Домівка > Філософія > Пробудження айсберга

Пробудження айсберга

Айсберг — логотип Вікіджерел

Айсберг — логотип Вікіджерел
(автори: Nicholas Moreau, Arkony; ліцензія CC-BY-SA-3.0)

Вікіджерела — сестринський проект Вікіпедії; вільна бібліотека, яку може редагувати кожен. Вони акцентують увагу виключно на вільних текстах, розміщення яких не порушує жодних авторських прав, а також на повному збереженні відповідності оцифрованих текстів їх оригіналам.

Українські Вікіджерела рішучими темпами підкрадаються (саме так!) до іншомовних розділів Wiksourse. Ми підходимо всіма думками та силами до відмітки 5000. Але поки що ми пройшли відмітку у 4000 текстів.

Напевно, багатьом здаcться, що раз така мала кількість текстів, то проект непопулярний. Що текстів наразі мало — правда. А щодо популярності — то ми ще просто не встигли. Адже Вікіджерела набагато молодші від Вікіпедії.

Щоб ви розуміли, що таке Вікіджерела, трохи поясню.
Перш за все слід відрізняти тексти від статей. Статті — це доволі напрацьований текст і їх можна наповнювати. «Вікіджерельні тексти» не можуть бути більшими, ніж вони є в оригіналі. Якщо один розділ вільної книжки є на 150 сторінок, він і на «Вікіджерелах» буде лише одним розділом. Тобто сторінкою. Пісня на два куплети — це теж один текст, як і цілий розділ книжки. Але розділ має більшу кількість байтів для бази, а пісня становитиме більш номінальну статистичну цінність джерела, ніж розмір того розділу. Проте це не означає, що пісня менш важлива, ніж розділ книжки. Просто в такі моменти і виникає питання: ми йдемо за кількістю чи якістю всієї книжки. Більша частина спільноти редакторів поділяє думку, що важлива «кількісна якість». Ми не можемо ігнорувати вільні джерела, будь це книжка, чи будь це «збірник пісень на один куплет».

Загалом, гарно вичитати цілий розділ не так легко, як це може здаватись. Справа у тому, що на індексі вичитуються всі сторінки з їх особливостями форматування, розпізнаності тексту. Уявіть, що таких сторінок 200+. Скажете, це легко? Ні, не легко. Так само і з поезією. Не всі вірші можна швидко вичитати та перенести на текст. Це потребує витримки, уважності, знання вікірозмітки, часом — завантаження потрібного зображення зі скану (якщо таке є).

Напевно, знання типографії є ключовою перешкодою перед вичиткою, і долученням нових волонтерів до Вікіджерел. Між сторінками ви не поставите «–», якщо переноситься слово, для цього вживається спеціальний шаблон. Якщо говорити прямо про підхід до Вікіджерел та вікірозмітки, то цьому можна навчитись, проте слід робити та аналізувати схожі сторінки. Нові люди приносять нові ідеї, що полегшують роботу іншим: скажімо, тепер за прикладом користувача artem.komisarenko ми розбудовуємо систему періодичних видань.

Якщо ви уже боїтеся складності Вікіджерел, то не варто🙂 Не треба мати особливої освіти чи неймовірних вмінь, щоб їх редагувати. Зрештою, вичитка — це всього лише уважне читання тексту з виправленням знайдених мимодруків.

Отже, якщо ви дивитеся на «Зівяле листя» Івана Франка 1922 року видання, то бачите текст точно таким, яким він є у книзі. І — так, у її назві немає апострофа.

Загалом, особливість українських джерел — відсутність сталих правописів. Починаючи від ярижки, закінчуючи харківським правописом. Це не лише ускладнює процес вичитки, але й просто ламає уявлення читача про мову при знайомстві з текстом. Звичайна людина може отримати певний шок, коли побачить україномовний текст, скажімо, гражданкою. Але таке буває (спробуйте не поламати очі ось тут), і як вже є.

Важко уявити скільки літератури знищено, а скільки її в бібліотеках, архівах, що для сучасної людини — мало не те ж, що й під замком… З нашими особливостями немає й визначеності щодо багатьох питань, які потребують дискусії, особливо щодо авторських прав. І всього не осягнути за день.

Рухаємось ми і вперед щодо оформлення та певних додатків для легкого завантаження собі вже вичитаних джерел. А їх вже немало. І Велика Шана Всім Редакторам, які це роблять. У день написання цього огляду, була вичитана перша книжка сучасної української мови Івана Котляревського «Енеїда». Вичитана на настільки якісному рівні, що пошуковики не можуть її не побачити🙂 До речі, зв’язок Вікіджерел з Вікіпедією впливає не лише на відвідуваність, але й на загальний пошук серед цих джерел. Добра індексація проекту дає можливість вічного двигуна розвитку культури.

Зараз серед активних користувачів можна відзначити: Artem.komisarenko, Arxivist, Atoly, Oleandr, Tanya Kamlova. Можливо нас не так багато, але ми працюємо та рухаємо Вікіджерела вперед.

Щодо перспектив та плянів можна сказати те, що дуже хотілося б мати зв’язки з науковими установами та щоб надавалися у суспільне надбання людству праці науковців і твори письменників (ними самими чи спадкоємцями-власниками авторських прав). І згодиться навіть допомога з елементарними походами за пошуками вільних творів у бібліотеках, де буде подальше оцифрування з розміщенням у Вікісховищі. Звичайно, в мережі ще більше всякого «добра». Але значимість проекту навіть не у тому, скільки його прочитають, а скільки ми можемо зберігати україномовних джерел, навіть можемо розміщати свої переклади. Вікіджерела — це старт культури та нашого надбання у новий світ, де всі зможуть сказати: «Так, це україномовне джерело; у Вас велика бібліотека, а значить, у Вас і культура теж».

Незважаючи на те, що проект стартував доволі давно, рішучі зміни та якісне наповнення він переживає саме зараз. Ми сподіваємося на будь-яку поміч: вичитку, інтеграцію в інші проекти Вікімедіа (приміром, посилання на Вікіджерела зі статей Вікіпедії), оцифрування або надання доступу до джерел. Ми б дуже хотіли, щоб будь-хто міг погортати тексти давніх видань і побачити їх зблизька, без адаптації; і щоб ті, хто займається Вікіпедією, так само мали змогу заглянути у світ Вікіджерел, навіть не будучи архіваріусами в рукавичках. Збереження текстів — спільне благо.

Axrivist (Ростислав Камерістов)
10.01.2016

Категорії:Філософія Позначки:,
  1. Коментарів поки що немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: