Вікімедіа Україна на Atlas Weekend

З 3 по 8 липня у Києві проходив четвертий музичний фестиваль Atlas Weekend. Вперше за історію фестивалю, крім виступів відомих українських та закордонних музикантів, а також інших розваг, відвідувачі могли завітати на Алею громадських організацій, де були й ми.

Алея Громадських організацій, яку організатори фестивалю втілили спільно з Київським молодіжним центром та за інформаційної підтримки Міністерства інформаційної політики України, функціонувала протягом усіх днів фестивалю. Організації-учасники були відібрані на конкурсній основі і представники понад трьох десятків ГО отримали можливість розказати про себе у форматі ярмарку, представити свої проекти відвідувачам, запросити до лав волонтерів та активістів.

Алея ГО розташовувалась недалеко від входу на фестиваль. Ряд білих тентів можна було бачити одразу як пройти турнікети. Серед напрямків: екоактивізм, боротьба з корупцією, неформальна освіта, розвиток громад. Серед організацій: Let’s do it, Ukraine, «Дивовижні», ФРІ, «Опора», Громадський рух «Чесно» , Transparency International Ukraine, Teenergizer та інші.

Вікімедійці представляли проекти зі збільшення контенту у вікіпедії (конкурси статей та фотоконкурси), запрошували навчатися редагувати Вікіпедію, розповідали про переваги мобільного додатку Вікіпедія та проводили вікторину. Приємно було бачити, що зацікавлені не лише знають, що таке Вікіпедія, а багато хто мав досвід редагування.

«Алею ГО ми планували зробити ще минулого року, але втілити вдалося лише тепер, — говорить Олександр Санченко, відповідальний за комунікацію з органами державної влади та ініціатор Алеї ГО. — Є статистика, що  лише 8%  жителів Києва є членами ГО. Отже, величезна кількість не знає що це за сфера і чим займаються ці організації. Фестиваль — гарний майданчик поінформувати та, можливо, залучити, людей».

Atlas Weekend Festival Kyiv 2018 11

Вид на Алею громадських організацій

Читати далі

Advertisements
Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

Українська Вікіпедія сягнула позначки 800 тисяч статей

На початку доби 11 липня, завдяки редакторам-волонтерам було досягнуто чергову віху на шляху до розбудови світу, де кожен має доступ до всієї суми знань людства. Кількість статей в українській Вікіпедії перетнула позначку 800 000!

На 15-му році існування Вікіпедії українською мовою, кількість статей в ній впевнено наближається до мільйона. «Радіальна базисна функція» — ювілейна, 800-тисячна стаття, розкриває поняття одного з розділів математики. Статтю створив Дмитро Власенко, кандидат фізико-математичних наук, викладач Кафедри теоретичної та прикладної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «До редагування мене спонукає саме життя.  Не можу байдуже сприймати, коли у Вікіпедії немає статті про якісь базисні наукові поняття, в той же час важливим є й покращення якості статей, що вже існують. Останньому я здебільшого і присвячую свою активність у Вікіпедії», — коментує Дмитро. Читати далі

Оприлюднено в Прес-релізи, Статистика | Залишити коментар

Кусудами і робочий розклад: Щастя бути запрошеним вікімедійцем на Wikimedia Conference

Віра Моторко — менеджерка проектів «Вікімедіа Україна». Завдяки програмі Visiting Wikimedian від «Вікімедіа Німеччина», вона побувала у Берліні і взяла участь у підготовці Конференції Вікімедіа, що пройшла в березні цього року.

Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0

Ті з нас, хто роками працює у русі Вікімедіа, мають властивість забувати, наскільки дивними ми насправді є для решти світу. Багато вікімедійців можуть не знати про програму Visiting Wikimedian від Wikimedia Deutschland, але навіть якщо не знають, то напевне можуть піти на Мета-вікі й отримати уявлення про те, що воно таке.

Натомість, спробуйте тепер уявити, як пояснити цю ідею працівникові німецького посольства, який — ви дуже на це сподіваєтесь — видасть вам візу на відвідання країни. Успіху!

Саме це мені довелося зробити на початку року, коли «Вікімедіа Німеччина» запросила мене стати цьогорічним «запрошеним вікімедійцем», що допомагатиме з організацією Конференції Вікімедіа 2018 (WMCON), щорічного зібрання представників організацій і груп руху Вікімедіа. Чи це посада? Ні. Це освітня програма? Ні, і «Вікімедіа Німеччина» — не коледж. Чи це внутрішній обмін між регіональними представництвами одної корпорації? Мм, теж ні. Це навчальна програма для особи з сестринського афіліату з метою набуття досвіду організації міжнародної конференції і його передачі колегам в Україні.

На щастя, працівник посольства мене зрозумів!

Відтоді, як Тееле Ваалма з «Вікімедіа Естонія» винайшла цю програму у 2016 році, все стало більш витончено: на програму складніше попасти, жити в Берліні треба довше і, мабуть, складніше все покинути, коли треба їхати назад.

———

Щоб відвідати конференцію WMCON, треба, щоб вас обрали представником від одного з афіліатів чи спільноти. Організовує цю конференцію «Вікімедіа Німеччина», найстаріше і найбільше регіональне відділення. Після того, як у 2017 році я відвідала WMCON як учасниця, мені страшенно хотілося бути на наступній конференції зі сторони організаторів. Тож я була дуже рада, коли мене вибрали!

Звикнути до життя у Берліні було відносно просто. Єдиними значними викликами було знайти собі кімнату — це зайняло певний час, але в результаті все склалося як найкраще — і звикнути користуватися і думати в євро, що дуже специфічно, коли гроші на картці все одно в гривнях. Також треба було докласти певних зусиль, щоб не розгублюватися при одному погляді на схему берлінського громадського транспорту.

Працювати в офісі «Вікімедіа Німеччина» було надзвичайно. Мені зробили екскурсію офісом і провели ознайомчі бесіди з кожним відділом. Мені відвели робоче місце, обладнане всім, що тільки може бути треба для роботи. Мені особливо приємними були дрібниці. Наприклад, в Україні я працюю віддалено, з дому. У Берліні ж було страшенно зручно могти щось запитати й одразу отримати відповідь — усно, без потреби писати, дзвонити чи навіть вставати з крісла. Або ж свіжа кава, яку можна було пити щоранку. Або те особливе відчуття ідеально спрацьованої команди, де всі знають свої обов’язки і дедлайни. Або — і це вже не дрібниця — щотижневі наради, які проводилися англійською лише для того, щоб мені було зручно. Або можливість попросити «дайте мені якесь завдання». Цілковите щастя.

Оскільки моїм основним завданням було вчитися, мені дали свободу вибирати, на чому хотіла б зосередитися. Я вирішила розібратися, як формується програма заходу, тож Корнеліус<, програмний координатор WMCON, посвятив мене в усі стадії розробки Секції розвитку спроможностей: від визначення найбільш повторюваних потреб учасників, пошуку учасників, які хотіли б заповнити ці потреби, ознайомчих дзвінків з майбутніми спікерами — до допомоги спікерам на самій конференції, підсумкових дзвінків та написання підсумків сесій.

«Матимеш час на нові завдання, дай мені знати» — сказала Даніела, логістичний координатор конференції, тому час-від-часу я перемикалась на логістичні завдання: укладання списку проживання учасників у готелі, створення бейджів і вказівників для місця проведення, вигадування гри для вечірки і написання листів. Завдяки Давіту Сарояну з «Вікімедіа Вірменія», який займався розробкою дизайну конференції минулоріч, мені довелося тільки змінити кольори цього разу. Ми знову зробили «проект напарників» цього року, де досвідчених учасників ставлять в пари з новачками конференції, і саме я формувала ці дуети і тріо. На жаль, декілька посольств відмовили у візі нашим учасникам, що зруйнувало деякі ідеальні поєднання напарників, і також ми не почули досвіду цих людей на сесіях.

