої країни. У роботі Вікіл-єтніка, який зібрав разом білоруських редакторів, також взяли участь чотири представники України та по представнику з Польщі та Німеччини.

На початку роботи Вікі-лєтніка учасники мали нагоду здійснити краєзнавчі подорожі до Несвіжа та відвідати визначні місця Копиля (інформація про ці місця та фото були додані потім до вікіпроектів). У продовження роботи заходу учасники поділилися з присутніми своїми знаннями та досвідом, а також підняли важливі для вікіспільноти теми. Програма заходу була насиченою і тривала зранку до пізнього вечора.

Важливо відзначити, що така зустріч закріпила досить тісну співпрацю між українськими та білоруськими колегами. Одним з прикладів такої співпраці є створення списків пам’яток природи для фотоконкурсу «Вікі любить Землю», то ж сподіваємось, що наступного року, цей конкурс стартує й у Білорусі.

Учасники заходу дійшли думки, що такі Вікі-лєтнікі варто проводити регулярно, а також паралельно організовувати інші заходи, наприклад хакатон.

Wiki letnik 2017

Постер Вікі-Лєтніка. Автор: Svetit, CC-BY-SA-4.0

Painting the banner of Wikiletnik (Wikicamp) July, 2017

Виготовлення прапору з логотипом заходу. Автор фото: Mr. Zabej, CC-BY-SA-4.0

Wikiletnik-2017.09

Вікіпедисти працюють та навчаються. Автор фото: Нестеренко Оля, CC-BY-SA-4.0

Калектыўнае фота на Вікілетніку-2017

Учасники вікітабору. Автор фото: Mr. Zabej, CC-BY-SA-4.0

 

 

Оприлюднено в Вікіекспедиції, Закордонний досвід | Залишити коментар

У Вікіпедії розпочався Тиждень Харківщини

тиждень Харківщини у Вікіпедії

Сьогодні, 17 липня, у Вікіпедії українською мовою розпочався тематичний тиждень Харківщини. Досвідчених редакторів та новачків заохочують створити нові і покращити наявні статті у Вікіпедії.

Вікіпедія — це вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен. Вона існує завдяки тому, що добровольці у свій вільний час додають в неї інформацію про цікаву їм особу, подію чи населений пункт. Час від час проводяться акції із закриття прогалин у певних темах — тематичні тижні.

Минулого разу тематичний тиждень, присвячений Харківщині, відбувся аж у 2011 році. Тоді зусиллями учасників було створено 276 нових статей, серед них були статті про волості Харківської губернії, установи області, відомих людей.

Ініціатор нинішнього тижня й активний редактор Вікіпедії Василь Шиманський зауважує: «Вікіпедії російською, англійською, німецькою, польською, французькою, італійською та й багато інших, містять статті про Харківщину, що не мають відповідника українською. Тому й проводимо тематичний тиждень, щоб заповнити цю прогалину».

Для зручності учасників, на сторінці проекту у Вікіпедії виведено список статей до написання та/або перекладу з інших мов. Зокрема це статті про науковиць у галузях фізики й математики Світлану Житомирську та Марію Щербину, про яких є статті німецькою; підприємців Артура Єреська та Ефраїма Ільїна, про яких є статті англійською; волейболістів Катерину та Олександра Кривець, про яких є статті французькою — усі згадані особи родом з Харкова. Також можна написати статтю про установу, інститут, музичний гурт чи зробити оглядову статтю «Площі Харкова», в якій також є потреба.

Запрошуємо долучатися! Тематична ініціатива триватиме до 30 липня включно.

Сторінка проекту: Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень Харківщини 2017

Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , , , | Залишити коментар

Найбільший фотоконкурс знову запрошує до участі

З 1 вересня по 30 вересня проходитиме щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», який покликаний зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у Вікіпедії. Вже вшосте «Вікімедіа Україна» проводитиме цей конкурс в Україні і всі охочі традиційно матимуть можливість подарувати свої фотографії пам’яток України світові та позмагатися за відзнаки та призи у кількох номінаціях.

Запрошуємо зацікавлених пропонувати спеціальні номінації, долучатись до журі конкурсу!

З питаннями та пропозиціями звертайтесь на wlm@wikimediaukraine.org.ua 

Оприлюднено в Анонси | Залишити коментар

Вікіекспедиція до маєтку у Копилові

3 червня 2017 р. відбулась вікіекспедиція до села Копилів, у якому на сьогодні ще зберігся маєток Миколи Карловича фон Мекк. Метою експедиції було зняти зверху усі збережені до тепер елементи маєтку та наповнити статті Вікіпедії інормацією та медіаматеріалами.

Україні у спадок дісталося близько 3000 маєтків і всі вони різняться своїми індивідуально-традиційними особливостями. Розмаїття архітектурних стилів і форм використаних під час будівництва не мають аналогів у світі. Їх власники змінювали історію України та Європи, розвивали культуру України доповнюючи її європейськими цінностями.

Втім, нині маєтки переживають складний етап свого буття, що характеризується повним занепадом або повільною руйнацією. Частина з них не збереглась внаслідок військових дій, пожеж, природних і людських факторів руйнування, а також в результаті постійних реконструкцій та перебудов. Зокрема, після 1917 р. маєткові комплекси України набули нових тенденцій щодо функціонування. В них розмістились лікувальні та профілактично-оздоровчі комплекси, освітні, виховні та адміністративно-господарські установи, наукові та культурно-просвітницькі інституції, релігійні заклади.

Зараз кількість вщент зруйнованих маєткових комплексів стрімко збільшується. Тому, шлях вирішення цієї проблеми вбачається плідним через систему певних соціально-інформаційних заходів до яких відноситься проект. Необізнаність і не публічність питань пов’язаних зі стародавніми маєтками України дає ситуацію, коли в непрозорий, а можливо і в незаконний спосіб виведено з фондів та приватизовано чимало об’єктів. Отже, найближчим часом є ризик втрати інших пам’яток. Окрім того, відсутність державного фінансування на сучасні технології документування унеможливлює втілити даний проект нагально і представити широкому загалу нашу культурну спадщину.

Тепер сучасні технології дають можливість знайти, зберегти, відновити та показати знавцям і світовій спільності унікальний історичний зріз європейської культури, що охоплює період від 300 років і більше. Зокрема, фото та відео фіксація на віртуальній і інтерактивній платформі та унікальному інформаційному наповненні ознайомить суспільство зі стародавніми маєтками, які містяться на теренах сучасної України, історичними подіями та значущими постатями пов’язаними з ними. Публічність і доступність цієї інформаційної бази уможливлює захист маєтків від знищення та незаконної приватизації, залучає партнерів та інвесторів до фінансування процесу консервації, реконструкції та збереження об’єктів й історичної пам’яті.

Втім, повернемось до Копилова… Маєток Миколи Карловича фон Мекк. Що говорить нам ця постать? Барон, російський підприємець, син «залізничного магната»… В той час коли він придбав маєток у Копилові йому було лише 25 років. Але за цими незначними роками ховався величезний життєвий досвід. Він почав свою професійну діяльність працюючи в депо спочатку кочегаром, потім близько 3-х років помічником машиніста, а далі машиністом, конторним робітником служби руху, черговим по станції. І ці кар’єрні кроки були зроблені не на “своїй”, а на Миколаївській державній залізниці. У свої 27 років — член правління Товариства Московсько-Рязанської залізниці. Після Жовтневого перевороту 1917 р. віддав свої маєтності новій владі, відмовився від еміграції, повторював, що його знання і досвід як і раніше потрібні новій державі, продовжував займатися розвитком залізничної транспортної системи. У 1929 р. був розстріляний як «учасник контрреволюційної шкідницької організації». Окрім того, син Марк розстріляний у 1918 р.; донька Галина ув’язнена до радянської в’язниці. Читати далі

Оприлюднено в Вікіекспедиції, Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

Хакатон Вікімедіа 2017: розповідь учасника

19—21 травня у Відні відбувся Хакатон Вікімедіа, що зібрав разом розробників з усього світу з метою покращити технічну інфраструктуру Вікіпедії, зокрема, платформу MediaWiki, на якій вона побудована, та подальшу розробку програмного коду. Вікімедіа Україна надала стипендію на поїздку до Австрії користувачу Bunyk, активному редактору та програмісту за фахом. Представляємо допис вікіпедиста про пережите. Авторський стиль збережено.

Програмісти — цікаві люди. Вони зі всіх сил працюють з понеділка по п’ятницю, а на вихідних, аби відпочити і розважитись, ще беруть участь у хакатонах. Хакатон — це коли програмісти збираються на деякий короткий час (як от вихідні), аби попрограмувати, і спробувати зробити щось що в голову прийде.

Починається все з того, що кожен протягом короткого часу пояснює свою ідею, записує її на плакаті на стіні, а тоді ті, в кого цікавих ідей не було обирають собі ту, яка найбільше подобається і приєднуються до команди. Далі всі зосереджено працюють, а в кінці — роблять презентації. Так було, наприклад, на Garage48 — сорока восьмигодинному хакатоні, що проводиться в різних містах в подібному форматі.

Відмінністю вікімедійного хакатону є те, що він не зосереджується на тому, аби показати презентацію і розказати як продукт, який ви створюєте. буде продаватись чи іншим чином створювати прибуток. Тут все зосереджується на тому, як ви зможете зробити Вікіпедію і всі інші проекти Вікімедіа кращими.

І, відповідно, явної конкуренції між командами не було, бо ніхто не роздавав місця. Всі знали що працюють над спільною метою (хоч і різними мовами і в різних проектах), тому дух співпраці був ще більшим, ніж навіть у Вікіпедії. Читати далі

Оприлюднено в Історія, Закордонний досвід | Позначки: , , | Залишити коментар

Анонс: 7-й концерт із циклу «Світова класика українською»

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно — оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали неодмінною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним їх словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був виданий – клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно російською. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим. Читати далі

Оприлюднено в Анонси, Культура і мистецтво | Позначки: | Залишити коментар