Деколонізація знання у Вікіпедії: багато запитань і значно менше відповідей

«Усунення прогалин у знаннях — рухаючись уперед з убунту»: так звучала головна тема Вікіманії 2018, що пройшла у середині липня в Кейптауні. Учасники конференції багато говорили про те, як ефективніше підвищити залучення недостатньо представлених спільнот — в першу чергу гендерних меншин та африканських народів — та як покращити охоплення недостатньо висвітлених тем.

Мабуть, одним із найбільш проблемних питань у цьому контексті є «колонізованість знання»: брак висвітлення Глобального Півдня (тобто Африки, Латинської Америки і більшої частини Азії) в контенті Вікіпедії і суміжних проектів.

Справа полягає не лише в тому, що у Вікіпедії менше статей присвячено темам, що стосуються Африки чи Латинської Америки, ніж Західній Європі. Глибша проблема криється в тому, що наявні методи обробки інформації і роботи з джерелами (зокрема, акцент на письмові джерела) були розроблені здебільшого європейцями і північноамериканцями та часто не відображають ментальність й інтереси Глобального Півдня.

Поки що редактори Вікіпедії не зробили значних успіхів для вирішення цих проблем — хоча перші кроки до посилення акценту на зображення і відео вказують на певний прогрес. У той же час, наразі в цій тематиці основоположних питань більше, ніж пропонованих відповідей.

Communal Feeding

Фото общинної трапези в Нігерії, яке увійшло до списку найкращих робіт конкурсу «Вікі любить Африку». Висвітлення усної культури африканських спільнот є одним із найбільших викликів, з якими сьогодні стикається рух Вікімедіа. (Demola Ajayi, CC BY-SA 4.0, Вікісховище)

Суть проблеми: багато запитань

Важко не погодитися, що сучасній науці бракує географічного різноманіття. Англійська є домінантною мовою науки у світі, а переважна більшість наукових методів і наукової епістемології була розроблена дослідниками з Глобальної Півночі — перш за все, з Європи та Сполучених Штатів. Таким чином, сучасна наука значною мірою несе в собі ухил до інтересів та потреб західних держав і не відображає реалії Глобального Півдня. Наприклад, більшість традиційних спільнот Африки покладаються на писемність значно менше, ніж жителі Західної Європи — але письмові джерела стоять в основі сучасної науки.

Ця проблема безпосередньо відбивається у Вікіпедії та інших вікі-проектах. З точки зору руху Вікімедіа, конфліктна точка полягає в тому, як писати статті у Вікіпедії про країни Глобального Півдня, в історії яких значно менше письмових джерел. Особливо проблемними в цьому контексті є деякі невеликі спільноти Півдня, які взагалі не створили писемних джерел.

На які джерела нам слід покладатися, пишучи про такі спільноти? Можна дотримуватися принципу перевірності й авторитетності джерел, який є основноположним для Вікіпедії, і використовувати лише писемні джерела. Але в цьому випадку ці джерела будуть майже виключно західними — скажімо, записки місіонерів чи твори дослідників, які навіть не бували в описуваних місцях. Тоді ми будемо йти проти принципу різноманіття і залишимо за бортом точку зору місцевого населення (або принаймні будемо сприймати її крізь призму західної людини).

З іншого боку, можна дотримуватися принципу різноманіття і представництва — і використовувати усну культуру місцевих племен. Але як вікіпедисти будуть верифіковувати такі джерела? Хіба можна назвати відео із записом місцевого ритуалу таким самим авторитетним, як нотатки професійного антрополога? Мабуть, ні. Але що, якщо до якогось маленького племені вже дійшли дешеві телефони, на які можна зробити відео і завантажити в інтернет, але так і не дісталися професійні антропологи? Це лише один приклад із багатьох можливих, які ілюструють нездатність Вікіпедії (як і сучасної науки загалом) належно надати голос малопредставленим спільнотам Глобального Півдня.

Можливі вирішення: трохи відповідей, але багато нових запитань

Наразі рух Вікімедіа (та і взагалі світова спільнота) не мають вирішення на питання, підняті вище. Принаймні частковим розв’язанням проблеми може бути зміщення від тексту як ключової форми передачі інформації до моделі, в якій однаково важливими будуть письмовий текст, відео, зображення й аудіо. Але вікімедисти ще не виробили ефективної методики верифікації таких джерел — і це залишається важливим завданням для Вікіпедії та інших вікі-проектів.

Очевидно, що коренем цих всіх проблем є не рух Вікімедіа, а багато століть нерівномірного розвитку різних світових цивілізацій. Тому тут з’являється ще одна група питань, які навіть більш філософські за попередні. Чи може бути Вікіпедія рушієм прогресу — чи вона має бути лише дзеркалом, що всебічно відображає навколишній світ? Можливо, якщо маленькі племена джунглів Амазонки не згадані в жодних джерелах (і цілком імовірно, що й самі не бажають, щоб про них згадували — чи то з тривіальних мотивів, чи то з релігійних міркувань), то Вікіпедія і не має про них писати? Чи має?

А якщо Вікіпедія не повинна виступати рушієм прогресу — можливо, інші вікі-проекти повинні грати таку роль? Можливо, Вікіджерела та Вікісховище можуть стати репозиторіями для текстів і особливо медіафайлів, що не відображені в жодних інших джерелах? А як ми будемо їх верифіковувати і перевіряти їхню достовірність, як ми зможемо відрізнити оригінал від фальшивки? Запитань досі більше, ніж однозначних відповідей.

Найближчим часом руху Вікімедіа доведеться проявити більшу активність у пошуку відповідей на ці запитання. Якщо Вікіпедії вдасться підвищити представництво спільнот Глобального Півдня та, як результат, покращити охоплення цієї тематики, це буде важливим успіхом на шляху до більш глобальної мети надання голосу всім недостатньо представленим спільнотам.

Advertisements
Опубліковано у Аналітика, Закордонний досвід, Конференції | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

5 Responses to Деколонізація знання у Вікіпедії: багато запитань і значно менше відповідей

  1. Brunei коментує:

    З цим може впоратися традиційний метод наукового дослідження. Не можна використовувати запис зі смартфон як джерело, але Фонд Вікімедіа може зібрати цю інформацію, привернути увагу до неї дослідника-антрополога, оплатити дослідження. Цей дослідник також може бути родом з глобального Півдня.

    Подобається

    • Антон Процюк коментує:

      Якщо говорити про загальну проблему, то погоджуюся. Але якщо ми говоримо про це в контексті Вікіпедії чи інших вікі-проектів, то тут маємо проблему грошей — Фонд Вікімедіа не може собі дозволити відправляти легіони антропологів у віддалені райони глобального Півдня.

      Подобається

  2. Том Котовський коментує:

    Автор не пояснить кого він має на увазі під “гендерними меншинами”? І що у них спільного з африканськими народами? І як саме ці групи можуть покращити охоплення недостатньо висвітлених (у вікіпедії) тем? Бо з тексту, а особливо з заголовка незрозуміло 😦

    Подобається

    • Антон Процюк коментує:

      Гендерні меншини у глобальному сенсі — жінки (ідеться не про статистичну меншість, а про недостатньє представлення). У більш вузькому сенсі — трансгендери. Але гендерні меншини згадані лише як приклад спільнот, які недостатньо представлені у Вікіпедії (власне, це і є їхньою спільністю з африканськими народами) — а стаття не про них.

      Подобається

  3. Пінгбек: І ще про Вікіманію. Говорять учасники конференції | Вікімедіа Україна

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s