У Вікіпедії стартувала Вікі-Олімпіада—2016

В українській Вікіпедії організовано тематичний місячник, присвячений Олімпійським іграм — Вікі-Олімпіада—2016.

Безумовно, XXXI Літні Олімпійські ігри — це подія, що викликає значний інтерес в українському суспільстві. Однак розкриття олімпійської тематики в українській Вікіпедії залишає бажати кращого: мало є статей про олімпійських призерів минулого, статті про олімпійських чемпіонів часто є короткими заготовками з таблицею. Організатори місячника переконані, що олімпійська тематика в українській Вікіпедії повинна відповідати якомога ширшим запитам читачів.

Але хто створює статті для читачів у Вікіпедії? Такі ж читачі, як і інші, але хто не полінувався натиснути кнопку «Редагувати» 🙂

У Вікіпедії регулярно відбуваються різні тематичні тижні. Цей місячник — свого роду змагання, найактивніші учасники отримають сувеніри. Місячник розпочався за два тижні до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро, щоб до її початку створити основні оглядові статті про цю спортивну подію. У залік ітимуть лише створені статті розміром понад 3,5 кілобайтів або доповнені на такий розмір; з бонусом за україномовні джерела.

У Вікіпедії створено координаційну сторінку місячника: Вікі-Олімпіада—2016.
На ній складено список статей до створення — це переважно статті про окремі види спорту на Ріо-2016 і статті про олімпіади попередніх років. Якщо Ви хочете створити статтю зі списків, натисніть на червоне посилання — відкриється поле вводу, де й треба написати статтю. Учасники місячника не прив’язані до списку і можуть писати ті статті, які бажають, зокрема про спорстменів і спортсменок.

Наразі восьмеро дописувачів Вікіпедії висловили бажання писати статті і почали роботу. Уже створено 99 статей про спортсменів, країни і види спорту на Олімпійських іграх різних років та інше. Приєднуйтеся!Змагання триватиме до 7 вересня.

Будь-які запитання залишайте у коментарях або на сторінці обговорення місячника у Вікіпедії.
лого Олімпіади у Ріо і лого Вікіпедії

Advertisements
Оприлюднено в Вікітижні, Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

У Бельгії впроваджено свободу панорами

Бельгія більше не значиться у списку країн, де відсутня свобода панорами. 15 липня набув чинності закон, що дозволяє фото- та відеозйомки будівель та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці, та подальшу їх публікацію. При цьому авторські права не вважаються порушеними.

У Бельгії, на відміну від, наприклад, Нідерландів, Німеччини чи Великої Британії, донедавна не було свободи панорами. Це означає, що фотографії будівель та творів мистецтва у публічних місцях, чиї автори не померли 70 чи більше років тому, не можна було вільно публікувати, оскільки не сплив термін охорони авторського права.

16 червня більшістю голосів парламенту Бельгії було прийнято поправку до закону про авторське право, що тепер дозволяє ілюструвати статті у Вікіпедії такими фотографіями: наприклад, фото відомих Атоміуму та будинків авторства Віктора Орта. Окрім переваг для Вікіпедії, це дозволить вільно та в рамках закону створювати та поширювати фотографії будівель та міських скульптур.

Атоміум — національний бельгійський символ і визначна пам’ятка Брюсселя. Автор: Mcsdwarken, CC BY-SA 3.0

Не дивно, що для «Вікімедіа Бельгія» нове положення стало приводом для святкувань. «Мистецтво є важливим  елементом, що збагачує життя людей. Ми, бельгійці, скеровуємо публічні кошти на придбання та розміщення творів мистецтва у щоденному оточенні. Суть ідеї такого мистецтва у тому, що воно має бути частиною публічного простору, бути доступним та не бути забороненим до використання», — йдеться у прес-релізі організації.

15 липня поправка набула чинності, і це стало підставою для відновлення зображень у Вікісховищі, що раніше були вилучені. Майже 1500 зображень з Бельгії тепер можна додавати до статей у Вікіпедії.

Вокзал Льєж-Ґієман. Автор: By Benjah, CC BY-SA 3.0

Ця перемога не була швидкою. «Вікімедіа Бельгія» було засновано 2014 року і від початку діяльності члени організації поставили за мету домогтися законодавчих змін, що дозволятимуть поширювати більше знань онлайн. Адвокаційна компанія вікімедійців, що полягала, зокрема, у перемовинах з парламентарями та поширенні інформації і петицій у медіа, принесла свої плоди лише у другій половині 2015 року, коли кілька членів парламенту Бельгії зацікавились проблемою після її обговорення у Європарламенті. Неприйняття умови про можливість використання зображень з комерційною метою на європейському рівні, спонукало деяких бельгійських можновладців сприяти тому, аби норму було прийнято на національному рівні. 

Музей The MAS в Антверпені. Автор: Didier Demelin, CC BY-SA 3.0

Щиро вітаємо бельгійців! В Україні, натомість, свободи панорами досі немає, а з Вікісховища продовжують вилучати сотні фотографій будівель і скульптур, зроблених в Україні.

29 грудня 2014 року було зареєстровано законопроект, співавторами якого є народні депутати України Тарас Юрик та Тарас Кремінь, який узаконить свободу панорами в нашій державі. У ньому пропонується законодавчо врегулювати право вільно створювати та розповсюджувати зображення та відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. Обов’язкова умова такого вільного використання – зазначення авторів твору архітектури чи мистецтва, що відтворюється. Законопроект був схвалений профільним Комітетом, однак так і не ставився на голосування у Верховній Раді. Варто брати приклад з передової європейської держави, чи не так?

Більше про законопроект на сайті Свобода панорами у вільній країні
Оприлюднено в Закордонний досвід, Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

Міністр освіти Нідерландів теж пише у Вікіпедію

Клара Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями»

Клара Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями»

З 29 червня по 12 липня 2016 року у Вікіпедії пройшов [подвійний] тиждень написання статей про культурну спадщину. У рамках акції свою першу статтю створила і міністр освіти, культури й науки Нідерландів Єт Бюссемакер (Jet Bussemaker) про картину художниці Клари Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями», це сталося якраз напередодні Європейської конференції з оцифрування культурного надбання в Амстердамі.

Прикметно, що перші версії статті вилучено, оскільки там містилось порушення авторських прав, однак за кілька годин стаття вже мала нинішній цілком пристойний вигляд.

Результатом цієї акції стали 228 статей, написані 13-ма мовами, ще 10 було відчутно поліпшено. Автори статей про Фландрію і Брюссель отримають сертифікати подяки за участь від фламандського міністра Свена Гаца (Sven Gatz) та міністра-президента Брюсселя Руді Верворта (Rudi Vervoort) відповідно. Чимало зі статей про архітектурні пам’ятки та картини створено українською мовою:

Королівська церква Святої Марії (Брюссель)

Королівська церква Святої Марії (Брюссель). Фото від Gvdmoort, вільно ліцензоване під CC BY-SA

Франсіско-Хосе де Гойя «Ходулі»

Франсіско-Хосе де Гойя «Ходулі»

Нагадуємо, що у квітні 2015 року до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць свою статтю написав також В’ячеслав Кириленко, тоді міністр культури України.

Оприлюднено в Вікітижні, Закордонний досвід, Культура і мистецтво | Позначки: , , | Залишити коментар

«Це повернеться сторицею»: NASA та MediaWiki об’єднуються у співпраці

Важливість вікі для команди стала очевидною, коли сталося непередбачуване: ліг сервер команди. Саме тоді група зрозуміла, яким фундаментальним у їхньому щоденному житті став цей вікіпроект, запущений трьома інженерами й підтримуваний багатьма іншими.

NASA EVA Team James Montalvo Daren Welsh 123A0350.jpg

Автор фото — Eva Cranford, CC-BY-SA-3.0.

Джеймс Монталво, Дарен Велш та Скотт Рей — інженери NASA, що працюють у Космічному центрі імені Ліндона Джонсона в Г’юстоні (штат Техас). Їхня команда працює над виходами в космос, що також відомі як «позакорабельна діяльність» (EVA), тобто те, що роблять астронавти чи космонавти поза космічним апаратом.

Робота команди вимагає збір та організацію розмаїття інформації та деталей, які можна зберігати в одному чи багатьох місцях онлайн чи офлайн. Ці деталі необхідні для місій команди EVA, й уважно переглядати кілька джерел інформації — велика витрата часу.

«У нас була справжня проблема з тим, як зібрати знання», розповідає Джеймс. «Матеріали були розкидані по файлообмінниках… і взагалі скрізь. Не було ніякого контролю версій, [тож] у нас була проблема “котра ж версія остання” або “ти працюєш над цим прямо зараз?”, інколи речі випадково вилучалися».

Попередні спроби впровадити у робочі потоки команди функціонал на зразок вікі з допомогою платного програмного забезпечення і веб-ресурсів виявилися «негнучкими» і не змогли дати тої функціональності, яка потрібна для гладкого перебігу роботи. Вони випадково наштовхнулися на MediaWiki, програмне забезпечення з відкритим кодом, на якому базується Вікіпедія, у пошуках того, як можна тримати все в одному розширюваному і налаштовуваному місці — тож трійця почала розробляти вікі для своєї команди.

Читати далі

Оприлюднено в Закордонний досвід, Програмне забезпечення | Позначки: , | Залишити коментар

Журнал «Пам’ятки України» — у відкритому доступі!

«Вікімедіа Україна» рада представити електронну версію лютневого номеру науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва, виданого в рамках проекту «Вікі любить пам’ятки». 
 

 З 2012 року «Вікімедіа Україна» організовуєPU2016 2 національний етап міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», метою якого є отримати вільні світлини для ілюстрування статей Вікіпедії. За чотири роки конкурсу було завантажено майже 155 тисяч світлин близько 25 тисяч пам’яток із території України. Україна двічі посідала перше місце в рейтингу країн за кількістю завантажених на Вікісховище світлин. У 2014 році фото Святогірської лаври Костянтина Брижниченка (Краматорськ) було визнано найкращим серед 321 тисячі робіт із усього світу. У результаті роботи організаційних комітетів конкурсу було створено найповніший на сьогодні загальнодоступний список пам’яток історії, культури, архітектури та археології України.

Конкурс мотивував учасників сфотографувати безліч маловідомих, а також таких, що були втрачені незабаром після фіксації, пам’яток. Деякі учасники не тільки займаються фотографуванням, а й досліджують історію пам’яток, займаються пам’яткоохоронною діяльністю і мали можливість розказати про свої розвідки та відкриття на блозі конкурсу, у статтях Вікіпедії, на церемоніях нагородження переможців тощо.

Окрім цього, результати конкурсу були представлені на фотовиставках та у фотоальбомах. Цього року, який для української частини «Вікі любить пам’ятки» буде ювілейним, п’ятим, було вирішено розповісти про ту титанічну роботу, яку виконували протягом цього часу волонтери, організатори, учасники, ще й на сторінках науково-популярного, ілюстрованого видання —  «Пам’ятки України», що виходить із 1989 року.

Номер вийшов різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються. У ньому вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами. Більшість ілюстрацій номеру — фотографії, що були завантажені на конкурс у різні роки.

Протягом березня—травня номер було презентовано у Києві, Львові, Харкові, Черкасах, Одесі та Вінниці. Ще раз дякуємо учасниками та співорганізаторам!

«Пам’ятки України» (№2, 2016) PDF-версія 

Представники бібліотек та освітніх закладів можуть звертатися щодо отримання друкованої версії номеру на wlm-ua@wikimedia.org

Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

Результати Europeana Art History Challenge у Вікіпедії

У Вікіпедіях різними мовами пройшов великий музейний конкурс з акцентом на Вікіданих.

File:Europeana Art History Challenge.webm

У Вікісховищі доступне відео про результати і переможців Art History Challenge.

Упродовж шести тижнів у Вікіпедії та Вікіданих тривав конкурс Art History Challenge. Розпочавшись під назвою Europeana 280, ця кампанія мала на меті розповісти людям про спільний художній спадок країн Європи, заохотивши до написання статей у Вікіпедії про найбільш важливі твори. Кожну з 28 країн-членів ЄС було запрошено номінувати 10 творів мистецтва, що зберігаються в країні і які є важливими для європейського мистецького руху, на створення про них статей. У результаті долучилися не лише країни ЄС, а й Норвегія, а статті було написано й мовами інших країн також.

На початку змагання було визначено 472 статті, що вже існували у Вікіпедіях 39-ма мовами (у середньому 12 статей кожною мовою). На перше липня, по закінченню змагання, статей уже понад 1300 — у середньому 34 кожною мовою. Таким чином, це найбільше музейно-вікіпедійне змагання, перший конкус з акцентом на Вікіданих та друга за величиною перекладацька подія після конкурсу статей CEE Spring.

Але найважливіший результат конкурсу — волонтери-учасники з усієї Європи дізналися більше про історію мистецтва країн одне одного і допомогли донести цю інформацію до ширшої громадськості.

Оскільки статті про твори мистецтва прив’язано до репозиторію Вікіданих, тепер є можливість робити статистичні запити — і візуалізувати колекції — новими способами. Наприклад, наносити їх на інтерактивну часову лінію.

Screenshot by Liam Wyatt, Europeana.

Знімок екрана, Liam Wyatt, Europeana.

Більше того, можна робити запити щодо фактів, які навіть не включені в оригінальні метадані — завдяки інстументу «доданого значення», що було б неможливо без зв’язаних відкритих даних. Наприклад, ось інтерактивна мапа, що показує місця народження митців, що створили дані твори.

Screenshot by Liam Wyatt, Europeana.

Знімок екрану, Liam Wyatt, Europeana.

(Дякуємо Antoine Courtin з Франції за створення цих візуалізацій з використанням Wikidata Query Service)

Переможцем змагання став користувач Спасимир із Семтемврі (Болгарія). Він додав величезну кількість матеріалів — написав 58 нових статей і ще 31 переклав у болгарській Вікіпедії! Останні три роки Спасимир працює над оцифрованими колекціями фотографій у Державному архіві Болгарії. Тому його улюбленим твором стала акварель зі збірки ботанічних ілюстрацій 18 століття, Choix des plus belles fleurs, що була включена до списку творів від Ліхтенштейну (див. також на сайті Europeana).

Drawing by Pierre-Joseph Redouté, public domain/CC0.

Малюнок П’єра-Жозефа Редуте, суспільне надбання.

Другим у цьому змаганні став Бенгт Убергер (користувач Boberger) зі Стокгольма (Швеція), він написав у шведській Вікіпедії десятки статей, і також додавав описи у Вікіданих шведською, фінською, німецькою, італійською, норвезькою, португальською, латвійською, данською та польською мовами! Це допомагає покращити пошук цих творів і Europeana сподівається використати ці переклади у результатах власного пошуковика. Оскільки найбільше Бенгту подобається писати шведською, він виокремлює картину Паули Модерзон-Бекер 1906 року із вибірки Німеччини: Автопортрет на шосту річницю шлюбу (див. також на сайті Europeana).

Painting by Paula Modersohn-Becker, public domain/CC0.

Картина Паули Модерзон-Бекер, суспільне надбання.

На третьому місці — Маріса (користувачка MarisaLR) з Барселони (Іспанія). Її метод — використовувати новий інструмент перекладу вмісту для створення статей в астурійській, каталонській та іспанській Вікіпедіях. Звичайно, деякими мовами з’явилося більше статей, ніж іншими. Не дивно, що найбільше їх було створено в англомовній Вікіпедії, але завдяки роботі Спасимира і Маріси, болгарська та астурійська Вікіпедії займають 2 і 3 місця відповідно. Нещодавно роботу Маріси над покращенням якості матеріалів про Європейський Союз відзначила спільнота каталоської Вікіпедії. Її улюбленим твором, про який написала статтю, стало Місто Августа Стріндберга (1903) у підбірці від Швеції (див. також на сайті Europeana).

Painting by August Strindberg, public domain/CC0.

Картина Августа Стріндберга, суспільне надбання.

Особливої згадки заслуговує четвертий призер, Ніколас Віньєрон (користувач VIGNERON) з Ренна (Франція), про якого був допис у блозі Вікімедіа, він розпочав роботу від початку змагання, додаючи описи картин у Вікіданих бретонською мовою.

Окрім загальних і національних призів від Europeana, Вікімедіа Швеція разом зі Шведською національною галереєю та Вікімедіа Норвегія разом з Норвезькою національною галереєю надали заохочувальні призи. Їх отримали Джейн Дарнелл (користувачка Jane023) з Нідерландів, що написала найкращу статтю про картину жінки-художниці (Хрещення у церкві Танума, Гаррієт Баккер, 1892) із підбірки Норвегії, та Рітта Аустере з Фінляндії, яка додала 400 тверджень у Вікідані, ставши таким чином найактивнішою новозареєстрованою волонтеркою руху Вікімедіа.

Painting by Harriet Backer, public domain/CC0.

Картина Гаррієт Баккер, суспільне надбання.

Також важливо, що у змаганні взяли участь волонтери з-поза країн, безпосередньо залучених до Europeana 280. Наприклад, Арміне Агаян з Вірменії та Андрій Курбико з України написали чимало статей про твори мистецтва у вірменській та українській Вікіпедії. А до наслідків Art History Challenge належить і те, що TED Speakers Challenge використовує чимало інструментів, розроблених для слідкування й оцінки Art History Challenge.

Джерело: “Europeana Art History Challenge finishes“, Liam Wyatt/Wittylama, Europeana, у блозі Вікімедіа


Europeana.eu — некомерційний інтернет-портал культурного надбання Європи, де розміщуються оцифровані матеріали із понад 3 тисяч музейних, архівних установ, серед яких Рейксмузей, Британська бібліотека і Лувр.
Nota bene: Скановані копії картин, що перебувають у суспільному надбанні, не є самостійними творами.

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Позначки: , , , | Залишити коментар

Вікіекспедиція Дністровським каньйоном

3 — 5 червня 2016 року відбулась вікіекспедиція до Дністровського каньйону. По поверненню її учасники збагатили Вікіпедію новими статтям та унікальними фото- та відеоматеріалами.

У складі експедиції були три ентомологи: Марина Калюжна, Ганна Нужна, Катерина Мартинова та фотограф і оператор безпілотного літального апарату — Євгеній Кобзєв.

Дорога з Києва до кінцевої точки маршруту — НПП «Дністровський каньйон» — розтяглася на довгі 9 годин, проте була насичена чудовими краєвидами, історичними пам’ятками та добрим часом, проведеним у компанії близьких друзів та колег. Під час перебування у самому каньйоні ентомологи брали часть у з’їзді Х Львівської ентомологічної школи: робили наукові доповіді та слухали колег, спілкувались, обмінювались досвідом та вивчали місцеву фауну та флору.

В урочищі «Червоне», де проходила ентомологічна школа, були відзняті місцеві пам’ятки — руїни Червоногородського замку та домініканського костелу Вознесіння Діви Марії.

Червоногородський замок, загальний вигляд. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Червоногородський замок, загальний вигляд. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки екскурсії Дністровським каньйоном, що відбулась протягом цілого дня 4 червня та охопила біля 10 кілометрів маршруту, учасникам вікіекспедиції вдалось побачити неймовірну красу місцевої природи, а також зустріти багатьох цікавих тварин.

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин. Фото: Marinka kma, CC BY-SA 4.0

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин. Фото: Marinka kma, CC BY-SA 4.0

Дані, що були зібрані під час експедиції, стали основою для ентомологічних статей у Вікіпедії. Так, наприклад, до української Вікіпедії вперше додано відомості про ос-блискіток — родини металево забарвлених Chrysididae та декількох видів цієї родини (Chrysis fulgida, Chrysis zetterstedti, Chrysis pulchella, Stilbum cyanurum, Parnopes grandior, Hedychrum nobile), створено сторінки про їздців родини Ichneumonidae та підродин Anomalоninae (Ichneumonidae) та Aphidiinae (Braconidae). До Вікісховища також завантажено низку високоякісних фотографій комах та коректний опис.

Оса-блискітка харчується на квітах букашника. Фото: Мартинова Катерина, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Оса-блискітка харчується на квітах букашника. Фото: Мартинова Катерина, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Впродовж дороги додому учасники експедиції відвідали ряд історичних пам’яток: костел св. Станіслава та Стару ратушу в м. Чортків, Церкву Покрову Пресвятої Богородиці у с. Сутківці, Меджибізький замок у м. Меджибіж, Домініканський костел Успіння у м. Летичів та деякі інші.

Покровська церква (Сутківці), фото з БПЛА. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Покровська церква (Сутківці), фото з БПЛА. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Фото- та відеозйомка за допомогою безпілотного літального апарату надала можливість отримати панорамні огляди пам’яток та відзняти захоплюючі відео, що були завантажені до Вікісховища:

Круговий огляд руїн Червоногородського замку. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки таким подорожам кожен може відчути наскільки красивою та різноманітною є Україна, скільки неймовірних місць можна побачити мандруючи нею навіть протягом кількох днів. Для професійного вченого такі експедиції — це не лише можливість отримати нові дані щодо групи тварин чи рослин, яку вони вивчають, це також нагода побачити зміну природно-кліматичних умов та ландшафтів у межах України.

Отримані під час Вікіекспедиції фото- та відеоматеріали вже стали основою для написання енциклопедичних статей, проте велика частина з них ще буде внесена до Вікіпедії, адже наукова обробка даних потребує часу та кропіткої праці дослідників. В цілому, вікіекспедиція до Дністровського каньону показала свою високу ефективність та надихнула всіх учасників на нові мандри та наукові здобутки.

З повним звітом Вікіекспедиції Дністровським каньйоном можна ознайомитись на сайті Вікімедіа Україна.

Оприлюднено в Вікіекспедиції, Поточні події | Позначки: , | Залишити коментар
%d блогерам подобається це: