Анонс: 7-й концерт із циклу «Світова класика українською»

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно — оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали неодмінною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним його словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був ані виданий і клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно російською. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим.

Найтрагічніше склалася доля «Весілля Фігаро». Вона була перекладена в середині 1950-х, тоді ж поставлена в оперній студії при Київській консерваторії, але з невідомих для нас поки що причин, від цього перекладу відмовилися, натомість почали ставити у російському перекладі і до сих пір в Національній музичній академії України цю оперу ставлять у перекладі мовою Росії. В національній опері «Весілля Фігаро» в радянські часи не ставили, нині ж ставлять у вигляді балету, у львівській опері — мовою оригіналу.

Проект «Світова класика українською» ставить своєю метою відродити традицію виконання вокальної музики мовою слухача. Значну кількість перекладів вже було опубліковано на сторінках проекту «Вікіджерела», зокрема – оперу «Сокіл» Д.Бортнянського (переклад М.Стріхи з французької), оперу «Дідона і Еней» Г.Перселла (переклад Олени О’Лір), польські пісні Ф. Шопена (переклади сучасних авторів), десятки вокальних в перекладах Ю. Отрошенка. Чимало з них опубліковані не тільки як текст, але і в аудіо- або відеозаписах живих виконань.

Ці публікації стали можливими завдяки тому, що автори перекладів або їх нащадки надали дозвіл на публікацію текстів на умовах вільної ліцензії, а Фонд Вікімедіа підтримував організацію концертів та публікацій.

Нинішній концерт не є винятком. Нащадки Є. Дроб’язка та М. Лукаша погодились надати нам відповідний дозвіл на використання перекладів оперних лібрето, а Фонд Вікімедіа — надати матеріальну підтримку, і тепер ми працюємо над тим, щоб спочатку текстова версія, потім ноти, а далі й аудіо- або відеозаписи були розміщені у вільному доступі для кожної людини на планеті, тобто – в проектах Фонду Вікімедіа.

А 18 червня о 18-й годині всі охочі мають унікальну нагоду побачити яскравих персонажів Моцартівських опер на власні очі. Усі вони співатимуть солов’їною, отже Ви без жодних словників, без жодних субтитрів чи інших хитромудрих пристосувань, зможете зрозуміти й відчути, що вони переживають – любов чи ревнощі, радість чи печаль, розгубленість чи самовпевненість.

В концерті візьмуть участь солістка Національної опери України Ольга Фомічова, заслужені артистки України Валентина Антонюк, Оксана Дондик, заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, а також Христина Бедзір, Тетяна Кіченко Анна Слізінова, Аліна Сердека Анастасія Король, Богдана Хіта (сопрано), Роман Шнуренко, Павло Зубов (тенори), Назарій Давидовський, Йосип Машталяр (баритони); вокальні ансамблі у складі: Тетяна і Віта Мазурки, Таміла Романенко; Лілія Гуменюк, Наталія Абрамова, Наталія Журавель.

Автор проекту і партія фортепіано — Андрій Бондаренко.

Адреса: вулиця Володимирська, 45-а (метро «Золоті ворота»). Початок о 18:00.

Подія у Facebook

Оприлюднено в Анонси, Культура і мистецтво | Позначки: | Залишити коментар

Українська Вікіпедія сягнула 700 000 статей

4 червня 2017 року, на тринадцятому році існування, Вікіпедія українською мовою перетнула позначку в сімсот тисяч статей.

Ювілейною статтею стала Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1987, чоловіки, одиночний розряд. Статтю створив Олександр Тагаєв, який з 2014 року здійснив понад 25000 редагувань, створив майже 2500 і суттєво доповнив близько 100 статей. Спонукальним мотивом своєї волонтерської праці Олександр називає прагнення збільшити обсяг україномовного контенту в Інтернеті: «Таким чином я намагаюся протидіяти подальшій русифікації, яка є “лагідним” способом поглинання України Росією. Я почав писати, коли зрозумів, що зросійщення продовжується і номінальний статус державної мови та начебто мова середньої освіти її не припинили, а лише вповільнили. Зупинити це може  лише альтернатива російськомовному контенту у вигляді україномовного. Це не можуть зробити маленькі сайти, але під силу такій великій колективній праці як Вікіпедія».

Українська Вікіпедія – найбільша в історії енциклопедія українською мовою. Вона посідає 16-те місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів Вікіпедії. У ній зареєстровано понад 360 тисяч користувачів, але в середньому лише 2—3 тисячі з них є активними, тобто здійснюють протягом місяця щонайменше одне редагування. У 2016 році Вікіпедія зростала у середньому на 160 статей на день, а її сторінки переглянули 500 мільйонів разів.

Головною метою Вікіпедії є накопичення та систематизація знань з усіх сфер життя людини та передача їх у вільній формі, якими може скористатися або доповнити кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Створити статті на ще нерозкриті теми та допомогти українській Вікіпедії досягти наступної віхи — спільна справа і кожний може зробити свій внесок.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить конкурси та тренінги, спрямовані на залучення нових редакторів, зростання кількості та якості статей української Вікіпедії. Учасники найсвіжішого конкурсу статей — CEE Spring, що тривав протягом березня-травня 2017 року і був присвячений країнам Центральної і Східної Європи, — створили та поліпшили майже 1400 статей.

Зростання кількості статей в українській Вікіпедії

Див. також:

 Інфографіка з цифрами та фактами про українську Вікіпедію

Брошура «Редагуємо Вікіпедію»

Оприлюднено в Прес-релізи, Статистика | Позначки: , , | 6s коментарів

У Чернігові учасники віківишколів ВікіСтудії отримали дипломи

У Чернігові нагородили дипломами учасників віківишколів ВікіСтудії. ВікіСтудія — проект Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка та ГО «Вікімедіа Україна». Цього року цей проект змінив своє спрямування — якщо у 2015 і 2016 роках ВікіСтудію відвідували переважно студенти (а найбільше саме з інституту історії), то у цьому, 2017-му, році була лише одна студентка, а решту склали учні шкіл, ліцеїв та їхні викладачі. Всього до написання статтей до Української Вікіпедії долучилися 5 шкіл Чернігова: школа № 2, школа № 3, школа № 13, ліцей № 22 і ЧОПЛ.

Урочистий захід пройшов 24 травня 2017 року у приміщенні інституту історії. Голова ВікіСтудії Казимір Віра Анатоліївна, заступник начальника управління освіти Чернігівської міської ради, привітала всіх присутніх із урочистим зібранням і надала перше слово директору інституту і почесному голові ВікіСтудії Коваленку Олександру Борисовичу. Пан Олександр сказав, що “Тішиться з того, що Вікіпедія вже третій рік розвивається і силами студентів інституту, і силами вже й школярів”.

Координатор Вікістудії Приходько Микола поділився інформацією щодо недалекого майбутнього людства, розповівши про американського підприємця, спікера і мотиватора Ілона Маска. Він зазначив, що наполегливість, оптимізм і віра у майбутнє подібних лідерів надихає його рухатися далі, писати і доповнювати статті про таких непересічних особистей і спільно творити майбутнє. І подякував всім хто допомагав творити спільний проект — ВікіСтудію, в першу чергу Вірі Анатоліївній та Ервіну Лотаровичу, координатору занять ВікіСтудії.

До привітань також долучились заступник директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка Мальована Алла Миколаївна. Вона додала, що бібліотека радо буде і в майбутньому співробітничати у спільній справі редагування статтей у Вікіпедії. Крім того, у цьому році бібліотекарі теж проходили віківишкіл і таким чином ще підвищили власний рівень знань.

Ілля Корнійко в своєму виступі зауважив, що необхідно буде доробити всі статті учасників, які мають помилки. І врахувати зроблені помилки, щоб не повторювати їх у майбутньому.

Дипломи вручали Віра Анатоліївна та голова “Вікімедіа Україна” Ілля Корнійко. Після вручення дипломів пан Ілля надав інтерв’ю місцевому каналу.

Заняття вікістудійців у 2017 році розпочалися пізніше, ніж в попередні роки і програма тому була значно стиснена і скорочена. Так, було лише три заняття для кожного закладу. В школах №№ 2, 3 і 13 учасники навчалися у власних комп’ютерних кабінетах, а ліцеї (22 і ЧОПЛ) відвідували заняття у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Приміщення комп’ютерного центру бібліотека вже вкотре люб’язно надає ВікіСтудії. Також в цьому році віківишколи проходили і за підтримки управління освіти Чернігівської міської ради.

У цьому році віківишколи вели вікі-консультанти ВікіСтудії — вони взяли на себе більшу частину роботи. Звісно, що патрульний Української Вікіпедії, член ГО “Вікімедіа Україна”, Приходько Микола Васильович, координатор проекту, допомагав їм у цьому. Він відвідав 4 заклади із 5 і вів (і допомагав проводити) вишколи для школи № 3 і для ліцеїв. Віківишколи відвідали більше 70 чоловік, 45 з них написали статті і отримали дипломи про прослухання курсу з редагування Вікіпедії.

Учасниками було написано близько 50 статтей, 2 з них видалили і 2 перетворили на перенаправлення.

Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

4000 фото. Вікі любить Землю триває

Учасники фотоконкурсу пам’яток природи «Вікі любить Землю» вже завантажили понад 4 тисячі світлин — Україна займає друге місце за кількістю завантажених робіт серед 20 країн, що паралельно проводять конкурс. 

Подавати свої фото на п’ятий фотоконкурс пам’яток природи можна до 31 травня. Окрім визначення 10 найкращих фотографій конкурсу, найкращих фотографії у кожному з 27 регіонів України, авторів, які сфотографували найбільше об’єктів ПЗФ, цього року оргкомітет та партнери також запрошують позмагатися у спеціальних номінаціях: «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», «Неприємні відкриття» (ілюстрація порушень, пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду), «Освітлинимо безсвітлинні» (фотографії об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій у Вікісховищі), спецномінації на найкращі фото від Національного природного парку «Голосіївський».

 

Приємно, що цього року конкурс Міністерство екології та природних ресурсів відгукнулось на пропозицію підтримати конкурс. Зокрема, оргкомітет отримав допомогу з розповсюдженням інформації про конкурс серед адміністрацій установ природно-заповідного фонду.

Цього тижня відбудеться низка заходів, пов’язаних з конкурсом.

У Києві всіх зацікавлених у конкурсі прийматиме в своєму просторі Київський міський будинок природи:  17 травня о 18:00 відбудеться презентація-обговорення фотоконкурсу за участі Наталії Тимків та Олексія Василюка; 20 травня всі охочі запрошуються на перше заняття у Будинку природи з редагування української Вікіпедії, а саме ілюстрування статей фотографіями природних об’єктів. Попередня реєстрація обов’язкова.

Від сьогодні  мешканці та гості Херсона можуть побачити роботи, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю», у Центральній бібліотеці імені Лесі Українки. Офіційне відкриття відбудеться 18 травня об 11:40.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів. Виставка триватиме до 31 травня.

Фотовиставка у Херсоні запрошує відвідувачів

 

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Поточні події, Проекти з партнерами, Публічні заходи | Залишити коментар

Визначився другий десяток фіналістів Євробачення 2017

У ході другого півфіналу Пісенного конкурсу Євробачення 2017, який відбувся у Києві в четвер, 11 травня 2017, було обрано другий десяток фіналістів.

Вели шоу Володимир Остапчук та Олександр Скічко, які за час другого півфіналу двічі переодягались. За повідомленнями, костюми для ведучих Євробачення 2017 створили українські дизайнери LUVI, Indposhiv, Lake Studio та Burenina. Ведучі здивували глядачів не лише одягом, а й виступом — грою на сопілці та акордеоні.

Конкурс відкрили український народний хор імені Станіслава Павлюченка та артисти музичного колективу G-ART. Разом вони переспівали на український лад пісні переможців конкурсу різних років. Нове звучання отримали хіти Euphoria від переможиці 2012 року з Азербайджану Лорін, My number one Єлени Папарізу (2005 рік; Греція), Fairytale, Олександра Рибака (2009 рік; Білорусь) і Rise like a Phoenix Кончіти Вурст (2014 рік; Австрія).

Після виступів професійне журі і глядачі вибрали таких учасників фіналу:

Читати далі

Оприлюднено в Культура і мистецтво, Поточні події | Позначки: | Залишити коментар

Конференція Вікімедіа: рефлекcії учасників

На початку квітня у Берліні відбулася Wikimedia Conference 2017 — щорічна зустріч представників усіх організацій Вікімедіа: регіональних відділень, тематичних організацій, груп користувачів і Фонду Вікімедіа. З чим приїхали учасники з України, читайте далі.
Wikimedia Conference logo black

Гостей конференції вже звично приймала Wikimedia Deutschland (WMDE), організовуючи її за підтримки Фонду Вікімедіа (WMF). Цьогоріч конференція була найчисельніша за всю свою історію, участь у ній брали також запрошені члени спільноти — понад 350 осіб зібралися, щоб обговорити майбутнє руху Вікімедіа, його структуру і розвиток.

Українців на Wikimedia Conference було більше, ніж будь-коли — восьмеро. Їх делегували або запросили кожного з різною ціллю, вони відвідували різні сесії конференції, тож і враження у всіх різняться.

Програма конференції була дуже насиченою: кілька паралельних потоків і постійні нашвидку організовані зустрічі груп вікімедійців.

Ми попросили деяких учасників з України розказати про свою місію на конференції, про що нове вони дізналися, які ідеї намагались донести до спільноти Вікімедіа.

Wikimedia Conference 2017 – Group photo

Традиційне групове фото учасників недалеко від місця проведення конференції. (Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0)

Читати далі

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конференції | Позначки: , , | Залишити коментар

Городища часів Київської Русі на річці Стугна

25 квітня відбулася вікіекспедиція давньоруськими городищами по річці Стугна. Окрім доповнення інформації на цю тему у Вікіпедії, учасники традиційно діляться своїм досвідом та враженнями на нашому блозі.

І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва».
І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу,
і по Сулі, і по Стугні.
І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів,
і з чуді, і з вятичів
і ними населив він городи, бо була війна з печенігами.

За легендою, назва річки Стугни пов’язана із жорстоким поводженням з братами нашими меншими. Кузьма та Дем’ян запрягли у плуга Змія і проорали  ним велику борозну – Змійові вали. Бідолашний ящір стогнав від виснаження і врешті-решт помер. От на згадку про його стогін і отримала свою назву річка свою назву. Зрозуміло, що це всього лиш красива легенда…

Більш ніж тисячу років тому князь Володимир Святославич почав будувати по цій річці фортеці, щоб захистити свої землі від ворогів. Сам він в руках ні сокири, ні лопати не тримав, але історія не зберегла імен справжніх будівничих. Частина тогочасних фортець дала початок сучасним населеним пунктам, інші занепали після монгольської навали – життя на городищах не відновилося. Про городища по Стугні мало хто знає, крім археологів і фахівців з історії Київської Русі (ну і звичайно «чорних археологів»). Ми вирішили вдарити автопробігом по незнанню історії, а саме: сфотографувати всі городища і написати згодом до статті про них.

Віта-Поштова

Городище в селі Віта-Поштова розташоване обабіч дороги на Васильків. За площею невелике – трохи більше 1 га. З території пам’ятки відкривається непоганий краєвид на саму Віту-Поштову, а також на купи сміття, яке місцеві мешканці скидають поблизу городища. На думку деяких (не просто деяких, а деяких поважних) археологів городище у Віті-Поштовій – це залишки літописного міста Звенигорода в Київському князівстві. Якщо це правда, то саме тут осліпили теребовлянського князя Василька. Жахливу сцену цього осліплення описав Нестор Літописець. Ми ж пошкодуємо психіку читачів і не будемо переповідати цього літописного тексту (хоча підозрюємо, дехто захоче прочитати статтю за 1097 рік). У валах городища в радянський час побудували фортифікації: ДОТи на деякий час зупинили просування німецьких військ влітку-восени 1941 р. Багато ДОТів збереглися до наших днів. Ехо війни.

Hillfort (Vita-Poshtova)

Ми зробили світлини і залишили цю комплексну пам’ятку трьох епох: Київська Русь (городище) – ІІ Світова війна (ДОТи) і сучасність (купи сміття). Читати далі

Оприлюднено в Вікіекспедиції | Позначки: , , | Залишити коментар