Наука показує, що Вікіпедія — найкраща частина інтернету

Фото з Вікіконференції в Ізраїлі, 2012 рік (Wikimedia Israel, вільна ліцензія CC BY-SA 2.0)

Фото з Вікіконференції в Ізраїлі, 2012 рік (Wikimedia Israel, вільна ліцензія CC BY-SA 2.0)

 

Такий заголовок має стаття у The Washington Post. Йдеться про перше у своєму роді дослідження, яке здійснили науковці з Гавардської бізнес-школи: Shane Greenstein, Yuan Gu та Feng Zhu.

Дослідження використовує ключові слова і фрази, щоб дослідити, як тисячі редакторів Вікіпедії спілкуються між собою. Науковці зосередились, зокрема, на історії редагування статей англійської Вікіпедії, що стосуються політики Сполучених Штатів. Вони виявили, що редактори на 15% більш схильні редагувати статті, текст яких розкриває точку зору, протилежну їхній власній. Скептики, зокрема й серед самих редакторів, заперечать, що в такій схильності немає нічого хорошого: десятки користувачів витрачають свій час на обговорення того, як правильно читати (а українською — і писати) прізвища Rowling чи Palahniuk, чи ставити крапку в кінці підпису зображення або як ставити внутрішні посилання на роки — замість того, щоб займатися власне написанням тексту.

Але дослідники виявили, що потяг редакторів Вікіпедії до сперечання з опонентами приносить більше користі, ніж ви б думали. Адже в результаті зважування аргументів усіх сторін остаточний текст статті має більше шансів наблизитися до того, чому поклоняються усі вікіпедисти — нейтральної точки зору. Шейн Ґрінстейн говорить, що це дає надію: дивовижно, як показне бажання протилежних сторін знищити одна одну призводить до того, що все якраз тримається купи.

І тут головний момент: саме це відрізняє Вікіпедію від інших майданчиків взаємодії користувачів інтернету між собою — у першу чергу, соцмереж на зразок Facebook чи Twitter. У соцмережах люди опиняються замкнені у свою соціальну камеру, де відлунюють власні думки, таким чином тільки зміцнюючи її. Одну й ту ж тему обговорюють тут і там, користувачі зазвичай проходять повз, залишаючи коментарі, але не повертаючись до обговорення. Вікіпедія ж дає змогу виробляти цілісність.

Автор з The Washington Post пропонує уявити, що було б, якби Александр Македонський мав доступ до інтернету. Він міг би загрузнути у Twitter, хвалячись перемогами, що було б сумно. А міг би заснувати Вікіпедію — проект, який уже давно перевершив за кількістю записів історичну Александрійську бібліотеку. І продовжує рости.

Advertisements
Опубліковано у Наука і освіта, Поточні події | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s