Мені було так шкода, що я витрачаю стільки паперу на друк списків, що я пригадала своє давнє хобі робити кусудами. Фото: Vira Motorko, CC Zero

Найкрутіша риса того, як німці організовують WMCON, полягає у плануванні. Якщо ви коли-небудь чули про так звані «learning patterns» на Мета-вікі, ви мали часто бачити одну й ту ж рекомендацію: плануйте наперед, будьте підготовлені. Для мене, піком планування Конференції Вікімедіа став так-званий робочий розклад, “production schedule”. Цей документ є детальним розкладом дій, які мають зробити різні залучені сторони у дні самої конференції. Починаючи з того, в який час ми транспортуємо речі до місця проведення, коли завершуються приготування до наступного дня, хто відповідальний за перестановки в кімнатах між сесіями — до того, коли подають їжу, коли заплановані перерви, хто має перевірити, чи все готово на наступний день; усе це перелічено в єдиній таблиці. Готель, де відбувалася конференція, очікував отримати щось таке від організаторів («сценарій заходу», так би мовити), але навіть вони були вражені рівнем деталізації, якого досягла Даніела. Ось чому те, як написати робочий розклад для події, я обрала темою свого learning pattern, який мала написати за результатами своєї роботи запрошеним вікімедійцем.

Під час конференції за кожною кімнатою закріплений волонтер, що має допомагати спікеру у будь-чому, будь-то виведення слайдів презентації чи слідкування за часом. Цю людину називали «янголом кімнати». І мені теж доручили бути таким волонтером, тож я подумала: якщо вже я буду янголом, то мені треба крила. Ось чому я змайструвала собі паперові крила, і ми носили їх разом з іншими по черзі упродовж конференції. Хто назвав це «маленьким янгольським косплеєм», що ж, хай буде так. Трохи веселощів на серйозній конференції.

Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0

Попри веселощі, Конференція Вікімедіа торкається деяких дуже серйозних речей. Зокрема, тут великою мірою було сформовано стратегічний напрямок руху Вікімедіа, і пов’язані з ним речі залишатимуться основним призначенням WMCON у найближчому майбутньому. Я була рада бачити деяких справді відданих учасників. На мою думку, Конференція Вікімедіа — це не приз, це робоча конференція, де ви представляєте цілу свою спільноту з завданням привезти додому якомога більше корисного досвіду. Щоб бути справді продуктивним учасником, треба планувати наперед і бути підготовленим.

Що тепер? Я повернулася в Україну, де у жовтні у Львові ми прийматимемо CEE Meeting 2018. Моя рідна організація чекає від мене нових знань, які ми могли б використати під час організації цієї регіональної конференції вікімедійців з Центральної та Східної Європи. Я мрію про зустріч, яка виросте і перетвориться на потужну навчальну конференцію, точно так, як Конференція Вікімедіа росте у своїй значимості для прийняття рішень. Мої враження все ще сирі і багато треба усвідомити, але хочеться робити все можливе, бо це те, що роблять вікімедійці.

Я не надто вмію привозити додому сувеніри, складно вибрати щось пам’ятне. Тому я вирішила натомість залишити щось пам’ятне: обрізала волосся і зробила по парі паперових крил для всіх членів своєї команди з Менеджменту подій. Я так люблю цю команду, і сподіваюсь, що ці крила зможуть підняти у той момент, коли це буде потрібно, і все стане трошечки легшим.

Вікімедіа Німеччина продовжить програму Visiting Wikimedian і в 2019 році. Заявки почнуть приймати у вересні-жовтні цього року, оновлення будуть на сторінці на Меті. Якщо вам цікаво дізнатися більше про Конференцію Вікімедіа 2018 у Берліні і її результати, ознайомтеся з нещодавно опублікованим звітом конференції.

Перша публікація: Kusudamas and production schedules: The joy of being a Visiting Wikimedian for the Wikimedia Conference, 20 червня 2018, Блог Вікімедіа

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конференції | Позначки: , | Залишити коментар

Українки на Wikimedia Conference 2018

Раз на рік представники вікімедійних організацій (афіліатів Фонду Вікімедіа та регіональних спільнот) збираються на Wikimedia Conference. Цього року конференція знову проходила у Берліні і тривала з 20 по 22 квітня. У різних ролях, у ній взяли участь п’ятеро вікімедійок з України.

Учасниці Конференції Вікімедіа з України. Фото: James Hare, з дозволу автора

Афілійовані організації руху Вікімедіа самостійно обирають представників для участі в Конференції Вікімедіа — зазвичай це лідери/правлінці та/або працівники організацій. 2018-го року представницями «Вікімедіа Україна» стали Юліанна Царук та Оля Нестеренко як членкині правління й Анна Хроболова як менеджерка проектів. Ще двоє українок були на конференції в інших ролях: Віра Моторко як запрошена до команди організаторів та Наталія Тимків як членкиня правління Фонду Вікімедіа, що у США.

Конференція Вікімедіа — особливе явище для руху волонтерів, які розвивають Вікіпедію та сестринські проекти. Саме зараз рух Вікімедіа перебуває у процесі створення Стратегії до 2030 року, і WMCON — ключове місце, де приймаються рішення.

Сесії конференції поділені на три потоки. Напрям «Розвиток спроможностей» включав більш навчальні сесії, зокрема про те, які є інструменти для відслідковування учасників заходів, як складати бюджет своєї організації, які є підходи до підтримки волонтерів, як спільноті займатися самооцінкою тощо. Потік «Партнерства руху» включав сесії, що стосувалися партнерств між вікімедійними організаціями різних країн, з культурними та навчальними закладами, а також з організаціями-«ворогами», які не поділяють цінності руху, але яких варто залучити на свій бік. Потік «Стратегування», на відміну від інших двох, складався не з різних сесій, а був єдиним стратегієтворчим процесом, що пройшов 8 стадій, і в підсумку якого сформовано ґрунт для Робочих груп, що працюватимуть далі.

Оля Нестеренко, членкиня Правління «Вікімедіа Україна», говорить так:

«Це для мене перша участь у Конференції Вікімедіа, тому все було нове, цікаве та пізнавальне. Конференція вразила своєю масштабністю (понад 300 учасників, з понад 70 куточків світу) та якістю планування, організації та проведення такого заходу. Я відвідувала сесії з тематичного потоку «Партнерства руху». Конференція дала можливість побачити та почути  про досвід представників різних організацій Вікімедіа у співпраці з бібліотеками, музеями, архівами (БоГеМА/GLAM).

Була нагода також поспілкуватися з представниками різних спільнот, обмінятися досвідом та налагодити зв’язки для майбутнього партнерства і спільних проектів. Спілкуючись з учасниками, помітила, що багатьох хвилюють питання збереження та розвитку власної мови, а також мов національних меншин. (На мою думку, це питання актуальне і в Україні.)

Але особливе відчуття/почуття у мене було під час спільних сесій, коли в одній кімнаті збиралося більше 300 людей з різних куточків планети для спільного обговорення майбутнього у русі Вікімедіа — ось це було щось неймовірне. Я відчувала себе частинкою, чогось дуже важливого та особливого і розуміла, що все це дуже відповідально. Приємно, що на конференції панувало доброзичливе спілкування, гарне ставлення одне до одного, позитивна атмосфера та толерантність».

Оля Нестеренко

Оля Нестеренко на вступній сесії Конференції Вікімедіа 2018.
Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0

Юліанна, Оля й Наталія провели власну презентацію на тему урядування у невеликих організаціях (From passionate chaos to more or less grown-up: governance in smaller affiliates) на основі власного досвіду у «Вікімедіа Україна». Анна ж презентувала досягнення фотоконкурсу Wiki Loves Earth («Вікі любить Землю») під час раунду бліц-доповідей. Досвід Віри як учасниці команди організаторів англійською мовою можна прочитати тут, а українською опублікуємо згодом. Усі вікімедійки відкриті до спілкування, адже ділитися отриманими знаннями — обов’язок кожного учасника!

Ви також можете ознайомитися з нотатками з конференції, переглянути більше фотографій у Вікісховищі або ж поставити запитання у коментарях — будемо раді відповісти!

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конференції | Позначки: | Залишити коментар

Підсумки змагання бібліотек у Вікіпедії

Протягом 19—25 березня тривав конкурс «Культурна спадщина та видатні постаті краю», до участі у якому запрошувались працівники та користувачі бібліотек України для того, щоб створювати і покращувати статті про свій регіон та його видатних постатей в українській Вікіпедії. Представляємо результати оцінювання команди журі та оргкомітету.

Усього було створено або доповнено 288 статей бібліотекарями та користувачами 45 бібліотек різних міст, сіл та селищ України. Після конкурсного періоду тривала робота журі, яке складалося з досвідчених вікіпедистів. Учасники написали та поліпшили понад 200 статей про видатних особистостей, майже 50 статей про пам’ятки історії, культури. Бібліотечні спеціалісти довели, що готові ділитися своїми знаннями та інформацією, яку накопичують та зберігають, навіть у такий незвичний спосіб, коли користувачі знаходяться не в стінах бібліотеки, а є читачами найпопулярнішої онлайн енциклопедії. Змагання за звання найкращих відбувалось у трьох номінаціях:  «Найкраща Вікістаття», «Найкраща поліпшена Вікістаття», «Найактивніша бібліотека». Читати далі

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Залишити коментар

«Скандинавську весну» проводжатимуть у Львові

З 1 по 31 березня 2018 року у Вікіпедії проходив конкурс статей «Скандинавська весна», під час цього конкурсу статей учасники наповнювали українську Вікіпедії статтями на тематику скандинавських країн, їхньої історії, культури, науки, географії, політики, суспільства тощо. Підсумки підбито і організатори запрошують учасників на церемонію нагородження.

Результати «Скандинавської весни» приємно вразили, конкурс став наймасштабнішим не-міжнародним конкурсом: протягом конкурсного періоду було створена або покращена 1081 стаття і ця кількість є абсолютним рекордом серед тих 18 конкурсів, що їх організовує «Вікімедіа Україна» протягом вже восьми років. Високі показники були у конкурса CEE Spring, однак, це міжнародний конкурс, що триває понад місяць. Рекордним конкурс був і за кількістю учасників — всього 91 автор, і за кількістю користувачів-новачків у Вікіпедії — 40 учасників зареєструвались не раніше лютого 2018 року. Співорганізатором конкурсу виступив Українсько-Скандинавський Центр, що діє у Львові, а партнерами — компанія Innocode та Посольство Норвегії в Україні.

Тематика створених та покращених статей вражає різноманітністю. Популярними темами були: скандинавські письменники та їхні твори, кінематограф Скандинавії, її громадські та політичні організації і політики, архітектура, в тому числі — палаци скандинавських країн, зокрема стаття  про данський палац Крістіансборґ стала найбільшою серед створених в конкурсі. Не оминули увагою учасники і природу Скандинавії, найбільшими списками створеними під час конкурсу стали списки птахів Норвегії, Фінляндії та ДаніЇ. Наймасовішими стали статті про герби комун Швеції, а також про результати країн на олімпіадах та параолімпіадах. Географічний розподіл статей виглядає наступним чином  

  • про Швецію — 482
  • про Норвегію — 359
  • про Данію — 113
  • про Фінляндію — 30
  • про Ісландію — 14

77 статей були на тему, що стосувалась не лише одної країни, зокрема 40 статей були про скандинавську міфологію. Загалом учасники за місяць додали близько 9 Мб текстової інформації про Скандинавію, що відповідає понад 1200 сторінкам в форматі А4!

«Вікімедіа Україна» та оргкомітет надзвичайно вдячні всім учасникам «Скандинавської весни». Вітаємо переможців і запрошуємо учасників і всіх охочих на церемонію нагородження переможців конкурсу, що відбудеться завтра, в суботу, 2 червня о 17:30, у Львові, в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи на вул. ак. Богомольця, 6. Вхід вільний! 

Сторінка з оцінками журі та результатами за номінаціями

Подія у Facebook

Оприлюднено в Конкурси, Проекти з партнерами | Залишити коментар

Законопроект 7539: кримінальна відповідальність за фото у соцмережах нікуди не зникне?

Перш за все: так, кримінальна відповідальність була і є можлива, якщо зробити світлину, де буде зображено захищений авторськими правами твір, і… без дозволу автора, і за умови, що Ви завдаєте шкоду авторові (наприклад, комерційну). Звісно, між знімком і відповідальністю ще має бути винесено судове рішення не на Вашу користь, але ймовірність є [1]. І проект Закону України №7539 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» [2] цієї ситуації не вирішує – загроза цієї відповідальності була і раніше, у цій частині законопроект нічого не змінив, він не вводить нової відповідальності, але й недостатньо поліпшує регулювання.

Але давайте послідовно. Оскільки багато матеріалу (і часто все – дуже юридично серйозно), ми оформили це як серію можливих питань і відповідей на них.

«Свобода панорами» (дослівний переклад з нім. Panoramafreiheit) – це можливість вільно фотографувати, змальовувати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться в громадському місці, і публікувати такі зображення чи відео. Тільки уявіть собі: можна заборонити фотографувати та поширювати фотографії скульптур у парку, будинки на площі тощо. Якщо у законодавстві країни не прописано цієї можливості – Ваші світлини у Facebook порушують закон. В Україні, наприклад, відсутня «свобода панорами», тож якщо Прем’єр-міністр України поширює у себе на сторінці у Facebook фотографію будівлі Кабінету Міністрів, де він працює, — він порушує закон [3]. Чи й будівлі Верховної Ради України [4]. Чи пам’ятника засновникам Києва [5].

Ой, але ж Прем’єр-міністр певно ж поширив тільки з інформаційною метою, і не мав на меті ні зиску для себе особисто, ні матеріальної шкоди для авторів?..

Так, але він поширив це на сторінці у Facebook, а детальні Умови надання послуг Facebook[6] передбачають, що «(…) коли ви поширюєте, публікуєте або передаєте контент, що є об’єктом прав інтелектуальної власності (наприклад, фотографії та відеозаписи), на наших Продуктах або у зв’язку з ними, ви надаєте нам невиключну, з правом передачі та субліцензування, без виплати роялті, глобальну ліцензію на розміщення, використання, розповсюдження, переробку, виконання, відтворення, публічне виконання або показ, переклад та використання для створення похідних творів вашого контенту (…)». Але Прем’єр-міністру не належать права на пам’ятник. Тож це – порушення закону, адже умови завантаження зображень у Facebook передбачають, що Вам мають належати права на це зображення, в тому числі і на його комерційне використання (але вони належать автору –  архітектору чи, імовірніше, вже його спадкоємцям).

7539-freepanorama-WMUA Якось складно і заплутано… Це ж знакова скульптура для Києва. Вона всюди: підручники, соцмережі, реклама… Треба кожного разу запитувати скульптора чи архітектора? Я про це читаю перший раз. І що, хтось за це судиться?

Читати далі

Оприлюднено в Закордонний досвід, Наука і освіта, Публікації, Співпрація з державою | 1 коментар