7-й Одеський міжнародний кінофестиваль

«Вікімедіа Украна» вже не один рік пропонує вікіпедистам, що мають хист до фотографії та бажання публікувати свої роботи під вільною ліцензією у Вікісховищі, можливість отримати акредитацію або оплату вхідних квитків на масові заходи та значимі події. Також подібне сприяння можуть отримати вікіпедисти, що виступають в ролі журналістів для Вікіновин та заповнюють певні лакуни у Вікіпедії новою актуальною інформацією. В результаті Вікіпедія, і не тільки її український розділ, допопвнюються новими знаннями. До вашої уваги допис від вікіпедиста, акредитованого на Одеський кінофестиваль.

7-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходив з 15 по 23 липня 2016 року. Як і Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», він є однією з найбільших кіноподій в Україні та в Східній Європі. Це стартовий майданчик для молодих талантів українського кіно, платформа для показів робіт українських кінокласиків, таких як Кіра Муратова, яка цьогоріч особисто презентувала свій фільм «Чутливий міліціонер» (1992). З кожним роком програма фестивалю стає все більшою: цього року Одеса отримала понад 900 заявок з 75 країн світу — це 1/3 від кількості всіх держав світу.

Hampton3

Крістофер Гемптон

Для вікіпедистів Одеський кінофестиваль — це можливість відвідування показів фільмів (минулих або майбутніх номінантів/переможців світових кінофестивалів та премій, у тому числі премії «Оскар»), що може мотивувати до написання статей про ці фільми та їх окремих розділів, таких як «Сюжет» (стислий переказ змісту фільму), чого дуже не вистачає українській Вікіпедії.

Також це участь у прес-конференціях, можливість познайомитись з кіномитцями та сфотографувати їх, особливо тих, у кого відсутнє фото у Вікіпедії. Наприклад, цього року вікіпедистом, акредитованим на ОМКФ-2016 було зроблене фото Крістофера Гемптона — відомого британського драматурга, письменника, поета, кінорежисера, сценариста, лауреата премії «Оскар» за найкращий адаптований сценарій, а попередніми роками — фото японської акторки Кірін Кікі, ізраїльської режисерки, володарки «ізраїльських Оскарів» Тальї Лаві.

У рамках фестивалю у Вікіпедії мною було створено понад 40 статей, а головна стаття — 7-й Одеський міжнародний кінофестиваль — стала кандидатом у вибрані списки (статті з високим рівнем викладу матеріалу), через що, отримавши статус, може слугувати взірцем для користувачів, які прагнуть такогож статуса для своїх статей про події такого характеру.

Hampton5

Крiстофер Хемптон, Ребекка О’Брайен, Єва Нейман на відкритті 7-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Tsilyk4

Українська режисерка Ірина Цілик

Salome Demuria2

Грузинська акторка Саломе Демурія

Автор фото: Григорій Ганзбург,
 [CC BY-SA 4.0 ]

Див. також:

Вікіекспедиція до Володимира-Волинського

Подорожуйте з нами — поїдьте у свою Вікіекспедицію! Ми повернемо вам витрати на мандрівку, якщо ви завантажите фото у Вікісховище і напишете статті у Вікіпедії про побачені об’єкти. До вашої уваги допис від організатора однієї з нещодавніх Вікіекспедицій.

Володимир-Волинський — це одне із найстаріших міст в Україні. Перші письмові згадки про місто належать до межі Х-ХІ ст. Відтак, Володимир наповнений історичними пам’ятками. Але на відміну від, скажімо, Львова, тут немає натовпів туристів — місто не має слави туристично привабливого. Воно є тихим, провінційним та надзвичайно цікавим містечком.

У Вікіпедії Володимир представлений доволі непогано. Розлога стаття має чимало інформації та добре проілюстрована. А от про історичні пам’ятки, за винятком найбільш відомих (Успенський собор, Василівська церква-ротонда, Собор Різдва Христового, Костел Іоакима та Анни), окремих статей не було. Це й стало основною причиною ініціювання вікіекспедиції.

У висліді вікіекспедиції до Вікісховища завантажено 248 світлин, створено 3 нові статті: Лодомирське кладовище, Стара катедра та Домініканський монастир (Володимир-Волинський).

Лодомирське кладовище

Найцікавішою пам’яткою для мене було Лодомирське кладовище. Відкрите на поч. ХІХ ст. Поділялося на три частини: єврейську, католицьку та православну.

Вхід до Лодомирського кладовища

Вхід до Лодомирського кладовища. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Єврейське кладовище після винищення місцевої єврейської громади під час Голокосту занепало і у 1950-1960-х рр. було знищене радянською владою. На його місці розбито парк (в радянський час — імені Гагаріна), збудовано кілька багатоповерхівок та школу. Уже за часів незалежності активісти розшукали місце та відбудували огель (капличку) на могилі Шломо Карлінера, місцевого цадика. Час від часу цю могилу відвідують паломники-хасиди. Вона ж піддається регулярному вандалізму.
Читати далі…

Чому Вікіпедія важлива для жінок у науці

2016 — рік науки у Вікіпедії. Його проголосила Wiki Education Foundation у США, і Вікімедіа Україна приєднується до цієї надзвичайно важливої ініціативи. До вашої уваги стаття про те, яким же чином Вікіпедія може допомогти молодим жінкам-науковцям, і що ви можете для цього зробити.

Департамент освіти США стверджує, що жінки отримують 57,4% дипломів бакалаврів. Жінки отримують 62,6% дипломів магістрів. Але у галузях STEM — наука, технологія, інженерія й математика — жінки отримують лише 31% ступенів і дипломів.

Цей розрив має незручне, добре відоме віддзеркалення у Вікіпедії. Близько 80-90% волонтерів, що пишуть Вікіпедію — чоловіки. Тому це, напевно, не збіг, що біографії жінок у Вікіпедії часто недосконалі або не існують взагалі.

Ми дотримуємося такої думки, що знання — це те, від чого стаються переломні моменти. Ми впевнені, що в те ж саме вірять молоді жінки у STEM. Розрив у наявності жіночих біографій у Вікіпедії відображає набридливі стереотипи про жінок у науці, але це також і безпрецедентна можливість кинути виклик цим стереотипам.

Для будь-кого, кому не байдуже переслідування жінок на посадах у STEM, це критично важливо. Засвоєні стереотипи серед жінок у галузях STEM мають безглузді, але часто неочевидні наслідки. Щоб розбити цю скляну скелю, треба допомагати молодим жінкам вириватися зі скляної коробки — рамок із привнесених зовні обмежень, що заважають вибору кар’єри.

Загроза стереотипів

В експерименті чоловіки й жінки отримали ідентичний математичний тест. Декому сказали, що жінки проходять тести гірше за чоловіків, іншим — ні. Жінки, яким сказали, що жінкам пройти тест складніше, показали гірший результат. Якщо ж жінкам говорили, що різниці немає, вони показували ідентичні результати.

Це — загроза стереотипів. Коли студенти відчувають, що можуть підтвердити негативний стереотип, вони більше тривожаться про свою успішність. Вони переймаються, що стануть ще одним прикладом того кліше.

Це може короткотерміново погіршити результати. А за умови тривалого впливу, такий підрив впевненості може призводити до відмови від кар’єри, яка не відповідає очікуванням щодо статі, раси чи класу. Різні дослідження отримували подібні результати для жінок знову і знову, і знову, і знову, і знову, і знову.

Наслідки просто розпачливі, і є одна особливо жорстока деталь. Чим більш пристрасно молода жінка бажає досягти успіху в галузі STEM, тим більш сприйнятливою вона буде до цих негативних стереотипів. Навіть жінки, які знають про свої добрі здібності з математики і вважають математику важливою, можуть відступити при зіткненні з твердженням, що, на думку, суспільства, вони не досягнуть успіху.

Ця гендерна установка з’являється змалечку. Вона може починатися з простих речей, на зразок прохання намалювати дівчинку з лялькою і хлопця з м’ячем. Маленькі дівчатка, що малюють стереотипні картинки про дівчат до проходження математичних тестів, показують гірший результат, ніж дівчатка, які малювали пейзажі.

І це стосується не лише математики. Дослідження показують вплив на здібності жінок щодо лідерства, інженерії, шахів. І це стосується не лише гендеру теж. Ефект так само спостерігається для, наприклад, чорношкірих чи латиноамериканців.

Коли молоді жінки піддаються впливу стереотипів, змінюється їхня манера говорити про свої мрії і плани. Як зазначив Клод Стіл, «Щоб загроза стереотипів суттєво зменшилась, жінкам достатньо перетнути коридор, перейшовши з математичного в клас англійської мови» (с. 618). Коли молоді жінки відмовляються від своїх мрій, галузі STEM втрачають неймовірний запас таланту.

Чому студенти мають писати про жінок у Вікіпедію?

YoSWordpresslogo170x153Отже, яке все це має відношення до Вікіпедії, що має ухил на чоловіків і в авторах, і вмісті? Опитування дають різні результати, але чоловіків серед редакторів Вікіпедії вірогідно понад 80%. Дослідження 2011 року показало диспропорцію на користь статей про чоловіків, а більш свіже дослідження — що жінка має зробити більше, ніж чоловік, щоб про неї написали статтю.

Ми бачимо можливість збільшити кількість науковиць у Вікіпедії і відкрити обговорення про стереотипи у галузях STEM.

Розглянемо як приклад практичну роботу з вірусології доктора Шеррі Сестон у коледжі Алверно, гуманітарному коледжі для жінок. Студенти дізнаються про вірусологію, а в процесі створюють 18 біографій жінок-вірусологів у Вікіпедії. Одночасно дізнаючись про традиційний шлях жінок у науці.

«[Студентки] були розгнівані і пригнічені, що можна вибрати так мало жінок», — говорить доктор Сестон. — «Тож у нас була велика дискусія про можливі причини, чому так стається, і що намагаються робити Національний фонд науки та інші організації, щоб вирішити проблему».

Рік науки у Вікіпедії має за мету покращення біографій жінок-науковців. Ми просимо викладачів у вищих навчальних закладах задавати студентам завдання писати такі біографії. Ми робимо це, бо збільшення кількості жінок у Вікіпедії — це важливо. Але ми також думаємо, що це допоможе зменшити вплив загрози стереотипів.

Чотири впливи

Ми впевнені, що завдання писати у Вікіпедію дає чотири можливості боротьби із загрозою стереотипів.

1) Дослідження розкритості теми жінок-науковців у Вікіпедії дає можливість обговорювати стереотипи. Науковиць бракує у найбільшому джерелі знань на планеті. Це шанс окреслити стереотипи і виявити занепокоєність жінок щодо успішності в науці.

2) Це можливість написати про рольові моделі. Це підтвердження на кожному кроці, що жінки не лише «можуть бути» науковцями — що вони є науковцями. Це свідомо суперечить недостатньому висвітленню в інших медіа.

3) Пишучи статті про жінок-науковиць, студенти бачать кар’єрні траєкторії. Вони стикаються — можливо, вперше — із необхідністю зважувати дослідницькі внески науковців у галузі.

4) Вони створюють статті у Вікіпедії, що доносять знання про жінок-науковців до інших людей.

Давайте поглянемо на це ближче.

1. Розмови про загрозу стереотипів зменшують неспокій.

Перш за все, розмови зі студентами про загрозу стереотипів зменшують її наслідки. Коли студенти розуміють, у чому полягає загроза стереотипів, вони знають, що не самі. Так можна виявити скляну коробку. Замість того, щоб переконувати себе «можливо, у мене нема до цього хисту», вони розуміють, і критикують, вплив соціального тиску на власні очікування і цілі. Є причина, чому вони не бачать жінок-науковців у ЗМІ. Це гарна нагода поговорити, чому. Це відкриває двері до дискусії про перешкоди, з якими стикаються жінки.

Доктор Сестон говорить, що це завдання розпочало змістовний діалог про виклики для жінок у науці. «Ми говорили про тенденцію жінок не захищати себе або применшувати власні здібності, що теж, мабуть, веде до того, що вони отримують менше визнання», — говорить вона.

2. Рольові моделі мають значення.

Ми часто асоціюємо рольові моделі із залученням жінок у науку, але вони можуть мати ширший вплив на жінок, які вже зацікавлені наукою. Жінки у вашому науковому класі потребують рольових моделей найбільше.

І все ж, згідно з даними Білого дому, чоловіки зображаються професіоналами STEM у фільмах уп’ятеро частіше, ніж жінки. Комп’ютерники й інженери зображені як чоловіки у 14,25 рази частіше, ніж жінки. На телебаченні не краще, там чоловіків більше, ніж жінок, у п’ять разів.

Можливість бачити вправних жінок в обраних ними професіях мінімізує відчуття відповідальності, яке виникає в жінки за протистояння стереотипу самотужки. Інакше цей доданий тягар збільшує неспокій за успіх і зменшує бажання участі. Одне дослідження показало, що прочитання лише одної розповіді про жінку з успішною пов’язаною кар’єрою підвищує результати тестів студенток-бакалаврів у цих сферах, навіть якщо цим жінкам говорили, що жінки зазвичай показують гірші результати на певному тесті.

Жоден студент не повинен відчувати тиск за те, що він/вона «представляє свою стать» чи расу: показувати їм, що вони не одні, може допомогти. Коли студента просять дослідити біографію жінки-науковця — або чорношкірого, латиноамериканця чи будь-якого іншого науковця, що не вкладається у «стереотипи STEM» — вони стикаються з історіями, що кидають виклик цим стереотипам. Коли студенти бачать людей, яких ідентифікують з ролями, які самі хочуть виконувати, з них спадає тягар необхідності самому протистояти стереотипам.

Це справедливо навіть для нейтральних рольових моделей. Тобто не кожна модель має бути «генієм». Має бути проста, на перший погляд, роль. Насправді, історії про геніїв можуть бути менш помічними прикладами, ніж звичайні кар’єрні шляхи.

Це теж було використано в курсі доктора Сестон. Студентки знаходили інтерв’ю з жінками, про яких писали, де вони говорили про виклики, з якими стикалися. Деякі мали відношення до статі, деякі ні. Головне — вони були пов’язувані з життям.

І в цьому фішка завдання писати у Вікіпедію. Коли жінки з’являються у ЗМІ, це зазвичай екстремальні випадки: у кращому випадку, Нобелівська лауреатка, в гіршому — ексцентрична парія. В обох випадках вони представляються як «інакші». Молоді жінки можуть помилково засвоювати враження, що жінки-науковці — винятки, аутсайдери чи генії. Натомість біографії у Вікіпедії — це історії, що не були розказані: історії жінок, які, як і дівчата у вашій групі, хотіли піти в науку, вивчали науку і досягли визнання як науковці. Вони визначні, без сумніву, і їм довелося подолати якісь бар’єри. Але основне те, що вони також колись були молодими студентками, як студентки у вашій групі.

3. Ви можете змоделювати кар’єрний шлях

"StFX Physical Sciences Lab" by StFX - StFX. Licensed under CC0 via Wikimedia Commons.

StFX Physical Sciences Lab”, фото StFX – StFX, вільноліцензоване під CC0, з Вікісховища.

Коли рольових моделей замало, студенти можуть не знати, як кар’єра в науці взагалі виглядає. Це те, що доктор Сестон називає прихованим плюсом завдання. Коли студент дивиться на науковців та їх внесок, вони починають розуміти траєкторію кар’єри науковця.

«Я хотіла, щоб студенти побачили кілька рольових моделей. Неочікуваним результатом стало те, наскільки важливим було для студентів розглянути будову шляху в науці».

Бачення цього шляху перед ними, зокрема через призму жінок-науковиць, підкреслює важливість дослідницьких навичок, які вони згадують, коли пишуть статтю. Як вирішити, яке джерело авторитетне з вірусології? Як говорити про різні стадії наукового дослідження, публікацій, лекцій?

«Спочатку ми мали розглянути структуру кар’єрного росту у навчальному закладі: посади (асистент, працівник, професор тощо) і публікації (перший, останній автор тощо), індекс Гірша, нагороди і почесті», — говорить Шеррі Сестон. — «Я не очікувала, що це буде такою великою частиною завдання, але щоб правильно оцінювати значущість осіб, студентки мали суворо оцінити їхню наукову кар’єру».

4. Жінки можуть (буквально) похитнути стереотипи.

By File:We_Can_Do_It!.jpg: J. Howard Miller, artist employed by Westinghouse, poster used by the War Production Co-ordinating Committeederivative work: Tom Morris - This file was derived from We Can Do It!.jpg: , Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=18633189

We can edit!, модифіковано з We_Can_Do_It!; автор постера — J. Howard Miller, працівник Westinghouse, автор похідної роботи — Tom Morris

Розуміння того, звідки походять стереотипи, дає жінкам сили змінити їх. Опитування показало, що лише читання історій про успішних жінок може зменшити загрозу негативних стереотипів. Ми віримо, що написання статті може мати навіть більший вплив.

Завдання писати у Вікіпедію є можливістю розвинути відчуття впевненості в знаннях, ділячись цими знаннями з іншими. Студенти дізнаються, як створювати статті, і що вони здатні їх створювати. Це вимагає засвоєння, перевірки й обдумування матеріалу, який вони читають. У цьому є дуже сильний посил: визначення загрози стереотипів і подальша робота над тим, щоб їх змінити — у спосіб, який, і студенти це знають, матиме вплив на світ.

Студенти створюють більш різноманітну, більш доступну Вікіпедію, таку, що включає більше інформації для майбутніх поколінь молодих науковців. Семестр за семестром, ви отримаєте вплив не лише на студентів, яких навчаєте самі, але на незліченну кількість молодих жінок, які знаходять статті про жінок-науковиць за декілька кліків. Це може похитнути стереотипи науковців і змінити ширший простір для всіх.

Звісно, це не просто завдання для дівчат. На прохання назвати найкращого дослідника у їхній групі молоді чоловіки у групах STEM назвуть іншого молодого чоловіка у 19 разів частіше, ніж молоду жінку. Бачачи науковиць як рольові моделі, молоді чоловіки отримують уявлення про те, що жінки можуть процвітати у галузях науки так само, як і чоловіки.

Ви можете допомогти

Ми прагнемо збільшити кількість жінок-науковців у Вікіпедії. Ми шукаємо викладачів у вищих навчальних закладах. які вірять у важливість мотивації для молодих жінок обирати технічні професії, обирати кар’єри STEM.

Ми проводимо, абсолютно безкоштовно, тренінги для студентів, надаємо роздаткові матеріали і онлайн-підтримку, відповідаючи на запитання про Вікіпедію, які у студентів і студенток можуть виникнути під час написання статей. Решта програми — за вами. Не обов’язково ви маєте зосереджуватися на жінках у науці, але, як у курсі доктора Сестон, можете додати компонент Вікіпедії як мотивацію більше довідатися про рольові моделі і дослідити наукові кар’єри перед ними.

Ознайомтеся зі сторінкою Освітньої програми Вікіпедії і напишіть нам на wm-ua@wikimedia.org.


На основі “Why Wikipedia matters for women in science“, Eryk Salvaggio (текст використано з дозволу і на умовах вільної ліцензії CC-BY-SA)

Вікіманія—2016 очима учасника

Наприкінці червня невеличке альпійське містечко Езіно-Ларіо, що на півночі Італії, заполонили учасники Вікіманії, що з’їхались з усіх куточків нашої планети. При чому парадоксально, – учасників Вікіманії було більше, ніж зареєстрованих місцевих жителів. Тому в такому форматі Вікіманія проходила вперше, на відміну від попередніх, які проводились у великих містах.

Wikimania Esino Lario logo rectangular 2

Логотип конференції

Хоча я раніше брав участь у багатьох національних та регіональних конференціях за кордоном, на Вікіманію я поїхав вперше. На жаль, не маю змоги порівняти з організацією Вікіманії проведеною у великих містах, проте з впевненістю можу сказати, що італійці чудово справилися з проведенням у такому «глухому» місці – для того щоб туди дістатися потрібно подолати декілька кілометрів складної серпантинної дороги. Організатори готувалися до цього заходу заздалегідь, тому довелося зробити багато для розвитку інфраструктури. Забігаючи трохи наперед, хотілося би висловити сподівання, що цей успішний італійський досвід може бути використаний і для розвитку українських сіл.

Читати далі…

Категорії:Конференції Позначки:

Вікіекспедиція у рамках проекту “Рідні рослини для добробуту країни”

3 — 6 липня 2016 року відбулася вікіекспедиція, що охопила 4 об’єкти природно-заповідного фонду України та пролягла територією Київської, Чернігівської та Сумської областей. По поверненню, її організатор і виконавець додала до Вікіпедії нові фотоматеріали, які ілюструють красу української природи.

Експедиція стала частиною проекту Native Planting in Ukraine, спрямованого на сталий розвиток та збереження генофонду української флори. Крім того, автор проекту вважає важливим, щоб українські ентузіасти сталого (екологічного) хазяйнування, дизайну та садівництва мали доступ до відповідної інформації в україномовному контенті Вікіпедії.

Тому робиться переклад та буде створено україномовні сторінки у Вікіпедії за темами:

  1. Сталий дизайн
  2. Екологічний дизайн”
  3. “Екологія відновлення”

Читати далі…

У Вікіпедії стартувала Вікі-Олімпіада—2016

В українській Вікіпедії організовано тематичний місячник, присвячений Олімпійським іграм — Вікі-Олімпіада—2016.

Безумовно, XXXI Літні Олімпійські ігри — це подія, що викликає значний інтерес в українському суспільстві. Однак розкриття олімпійської тематики в українській Вікіпедії залишає бажати кращого: мало є статей про олімпійських призерів минулого, статті про олімпійських чемпіонів часто є короткими заготовками з таблицею. Організатори місячника переконані, що олімпійська тематика в українській Вікіпедії повинна відповідати якомога ширшим запитам читачів.

Але хто створює статті для читачів у Вікіпедії? Такі ж читачі, як і інші, але хто не полінувався натиснути кнопку «Редагувати»:)

У Вікіпедії регулярно відбуваються різні тематичні тижні. Цей місячник — свого роду змагання, найактивніші учасники отримають сувеніри. Місячник розпочався за два тижні до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро, щоб до її початку створити основні оглядові статті про цю спортивну подію. У залік ітимуть лише створені статті розміром понад 3,5 кілобайтів або доповнені на такий розмір; з бонусом за україномовні джерела.

У Вікіпедії створено координаційну сторінку місячника: Вікі-Олімпіада—2016.
На ній складено список статей до створення — це переважно статті про окремі види спорту на Ріо-2016 і статті про олімпіади попередніх років. Якщо Ви хочете створити статтю зі списків, натисніть на червоне посилання — відкриється поле вводу, де й треба написати статтю. Учасники місячника не прив’язані до списку і можуть писати ті статті, які бажають, зокрема про спорстменів і спортсменок.

Наразі восьмеро дописувачів Вікіпедії висловили бажання писати статті і почали роботу. Уже створено 99 статей про спортсменів, країни і види спорту на Олімпійських іграх різних років та інше. Приєднуйтеся!Змагання триватиме до 7 вересня.

Будь-які запитання залишайте у коментарях або на сторінці обговорення місячника у Вікіпедії.
лого Олімпіади у Ріо і лого Вікіпедії

У Бельгії впроваджено свободу панорами

Бельгія більше не значиться у списку країн, де відсутня свобода панорами. 15 липня набув чинності закон, що дозволяє фото- та відеозйомки будівель та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці, та подальшу їх публікацію. При цьому авторські права не вважаються порушеними.

У Бельгії, на відміну від, наприклад, Нідерландів, Німеччини чи Великої Британії, донедавна не було свободи панорами. Це означає, що фотографії будівель та творів мистецтва у публічних місцях, чиї автори не померли 70 чи більше років тому, не можна було вільно публікувати, оскільки не сплив термін охорони авторського права.

16 червня більшістю голосів парламенту Бельгії було прийнято поправку до закону про авторське право, що тепер дозволяє ілюструвати статті у Вікіпедії такими фотографіями: наприклад, фото відомих Атоміуму та будинків авторства Віктора Орта. Окрім переваг для Вікіпедії, це дозволить вільно та в рамках закону створювати та поширювати фотографії будівель та міських скульптур.

Атоміум — національний бельгійський символ і визначна пам’ятка Брюсселя. Автор: Mcsdwarken, CC BY-SA 3.0

Не дивно, що для «Вікімедіа Бельгія» нове положення стало приводом для святкувань. «Мистецтво є важливим  елементом, що збагачує життя людей. Ми, бельгійці, скеровуємо публічні кошти на придбання та розміщення творів мистецтва у щоденному оточенні. Суть ідеї такого мистецтва у тому, що воно має бути частиною публічного простору, бути доступним та не бути забороненим до використання», — йдеться у прес-релізі організації.

15 липня поправка набула чинності, і це стало підставою для відновлення зображень у Вікісховищі, що раніше були вилучені. Майже 1500 зображень з Бельгії тепер можна додавати до статей у Вікіпедії.

Вокзал Льєж-Ґієман. Автор: By Benjah, CC BY-SA 3.0

Ця перемога не була швидкою. «Вікімедіа Бельгія» було засновано 2014 року і від початку діяльності члени організації поставили за мету домогтися законодавчих змін, що дозволятимуть поширювати більше знань онлайн. Адвокаційна компанія вікімедійців, що полягала, зокрема, у перемовинах з парламентарями та поширенні інформації і петицій у медіа, принесла свої плоди лише у другій половині 2015 року, коли кілька членів парламенту Бельгії зацікавились проблемою після її обговорення у Європарламенті. Неприйняття умови про можливість використання зображень з комерційною метою на європейському рівні, спонукало деяких бельгійських можновладців сприяти тому, аби норму було прийнято на національному рівні. 

Музей The MAS в Антверпені. Автор: Didier Demelin, CC BY-SA 3.0

Щиро вітаємо бельгійців! В Україні, натомість, свободи панорами досі немає, а з Вікісховища продовжують вилучати сотні фотографій будівель і скульптур, зроблених в Україні.

29 грудня 2014 року було зареєстровано законопроект, співавторами якого є народні депутати України Тарас Юрик та Тарас Кремінь, який узаконить свободу панорами в нашій державі. У ньому пропонується законодавчо врегулювати право вільно створювати та розповсюджувати зображення та відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. Обов’язкова умова такого вільного використання – зазначення авторів твору архітектури чи мистецтва, що відтворюється. Законопроект був схвалений профільним Комітетом, однак так і не ставився на голосування у Верховній Раді. Варто брати приклад з передової європейської держави, чи не так?

Більше про законопроект на сайті Свобода панорами у вільній країні
Підписатися

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 658 other followers

%d блогерам подобається це: