Домівка > Рейтинги, Статистика > Україна на 16 місці у світі за числом редагувань Вікіпедії

Україна на 16 місці у світі за числом редагувань Вікіпедії

За даними статистичного серверу Фонду Вікімедіа з території України здійснюється 1,4% всіх редагувань Вікіпедії. Це 16-е місце серед усіх країн світу.

Загальний список першої тридцятки країн виглядає так:

1. США, 18.7%
2. Німеччина, 7.4%
3. Великобританія, 6.9%
4. Франція, 5,8%
5. Італія, 5,1%
6. Японія, 4,7%
7. Росія, 4,4%
8. Іспанія, 3.7%
9. Канада, 3.2%
10. Бразилія, 2.4%
11. Польща, 2.3%
12. Нідерланди, 2.1%
13. Австралія, 1.9%
14. Індія, 1.6%
15. Швеція, 1.5%
16. Україна, 1.4%
17. Бельгія, 1.1%
18. Ізраїль, 1.1%
19. Мексика, 1.1%
20. Південна Корея, 1.1%
21. Норвегія, 1.1%
22. Фінляндія, 1.0%
23. Аргентина, 0.9%
24. Туреччина, 0.9%
25. Угорщина, 0.9%
26. Тайвань, 0.8%
27. Чехія, 0.8%
28. Швейцарія, 0.8%
29. Гонконг, 0,7%
30. Філіпіни, 0,7%

Дані за квітень 2010 – березень 2011. За цей період з території України редагували такі мовні версії Вікіпедії:

1. українську 51.3%,
2. російську 41.8%,
3. англійську 4.8%,
4. німецьку 0.4%,
5-10. болгарську, польську, осетинську, французьку, білоруську, грецьку – по 0.2%.

Категорії:Рейтинги, Статистика Позначки:
  1. 2011-05-09 21:05 о 21:05

    Все-таки українців на Україні поки що більшість.

    Подобається

    • 2011-05-09 21:29 о 21:29

      Становище дещо складніше, ніж видається на перший погляд. Слід враховувати активність (пасіонарність) мовно-етнічних груп, і розподіл рівня білінгвізму. Якщо говорити про пасивне споживання, то мешканці України поки що (чи вже) переважно споживають російський інформаційний продукт (з власної волі чи через власну пасивність). При цьому російський продукт переважає над українським в рази. Інтенції ж самостійного творення продукту поки що (чи вже) на 20% вищі в тих, хто творить українською мовою.

      З цим пов’язані питання

      а) можливості вільно творити контент. Вікіпедія начебто надає таку можливість, але сьогодні більшість сільського україномовного населення заходу і центру України не мають вільного доступу до інтернету, на відміну від переважно міського населення сходу і центру країни. Пропорція 50% / 40% і навіть більша на користь українського контенту була би дотримана і при створенні теле, радіо і друкованої інформації – якби була вільна і рівна можливість творення такої інформації. Творці контенту для телерадіомовлення і преси часто працюють на замовлення власників цих медіа, які здебільшого не належать до української мовно-етнічної групи. Те саме стосується і інтернету. Інформаційними порталами, які замовляють інформацію (на відміну від вільної Вікіпедії), зазвичай також рідко володіють ті, хто відносяться до до української мовно-етнічної групи.

      б) постачання теле, радіо, друкованими й інтернет-медіями вітчизняного контенту. Якщо б в Україні переважно постачався контент, створений в Україні і за умови його вільного твореня, то дуже швидко український медіапростір був би заповнений україномовною інформацією.

      в) державного регулювання. Вплив законодавства є надзвичайно великим. Наявність економічних пільг і стимулів для операцій зі створення україномовного контенту зміг би кардинально змінити становище у країні.

      Подобається

  2. 2011-05-10 19:44 о 19:44

    На Вікіпедії, вільній від впливу державного регулювання чи волі медіа-власників, відсоток активного користування є більш показовим – він цілковито відображає волю дописувачів. Натомість відсоток пасивного користування є менш показовим, бо тут дається взнаки з одного боку різниця в обсягах мовних розділів вікіпедій, з іншого – недосконалість пошукових систем, які зазвичай віддають перевагу статтям більш розповсюдженими мовами, зокрема російською.

    Подібна різниця між відсотком активного та пасивного користування спостерігається для більшості вікіпедій. Вона існує навіть для “найвікіфікованіших” народів – в Росії рідну дописують 91%, а читають 87%, в Польщі ці цифри відповідно 85% і 78%, у Швеції – 70% і 54% (друге місце – англійська). На жаль через збої роботи сервера не можу перевірити такі країни як Болгарія і Румунія, там читають рідну менше 50% (як і у нас), але дописують мабуть більше.

    Взагалі ж наведені цифри показують значну кореляцію між якістю “рідної” вікіпедії і відсотком користування нею. Так що у нас немає іншого виходу, як працювати над підвищенням якості і збільшенням обсягу матеріалів, бо на інші параметри вплинути все одно не в наших силах.

    Подобається

  3. nickispeaki
    2011-05-13 10:14 о 10:14

    “Подібна різниця між відсотком активного та пасивного користування спостерігається для більшості вікіпедій. ”

    цікава інформація! Я і раніше здогадувався про такий нюанс, а Андрій прямо написав! 😉

    Подобається

  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: