5 нових дослідницьких знахідок про Вікіпедію та вікіпроєкти

Вікіпедія та вікіпроєкти — це невичерпне джерело корисного матеріалу для науковців: від фахівчинь із комп’ютерних наук до соціологів та психологів. Тому кожного року з’являється кілька десятків чи й сотень наукових досліджень, які з різних точок зору розглядають Вікіпедію або принаймні використовують вікіпроєкти як інструмент. Зараз у наукометричній базі Scopus є майже 9 тисяч публікацій, пов’язаних із Вікіпедією.

У Фонді Вікімедіа навіть існує окрема команда Wikimedia Research — науковці й інженери, чиєю роботою є проводити наукові дослідження, пов’язані з Вікіпедією та вікіпроєктами, та аналізувати їх. Їхні дослідження допомагають поглянути на проєкти Вікімедіа під новим кутом і відкрити інформацію, корисну для розвитку Вікіпедії.

На цьогорічній Вікіманії у Стокгольмі окрема панель була присвячена презентації наукових досліджень, які за останні роки здійснював Фонд Вікімедіа та незалежні дослідники й дослідниці. Представляємо п’ять цікавих тез, які пролунали на цих дискусіях.

Презентація в рамках панелі «Research» Вікіманії 2019 у Стокгольмі
(Фото: Yarl, CC BY-SA 4.0)

1) Простіша комунікація не призводить до вищої продуктивності. Інтерфейс сторінок обговорення у проєктах Фонду Вікімедіа не є ідеально зручним та інтуїтивним для новачків. Група науковців зі США припустила, що зручніший інтерфейс для комунікації спростив би життя новачкам і зрештою мотивував їх бути більш залученими до роботи над створенням статей. Вони перевірили це припущення у мережі Fandom (колишня Wikia), яка не пов’язана із проєктами Вікімедіа, але використовує ту ж технологію вікі — і виявили, що помилялися. Запровадження простішого інтерфейсу спілкування навпаки призвело до зменшення «конструктивного» внеску від нових редакторів.

Повне дослідження доступне тут

2) Вікіпедію творить більше експертів, ніж нам здається. Важливою складовою культури Вікіпедії є те, що вона існує завдяки волонтерам-аматорам, і вікіпедист(к)и доволі рідко є професіоналами у тих галузях, про які пишуть. Однак Офер Аразі з Хайфського університету показує у своєму дослідженні, що у Вікіпедії (принаймні англійській) більше експертів, ніж може емпірично здаватися. За даними дослідження, 10-30% редакторів Вікіпедії мають глибокі, часто професійні, знання у тих темах, на які вони редагують.

Дослідження ще триває; сторінка виступу на сайті Вікіманії доступна тут

3) Щоб ефективно боротися із гендерним дисбалансом серед редакторів, можна створювати команди новачків. Гендерний дисбаланс серед дописувачів і дописувачок Вікіпедії — відомий факт: лише 10-15 відсотків людей, які працюють над розбудовою Вікіпедії, є жінками. Однією з причин є конфліктне середовище, яке може заохочувати змагання замість співпраці. Нове дослідження пропонує заради вирішення цієї проблеми створювати команди новачків, задаючи їм однакові типи завдань і заохочуючи більше спілкуватися між собою. Це може заохочувати більше жінок залишатися у Вікіпедії: адже, за словами авторів дослідження, жінки є більш командними гравцями, ніж чоловіки.

Сторінка виступу на сайті Вікіманії доступна тут

4) Подяка за редагування — справді ефективний спосіб мотивації. Будь-хто, в кого є акаунт у Вікіпедії, може висловити подяку за будь-яке редагування його автору чи авторці через технічну функцію подяки. Деколи може здаватися, що ця подяка є механічною й нічого не означає — однак дослідження показує, що вікіподяки справді є хорошим мотиватором: як в короткотерміновій перспективі так, можливо, і на довшу перспективу. Тому тисніть кнопку «подякувати» частіше, особливо новачкам!

Повне дослідження доступне тут

5) Якби Вікісховище було комерційним, воно могло б заробити уже 29 мільярдів доларів. Вікісховище — це репозитарій медіафайлів, який створюється спільнотою волонтерів. На відміну від багатьох інших схожих сервісів, увесь контент Вікісховища доступний під вільною ліцензією і може використовуватися безкоштовно. Три британських вчених на прикладі 10 000 випадкових медіафайлів підрахували, що якби Вікісховище вирішило монетизувати свої 45 мільйонів файлів (стільки їх було на момент публікації статті), воно могло б заробити 28,9 мільярдів доларів США. Це 255 річних бюджетів Фонду Вікімедіа!

Утім, як підмітив користувач Masssly, розповідаючи про це дослідження на Вікіманії, результати цієї статті викликають питання. Автори базують свої висновки на (дещо сумнівному) припущенні, що якби контент Вікісховища був платним, його б купували так само активно, як зараз поширюють безкоштовно.

Повне дослідження доступне тут

Опубліковано у Поточні події. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s