Вікіекспедиція до маєтку у Копилові

3 червня 2017 р. відбулась вікіекспедиція до села Копилів, у якому на сьогодні ще зберігся маєток Миколи Карловича фон Мекк. Метою експедиції було зняти зверху усі збережені до тепер елементи маєтку та наповнити статті Вікіпедії інормацією та медіаматеріалами.

Україні у спадок дісталося близько 3000 маєтків і всі вони різняться своїми індивідуально-традиційними особливостями. Розмаїття архітектурних стилів і форм використаних під час будівництва не мають аналогів у світі. Їх власники змінювали історію України та Європи, розвивали культуру України доповнюючи її європейськими цінностями.

Втім, нині маєтки переживають складний етап свого буття, що характеризується повним занепадом або повільною руйнацією. Частина з них не збереглась внаслідок військових дій, пожеж, природних і людських факторів руйнування, а також в результаті постійних реконструкцій та перебудов. Зокрема, після 1917 р. маєткові комплекси України набули нових тенденцій щодо функціонування. В них розмістились лікувальні та профілактично-оздоровчі комплекси, освітні, виховні та адміністративно-господарські установи, наукові та культурно-просвітницькі інституції, релігійні заклади.

Зараз кількість вщент зруйнованих маєткових комплексів стрімко збільшується. Тому, шлях вирішення цієї проблеми вбачається плідним через систему певних соціально-інформаційних заходів до яких відноситься проект. Необізнаність і не публічність питань пов’язаних зі стародавніми маєтками України дає ситуацію, коли в непрозорий, а можливо і в незаконний спосіб виведено з фондів та приватизовано чимало об’єктів. Отже, найближчим часом є ризик втрати інших пам’яток. Окрім того, відсутність державного фінансування на сучасні технології документування унеможливлює втілити даний проект нагально і представити широкому загалу нашу культурну спадщину.

Тепер сучасні технології дають можливість знайти, зберегти, відновити та показати знавцям і світовій спільності унікальний історичний зріз європейської культури, що охоплює період від 300 років і більше. Зокрема, фото та відео фіксація на віртуальній і інтерактивній платформі та унікальному інформаційному наповненні ознайомить суспільство зі стародавніми маєтками, які містяться на теренах сучасної України, історичними подіями та значущими постатями пов’язаними з ними. Публічність і доступність цієї інформаційної бази уможливлює захист маєтків від знищення та незаконної приватизації, залучає партнерів та інвесторів до фінансування процесу консервації, реконструкції та збереження об’єктів й історичної пам’яті.

Втім, повернемось до Копилова… Маєток Миколи Карловича фон Мекк. Що говорить нам ця постать? Барон, російський підприємець, син «залізничного магната»… В той час коли він придбав маєток у Копилові йому було лише 25 років. Але за цими незначними роками ховався величезний життєвий досвід. Він почав свою професійну діяльність працюючи в депо спочатку кочегаром, потім близько 3-х років помічником машиніста, а далі машиністом, конторним робітником служби руху, черговим по станції. І ці кар’єрні кроки були зроблені не на “своїй”, а на Миколаївській державній залізниці. У свої 27 років — член правління Товариства Московсько-Рязанської залізниці. Після Жовтневого перевороту 1917 р. віддав свої маєтності новій владі, відмовився від еміграції, повторював, що його знання і досвід як і раніше потрібні новій державі, продовжував займатися розвитком залізничної транспортної системи. У 1929 р. був розстріляний як «учасник контрреволюційної шкідницької організації». Окрім того, син Марк розстріляний у 1918 р.; донька Галина ув’язнена до радянської в’язниці.

З якими ще значними постатями пов’язаний маєток у Копилові? Ну звичайно ж з Петром Чайковським… Втім, ми могли б не мати цього генія, якщо б не Надія Філаретівна фон Мекк, щоб зрозуміти і відчути це раджу прочитати їх листування, що тривало 13,5 років.

Щодо самого маєтку в Копилові, то він наче як “стандартний”. Все той же набір елементів: садибний будинок, парк, економії… На перший погляд… Втім, в кожному елементі відчувається дух роду, чистота їх людської душі. Гірко стає від розуміння того, що ми втратили справжню еліту. Найчастіше в маєтках створюють музеї присвячені відомим письменникам, композиторам та іншим митцям які й були там недовго. Така тенденція на мій погляд, несправедлива. Власники цих маєтків, як правило були людьми не менш цікавими і глибокими. Тож, сподіваємось на відновлення історичної справедливості. Робота по дослідженню історичних відомостей про маєток і його власників триває. Вікіпедія може поповниться згодом новими статтями і фотографіями.

А поки, що представимо маєток у Копилові в тому стані який є на сьогодні. Це фасади садибного будинку:
Memorial tablets on the principal front of the manse-wiki
Park-like front face-wiki
Park-like front face. Fountain-wiki
Principal front-wiki

Інтер’єри садибного будинку:
Interior appearance. Curtain-rod-wiki
Interior appearance. Internal gallery-wiki

Цегла яку використовували під час будівництва або ремонту садибного будинку. Вся вона має різне тавро, різний розмір, різний склад і колір. Ця має тавро на якій видно літер “М” (Мекк) і цікава тим, що тавро на ній випукле і тому дуже тендітне. У маєтку фон Мекк у Браїлові був цегляний завод, ймовірно це саме звідти цеглина.

Цеглина2 садибного будинку фон Мекк (Копилів)
На цій частинці цеглини не видно повністю тавро, але навряд це цегла радянського періоду:
Цегла з садибного будинку фон Мекк (Копилів)

Ця цеглина майже білого кольору і цікавого складу, схоже на подрібнений ракушняк:

Цеглина садибного будинку фон Мекк (Копилів)

Біля будинку можемо спостерігати залишки фонтану:
Park-like front face. Fountain-wiki

Далі мандруємо у парк, де збереглись дві старі алеї: липова і ялинова:
The park. Christmas-Tree parkway-wiki
Липова алея. Маєток фон Мекк (Копилів)

З парку йдемо до панського ставу. Добре було б його почистити, втім панські ставки в інших маєтках є в гіршому стані:
Lord’s of manor pond-wiki

Від панських економії, залишились руїни. У радянські часи їх активно використовували.
Водонапірна башта. Маєток фон Мекк (Копилів)

Копилів та маєток з висоти пташиного польоту (сторінка файлу):

Вікіекспедиція стала третьою поїздкою її ініціаторів до Копилова в цьому році. Вона допомогла завершити віртуальний тур по маєтку, який створюється в рамках соціально-інформаційного проекту: «Поезія стародавніх маєтків України», який стартував у грудні 2016 р. Організатори проекту: ГО «Асоціація замовників і виробників соціальної реклами в Україні»
керівник проекту — Ігор Бабій; автор проекту — Інна Лавренчук. Проект представляє Топ-500 стародавніх маєтків із різних областей України, охоплюючи всі категорії – від пам’яток місцевого, національного значення до пам’яток світової спадщини.

Advertisements
Опубліковано у Вікіекспедиції, Поточні події | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s