З нагоди заходів уряду щодо допомоги Українській Вікіпедії

Перш за все — для невікіпедистів.

Попереджаю, це long read, але можете пострибати по розділах. Якщо ліньки читати все, читайте з кінця.

Передісторія

У січні минулого року з нагоди 12-річчя Української Вікіпедії Президент України Петро Порошенко звернувся до суспільства із закликом наповнювати український сегмент Вікіпедії.

У квітні того ж року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав до суспільної дискусії про те, «як долучити до створення якісної української Вікіпедії волонтерів, студентів, науковців», і запропонував державну допомогу в здійсненні проекту, «який сприятиме популяризації української мови в еру цифрових технологій».

Не хочу в цьому пості підіймати політичні питання, оцінювати політиків та розводити зрадоперемогу, але наскільки мені відомо, це перший випадок, коли Президент та Голова КМУ закликали суспільство до наповнення Української Вікіпедії і навіть пропонували допомогу. До цього члени Громадської Організації Вікімедіа Україна, що з 2009 опікується розвитком Вікіпедії в Україні, та пересічні вікіпедисти хоча подекуди й мали успішний досвід співпраці з владою (за що щира дяка прогресивним діячам освіти та культури, установам та їх працівникам), але зазвичай вся ця активність відбувалася на низовому рівні. Цього разу ініціатива виходила саме від влади, ще й із самого верху.

Уряд

Гріх було б не скористатися такою можливістю, тому українські вікіпедисти та Вікімедіа Україна підготували свої пропозиції. Вчора, наче подарунком до дня народження вільної енциклопедії (15 січня виповнилося 16 років міжнародному проекту Wikipedia, 12 січня — 8 років Кримськотатарській Вікіпедії, 30 січня виповниться 13 років Українській Вікіпедії), прем’єр-міністр підтримав пропозиції громадськості щодо сприяння розвитку україномовного розділу Вікіпедії, зокрема через систему освітніх закладів, де, наприклад, суспільно корисне прозоре написання статей може принаймні частково замінити вічний копі-паст одних і тих же рефератів, підтримку конкурсів на кшталт Вікі любить пам’ятки, Вікі любить Землю, які допомагають нам краще взнати та полюбити свою Україну, тощо.

Громадськість

Уряд може допомогти, але слід розуміти, що головний ресурс — це люди, волонтери, що пишуть Вікіпедію і не отримають за свою діяльність жодної копійки. Українська Вікіпедія наразі містить біля 670 тис. статей, і хоча це більше, ніж будь яка паперова енциклопедія українською мовою, це на порядок менше, ніж гігантська англійська з її 5,5 мільйонами, і одного порядку, але менша, ніж сусідні польськомовний та російськомовний розділи. Тому є багато причин.

Внаслідок репресивної політики Російської та «Радянської» імперій, в порівнянні з росіянами в нас значно менше авторитетних джерел інформації для наповнення Вікіпедії. Українська радянська енциклопедія вийшла в 17 томах протягом 1959-65 років тільки як відповідь на 10-томну емігрантську Енциклопедію українознавства (перед тим спроба видати українську енциклопедію в СРСР закінчилася репресіями), в той час як росіяни мали свої енциклопедії від межі 19-20 століття. Сучасна загальна українська енциклопедія досі не створена. Досі не створена заміна сумнозвісному радянському СУМ (Словнику української мови), напханому кальками з російської, з викресленими питомо українськими словами.

Значною мірою російська мова всупереч закону досі часто виступає мовою вищої освіти, в т. ч. у т. зв. «національних» вищих навчальних закладах, особливо в технічній та природничій сферах. Тож не дивно, що найбільші лакуни в Українській Вікіпедії — саме в технічних статтях.

Нарешті, зрозуміло, що носіїв української мови не так багато, як носіїв російської. Це може пояснити наше відставання від росіян — але ж не від поляків.

Зросійщене населення України, навіть ті, хто розмовляють українською, часто мають російську розкладку, бо «так зручніше», чи російську Windows, завантажену на першому ж торенті. У відповідь на це, пошуковики підсовують видачу російською, люди йдуть в російську Вікіпедію, читають і дописують там. Досі російська Вікіпедія користується в Україні більшою популярністю, ніж Українська, і хоча з початком війни статистика значно покращилась, досі більшість українців тут фактично працюють на «рускій мір».

Не сплять і провайдери «рускава міра». Певні виробники поставляють свої девайси з російською Windows, російська Windows 10 показує в інтерфейсі новини з російських сайтів, і права на встановлення пошуку за замовчуванням, на чому заробляють виробники безкоштовних браузерів, в нашому регіоні часто викуплені російськими фірмами.

Зважаючи на все це, не принижуючи значення заходів уряду, все ж зазначу, що залежить все перш за все від суспільства, від громадян. Якщо суспільство не активне, не робить свій внесок в розвиток української культури, доступність інформації українською мовою та інформацію про Україну, то уряд йому не допоможе. Якщо українцям не потрібна Україна — ніякий уряд це не виправить.

Чому саме Вікіпедія? Навіщо це все?

Власне, особисто я не завжди був прихильником вікі-руху. Просто в певний момент, зрозумівши, що якщо я не сиджу в окопі, то маю хоча б зробити щось корисне для розвитку української культури, адже українська мова та культура — це профілактика того, що трапилось в країні. Майдан та Війна — це вже ліки для задавненої хвороби, болісне, криваве лікування з купою побічних ефектів.

З точки зору поширення української культури Вікіпедія — це один з найкращих майданчиків, наповнювати який може будь хто, від школяра до академіка. Якщо ви напишете патріотичний коментар у Facebook про важливість української мови чи спротив агресії, його прочитають кілька десятків людей, хтось лайкне, притому більшість з них і так згодна з вами й не винесе для себе нічого нового. Гарний пост може ще хтось поширити. Але все це швидко піде вниз у стрічці оновлень, від цих коментів та постів дуже швидко й духу не залишиться, хіба час від часу Facebook  буде пропонувати подивитись його машинні «спогади». Якщо ж натомість ви напишете чи вдосконалите статтю у Вікіпедії, вона буде існувати стільки, скільки існує сучасна цивілізація, в тому вигляді, як ми її собі уявляємо. Навіть стаття на дуже спеціяльну, непопулярну тему буде знаходити свого читача протягом всього свого існування, її побачать пошуковики і вона увійде в корпус текстів українською мовою в інтернеті, дасть українцям можливість отримати інформацію українською мовою.

Як допомогти і з чого почати?

Насправді, ви можете допомогти, навіть якщо не будете нічого писати.

Для початку, дві корисні поради:

По-перше, якшо вам таки потрібна російська на комп’ютері, ви страждаєте від необхідності перемикатися між 3-ма розкладками й тому не маєте української, раджу встановити українську розкладку з російськими буквами Ukrainian Unicode.

По-друге, переконайтеся, що в мовних налаштуваннях вашого браузера українська мова має більший пріоритет за російську, наприклад, тут: ridna.com/mova.php. Від цього залежить, які сторінки вам будуть пропонувати в пошуку інтернет-пошуковики, зокрема, яку Вікіпедію — українську чи російську. Також перевірте мовні налаштування в самих пошуковиках.

У Favebook ви можете підписатися на сторінки українських вікі-проектів, які ведуть активні користувачі: Українська Вікіпедія, Вікіджерела, Вікіновини, на сторінки конкурсів Вікі любить пам’ятки та Вікі любить Землю Україна / Wiki Loves Earth Ukraine, сторінку організації Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine та зовсім неофіційну групу Дописувачі Української Вікіпедії.

Далі — власне читайте та дописуйте. Багатьох від Вікіпедії відлякують правила та особлива розмітка, але насправді не обов’язково одразу заглиблюватись в щось на кшталт особливостей написання шаблонів та модулів на мові програмування Lua, це можна не робити взагалі ніколи. Для початку можна просто редагувати вже створенні кимось статті, виправляти помилки, дописувати (підтверджені) відомі вам факти. Можна перекладати англійські чи російські статті (бажано не на історичну чи політичну тематику), Вікіпедія має для цього зручний інструментарій. Більше інформації для новачків ви можете побачити на Порталі спільноти, там є також посилання на Кнайпу, де можна запитати про щось в «живих» користувачів.

Для мене в свій час проблемою було також погане знання української мови, достатнє для читання і недостатнє для письма — нічого дивного для країни із зросійщеною освітою та мас-медія. Хто має таку саму проблему — раджу шукати переклад та синоніми в словниках на r2u.org.ua, це значно збагатить ваш словниковий запас.

Вікіпедія — це не тільки Вікіпедія

Про створену першою Вікіпедію чули майже всі. Значно менше людей знають, що існують й інші україномовні вікіпроекти, де можна себе задіяти, якщо формат енциклопедії здається невідповідним:

  • Вікіджерела, uk.wikisource.org — вільна бібліотека, що розміщенням вільних опублікованих текстів, зокрема, вичиткою сканів старих книжок чи текстів опублікованих під вільною ліцензією
  • Вікіпідручник, uk.wikibooks.org — відкритий майданчик для створення чи розміщення авторами вільних підручників
  • Вікімандри, uk.wikivoyage.org — вільний туристичний путівник
  • Вікіцитати, uk.wikiquote.org — вільна добірка цитат
  • Вікіновини, uk.wikinews.org — специфічний проект створення вільних новин

Інтернаціональними є:

  • Wikimedia Commons / Вікісховище, commons.wikimedia.org — де розміщуються мульти-медія файли, набори данних для ілюстрації всіх інших проектів
  • Wikidata / Вікідані, wikidata.org — відкрита база даних, якою користуються інші проекти

та інші.

Тож долучайтеся, роботи вистачить на всіх!

Розпочався тиждень нумізматики у Вікіпедії

Нумізматика та боністика – дві допоміжні історичні науки, які розповідають нам через вивчення грошей про економіку, культуру та символи різних країн і народів. Адже гроші – монети й банкноти – це те, з чим кожна людина постійно зустрічається у власному житті. За номіналами монет і банкнот ми можемо спостерігати за інфляцією та зубожінням народів. За зміною гербів держав та портретів володарів дізнаємося про революції, перевороти, династичні та територіальні зміни, адже кожна нова влада прагне закарбувати себе в історії за допомогою грошових знаків. З зображень на банкнотах та монетах ми можемо пізнати не лише королів та президентів, але й національних героїв – поетів, художників, науковців, військових, правозахисників, а також побачити на них архітектуру, природу та традиції жителів певної країни.

Set of coins and bills NobbiP

(c) NobbiP (NobbiP) [Public domain], via Wikimedia Commons

Нумізматика та боністика – це також захопливе хобі колекціонування. Монети всіх виглядів – від звичайних нам круглих металевих дисків до монет з отворами, квадратних, лопатоподібних, біметалічних, фарбованих. А ще відомі шкіряні гроші, гроші-мушлі, пластикові банкноти та інші. Крім того, навколо звичайних грошових знаків існує різноманітна екзонумія – жетони, транспортні токени, пам’ятні медалі, локальні та сувенірні монети. Все це приваблює тисячі колекціонерів, які готові годинами розповідати, сперечатися та обмінюватися об’єктами своїх колекцій. А як щодо дарувати свої знання читачам найбільшої в світі енциклопедії?

Peloponnesian treasures

Золоті монети з Епідавру (Музей нумізматики в Афінах)

Нумізматична тема непогано охоплена в українському розділі Вікіпедії – зараз є понад 1600 статей. Проте, звісно, монет у світі було випущено значно більше, отже є над чим працювати. Лише дві нумізматичні теми у Вікіпедії українською мовою висвітлені на “відмінно”: Угорська крона та Історія української гривні. Тому поліпшення наявних статей про монети є дуже важливою роботою. Мало інформації у нас і про монетні двори, нумізматичні музеї, дослідників монет, нумізматичну термінологію. У категорії «боністика» ж зовсім порожньо: нема й 100 статей про цікаві банкноти України й світу.

Тому ми закликаємо любителів нумізматики й боністики приєднатися до тематичного Тижня нумізматики, який вікіпедисти проведуть 15-29 січня 2016 року. Останні дні Тижня (28 і 29 січня) збігаються із уже традиційним Вікімарафоном, під час якого відбудуться офлайн-зустрічі з досвідченими вікіпедистами, які можуть допомогти з оформленням статей. Та й в інші дні новачки можуть розраховувати на допомогу спільноти.

Для учасників Тижня передбачені сувеніри у вигляді монет та банкнот, тому обов’язково реєструйтеся у Вікіпедії та на сторінці Тижня, щоб організаторам було легше знайти вас та віддячити!

Категорії:Вікітижні Позначки:

Чим закінчились тематичні толоки у Вікіпедії: до підсумків 2016 року

З 2009 року в Українській Вікіпедії майже безперервно триває проект «Тематичний тиждень», коли вікіпедисти пропонують і зголошуються створювати та покращувати статті з певних тем. Така консолідація зусиль має на меті поліпшення змістовної цілісності енциклопедії, заповнення певних тематичних лакун, а також способом підтримати міжнародні ініціативи та акції зі спільнописання. Пропонуємо огляд результатів тижнів та місячників, що відбулися у другому півріччі 2016 року.

Місяць фантастичних творів

З 1 вересня по 10 жовтня 2016 року 51 користувачів стали учасниками місячника фантастичних творів. За підрахунками користувача Yasnodark, після оголошення Місячника 28 липня і до 24 жовтня включно ними було створено 324 статті. Найбільшу кількість зі створених статей склали статті про літературні фантастичні твори (книжкові серії, романи, твори малої форми, збірки, графічні та поетичні літературні фантастичні твори), дещо менше статей про авторів фантастичних творів, більше 10% статей присвячені преміям фантастики. Ціла низка статей створена про ілюстраторів фантастичних творів, про персонажів і світи фантастики, також статті про перекладачів фантастики, теми, журнали, а ще фантастичні фільми. Учасники перекладали статті з англійської, російської, а також з французької, польської, нідерландської, данської, хорватської, сербохорватської, іспанської, шведської та німецької мов. Троє користувачів створили понад 30 статей кожен, двоє — понад 20 статей, ще 5 — більше 10 статей. Десятеро найкращих дописувачів місячника отримали можливість обрати собі книгу у подарунок.

Переяслав-Хмельницький: місто-музей

24—30 вересня у Вікіпедії тривав тематичний тиждень «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з метою створення та покращення статей про найбільший історико-етнографічний заповідник країни. Джерелом інформації стали матеріали, надані НІЕЗ «Переяслав», а саме фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформацій про близько 60 об’єктів (про цю співпрацю ми писали у вересні). Чи не вперше завданням тижня, окрім створення статей, було додавання зображень з окремої категорії. В результаті 120 зображень було додано до статей в Українській Вікіпедії, створено 19 та покращено 11 статей. До тижня також приєдналися активні редактори проекту Вікіджерела. «Якщо всі проекти працюють над одним Вікітижнем це набагато продуктивніше й цікавіше. Цим ми заявляємо про своє існування, а ще мені подобається бачити як йде системне наповнення з усіх боків», — коментує такий підхід користувач Arxivist.

Музей Сковороди 4

Інтер’єр класу, музей Г. Сковороди

Тиждень Михайла Грушевського

29 вересня 2016 року виповнилося 150 років Михайлу Грушевському — видатному українському історику, письменнику, археографу, громадсько-політичному діячеві, авторові понад 2000 наукових робіт.  Цей ювілей у Вікіпедії відзначили тематичним тижнем. Було створено 20 і покращено ще 18 статей, теми яких так чи інакше стосуються Грушевського, переважно про пам’ятники та вулиці, названі на його честь.А у Вікіджерелах розпочалося створення індексів праць «Про батька козацького Богдана Хмельницького», «Якої автономії і федерації хоче Україна», «Всесвітня історія». Учасники місячника отримали книжку авторських статей Михайла Грушевського, біографічні видання та закладки з логотипом Вікіпедії.

Тиждень урду-української співпраці

Продовжується в українській Вікіпедії і добра традиція двосторонніх тематичних тижнів. Українські вікіпедисти, що відвідали Вікіманію, познайомилися із колегами з Індії і Пакистану; з приємного спілкування виросла ідея зробити корисний подарунок своїм спільнотам. Урду-мовні вікіпедисти обрали 20 статей про Україну і запропонували українцям 20 статей про культуру урду на переклад з англійської Вікіпедії. План було виконано, а в українській Вікіпедії — ще й перевиконано (44 статті створено, 6 покращено). П’ятеро найактивніших учасників з кожної сторони отримають подяку і книжку англійською мовою на тему тижня.

Міжнародний тиждень до 60-річчя Угорської революції

23 жовтня виповнилось 60 років від дня початку у Будапешті організованого антикомуністичного виступу у Центральній Європі, яке img_0071-1відразу переросло у збройне повстання. З нагоди ювілею угорські вікімедійці ініціювали місячник з написання статей про осіб та поняття, дотичні до цієї історичної події та запропонували відповідний список. Окрім українських вікіпедистів, акцію підтримали спільноти з Австрії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Македонії. За три тижні в укрвікі було створено більше 80 статей. Лідером за кількістю став користувач Стефанко1982 (37 статей). У своєму коментарі він зазначив: «Вибирав переважно біографії осіб-учасників революції. Шукав інформацію для статей у Google чи перекладав із рувікі або англовікі. Дізнався багато нового, адже про цю подію мало що знав, лише те, що було повстання, та те, що Радянський Союз ввів свої війська в Угорщину. А виявляється, там були справжні бої і загинуло багато людей, як угорців, так і радянських військових». Найактивніші учасники отримають книги від Вікімедіа Угорщина та сувеніри з логотипом Вікіпедії від Вікімедіа Україна.

Місяць Азії 2016

Sun Wiki

Символ місяця

Місяць Азії придумали в самій Азії: з допомогою написання статей про сусідні країни вікіпедисти прагнули налагодити дружбу і взаєморозуміння між своїми спільнотами. Але дуже швидко ідею підхопили народи інших континентів — і у 2016 році в Місяці Азії взяли участь понад 50 мовних розділів Вікіпедії й учасники з усього світу. За листопад українські вікіпедисти створили 770 статей і допоміжних шаблонів. Особливістю українського місячника стало те, що він припав на тижнь футболу — тож українська Вікіпедія поповнилася великою кількістю статей про футболістів, клуби і чемпіонати у країнах Азії. Зараховувалися статті, що відповідали правилам Вікіпедії і мінімальним вимогам розміру. Ті, хто написав 4 статті і більше, отримають листівку з подякою від одного з регіональних відділень Вікімедіа в Азії — з Китаю, Філіппін, Тайваню, Гонконгу, Бангладеш, Кореї тощо. Автор найбільшої кількості статей отримує звання Посла Азії у Вікіпедії, зі своїми 90 статтями ним став Стефанко1982.

 

Не пропустіть вікітолоки й у новому році, слідкуйте за сторінкою проекту!

Нагадаємо, що «Вікімедіа Україна» пропонує ініціаторам тижнів допомогу в поширенні інформації та надає сувенірі.

Категорії:Вікітижні Позначки:,

Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію у Хмельницькому!

21 грудня 2016 року у приміщенні Хмельницької міської центральної бібліотеки (вул. Подільська, 78), відбувся тренінг «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію». Протягом трьох годин 19 учасників тренінгу завантажували свої перші фотографії до Вікісховища, вчились класифікувати їх по категоріям та додавати до статей, в яких були відсутні ілюстрації. Тренінг проводила дописувач Вікіпедії — Аліна Возна.

Під час заходу було створено 10 нових облікових записів у Вікісховищі та завантажено 111 зображень, які ілюструють різні періоди бібліотечного життя у місті Хмельницькому.  За підсумками тренінгу «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію» у вільному доступі з’явилось також 240 репортажних фотографій з самого заходу.

У Вікіпедії є чимало статей про бібліотеки України загалом та міста Хмельницького зокрема, проте до 21 грудня в деяких з них були відсутні фотографії. Зараз ситуацію виправлено! У представників філій Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи з’явилась нагода  додати зображення до статей: «Хмельницька міська ЦБС», «Хмельницький» та «Бібліотеки України», що і було виконано під час тренінгу.

Кожен з присутніх отримав посібник з розміщення контенту у Вікісховищі, сувенір від «Вікімедіа Україна» та натхнення, для того, щоб і надалі завантажувати найцікавіші фотографічні моменти до Вікісховища та ділитись ними з усім світом!

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №178

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 20

Матеріали для тренінгу "Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію" у Хмельницькому, фото 57

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 51

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 3

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №165

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №21

Більше фото у Вікісховищі

Аліна Возна

Тематичний тиждень міфології у Вікіпедії

Сатир і пес Лелап на картині П'єро ді Козімо «Смерть Прокріди»

Сатир і пес Лелап на картині П’єро ді Козімо «Смерть Прокріди»

Чи любите ви казки? У казках маленьким дітям передається уявлення старших про устрій суспільства і моделі поведінки. А чи багато ви знаєте міфів? Міфи ідуть іще далі, пояснюючи не мало не багато — світобудову, якою її бачили древні. У міфах знайдете відчуття моралі давніх часів і культури людства. Так чи інакше ми з стикаємося з міфологією у житті, наприклад, з давньогрецькою — інколи у гніві ми метаємо блискавиці, як Зевс, підступну людину можемо назвати Медузою, кажемо, що літа канули у Лету, бачимо атлантів і каріатид, що є елементами архітектури навколо нас.

Перший тематичний тиждень нового 2017 року у Вікіпедії, який розпочинається 6 січня, присвячений античній міфології. Найактивніший учасник отримає подарунок від організатора.

Запрошуємо всіх до написання та упорядкування статей на цю тематику! Досі статті в українській Вікіпедії, присвячені міфам і їх персонажам, створювалися трохи хаотично.

Внесімо ж лад і наповнімо улюблену найбільшу україномовну енциклопедію гарними статтями! Давайте разом виправляти й створювати «міфи» і покажемо, що українською можна писати й читати про все.

А там подивимось — можливо, Вікіпедія стане засадничим міфологічним персонажем вже у наступному сторіччі. 😉

Arxivist

З Новим роком і Днем суспільного надбання!

рік змінюється з 2016 на 2017Вітаємо усіх з Новим роком! Але опріч того — а може й перш за все — з Днем суспільного надбання!

Public Domain Day — це день, коли завершується строк дії авторських прав і твори переходять до суспільного надбання. Юридично цей перехід зазвичай стається кожного року 1 січня; а термін захисту авторських прав переважно 70 років з дня смерті автора. Таким чином, 1 січня 2017 року перейшли в суспільне надбання твори авторів, які померли у 1946 році.

Сьогодні тішаться, зокрема, шанувальники фантаста Герберта Веллса, адже його твори перейшли у суспільне надбання.

Серед інших авторів, котрі померли 1946-го, також:

Гавайський пастушок (Porzana sandwichensis), зниклий вид птахів. Ілюстрація британського зоолога на ім'я Frederick William Frohawk, котрий помер 10 грудня 1946 року.

Гавайський пастушок (Porzana sandwichensis), зниклий вид птахів. Ілюстрація британського зоолога на ім’я Frederick William Frohawk, котрий помер 10 грудня 1946 року.

  • Гергарт Гауптман — німецький письменник, драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1912 рік
  • Джордж Арлісс — британський актор, сценарист, режисер та драматург
  • Герберт Бейкер — британський архітектор, найбільш відомий своїм внеском до південноафриканської архітектури
  • Ернест Томпсон Сетон — канадський (шотландського походження) письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху
  • Джузеппе Адамі — італійський драматург, театральний і музичний письменник, критик
  • Януш Вітвіцький — архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова
  • Шалом Стрейт — педагог, літературний критик і письменник, що народився на Галичині, емігрував до Палестини
  • Альсідес Арґедас — болівійський письменник, історик і політичний діяч
  • та інші, див. також у Вікіпедії «Суспільне надбання у 2017 році».

Як бачите, йдеться не лише про письменників художньої літератури, а про авторів загалом. Звісно, треба пам’ятати, що у перекладачів теж є свої права 😉

Вікіпедія користується сховищем структурованих даних під назвою Вікідані, куди можна робити запити — наприклад, вивести список осіб, що померли у 1946 році, про яких є статті у Вікіпедії. Подивитися, як виглядає подібний запит можна тут (код на сторінці треба виконати, натиснувши Run)  — а ще можна глянути на все це з точки зору творів, аналогічно вивівши список картин чи список книг, автори яких померли у 1946-му.

День суспільного надбання — особливе свято для волонтерів Вікіджерел і Вікісховища. Вікіджерела є вільною бібліотекою, що суворо ставиться до дотримання авторських прав, тож любителі оцифрування і вичитки книг святкують можливість зайнятися новими виданнями. У Вікісховищі зберігаються медіафайли і першого січня кожного року адміністратори повертають вилучені раніше файли, які ще вчора були захищені, а сьогодні ними вже можна користуватися і використовувати для ілюстрації статей.

Ще раз вітаємо і бажаємо всіляких гараздів у новому році! Ми продовжуватимемо працювати над покращенням і підтримкою проектів Вікімедіа — приєднуйтеся 😉

Результати загальних зборів ГО «Вікімедіа Україна»

2016-12-27 17:01 2 коментарів

Вікімедіа Україна25 грудня 2016 року відбулися чергові Загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна» в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР) у м. Київ. Особисто або через своїх представників були присутніми 38 членів організації.

На цьому заході правління представило звіт про роботу Організації у 2016 році, і прозвучав звіт ревізійної комісії. Наша організація продовжує працювати над поширенням проектів Вікімедіа у різних напрямках: ми проводимо навчальні тренінги з редагування Вікіпедії, конкурси статей і фотографій, підтримуємо охочих поїхати у вікіекспедицію, співпрацюємо з різними установами й організаціями над поповненням контенту вікіпроектів, обмінюємося досвідом із закордонними колегами на вікіконференціях. На загальних зборах було затверджено напрямки роботи організації на 2017 рік: ми будемо продовжувати робити все, що робили, і плануємо розгорнути нові проекти. До роботи можуть долучатися усі охочі — і не лише члени організації.

Також було обрано нове Правління у складі (абетково):

  • Юрій Булка (переобрано)
  • Микола Козленко (переобрано)
  • Артем Комісаренко (користувач artem.komisarenko)
  • Ілля Корнійко (переобрано)
  • Павло Лакійчук (переобрано)
  • Тарас Рикмас (користувач Taras r)
  • Максим Ціж (користувач Звірі)

Дякую тим членам Правління, які працювали у попередній каденції, але вирішили не переобиратися цього разу. Це Олена Захарян, Олег Яцожинський та Павло Сохан. У звіті правління можете детальніше почитати про ті напрямки роботи, за які вони відповідали, і що було зроблено за рік.

Також на загальних зборах було обрано ревізійну комісію, тепер до її складу входять (абетково):

  • Богдан Мельничук (переобрано)
  • Сергій Петров
  • Максим Підліснюк (переобрано)

Дякую за роботу у попередньому році члену РК Анатолію Гончарову. Його уважність до стану справ та термінів була надзвичайно корисною для Організації.

І дякую усім членам Організації, які знайшли час та можливість взяти участь у заході.

Ілля Корнійко,
голова правління «Вікімедіа Україна»

Юрій Булка представляє свою частину звіту правління

Юрій Булка представляє свою частину звіту правління. Автор фото: Nickispeaki, CC BY-SA 4.0

Валентина Кодола, Юрій Булка

Валентина Кодола, Юрій Булка. Автор фото — Anntinomy.

Оля Нестеренко, Максим Ціж, Микола Приходько

Оля Нестеренко, Максим Ціж, Микола Приходько. Автор фото — Ilya, CC BY-SA 4.0

Категорії:Поточні події Позначки:
%d блогерам подобається це: