Домівка > Особистості > Обличчя Вікіпедії, історія друга: Володимир Білецький, Донецьк-Полтава

Обличчя Вікіпедії, історія друга: Володимир Білецький, Донецьк-Полтава

Вікіпедія — це величезна вільна онлайн-енциклопедія, яку пишуть не наймані експерти, а волонтери. Але й експерти, доктори наук також стають добровольцями. До Вашої уваги друга історія з серії публікацій про людей, які творять феномен Вікіпедії кожного дня.

Володимир Білецький на вікізустрічі в Донецьку, 2007 рік

Автор фото: Андрій Бутко, ліцензія CC BY-SA 3.0

Віртуально у нас в гостях ветеран Вікіпедії, користувач Білецький В.С. Зареєстрований майже дев’ять років, з листопада 2006-го. Створив понад 17 тисяч статей (список).

Розкажіть про себе, будь ласка.

Володимир Білецький (ВБ): Гірничий інженер, доктор наук, професор. 65 років. Одружений, діти – дочка і син. Троє внуків – хлопчиків. 40 років працював на Донбасі. Зараз – у Полтавському технічному університеті.

Чому Ви почали редагувати Вікіпедію? Ви вперше почали працювати у розділі Вікіпедії українською мовою ще у листопаді 2006 року. І започаткували статтю Абісальна рівнина.

ВБ: Причин декілька. По-перше, життєва установка мого покоління – «зробити себе», цікаво і з користю жити. По-друге, так сталося, що мав солідні банки даних з гірництва і був готовий ними поділитися з людьми. Почав шукати певні можливості – зателефонував колезі-науковцю Анатолію Луцюку. І … виставив першу інформацію в українському секторі Вікіпедії.

Ви передали під вільною ліцензією тритомне довідкове видання «Мала гірнича енциклопедія». Завдяки цьому в україномовному розділі гірнича тематика представлена чи не найкраще з усіх розділів. Чи вважаєте Ви, що якби Ваш приклад наслідували інші науковці, це б сприяло популяризації науки в Україні? Чи це б загрожувало авторським правам колег?

обкладинки трьох видань Малої гірничої енциклопедіїВБ:  Я про це багато писав, зокрема, на сторінках Вікіпедії. Залучення авторитетних редакторів, які мають матеріал енциклопедичного характеру – це повинно бути пріоритетом у політиці розбудови успішної Вікіпедії. Авторським правам колег це б не загрожувало за умови попереднього друку їхніх праць.

Чи були у Вас конфлікти з іншими дописувачами Вікіпедії? Якщо так, то щодо яких саме питань?

ВБ: Конфлікти – навряд. Певні «тертя» – так. Я ж «не форматний професор» – це не всім подобається. Ну і «демократія спілкування» дає своє. Але ні з ким з колег конфліктів не було. Взагалі, якщо не брати тих, хто приходить у Вікіпедію з метою конфліктувати, то конфлікти виникають з причини різних рівнів знань і компетенцій користувачів, амбіційності, темпераменту тощо.

Чи важко професіоналу змиритися із тим, що будь-хто може відредагувати написане ним? Змінити стиль? Що Ви робите у таких випадках? Чи могли б порадити, що робити іншим експертам, які приходять у Вікіпедію?

ВБ: Професіонал повинен бути і точним, і безкомпромісним у питаннях науки, але стиль подачі матеріалу (точніше варіант академічної подачі матеріалу) може бути різним. Тут Вікіпедія має певні степені свободи – більші, ніж паперові енциклопедії.

Що змушує Вас і зараз редагувати? Що мотивує?

ВБ: Потреба, як я напівжартома говорю – «облагороджувати ойкумену» – ділитися науковим знанням з колегами і широким загалом. Крім того, відсутність наукових текстів у Вікіпедії … зовсім її спростить (приземлить, маргіналізує…). Навпаки, їх збільшення – підвищить якість нашого продукту, контенту Української Вікіпедії. Це і мотивує.

Чи намагалися Ви колись навчити когось іншого редагувати Вікіпедію? Якщо так, то чи вийшло із цього щось? Чи редагує ця людина (ці люди) зараз?

Дерево продуктів нафти (схема)

ВБ: Намагався залучати колег і студентів. Їх практика у Вікіпедії не перевищувала 1 року. Але іноді їх доробок був досить значний – до 1000 редагувань, виставлення рисунків, текстів тощо.

Вікіпедія – це тільки один із проектів Фонду Вікімедіа. Чи редагували Ви якісь інші вікіпроекти? Такі як Вікіцитати чи Вікімандри? Якщо ні, то чому?

ВБ: На все часу не вистачає.

За статистикою є 45 мільйонів носіїв української мови. Активних дописувачів Вікіпедії українською мовою – 16 на один мільйон носіїв[1]. За цим показником ми випереджуємо росіян (у них 11 користувачів на один мільйон[2]), але суттєво відстаємо від поляків (у них 26 користувачів на один мільйон[3]).

Що було б потрібно зробити українській вікіспільноті, щоб залучити більше редакторів? А чи є щось таке, з чим могла б допомогти держава? Чи є якісь кроки, які Ви бачите для цього?

ВБ: Процес створення Вікі-продукту, звичайно, можна було б частково зорганізувати, заохотити. Держава має можливості вплинути на це, зокрема, через МОН. Але на жаль, крім декількох заяв нічого не було.

Але крім держави є ряд наукових громадських організацій – НТШ, ряд галузевих академій. В їх середовищі теж можна «запустити» вікі-механізми. Але й тут – біле поле.

Фонд Вікімедіа того року проводив опитування спільнот різних мовних розділів, в результаті якої було створено програму «Розвиток спроможностей спільноти». На Вікіконференції 2015, яка відбулася у вересні цього року, цю програму представив її керівник, працівник Фонду Вікімедіа Асаф Бартов. Серед шести стратегічних питань пропонувалося вибрати одне для вирішення. За підсумками майже тритижневого обговорення було вирішено зосередитися на Розв’язанні конфліктів та Залученні та підтримці нових редакторів. А яке питання Ви б виділили? І які кроки до його вирішення могли б запропонувати?

ВБ: Я б виділив залучення та підтримку нових редакторів. Адже в основному Вікіпедія (рівень її продукту) залежить від редакторів, а не від конфліктів.

Ви працювали та жили у Донецьку, який зараз окупований. Наскільки складно було змінити місце роботи, проживання, звичний розпорядок дня? Чи вдається Вам редагувати Вікіпедію за цих умов? Чи навпаки, редагування Вікіпедії — спосіб відпочити від складнощів у реальному житті?

ВБ: На всі поставлені запитання можна дати ствердні відповіді. Дійсно – складно у …вигнанні… дуже складно!. (І «за державу обидно» – що вона не дуже переймається сьогоднішньою долею і майбуттям тих 2-3 млн біженців з Донбасу. Тут багато можна говорити… Ось, скажімо, українські МАСМЕДІА так і не приходять на Донбас – це дуже красномовне… Справи замінені гучними заявами в ряді сфер…).

Вікіпедія – дійсно спосіб відпочити від складнощів у реальному житті. Але – далеко не тільки це. Я писав раніше на сторінках Вікіпедії, що, «українська Вікіпедія є найпотужнішим енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі – одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ. Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій».

Тож працювати над покращенням нашого національного енциклопедичного Інтернет-ресурсу – вельми важлива задача. В умовах війни ця задача ще більше актуалізується, ще більш гостро постає.

Чи є у Вас улюблена тематика (окрім кола професійних зацікавлень), яку Ви намагаєтеся розкрити у Вікіпедії? Або яку хочете розкрити, якщо такого ще не зробили.

ВБ: Так, у кожного є своя улюблена тематика. Своє хобі. Моя – опис географічних обʼєктів де я побував, де пройшов. До сьогодні захоплююсь гірським туризмом – і відповідно описую Кавказ, Крим…

Розмову вела Олена Захарян, прес-секретар ГО «Вікімедіа Україна».

Туристи. Чатир-Даг. Автор — Володимир Білецький, фото у суспільному надбанні

Туристи. Чатир-Даг. Автор — Володимир Білецький, фото у суспільному надбанні

  1. Коментарів поки що немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: