Вікіпедисти зустріли українських паралімпійців

У ніч з 21 на 22 вересня до України повернулася перша група паралімпійців. Зустрічати наших героїв у аеропорт «Бориспіль» поїхали і вікіпедисти, адже такі зустрічі – можливість отримати вільноліцензовані світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії.

Нагадаємо, що на Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро українські спортсмени вибороли 117 медалей, зокрема 41 золоту, 37 срібних та 39 бронзових.

Це – третє місце у загальному медальному заліку, що на сходинку вище двох минулих літніх Паралімпіад, де українська збірна була четверта у медальному заліку.

Під час зустрічі спортсменів нашим волонтерам вдалося зробити фотографії, якими можна проілюструвати статті про представників нашої збірної.

«Ми дуже вдячні Національному комітету спорту інвалідів України за ту роботу із популяризації, яку вони роблять. І те, що вони намагаються представити паралімпійський рух у Вікіпедії та вікіпроектах. Наша співпраця почалася із трагічних подій – 19 лютого 2014 загинув Дмитро Максимов, наш спортсмен-дефлімпієць. Ми звернулися до Наталії Гарач із проханням надати світлину під вільною ліцензією для ілюстрування статті. Після того нам також допомогли із матеріалами про спортсменів-учасників Паралімпіади у Сочі. У Вікіпедії зараз є статті про більшість із них. Це дуже відрізняється від позиції того ж Олімпійського комітету, який відмовився передавати нам світлини своїх спорстменів під вільною ліцензією. Ми переписувалися із ними, зустрічалися, пояснювали… Усе ж хочеться вірити, що ситуація зміниться на краще. І наших спорсменів буде гідно представлено в інформаційному просторі», – говорить Ілля Корнійко.

Дописувачі української Вікіпедії беруть участь у написанні статей про спортсменів та про змагання, проте, не зважаючи на ентузіазм окремих волонтерів та проведення Олімпійського тематичного тижня, все ще бракує багато статей. Зокрема, ні в українській Вікіпедії, ні навіть у англійській ще навіть немає інформації про всіх українських медалістів, не говорячи вже про інших українських та іноземних спортсменів.

Тож спільними зусиллями маємо нагоду перетворити українську Вікіпедію на одну з найкращих, що висвітлює змагання Паралімпійських ігор. Для цього потрібно долучатися і писати статті про змагання і про спортсменів, а до тих, хто також має фото – прохання поділитися ними.

Користуючись нагодою, хочеться ще раз висловити слова подяки нашій паралімпійській команді за проявлену мужність, за результат і за гарний приклад для наслідування!

Валерій Сушкевич та паралімпійська збірна

Єлизавета Мерешко. Фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Єлизавета Мерешко, плавчиня, чемпіонка і призерка Літніх Паралімпійських ігор. Фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Макрим Крипак, плавець. Фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Макрим Крипак, плавець, п’ятиразовий чемпіон і дворазовий срібний призер літніх Паралімпійських ігор 2016. Фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов

Спортсмени виконують гімн

Урочисті миті

Дружні підтримка спортсменів

Урочисті миті

Зірки української естради, що прийшли заспівати для збірної

Найбільший музей – для найбільшої енциклопедії

Археологічний музей Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» 7

Акваманіл (водолій), ХІІІ ст, бронза. Археологічний музей

Переяслав-Хмельницький – місто з давньою та багатою на визначні події історією, що сьогодні славиться своїми музеями. Не про всі з них можна отримати вичерпну інформацію у Вікіпедії, але маємо чудовий привід це змінити.

Музеїв у Переяславі аж 24, більшість з яких розміщені у пам’ятках архітектури (церкви, колишні міщанські та поміщицькі будинки, селянські хати та ін.). Вони входять в комплекс Національного історико-етнографічного заповідника  «Переяслав», серед яких слід виділити перший в Україні музей під відкритим небом – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. На площі 25 гектарів експонується 123 оригінальні пам’ятки народної архітектури XVII – поч. ХХ ст., 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 25 різноманітних установок та майстерень, понад 20 тис. знарядь праці, речей побуту, витворів народного мистецтва. Усього більше 400 об’єктів та пам’яток культурної спадщини. За один день, як кажуть бувалі, все обійти неможливо.

Тисячі відвідувачів вже ознайомилися з цим унікальним комплексом пам’яток історії та культури переяславської землі. Але, переконані, завдяки якнайширшому представленні колекції та окремих об’єктів з зібрання заповідника у Вікіпедії, ця кількість може стрімко зрости, а географія походження відвідувачів – розширитися.

