Вікіекспедиція до маєтку у Копилові

3 червня 2017 р. відбулась вікіекспедиція до села Копилів, у якому на сьогодні ще зберігся маєток Миколи Карловича фон Мекк. Метою експедиції було зняти зверху усі збережені до тепер елементи маєтку та наповнити статті Вікіпедії інормацією та медіаматеріалами.

Україні у спадок дісталося близько 3000 маєтків і всі вони різняться своїми індивідуально-традиційними особливостями. Розмаїття архітектурних стилів і форм використаних під час будівництва не мають аналогів у світі. Їх власники змінювали історію України та Європи, розвивали культуру України доповнюючи її європейськими цінностями.

Втім, нині маєтки переживають складний етап свого буття, що характеризується повним занепадом або повільною руйнацією. Частина з них не збереглась внаслідок військових дій, пожеж, природних і людських факторів руйнування, а також в результаті постійних реконструкцій та перебудов. Зокрема, після 1917 р. маєткові комплекси України набули нових тенденцій щодо функціонування. В них розмістились лікувальні та профілактично-оздоровчі комплекси, освітні, виховні та адміністративно-господарські установи, наукові та культурно-просвітницькі інституції, релігійні заклади.

Зараз кількість вщент зруйнованих маєткових комплексів стрімко збільшується. Тому, шлях вирішення цієї проблеми вбачається плідним через систему певних соціально-інформаційних заходів до яких відноситься проект. Необізнаність і не публічність питань пов’язаних зі стародавніми маєтками України дає ситуацію, коли в непрозорий, а можливо і в незаконний спосіб виведено з фондів та приватизовано чимало об’єктів. Отже, найближчим часом є ризик втрати інших пам’яток. Окрім того, відсутність державного фінансування на сучасні технології документування унеможливлює втілити даний проект нагально і представити широкому загалу нашу культурну спадщину.

Тепер сучасні технології дають можливість знайти, зберегти, відновити та показати знавцям і світовій спільності унікальний історичний зріз європейської культури, що охоплює період від 300 років і більше. Зокрема, фото та відео фіксація на віртуальній і інтерактивній платформі та унікальному інформаційному наповненні ознайомить суспільство зі стародавніми маєтками, які містяться на теренах сучасної України, історичними подіями та значущими постатями пов’язаними з ними. Публічність і доступність цієї інформаційної бази уможливлює захист маєтків від знищення та незаконної приватизації, залучає партнерів та інвесторів до фінансування процесу консервації, реконструкції та збереження об’єктів й історичної пам’яті.

Втім, повернемось до Копилова… Маєток Миколи Карловича фон Мекк. Що говорить нам ця постать? Барон, російський підприємець, син «залізничного магната»… В той час коли він придбав маєток у Копилові йому було лише 25 років. Але за цими незначними роками ховався величезний життєвий досвід. Він почав свою професійну діяльність працюючи в депо спочатку кочегаром, потім близько 3-х років помічником машиніста, а далі машиністом, конторним робітником служби руху, черговим по станції. І ці кар’єрні кроки були зроблені не на “своїй”, а на Миколаївській державній залізниці. У свої 27 років — член правління Товариства Московсько-Рязанської залізниці. Після Жовтневого перевороту 1917 р. віддав свої маєтності новій владі, відмовився від еміграції, повторював, що його знання і досвід як і раніше потрібні новій державі, продовжував займатися розвитком залізничної транспортної системи. У 1929 р. був розстріляний як «учасник контрреволюційної шкідницької організації». Окрім того, син Марк розстріляний у 1918 р.; донька Галина ув’язнена до радянської в’язниці. Читати далі

Оприлюднено в Вікіекспедиції, Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

Хакатон Вікімедіа 2017: розповідь учасника

19—21 травня у Відні відбувся Хакатон Вікімедіа, що зібрав разом розробників з усього світу з метою покращити технічну інфраструктуру Вікіпедії, зокрема, платформу MediaWiki, на якій вона побудована, та подальшу розробку програмного коду. Вікімедіа Україна надала стипендію на поїздку до Австрії користувачу Bunyk, активному редактору та програмісту за фахом. Представляємо допис вікіпедиста про пережите. Авторський стиль збережено.

Програмісти — цікаві люди. Вони зі всіх сил працюють з понеділка по п’ятницю, а на вихідних, аби відпочити і розважитись, ще беруть участь у хакатонах. Хакатон — це коли програмісти збираються на деякий короткий час (як от вихідні), аби попрограмувати, і спробувати зробити щось що в голову прийде.

Починається все з того, що кожен протягом короткого часу пояснює свою ідею, записує її на плакаті на стіні, а тоді ті, в кого цікавих ідей не було обирають собі ту, яка найбільше подобається і приєднуються до команди. Далі всі зосереджено працюють, а в кінці — роблять презентації. Так було, наприклад, на Garage48 — сорока восьмигодинному хакатоні, що проводиться в різних містах в подібному форматі.

Відмінністю вікімедійного хакатону є те, що він не зосереджується на тому, аби показати презентацію і розказати як продукт, який ви створюєте. буде продаватись чи іншим чином створювати прибуток. Тут все зосереджується на тому, як ви зможете зробити Вікіпедію і всі інші проекти Вікімедіа кращими.

І, відповідно, явної конкуренції між командами не було, бо ніхто не роздавав місця. Всі знали що працюють над спільною метою (хоч і різними мовами і в різних проектах), тому дух співпраці був ще більшим, ніж навіть у Вікіпедії. Читати далі

Оприлюднено в Історія, Закордонний досвід | Позначки: , , | Залишити коментар

Анонс: 7-й концерт із циклу «Світова класика українською»

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно — оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали неодмінною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним їх словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був виданий – клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно російською. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим. Читати далі

Оприлюднено в Анонси, Культура і мистецтво | Позначки: | Залишити коментар

Українська Вікіпедія сягнула 700 000 статей

4 червня 2017 року, на тринадцятому році існування, Вікіпедія українською мовою перетнула позначку в сімсот тисяч статей.

Ювілейною статтею стала Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1987, чоловіки, одиночний розряд. Статтю створив Олександр Тагаєв, який з 2014 року здійснив понад 25000 редагувань, створив майже 2500 і суттєво доповнив близько 100 статей. Спонукальним мотивом своєї волонтерської праці Олександр називає прагнення збільшити обсяг україномовного контенту в Інтернеті: «Таким чином я намагаюся протидіяти подальшій русифікації, яка є “лагідним” способом поглинання України Росією. Я почав писати, коли зрозумів, що зросійщення продовжується і номінальний статус державної мови та начебто мова середньої освіти її не припинили, а лише вповільнили. Зупинити це може  лише альтернатива російськомовному контенту у вигляді україномовного. Це не можуть зробити маленькі сайти, але під силу такій великій колективній праці як Вікіпедія».

Українська Вікіпедія – найбільша в історії енциклопедія українською мовою. Вона посідає 16-те місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів Вікіпедії. У ній зареєстровано понад 360 тисяч користувачів, але в середньому лише 2—3 тисячі з них є активними, тобто здійснюють протягом місяця щонайменше одне редагування. У 2016 році Вікіпедія зростала у середньому на 160 статей на день, а її сторінки переглянули 500 мільйонів разів.

Головною метою Вікіпедії є накопичення та систематизація знань з усіх сфер життя людини та передача їх у вільній формі, якими може скористатися або доповнити кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Створити статті на ще нерозкриті теми та допомогти українській Вікіпедії досягти наступної віхи — спільна справа і кожний може зробити свій внесок.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить конкурси та тренінги, спрямовані на залучення нових редакторів, зростання кількості та якості статей української Вікіпедії. Учасники найсвіжішого конкурсу статей — CEE Spring, що тривав протягом березня-травня 2017 року і був присвячений країнам Центральної і Східної Європи, — створили та поліпшили майже 1400 статей.

Зростання кількості статей в українській Вікіпедії

Див. також:

 Інфографіка з цифрами та фактами про українську Вікіпедію

Брошура «Редагуємо Вікіпедію»

Оприлюднено в Прес-релізи, Статистика | Позначки: , , | 6s коментарів

У Чернігові учасники віківишколів ВікіСтудії отримали дипломи

У Чернігові нагородили дипломами учасників віківишколів ВікіСтудії. ВікіСтудія — проект Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка та ГО «Вікімедіа Україна». Цього року цей проект змінив своє спрямування — якщо у 2015 і 2016 роках ВікіСтудію відвідували переважно студенти (а найбільше саме з інституту історії), то у цьому, 2017-му, році була лише одна студентка, а решту склали учні шкіл, ліцеїв та їхні викладачі. Всього до написання статтей до Української Вікіпедії долучилися 5 шкіл Чернігова: школа № 2, школа № 3, школа № 13, ліцей № 22 і ЧОПЛ.

Урочистий захід пройшов 24 травня 2017 року у приміщенні інституту історії. Голова ВікіСтудії Казимір Віра Анатоліївна, заступник начальника управління освіти Чернігівської міської ради, привітала всіх присутніх із урочистим зібранням і надала перше слово директору інституту і почесному голові ВікіСтудії Коваленку Олександру Борисовичу. Пан Олександр сказав, що “Тішиться з того, що Вікіпедія вже третій рік розвивається і силами студентів інституту, і силами вже й школярів”.

Координатор Вікістудії Приходько Микола поділився інформацією щодо недалекого майбутнього людства, розповівши про американського підприємця, спікера і мотиватора Ілона Маска. Він зазначив, що наполегливість, оптимізм і віра у майбутнє подібних лідерів надихає його рухатися далі, писати і доповнювати статті про таких непересічних особистей і спільно творити майбутнє. І подякував всім хто допомагав творити спільний проект — ВікіСтудію, в першу чергу Вірі Анатоліївній та Ервіну Лотаровичу, координатору занять ВікіСтудії. Читати далі

Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

4000 фото. Вікі любить Землю триває

Учасники фотоконкурсу пам’яток природи «Вікі любить Землю» вже завантажили понад 4 тисячі світлин — Україна займає друге місце за кількістю завантажених робіт серед 20 країн, що паралельно проводять конкурс. 

Подавати свої фото на п’ятий фотоконкурс пам’яток природи можна до 31 травня. Окрім визначення 10 найкращих фотографій конкурсу, найкращих фотографії у кожному з 27 регіонів України, авторів, які сфотографували найбільше об’єктів ПЗФ, цього року оргкомітет та партнери також запрошують позмагатися у спеціальних номінаціях: «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», «Неприємні відкриття» (ілюстрація порушень, пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду), «Освітлинимо безсвітлинні» (фотографії об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій у Вікісховищі), спецномінації на найкращі фото від Національного природного парку «Голосіївський».

 

Приємно, що цього року конкурс Міністерство екології та природних ресурсів відгукнулось на пропозицію підтримати конкурс. Зокрема, оргкомітет отримав допомогу з розповсюдженням інформації про конкурс серед адміністрацій установ природно-заповідного фонду.

Цього тижня відбудеться низка заходів, пов’язаних з конкурсом.

У Києві всіх зацікавлених у конкурсі прийматиме в своєму просторі Київський міський будинок природи:  17 травня о 18:00 відбудеться презентація-обговорення фотоконкурсу за участі Наталії Тимків та Олексія Василюка; 20 травня всі охочі запрошуються на перше заняття у Будинку природи з редагування української Вікіпедії, а саме ілюстрування статей фотографіями природних об’єктів. Попередня реєстрація обов’язкова.

Від сьогодні  мешканці та гості Херсона можуть побачити роботи, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю», у Центральній бібліотеці імені Лесі Українки. Офіційне відкриття відбудеться 18 травня об 11:40.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів. Виставка триватиме до 31 травня.

Фотовиставка у Херсоні запрошує відвідувачів

 

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Поточні події, Проекти з партнерами, Публічні заходи | Залишити коментар

Визначився другий десяток фіналістів Євробачення 2017

У ході другого півфіналу Пісенного конкурсу Євробачення 2017, який відбувся у Києві в четвер, 11 травня 2017, було обрано другий десяток фіналістів.

Вели шоу Володимир Остапчук та Олександр Скічко, які за час другого півфіналу двічі переодягались. За повідомленнями, костюми для ведучих Євробачення 2017 створили українські дизайнери LUVI, Indposhiv, Lake Studio та Burenina. Ведучі здивували глядачів не лише одягом, а й виступом — грою на сопілці та акордеоні.

Конкурс відкрили український народний хор імені Станіслава Павлюченка та артисти музичного колективу G-ART. Разом вони переспівали на український лад пісні переможців конкурсу різних років. Нове звучання отримали хіти Euphoria від переможиці 2012 року з Азербайджану Лорін, My number one Єлени Папарізу (2005 рік; Греція), Fairytale, Олександра Рибака (2009 рік; Білорусь) і Rise like a Phoenix Кончіти Вурст (2014 рік; Австрія).

Після виступів професійне журі і глядачі вибрали таких учасників фіналу:

Читати далі

Оприлюднено в Культура і мистецтво, Поточні події | Позначки: | Залишити коментар