Найбільший фотоконкурс у світі «Вікі любить пам’ятки 2020» стартує вже у вересні

З 1 по 30 вересня відбудеться українська частина найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». Метою проєкту є зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року вже понад 20 країн світу заявили своє бажання провести конкурс.

В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. Конкурсний список складається з понад 89 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини з усіх областей України, в тому числі Криму. За попередні роки понад 2700 учасників завантажили понад 280 тисяч світлин майже 35 тисяч об’єктів культурної спадщини – культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин у Вікіпедії. Конкурс має на меті це виправити.

Запрошуємо всіх долучатися до конкурсу, завантажувати фотографії, показати унікальність історико-культурних об’єктів свого краю та привернути увагу до стану їхнього збереження.

Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом вересня слід завантажувати на Вікісховище світлини власного авторства із конкурсних списків. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який період часу; головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки.

Переможці конкурсу отримають цінні призи. Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток в Україні та кожному регіоні, та переможцями спецномінацій. Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі.

Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні.

Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за лінком: http://wlm.org.ua/rules/

Сторінка конкурсу у Фейсбук: https://www.facebook.com/wlmua/

З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua


Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 2,4 млн фотографій.

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Культура і мистецтво | Залишити коментар

Вікіпедист Микола Сварник про еволюцію свого захоплення птахами

Під час акції «Тиждень птахів», яка нещодавно тривала у Вікіпедії, Микола Сварник написав і покращив 22 статті на орнітологічну тематику, ставши другим найактивніший учасником. Автор — вікіпедист, фотограф та член журі й оргкомітетів фотоконкурсів «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки» минулих років — розповів нам, що птахи дають йому натхнення, а можливість поділитися знаннями про них у Вікіпедії є мотивацією ретельніше підходити до свого захоплення пернатими й способом долучитися до захисту природи.

Про це, а також про щастя зустрічі з новими видами, вдосконалення майстерності фотографування птахів, брак наукових джерел українською і поради для тих, хто хоче приєднатися до спільноти птахолюбів в України — у прямій мові Миколи.

Я майже нічого не знав про птахів, хоча й мав базову лісівничу освіту. Цікавитися ними я почав після переїзду до Канади. Спершу розрізняв два-три види, лише фіксуючи в голові: «О, червоний — це видно кардинал». Багато груп — качки, чайки, горобці — зливались між собою. Часто бачив «просто якусь пташку». Орел чи, може, канюк, чи яструб, чи сокіл сів на дах сусіднього будинку, хто ж саме? Згодом почав фотографувати птахів, а подарована дружиною книжка підказала перші назви. Українських відповідників майже зовсім не було, вчив латинку і називав відповідно.

Болотянка мала (Wilsonia pusilla) у парку Полковника Семюела Сміта в Торонто.
Автор фото: Mykola Swarnyk, CC BY-SA 3.0

На наступному етапі почав більше спостерігати за поведінкою. Чому цей пернатий батько годує дитинча, ледь не більше від нього самого? Чому це вся пташина дрібнота раптом почала галасувати і злетілась до одного дерева? Чому саме в цьому місці пташка не тікає, а навпаки, нападає і намагається прогнати людину? Почав більше читати, розрізняти залицяння, гніздову поведінку, помічати ієрархію в зграях. І це насправді цікавіше аніж просто вміти відрізнити одну пташку від другої. Довідався про гніздовий паразитизм — це було одним із найбільших відкриттів три роки тому. Про одного з таких птахів-паразитів — вашера буроголового, я написав статтю у Вікіпедії. 

Так само минулого року відкрив для себе піснярів. Знав, що є такі дрібні різнобарвні пташки, але відрізнити їх між собою не вмів. Знав, що є серед них «пісняр магнолієвий» і вирішив поїхати на цвітіння магнолії у Королівський ботанічний сад, де сфотографував кількох піснярів. А треба сказати, що для птахолюба зустріч з новим для себе видом вважається великим щастям. Дехто навіть перетворює це на культ, як показано у фільмі «Великий рік». Така подія називається на мові птахолюбів «лайфером», тобто «побаченим уперше в житті».

Ще скажу кілька слів про «магнолієвого пісняра». Цю ліричну назву дав йому сільський вчитель — поет і мрійник Александер Вілсон, вперше побачивши пташку на квітучій магнолії. І хоча цей конкретно пісняр екологічно прив’язаний до хвойних порід і свій репродуктивний період проводить у густих темнохвойних лісах Канади, більше подібних на тайгу, аніж на пишні тропічні сади, англійська вернакулярна назва так і залишилась англ. Magnolia warbler. Сам Вілсон, якого вважають «батьком американської орнітології», за 7 років підготував до друку і видав на кошти передплатників 9 томів з описом 268 птахів з власноручними малюнками. Як і більшість орнітологів усіх часів, ніяких матеріальних вигод від своєї праці не отримав і помер «від дизентерії, перетрудження і тривалих злиднів» у віці 47 років. Не можу собі навіть уявити, як можна було з блокнотом у руці робити докладні замальовки такої потайної пташки, за однією з яких я тиждень день-у-день повзав на колінах попід густими кущами задля одного фото з сучасною професійною камерою.

Після магнолієвого пісняра трапилась подія, яка наповнила мене особисто великим азартом. Одного задушливого дощового дня, коли комашня роїться хмарами, я раптом побачив на безлистому дереві в місцевому парку одночасно близько шести різних піснярів. Ці птахи навесні мігрують з Мексики та Карибів аж у північну Канаду і під час перельоту зупиняються, щоб відновити сили для завершення місії. При такому надлишку поживи вони можуть забути про обачність, похапцем збираючи комашню з гілочок, мов виноград. Цей випадок був для мене якимось фотографічно-орнітологічним бенкетом! Правда пізніше ще кілька тижнів зайняло розшифровування видової приналежності й статі зазнимкованих особин, але це було справжнє «побачення»!

Позаминулого року в Україні сталася подія, яка також вплинула на мою мотивацію. Київський орнітолог Геннадій Фесенко титанічним зусиллям назвав українською мовою і опублікував номенклатуру всіх птахів світу[1], тож англомовно-латиномовні місцеві види в один момент набули українських імен, і одразу стало якось веселіше писати про них у Вікіпедію. А цьогорічне оголошення Тижня птахів стимулювало написати два десятки орнітологічних статей. Мій підхід тепер такий: намагаюсь зробити знімок конкретної пташки настільки якісний, щоб дорівнятися або перевершити за якістю вже завантажені на Вікісховище. Тоді я маю повне право повісити своє фото в новостворену статтю. Стараюсь іще вловити якусь характерну позу чи зафіксувати специфічну поведінку — може, це політ, харчування, залицяння, той же паразитизм, линька, сезонне забарвлення самців і самиць, при умові що вони відрізняються на вигляд. Добре знайти і зазнимкувати гніздо, як птахи його будують чи потім уже як піклуються про пташенят. Переглянути мої фото птахів, завантажені у Вікісховище, можна тут.

Кукша канадська (Perisoreus canadensis) біля озера Опеонґо в Алґонкінському провінційному парку (Онтаріо, Канада).
Автор фото: Mykola Swarnyk, CC BY-SA 3.0

Наступним кроком до досконалості може бути вміння розпізнавати птахів за їхнім співом, але це нове мистецтво. До речі, у Вікіпедії є спеціальні шаблони для програвання файлів. Я ще не пробував вантажити звукозаписи птахів у Вікіпедію, але думаю варто спробувати. Дуже помагає також знати, де пташка звичайно пурхає — по верхах, по стовбурах чи порпається в підстилці — і відповідно її шукати. Також добре мати уявлення, наскільки пташка полохлива і відповідно готуватися — чи можна підкрадатись ближче, чи пташка неодмінно втече. Про деяких птахів зауважено, що вони дуже чутливі до турбування, і можуть навіть покинути кладку яєць. З цими загроженими видами, раз уже вам вдалось побачити таку рідкість, краще не надуживати, як би не хотілось мати гарне фото. Тут принцип «не нашкодь!» є головним.

Я радий, що перший конкурс статей про птахів цьогоріч захопив кількох нових птахолюбів чи просто енциклопедистів-універсалів. Він і мене спонукав зібратись із силами та впорядкувати кілька десятків фотографій і наповнити статті необхідними словами та джерелами. В один момент я навіть спробував грати на двох барабанах — зробив коротенький стаб і про пташку, і про Австралію, конкурс якої був оголошений одночасно. Ні, в Австралію не літав — далеко, але знайшов у себе австралійську пташину з зоопарку-авіаріуму. Минулого року мав нагоду відвідати цей пташиний рай разом з другом-птахолюбом, журналістом Вахтангом Кіпіані. І згадати приємно, і стаття до Вікіпедії.

Український журналіст Вахтанг Кіпіані у зоопарку-авіарії Niagara Bird Kingdom поруч зі срібним фазаном (Lophura nycthemera).
Автор фото: Mykola Swarnyk, CC BY-SA 3.0

Як вікіпедист, я чуюся пов’язаним з українським інформаційним полем, яке формується більше поза Вікіпедією. А як зацікавленим птахолюбам приєднатись до середовища? Знаю, що є активна фейсбук-група, яку веде наш вікіпедист, професійний орнітолог Максим Гаврилюк, де ентузіасти жваво обмінюються актуальною інформацією. Є ще інші осередки, зокрема в моєму рідному Львові, де можна приєднатись до групи досвідчених аматорів для птахоспоглядання. Мені цікаво, як люди вивчають птахів, якою літературою користуються? Трохи прикро, що єдиний в Україні польовий визначник птахів [2] став бібліографічною рідкістю, а фундаментальна номенклатура Фесенка взагалі видана вскладчину (як і орнітологія Вілсона). Так, є онлайн-визначники, але вони не локалізовані. Навіть не знаю, чим користуються сучасні студенти. 

Наповнення Вікіпедії якісною орнітологічною інформацією є хоч якоюсь альтернативою тому морю незнання і дикості, яке спадає на думку від деяких новин. Як вплинути на браконьєрів? Що робити з випалювачами трави та цілих масивів очерету, які нібито «удобрюють ґрунт» і «знищують шкідників», насправді шкодячи родючості та вбиваючи все живе, включно з пташенятами у гніздах? Як змиритись із масованим вирубуванням лісів, що не лише збільшує інтенсивність повеней, але й позбавляє птахів місць для гніздування? Можливо, що більше люди знатимуть про птахів і про природу загалом, то більша ймовірність, що вдасться зберегти природу нащадкам. У нас є альтернатива — знати, любити природу й черпати від неї натхнення — або палити траву, вирубувати ліси і викидати сміття в річку. Яку Україну ми залишимо онукам — залежить від кожного з нас.

1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

2. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 414 c.

Оприлюднено в Вікіпедійне, Вікітижні, Поточні події | Залишити коментар

Коментар ГО «Вікімедіа Україна» стосовно організації, що незаконно використовує бренд Вікіпедії

Останнім часом у медіапросторі спостерігається активність громадської організації, яка називає себе «Вікіпедія Україна» або «Українська Вікіпедія»

ГО «Вікімедіа Україна», членами та волонтерами якої є сотні активних користувачів Вікіпедії з України, знає про цю ситуацію. Хочемо зазначити, що організація «Вікіпедія Україна» незаконно використовує бренд Вікіпедії, її діяльність принаймні частково порушує правила та дух Вікіпедії, а її ключові публічні особи безстроково заблоковані у Вікіпедії за порушення правил ресурсу. Тому ми закликаємо жодним чином не підтримувати цю організацію.

Читати далі
Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

Вільно й законно. Запрошуємо переглядати записи вебінарів про юридичні аспекти поширення вільних знань

У червні ГО «Вікімедіа Україна» разом з партнерами з Creative Commons Ukraine та Лабораторії цифрової безпеки провели серію вебінарів про юридичні аспекти діяльності в інтернеті, в тому числі редагування статей у Вікіпедії. Лектор/ки розповідали про те як юридичні тонкощі впливають на поширення вільних знань та де проходить межа між свободою поширення інформації та порушенням чиїхось прав. Дякуємо всім, хто зміг долучитись до трансляції, всіх інших запрошуємо переглянути вебінари в записі.

Читати далі
Оприлюднено в Вільні ліцензії, Проекти з партнерами | Залишити коментар

Тиждень ентомології у Вікіпедії

З 22 липня до 22 серпня в українській Вікіпедії пройде тематична акція з написання статей про комах та інших наземних членистонгих — Тиждень ентомології. Запрошуємо створювати статті або доповнювати існуючі та знайомити читачів найбільшої онлайн-енциклопедії з цими цікавими представниками тваринного світу.

Читати далі
Оприлюднено в Анонси, Вікіпедійне, Вікітижні | Залишити коментар

Кого із авторів шукають в українській Вікіпедії — візуалізація

Редакція сайту «Читомо» вирішила розібратися, як представлена книжкова тематика в українській Вікіпедії. Зокрема, з’ясовували, кого із українських та іноземних авторів, а також які українські видавництва найчастіше шукають в онлайн-енциклопедії. Допомагав їм у цьому адміністратор української Вікіпедії і заступник голови Правління ГО «Вікімедіа Україна» Микола Козленко. Пропонуємо короткий огляд матеріалу з візуалізаціями, які підготували в «Читомо».

Відразу зазначимо, що назвати точну кількість статей у Вікіпедії чи то з літератури, чи з будь-якої іншої теми неможливо, оскільки спиратися можна лише на категорії, які за правилами мають додаватися до статей. Тут можуть бути неточності. Наприклад, якщо людина, що створила статтю, не заніесла її у категорію «Українські письменники» чи помилилася з визначенням, то така стаття не потрапить у статистичний аналіз (хоча з часом інші редактори Вікіпедії можуть виправити це і додати коректну категорію). З іншого боку, статті відносяться до багатьох категорій водночас, тому в перелік потрапляють ті, для кого письменництво не є (або не було) основною сферою професійної діяльності (скажімо, якщо це відомий співак, який написав одну-дві книжки, його, ймовірно, занесуть як до категорії співаків, так і до категорії письменників).

З урахуванням цього на початок травня 2020 року українська Вікіпедія налічувала 5 тис. 403 статті* про українських письменників. З них українські письменники-сучасники (живі або ті, які померли у 21-му столітті) — 3 тис. 259 (2 тис. 419 — живі, 840 — померли). Іноземних письменників — 15 тис. 299. Серед них сучасних — 6 тис. 886 (5 тис. 125 живих та 1 тис. 761, які померлі у 21-му ст.).

Як бачимо, серед українських письменників представлені передусім сучасники, а серед іноземних — здебільшого класики. Пояснити це можна тим, що про сучасних українських письменників, які друкуються українською та про яких пишуть україномовні видання, статті з’являються оперативно, а з іноземних до нас доходять лише найвідоміші. 

*Статистика відвідуваності представлена за 2019 рік, без урахування переглядів пошуковими машинами.

Українські автори-класики

Українські сучасні автори

Цей перелік якраз і демонструє описану вище ситуацію, коли в категорію віднесені статті про діячів, які не асоціюються передовсім із літературою. Саме тому тут — телеведуча Ольга Фреймут, співак і шоумен Андрій Кузьменко (Кузьма-Скрябін), журналіст Дмитро Гордон, режисер та політв’язень Олег Сенцов.

Закордонні автори-класики

Закордонні сучасні автори

Серед іноземних письменників-сучасників теж частина — письменники за сумісництвом. Серед них чинний та колишній президенти США Дональд Трамп і Барак Обама, фізик-теоретик Стівен Гокінг, музикантка LP і порноакторка Саша Грей.

«Як бачимо, переважно до переліку найпопулярніших письменників в українській Вікіпедії входить дві категорії — ті, що внесені до навчальних програм освітніх закладів та персони, які перебувають у фокусі уваги громадськості (через публічну діяльність, вихід нових книг, появу новин про них у ЗМІ тощо)», — коментує Микола Козленко.

Українські видавництва

Загалом українська Вікіпедія містить близько 50 тисяч статей на тему «Література», у тому числі статті як про письменників, твори, книжки, так і статті з літературознавства, про персонажів, літературні об’єднання, премії тощо.

Категорія «Культура» налічує близько 200—250 тисяч, що орієнтовно складає 20—25% енциклопедії. Проте мова йде про культуру в широкому сенсі, включаючи архітектуру, народні звичаї, кінематограф, спорт тощо, а також усіх пов’язаних із цими сферами діячів.

Микола Козленко нагадує, що у Вікіпедії описана далеко не вся література, тож кожен охочий може створити статтю про письменника чи літературний твір, якщо вони є достатньо відомими і про них є інформація у ЗМІ.

«Крім того, енциклопедія постійно допрацьовується, тож якщо ви бачите коротку чи застарілу статтю на цікаву вам тему, ви можете її покращити. Важливо розуміти, що стаття у Вікіпедії не може бути написана у вигляді власної рецензії або своїх вражень від прочитаної книги чи творчості автора. Зокрема, слід опиратися на вже опубліковану інформацію у авторитетних джерелах, уникати плагіату та дотримуватися нейтральної точки зору», — наголошує Микола.

Оприлюднено в Вікіпедійне, Культура і мистецтво, Особистості, Публікації, Спілкування з масмедіа | 3s коментарів

Розпізнаючи фейки та псевдоекспертів. Конспекти вебінарів від «Детектор медіа»

Журналіст «Детектор медіа» Ярослав Зубченко провів два вебінари для спільноти Вікіпедії: «Як читати новини критично» й «Експерти та експертність у медіа» у рамках Місячника журналістики, який ми проводили у червні—липні. Ми занотували найважливіше із цих онлайн-зустрічей.

Читати далі
Оприлюднено в Поточні події, Проекти з партнерами | Залишити коментар

Понад 7600 світлин. Статистика екватору «Вікі любить Землю» в Україні

Минуло 15 днів, тобто половина, цьогорічного фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Станом на ранок 15 липня завантажено 7656 світлини, сфотографовано 1221 об’єкти ПЗФ. Із цими показниками Україна, як і в попередні роки, входить до лідерів на міжнародному рівні. Її позиція — третя, після Німеччини й Росії, з-поміж загалом 34 країн, у яких цього року проходить «Вікі любить Землю». Пропонуємо детальніший огляд статистики завантажень на півдорозі до фінішу.

Читати далі
Оприлюднено в Поточні події | 3s коментарів

Розбираємо «Книжкову Шафу»: Підсумки конкурсу у Вікіджерелах

Knyzhkova Shafa Logo
Логотип «Книжкової Шафи» у Вікіджерелах

31 травня 2020 року в українській вільній бібліотеці «Вікіджерела» завершився другий в її історії конкурс «Книжкова Шафа», який тривав із середини лютого. За результатами конкурсу, силами двадцяти учасників та учасниць розпізнано та вичитано понад п’ять тисяч сканованих сторінок вільних творів. Розповідаємо про детальні результати конкурсу.

У 2018 році ми вперше провели конкурс «Книжкова Шафа». Його метою є наповнити українські Вікіджерела вичитаними творами, що розміщені під вільною ліцензією Creative Commons або перебувають у суспільному надбанні. Тоді у межах конкурсу було розпізнано та вичитано понад дві тисячі сторінок. 

File:Norderney, Bücherschrank am Onnen-Visser-Platz -- 2016 -- 5436-42.jpg
Громадська книжкова шафа у Німеччині (Дітмар Рабіх, CC BY-SA 4.0)

Щоб продовжити корисну роботу, цьогоріч «Книжкова Шафа» відкрилася вдруге. У результаті до неї долучилися майже вдвічі більше людей, ніж минулого разу — 20 користувачів/ок, а вичитано понад 200% позаминулорічного результату: 5279 сторінок творів.

Серед повністю вичитаних індексів є зокрема прижиттєві твори Івана Франка, Мирона Кордуби, Василя Чумака та Майка Йогансена. Також до цього списку увійшли переклади європейських класиків, як от Альфонс Доде та Генріх Кляйст. Крім цього, тепер у Вікіджерелах є повністю вичитані видання представників українського національного руху Другої світової війни, нормативно-правові акти та багато іншого.

Читати далі
Оприлюднено в Конкурси | Залишити коментар

Зустріч дипломатів та вікіпедистів: Підсумки Місяця української дипломатії у Вікіпедії

У квітні ми оголосили про початок співпраці із Міністерством закордонних справ України. Спільно ми визначили два напрями співпраці: наповнення української Вікіпедії інформацією про українську дипломатію, а також розвиток тем про Україну в інших мовних розділах.

У межах першого напряму ми провели в українській Вікіпедії онлайн-марафон «Місяць української дипломатії» у травні. Розповідаємо про його підсумки, зустріч вікіпедистів із міністром закордонних справ та плани майбутньої співпраці.

Місяць української дипломатії в українській Вікіпедії став першим великим проєктом, який «Вікімедіа Україна» організувала разом із МЗС. Він проходив протягом травня 2020 року і допоміг залучити майже 200 створених і поліпшених статей до україномовного розділу Вікіпедії.

У межах цієї кампанії учасники та учасниці писали про:

За результатами кампанії у Вікіпедії з’явилося майже на 200 статей більше про різні аспекти української дипломатії, над якими працювали близько 25 людей. Учасники проєкту робили також й іншу корисну роботу: наприклад, користувач Perohanych поліпшив категоризацію у понад 300 статтях про дипломатію. Детальні результати та список усіх створених статей дивіться тут.

За результатами Місяця української дипломатії ми визначили п’ять переможців — учасників, які додали найбільше інформації до Вікіпедії у рамках Місяця української дипломатії (і при цьому не порушували правил Вікіпедії та тематики проєкту). Ними стали користувачі Artemis Dread, NV, Tohaomg, VladyslavLesyuk та Боровіков Олексій.

«Вікімедіа Україна» та Міністерство закордонних справ нагородили переможців окремим призами, а також запросили на зустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, що пройшла 30 червня.

У зустрічі із міністром змогли взяти участь три із п’яти переможців — Антон Обожин, Валентин Нефедов та Володимир Шилін. Також у зустрічі взяв участь менеджер проєктів «Вікімедіа Україна» Антон Процюк як представників організаторів спільного проєкту.

Відеорепортаж із зустрічі вікіпедистів із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою
Зустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою (Фото: Міністерство закордонних справ, CC BY-SA 4.0)
Зустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою (Фото: Міністерство закордонних справ, CC BY-SA 4.0)

Місяць української дипломатії у Вікіпедії — це лише перша стадія нашої співпраці із Міністерством закордонних справ. Як ми анонсували раніше, ми також спільно прагнемо покращити висвітлення України різними мовами у найбільшій онлайн-енциклопедії світу.

У кінці квітня ми вже провели серію вебінарів про Вікіпедію для працівників українських посольств за кордоном, у яких сумарно взяло участь близько 130 людей. Зараз плануємо наступні спільні проєкти. Зокрема, збираємося розвивати ініціативи із висвітлення України у мовних розділах Вікіпедії різними мовами.

Стежте за нашими анонсами і долучайтеся!

Читайте також:

Оприлюднено в Вікітижні, Проекти з партнерами | Залишити коментар