Чому мова саме про заповідник у Переялаві-Хмельницькому? Тому що керівництво надало дозвіл на публікацію трьохсот файлів під вільною ліцензією у Вікісховищі — це фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформація про близько 60 об’єктів. Деякі з фотографій вже додано до відповідних статей, для інших, на жаль, таких ще не написано.

«Вікімедіа Україна» намагається сприяти виконанню завдання Вікіпедії – надання доступу до всіх накопичених людством знань. Досягти останньої без участі бібліотек, музеїв та архівів у наповнення Вікіпедії просто неможливо. Тому ми намагаємось ангажувати установи, що зберігають культурну спадщину, до збагачення Вікіпедії цією інформацією. Це зокрема, передання оцифрованих зображень колекцій для публікації у Вікісховищі. Світовий досвід показує, що така співпраця приносить чимало користі для всіх. Чим більше людей бачать і мають можливість використати ілюстративний матеріал, тим більше стає поціновувачів та таких, що захочуть дізнатися більше про колекції та прийти до музею. Вікіпедія і Вікісховище є багатомовними ресурсами і файли можуть мати опис багатьма мовами світу, що також сприяє інформуванню про колекції широкого кола користувачів, якщо така робота відповідно буде зроблена установою чи волонтерами», – говорить Ілля Корнійко, голова правління організації та розробник програми з масового завантаження переданих файлів.

«Зробити доступною колекцію заповідника всьому людству» – перспектива, яка не могла не захопити», – ділиться Микола Губочкін , завідувач науково-дослідного сектору «Музей М.М. Бенардоса» НІЕЗ «Переяслав»,  – «і ми згодилися на пропозицію передати наявні фотоматеріали до Вікісховища, аби вони змогли ілюструвати статті у Вікіпедії. Однак чимало цікавинок заповідника, що мають енциклопедичне значення, ще не описані у Вікіпедії і без допомоги волонтерів наразі не обійтися. Всі наші музеї варті того, аби відвідати їх та й неодноразово. Якщо Вікіпедія є одним з тих чинників, що сприятиме обізнаності про це, ми готові йти назустріч пропозиціям, надавати інформаційні та медіаматеріали у вільне використання».

З метою наповнення Вікіпедії дотичними до музею статтями, було ініційовано проведення тематичного тижня «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з написання статей та додавання зображень (24-30 вересня). Долучайтеся!

Музей трипільської культури 4

Біноклеподібний виріб. ІVтис. до н.е. Поселення Косенівка, Музей трипільської культури

Шинок з с. Рудяків 2

Шинок. Кінець ХІХ ст. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Музей Сковороди 4

Інтер’єр класу, Музей Сковороди

Двір священика 2

Хата священика. Інтер’єр вітальні.

Мисливський будинок князя Горчакова 4

Їдальня в мисливському будинку князя Горчакова

Запрошуємо музеї України до співпраці. Пишіть нам на wm-ua@wikimedia.org

Черкасам – 730 років. Подаруй статтю місту!

Черкаси вікімарафон 217-18 вересня, Черкаси, одне з найстаріших міст країни, відзначатиме ювілейну, 730-ту,  річницю заснування. З цієї нагоди 12 вересня в українській Вікіпедії розпочався марафон з написання статей в рамках проекту  «Тематичний тиждень».

Якими статтями поповнилась Вікіпедія з початку тижня, можна переглянути на сторінці статистики. Яких статей бракує і які варто покращити, аби всі теми, що тим чи іншим чином пов’язані із Черкасами, були висвітлені у Вікіпедії, позначено на сторінці тижня.

Учасником марафону може стати кожен!  Якщо Ви хочете створити статтю зі списків, натисніть на червоне посилання — відкриється поле вводу, де й треба написати статтю. Учасники місячника не прив’язані до списку і можуть писати ті статті, які бажають.

Якщо ж ви хочете зробити подарунок Черкасам у вигляді статей у найбільшій онлайн енциклопедії у колі однодумців, приходьте 17 вересня (субота) з 10:00 до Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. Там можна буде звернутися до досвідчених вікіпедистів по допомогу та знайти інформацію для  статей з відібраних бібліотекарями книжок.

Триває фотоконкурс Вікі любить пам’ятки: ще три тижні на подачу фото!

лого ВЛПСьогодні 9 вересня, і вже дев’ятий день триває фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки». Нашим друзям ці заповітні три слова давно відомі, адже конкурс проводиться вже вп’яте.

Як і щороку, мета конкурсу та сама — зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини, що охороняються законом в Україні. До 30 вересня ми запрошуємо вас завантажувати свої фото у Вікісховище: так ви не лише наближаєте нас до мети, а й берете участь у змаганнях за призи. Крім того, якщо ваші фото ілюструватимуть статті про пам’ятки чи населені пункти у Вікіпедії, цим можна хвалитися🙂

Усі новини конкурсу дізнавайтеся з його сайту: http://wikilovesmonuments.org.ua
У цій же публікації спробуємо звести для вас основне з «Вікі любить пам’ятки».

Щоб узяти участь у конкурсі, треба

  1. Зареєструватися у Вікісховищі або увійти, використовуючи свій особистий логін.
  2. Знайти у переліку сфотографовані пам’ятки. Запам’ятати їхні ID.
  3. Завантажити власні світлини у Вікісховище з допомогою Майстра завантажень (саме за цим посиланням), зазначивши ID пам’ятки, або прямо з переліку пам’яток, натиснувши на «Завантажити фото».

Журі обере десять найкращих фотографій конкурсу і найкращу фотографію у кожному з 27 регіонів України; також ми нагороджуємо десять учасників, які сфотографували найбільше пам’яток по Україні і в кожному з 27 регіонів. Крім цього, маємо зараз дві спецномінації:

На 09:09 09.09 — чудовий час, щоб зиркнути на лічильник — на конкурс подано 6560 фотографій.

Якщо ви забоялися конкуренції, то на цей момент у конкурсі бере участь 70 осіб. Це зовсім не багато! І є всі шанси опинитися на п’єдесталі, навіть не будучи професійним фотографом: так, ми очікуємо, що світлини гарно виглядатимуть, але основне все ж — пам’ятка. Запитайте себе: чи моїм знімком можна проілюструвати статтю в енциклопедії? Якщо так — три важливі кроки описані трьома абзацами вище🙂

Беріть участь самі і розкажіть друзям!

Статистику по всіх країнах-учасницях великого міжнародного проекту Wiki Loves Monuments, частинкою якого є наш конкурс, можна подивитися тут. Зараз завантажено вже 54335 файлів від 2233 авторів із 40 країн, і це прекрасно. До речі, про інші країни. Якщо ви маєте фотографії пам’яток з-за кордону, можете взяти участь і в інших національних конкурсах! Але тільки після того, як завантажите фото з України😉

Надбрамний корпус Золочівського замку. Автор фото — Наталія Шестакова, вільноліцензоване під CC BY-SA 4.0

Надбрамний корпус Золочівського замку. Автор фото — Наталія Шестакова, вільноліцензоване під CC BY-SA 4.0

Об’єднані створенням вільних знань

Київ 3–4 вересня зустрічав редакторів Вікіпедії – вільної інтернет-енциклопедії. У приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія», що розміщується у найдавнішій збереженій цивільній будівлі Києва – будинку Галшки Гулевичівни, пройшла шоста українська Вікіконференція.

У програмі конференції – виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, як-от Вікіновини, Вікіцитати, Вікісховище тощо; обговорення поточних тенденцій у спільноті; пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема, говорили про залучення новачків і користь у цьому від соціальних мереж; конкурси статей у Вікіпедії; фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та наукових зображень; «Вікіекспедиції»; освітню програму Вікіпедії; співпрацю з бібліотеками, галереями, музеями, архівами (проект «БоГеМА»); тематичні тижні написання статей тощо.

Common photo WikiConference 2016 Kyiv 03

Автор фото: BioDasha , CC BY-SA 4.0

WikiConference 2016 Kyiv 0111

Автор фото: Anntinomy, CC0

Хочеться відзначити значні успіхи проекту «Вікіекспедиції» цього року, на який всі охочі можуть подати заявку й обґрунтувати індивідуальну або колективну подорож до цікавого природного об’єкту, на фестиваль чи дивакуватим заплутаним маршрутом. Головний критерій отримання фінансування – унікальність зібраних упродовж експедиції фото, відео та інших матеріалів і потреба в них для оформлення статей вільної енциклопедії. Тож опісля експедиції її учасники повинні завантажити зібрані матеріали у Вікісховище, що робить їх вільними для використання будь-ким. «Вікіекспедиції» вигадали у 2009-ому польські вікіпедисти. З 2011 року їхній досвід освоюють в Україні. За 5 років у нашій державі було проведено близько 40 таких експедицій.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Вікіконференція традиційно збирає редакторів Вікіпедії та інших проектів із різних куточків України. На шостій українській Вікіконференції були й представники інших країн. Так, гості з Польщі Юліуш Желінські та Юлія-Марія Кошевська поділилися досвідом роботи товариства «Вікімедіа Польща». Керівник програм Фонду Вікімедіа Асаф Бартов познайомив охочих із централізованим сховищем структурованих і пов’язаних даних, яке може редагувати кожен, що відоме як «Вікідані»,  а також провів тренінг з подолання конфліктів між користувачами у вікіпроектах. Про досягнення своїх спільнот розповіли також Семен Красоткін (Москва) та Ельза Мухамадеєва (Башкортостан).

Kyiv Wiki-Conference 2016 (2016-09-04) 24

Учасники з Польщі. Автор фото: DonSimon, CC0

Kyiv Wiki-Conference 2016 (2016-09-04) 08

Віра Моторко та Асаф Бартов. Автор фото: DonSimon, CC0

У рамках цьогорічного заходу також відбулося нагородження переможців української частини конкурсу CEE Spring – міжнародного змагання із редагування у Вікіпедії статей про Центрально-Східну Європу. Україна отримала в ньому найкращі результати: було створено й покращено 1570 статей.
Найперша українська конференція редакторів Вікіпедії була проведена 2011 року у Львові, наступні – у Харкові (2012), Вінниці (2013), Києві (2014), Львові (2015).

Сторінка Вікіконференції 2016

Категорії:Конференції

Краєзнавча вікіекспедиція в Опішне

Varenyky opischnya 01

Учасники об’єднання «Мандруймо Полтавщиною» взяли участь у вікіеспедиції до селища Опішня. Такі краєзнавчі подорожі відбуваються за сприяння та підтримки ГО «Вікімедіа Україна».

Метою цієї вікіекспедиції було зібрати фото- відеоматеріали на фестивалі «Борщик у глиняному горщику», що вже втретє проходить на Полтавщині. Крім того, в Опішні проходив Опішнянський фестиваль натуральної їжі. Ці дійства націлені на популяризацію та реанімацію культурних традицій України і, перш за все, Полтавщини, вивчення традицій, правил приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення та інших українських страв.

Саме під час таких свят можна доторкнутися до справжньої автентики: побачити як топиться піч, вариться борщ у глиняних горщиках, як ліплять вареники, качають кашу, як твориться глиняний посуд та іграшки, почути спів місцевих бабусь та ще дуже багато-чого цікавого та незвичайного.

Сast iron 24 Oven 20
Pies 03 Ukrainian pitcher 01

Всі створенні під час подорожі фото- та відеоматеріаліи завантаженні у Вікісховище для додавання у статті проектів Фонду Вікімедіа, зокрема вже використані для написання та покращення статей у Вікіпедії.

Саме під час фестивалю вдалося зняти процес готування рідкісної страви — качаної каші. Тепер кожен може побачити це і прочитати інформацію у новоствореній статті Вікіпедії.

Відео: Процес готування качаної каші

Весь створений медійний матеріал доступний у Вікісховищі у категоріях «Travel in Poltava region» і «Food in Poltava region».

Borsch 01Borsch 05
Ukr folk 02Ukr folk 05
Fest Opischmya 05
Pies 03

Відео: Вареники

Автор матеріалів — Yurii-mr, власна робота, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Кампанія #EduWiki за використання Вікіпедії в освіті пройде у вересні

Упродовж вересня пройде кампанія EduWiki за використання Вікіпедії у школі. Вона приурочена до початку навчального семестру у різних країнах, Дня знань (1 вересня) і Міжнародного дня грамотності (8 вересня).

Editatón Educativa5.jpg

 

Мета цієї глобальної кампанії — заохотити педагогів використовувати на заняттях проекти Вікімедіа, зокрема Вікіпедію. Для цього організатори створили чотири різні плани уроків, з яких вчитель може вибрати, що краще підходить для його чи її класу і протестувати зі своїми учнями.

Це шанс дізнатися більше про Освітню програму Вікіпедії, й отримати практичні, уже протестовані приклади занять. Така робота неабияк посприяє цифровій грамотності в освіті.

Чому варто приєднатися до кампанії?

Щоб приєднатися до кампанії, треба зробити чотири кроки:

  1. Якщо Ви ще не реєструвалися, створіть обліковий запис Вікімедіа.
  2. Зареєструйтеся на цій сторінці.
  3. Оберіть план уроку, який використаєте в класі.
  4. Поділіться результатами у соціальних мережах з хеш-тегом #EduWiki.

Основна сторінка кампанії — outreach.wikimedia.org/wiki/Education/EduWiki_Campaign/uk

Вікімедіа Україна всіляко підтримує освітян, що використовують Вікіпедію. Звертайтеся до нас по організацію тренінгів, матеріали та підтримку.

Категорії:Поточні події
%d блогерам подобається це: