Archive

Posts Tagged ‘Вікіпедія’

Скільки сайтів посилається на Вікіпедію?

Як повідомляє Блог Вікімедіа, в університеті міста Шеффілд (Велика Британія) дослідили структуру посилань на сторінки Вікіпедії, що розміщені на зовнішніх сайтах, підрахувавши кількість посилань для кожного з доменів верхнього рівня на кожну з мовних версій Вікіпедії.

Інтерактивна діаграма подана на сторінці https://public.tableausoftware.com/profile/g.demartini#!/vizhome/nonEnglishWikipediasInLinks/Story2

Карта посилань на сторінки Вікіпедії. Українська виділена кольором (внизу праворуч)

Результати дослідження показали, що:

  • Найпопулярнішою за кількістю посилань є англомовна вікіпедія. Наступними за кількістю посилань є іспанська, індонезійська та німецька Вікіпедії.
  • Із 36 посилань на Вікіпедію половина — це посилання з сайтів під доменним іменем .com, що ведуть на англомовну Вікіпедію.
  • На іспанську, індонезійську і португальську Вікіпедії найбільше посилань генерують сайти під доменом blogspot.com.
  • На німецьку та французьку Вікіпедії найбільше посилань генерують сайти під доменами .de і .fr відповідно.

Інтерактивну діаграму для розділів Вікіпедії, окрім англійського, можна оглянути за посиланням https://public.tableausoftware.com/profile/g.demartini#!/vizhome/nonEnglishWikipediasInLinks/Story1. У верхньому кутку кожної клітинки відображено код мовного розділу Вікіпедії та домен верхнього рівня. Розміри клітинок пропорційні кількості посилань, які генерують сайти з адресами у відповідному домені верхнього рівня.

Карта посилань на сторінки Вікіпедії, окрім англомовної. Українська виділена кольором (внизу праворуч)

Список доменів, які було залучено до аналізу, показано на сторінці https://publicsuffix.org/list/effective_tld_names.dat.  Що стосується результатів українського розділу Вікіпедії, вони, за підрахунками дослідників, порівняно скромні:

  • 2506 посилань дослідники знайшли на сайтах з адресами домену .org
  • 1829 — домену .it
  • 1801 — домену .com
  • 1632 — .appspot.com
  • 1198 — blogspot.com
  • 427 — org.ua
  • 427 — net.tr
  • 176 — .net
  • 163 — com.ua
  • 133 — .ua
  • інші дають менше, ніж 100 посилань.

Джерело: Скільки сайтів посилається на Вікіпедію?

Українська Вікіпедія святкує своє 11-річчя

30 січня 2004 року була створена перша стаття в українській Вікіпедії, що поклало початок найбільшій в історії україномовній енциклопедії.

 11 років тому, 30 січня 2004 року, була створена перша цілком змістовна стаття в українській Вікіпедії – «Атом», – яку започаткував тоді ще незареєстрований користувач Юрій Коваль з Японії. Менш як за місяць по тому інформація про існування української Вікіпедії з’явилась на українських форумах.

Пізніше, 4 квітня 2004 року було офіційно активовано український мовний розділ Вікіпедії, коли в ньому налічувалось понад 1000 статей. До кінця 2004 року в українській Вікіпедії вже нараховувалось понад 10 тисяч статей.

Надалі україномовний розділ Вікіпедії нарощував темпи свого зростання: за 4 роки кількість статей перевищила сто тисяч. У квітні 2010 року – 200 тисяч, у липні 2011 року – 300 , а у вересні 2012 року – 400 тисяч статей. У травні минулого року українська Вікіпедія перетнула позначку в півмільйона статей.

На сьогодні українська Вікіпедія – найбільша енциклопедія українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховується понад 550 тисяч статей, і вона посідає 16-те місце за кількістю статей серед 288 мовних розділів Вікіпедії. В українській Вікіпедії є близько 2300 зареєстрованих користувачів, які протягом останнього місяця здійснили принаймні одне редагування, а за всю історію її редагувало понад 41 тисяча зареєстрованих користувачів. Українська Вікіпедія є найвідвідуванішим україномовним інформаційним ресурсом: так, відвідуваність цієї онлайн-енциклопедії українською мовою становить близько 90-та мільйонів переглядів сторінок на місяць.

Задля популяризації української Вікіпедії з 2011 року в ній проводяться конкурси на написання статей. Їх доповнюють фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Крім того до написання та поліпшення статей залучаються студенти провідних університетів та співробітники бібліотек в багатьох областях України, а самі вікіпедисти для збирання фотографій та інформації про містечка та села України організовують Вікіекспедиції. Всі ці проекти реалізуються за підтримки Громадської організації «Вікімедіа Україна», яка створена 2009 року задля підтримки і популяризації Вікіпедії й інших проектів Фонду Вікімедіа в Україні та розвитку їх спільнот, а також численних партнерів.

«На сьогодні відбулось вже 9 конкурсів на написання статей, учасники яких створили та поліпшили близько 2,5 тис. статей, а протягом фотоконкурсів завантажено понад 138 тис. світлин пам’яток культурної спадщини та природно-заповідного фонду України», – зауважив голова правління Громадської організації «Вікімедіа Україна» Андрій Макуха.

До дня народження української Вікіпедії проводиться Вікіфлешмоб, який триватиме з 30 січня до 1 лютого 2015 року. «Ідея акції полягає у тому, аби кожний українець написав бодай 1 статтю до української Вікіпедії. Для участі у Вікіфлешмобі необхідно зайти на його сторінку та ознайомитись із загальними правилами акції. Писати статті можна як вдома, так і під час зустрічей досвідчених редакторів Вікіпедії, які відбудуться у Запоріжжі, Мелітополі, Львові, Харкові, Херсоні, Черкасах, Чернігові, смт Покровське на Дніпропетровщині, а також у низці міст Харківської області. Найактивніші учасники отримають пам’ятні вікісуверніри», – зазначила виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків.

Дописувачі Вікіпедії, будучи волонтерами, поліпшують її якість та приносять користь українському суспільству, поповнюючи духовну скарбницю українського народу.

Зазначення авторських прав: логотип Вікіпедії © Wikimedia Foundation, ліцензія CC BY-SA 3.0. Використання логотипа регулюється політикою щодо торгових знаків Фонду Вікімедіа.

До дня народження української Вікіпедії відбудеться Вікіфлешмоб

Wikiflashmob-ukwiki-11yearsВ українській Вікіпедії з 30 січня по 1 лютого пройде Вікіфлешмоб, присвячений 11-річчю української Вікіпедії. Протягом Вікіфлешмобу користувачів Інтернету закликають долучатися до розбудови української Вікіпедії, створивши нову статтю. Найактивніші учасники акції отримають пам’ятні сувеніри.

30 січня 2015 року українська Вікіпедія святкуватиме 11-річчя від часу створення першої статті. До цієї знаменної дати Громадська організація «Вікімедіа Україна» оголошує про проведення Вікіфлешмобу з написання нових статей до української Вікіпедії, який триватиме з 30 січня до 1 лютого 2015 року.

Участь у цьому Вікіфлешмобі можен взяти кожен охочий: для цього необхідно написати нову статтю на будь-як тему. Для новачків створено сторінку Вікіфлешмобу, яка пояснює ключові засади енциклопедії та дозволяє легко створити статтю через «Майстер написання статей». Всі статті мають відповідати критеріям значимості, бути написаними на підставі авторитетних джерел та посилатись на них, не порушувати авторського права, а також дотримуватись нейтральної точки зору й не містити оригінальних досліджень.

Також на сторінці зазначено, як знайти тему нової статті, коли початківець не знає, про що можна написати. Для цього у Вікіпедії укладено спеціальні списки «червоних посилань» – тобто статей, яких поки що бракує в онлайн-енциклопедії. Для участі в акції також не обов’язково писати статтю саме в дні проведення флешмобу: її можна підготувати заздалегідь, а вже під час акції лише зберегти статтю у Вікіпедії.

Найактивніші учасники акції зможуть отримати невеличкі пам’ятні сувеніри від організаторів: або поштою, або прийшовши на «вікізустрічі» у Києві, Запоріжжі, Львові, Харкові, Черкасах, Чернігові чи смт. Покровське на Дніпропетровщині. На таких зустрічах охочі також зможуть поспілкуватися із досвідченим дописувачами сайту, розпитати про функціонування Вікіпедії та провести час разом з вікіпедистами за написанням статей. Про час та місце зустрічей вікіпедистів можна дізнатись на сторінці Вікіфлешмобу або на сайті Громадської організації «Вікімедіа Україна».

Вікіпедія є суто волонтерським проектом, який розвивається завдяки користувачам Інтернету, які у свій вільний час працюють над поліпшенням якості популяної онлайн-енциклопедії, створюючи нові й доповнюючи вже наявні статі, завантажуючи власні фотографії та медіа файли. Крім того, до написання статей долучаються студенти вишів та працівники бібліотек.

Нагадаємо, що перший Вікіфлешмоб був проведений 27 квітня 2014 року, і він був присвячений пам’яті Ігоря Костенка, редактора Вікіпедії, який загинув 20 лютого 2014 року під час розстрілу активістів Євромайдану на вул. Інститутській у Києві. Ігор Костенко ще перед трагічними подіями прагнув реалізувати ідею Вікіфлешмобу.

Зазначення авторських прав: логотип Вікіпедії © Wikimedia Foundation, ліцензія CC BY-SA 3.0. Використання логотипа регулюється політикою щодо торгових знаків Фонду Вікімедіа.

Один на п’ять тисяч

30 січня відзначатимемо одинадцятиліття опублікування першої статті на сайті україномовної «Вікіпедії»

Тарас Головко

ЮРІЙ ПЕРОГАНИЧ
ЮРІЙ ПЕРОГАНИЧ
Сьогодні, в добу інформаційних технологій, надзвичайно складно обійтися без використання цього потужного інформаційного ресурсу. Одним із кількох тисяч ентузіастів по всій країні, котрі регулярно наповнюють контент української «Вікіпедії» різноманітними публікаціями, є генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

Уже понад п’ять років ви редагуєте сторінку в мережі Інтернет української версії популярної в усьому світі Вільної енциклопедії — англійською Free Encyclopedia. Розкажіть про засновників цього унікального інтернет-проекту, що отримав назву «Вікіпедія»?

— «Вікіпедії» могло б і не існувати, якби не спільні зусилля науковця Лоренса Сенгера і підприємця Джиммі Вейлза. Ці двоє американців спочатку започаткували вільну енциклопедію «Нупедію», до якої мали писати лише волонтери-науковці. Через десять місяців після старту проекту, у січні 2001-го, було створено «Вікіпедію» як допоміжний сайт для «Нупедії». Однак статті у «Вікіпедії» тепер міг редагувати кожен бажаючий. За перший рік існування на сайті «Нупедії» з’явилася лише 21 стаття, тоді як у «Вікіпедії» за перший місяць було створено 200 статей, а за перший рік існування — 18 тисяч! Розробкою «Вікіпедії» на початку її створення займався в основному Сенгер, а Вейлз відповідав за фінансування проекту. Оскільки Сенгер від самого початку реалізації проекту мав статус найнятого працівника, то Вейлз вважає себе єдиним засновником «Вікіпедії». Останній категорично з цим не погоджується і відстоює право називати себе співзасновником Вільної енциклопедії.

Сьогодні англомовну версію «Вікіпедії» щомісяця відвідують близько 500 мільйонів користувачів у всьому світі. А чи володієте ви статистикою, скільки користувачів заходить на сайт україномовної «Вікіпедії»?

— За моїми підрахунками, українську «Вікіпедію» хоча б раз на місяць переглядають близько 11 мільйонів осіб. Проте популярність «Вікіпедій», які функціонують різними мовами світу, краще міряти не числом користувачів, а кількістю переглядів сторінок. Приміром, за 2014 рік для української «Вікіпедії» цей показник становив 919 млн переглядів сторінок. Для порівняння, 2012 року було 591 млн, а 2013 року — 895 млн переглядів.

Ріст відвідуваності 2013 року, порівняно з 2012-м, становив 51%, тоді як 2014-го відвідуваність української «Вікіпедії», порівняно з 2013 роком, зросла лише на 3%. І це дуже тривожний показник, який я пов’язую не лише з воєнними подіями і зниженням темпів проникнення Інтернету в Україні, а й із недалекоглядною державною мовною політикою, зокрема дією закону Ківалова-Колесніченка про мови. Проте навіть за таких умов популярність української «Вікіпедії» вражає. У грудні 2014 року було 89 мільйонів переглядів сторінок, або в середньому по 33 сторінки щосекунди впродовж доби!

Особисто вами започатковано і опубліковано близько 2 500 статей в українській «Вікіпедії». За яким принципом ці публікації можна класифікувати?

— У «Вікіпедії» українською мовою нині нараховується близько 548 тисяч статей. Ця цифра щодня зростає приблизно на 200 статей. Так, у грудні 2014-го кожні 18 секунд здійснювалося нове редагування, і кожні 8 хвилин створювалася нова стаття!

«Вікіпедія» — універсальна енциклопедія, тому в ній є статті на будь-які теми. Загальне поняття про класифікацію статей можна отримати з головної сторінки сайта.

Коли я починав редагувати «Вікіпедію» 2009 року, в ній було лише близько 120 тисяч статей — лише острівці знань. Приблизно 2013-го у ній ще лишалися білі плями, а тепер, коли маємо понад півмільйона статей, знайти матеріал для нової статті все ще можна, але вже складно. Хоча, для порівняння, «Вікіпедія» англійською мовою за кількістю статей майже вдев’ятеро переважає українську, а німецька і французька приблизно втричі.

Як організована робота для поповнення новими інформаційними матеріалами української «Вікіпедії»? Знаю, що англомовну версію щомісяця редагують близько 130 тисяч ентузіастів-редакторів, а скільки їх в Україні?

— Фонд «Вікімедіа» — неприбуткова організація у США, надає технічну платформу, а наповнення, контроль здійснюють волонтери-редактори, які пишуть до «Вікіпедії» коли хочуть і що хочуть, не отримуючи жодної матеріальної компенсації, але з дотриманням певних правил — статті мають бути енциклопедичними, тобто стислими, зрозумілими звичайним людям, із посиланням на джерела, написаними з нейтральної точки зору і з дотриманням авторських прав.

Зазначу, що гігантську роботу з наповнення української «Вікіпедії» веде відносно невелика група людей. Адже всього за останній місяць хоча б одну правку зробили 2 300 користувачів. Із кожних п’яти тисяч людей, які переглядають «Вікіпедію», лише один вносить до неї зміни. Тут навіть не один із сошкою, а семеро з ложкою, а один із сошкою, а п’ять тисяч із ложкою!

Чи стикалися ви з такими випадками, коли хтось несанкціоновано вносив правки у публікації, навмисне перекручуючи їх зміст? Особливо якщо це стосувалося конкретних історичних подій і головних їхніх учасників…

— Такі випадки трапляються щодня, але зазвичай швидко виправляються іншими редакторами. Вандалів попереджують, а якщо вони не дослухаються до порад — швидко і ефективно блокують. Хоча бувають і анекдотичні випадки. Так 1 квітня один анонімний редактор вніс у статтю про колись дуже відому жінку-політика навмисно помилкову інформацію, що вона того дня померла. Помилку помітили і «воскресили» жінку лише на дев’ятий день!

— А наскільки достовірна інформація, розміщена у «Вікіпедії»?

— Будь-яку життєво важливу інформацію слід перевіряти за кількома джерелами. Перевірте, на яке джерело посилається те чи інше положення у статті «Вікіпедії». Якщо таке джерело не вказане або ви не можете його перевірити, або воно на вашу думку недостовірне, то думайте і приймайте рішення, наскільки такій інформації довіряти.

Як ви вирішуєте питання авторського права, адже кожна публікація, по суті, є інтелектуальним продуктом його творця?

— Кожен, хто подає інформацію для публікації у «Вікіпедії», погоджується з тим, що саме він є автором цієї інформації і дозволяє її поширювати з будь-якою метою, у т. ч. комерційною, а також не заперечує щодо внесення змін і навіть видалення. Дозволяється наводити прямі цитати, невеликі за розміром (зазвичай кількома реченнями), але краще викладати інформацію своїми словами, знову ж таки даючи посилання на джерело.

У пошуковій системі Google є чимало секретів, які дозволяють інтенсивніше знаходити необхідні файли різних форматів. Могли б ви дати кілька практичних порад для користувачів, які послуговуються українською Вікіпедією?

— Почніть з налаштування пошукової системи, якою ви користуєтеся, наприклад Google, щоб він найперше показував результати українською мовою. Звичайно, пошукові запити також формулюйте українською. Часто буває корисним подивитися, якою та чи інша стаття була певного числа, скажімо, рік тому. Для цього над кожною статтею є вкладка «Історія редагувань». Задля повної уяви про предмет може бути перегляд однойменної статті у «Вікіпедіях» іншими мовами, звичайно, якщо ви ними володієте. Для пошуку матеріалів визначеної тематики користуйтеся категоріями. Списки категорій зазначені внизу кожної статті. Є інструменти, які дозволяють робити складні запити, наприклад, вибирати всіх народних депутатів, які родом з однієї області, але то вже вищий пілотаж.

Ви брали участь у міжнародних конференціях і симпозіумах у Гонконзі, Польщі, Ізраїлі, які інтернет-спільнота називає одним словом — «Вікіманія». Які підсумки для себе винесли, ознайомившись з роботою колег, котрі, так само як і ви, фактично реалізують глобальний енциклопедичний проект у різних країнах світу?

— Звичайно, регулярне редагування «Вікіпедії» — це заняття або для студентів, або для людей, яких можна зарахувати до середнього класу. Студентам створення нових і редагування існуючих статей дозволяє глибше пізнати предмет, а людям, які мають вільний час, робота над «Вікіпедією» дозволяє реалізувати свої розумові та духовні потреби, наприклад розкривати інформацію про білі плями історії чи героїв нашого народу, інформація про яких у радянський час була недоступною.

Які ви бачите перспективи інтеграції української «Вікіпедії» у навчальний процес на рівні середньої і вищої освіти?

— По-перше, учнів і студентів треба вчити, як правильно користуватися «Вікіпедією». Це можна робити, починаючи з середніх класів. По-друге, старшокласникам і студентам можна задавати завдання з поліпшення існуючих чи написання нових статей «Вікіпедії», доручати переклад статей з іншомовних аналогів. Людина, яка оволоділа навичками створення статей у «Вікіпедії», вміє критично сприймати різноманітні джерела інформації, відрізняти факти від оцінок, викладати інформацію стисло і структурно.

Тарас ГОЛОВКО
Газета «День» №7, (2015)
Ліцензія CC BY-SA на цю публікацію не поширюється. Внесення змін та перепублікація можлива лише з дозволу Газети «День».  При використанні цієї публікації посилання на газету  обов’язкове.

Сьогодні Вікіпедії виповнюється 14 років

15 січня 2001 року, 14 років тому, був створений Інтернет-проект «Вікіпедія», який швидко здобув популярність, і нині є найвідвідуванішим інформаційним ресурсом у світі.

Ідею створення веб-енциклопедії із вмістом, який розповсюджувався на засадах вільних ліцензій вперше запропонував у 1999 році засновник руху вільного програмного забезпечення Річард Столмен. У березні 2000 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер започаткували енциклопедію під назвою Нупедія, до написання якої мали залучатися експерти та науковці, а її тексти дозволялось вільно використовувати. Проте протягом 2000 року в Нупедії було завершено лише 2 статті.

15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер cтворили окремий проект – «Вікіпедія», який дав можливість кожному охочому створювати енциклопедичні статті, що, за їх задумом, мали стати матеріалом для написання фахових статей у Нупедії. Для цього було використано технологію «вікі», яка дає можливість відвідувачам колективно створювати й редагувати вміст веб-сайту. Сама ж назва нового проекту була утворена від гавайскового слова «вікі» (означає «швидко») та закінчення слова «енциклопедія». Від самого початку вміст Вікіпедії поширювався на засадах вільних ліцензій, а її творці відмовились від розміщення реклами на сторінках цього Інтернет-проекту. Тоді ж були сформульовані перші 5 правил проекту, які мали забезпечити енциклопедичний стиль, нейтральність тексту статей та можливість його перевірки за авторитетними джерелами. Нині вони відомі як «п’ять основ» Вікіпедії.

Менш ніж за місяць після запуску Вікіпедії було створено тисячну статтю, а аже до кінця 2001 року в ній нараховувалось близько 20 тис. статей. Успіх Вікіпедії призвів до закриття Нупедії у 2003 році, в якій за час свого існування було закінчено лише 25 статей, а ще 74 були у процесі рецензування.

У 2001 році з’явились перші не-англомовні версії Вікіпедії. А в кінці січня 2004 року з’явилась перша стаття в її україномовній версії. У 2003 році почався збір пожертв для технічної підтримки і розвитку Вікіпедії, аби уможливити її свободу від реклами. Того ж року у США було створено некомерційну організацію «Фонд Вікімедіа», яка взяла на себе ці організаційні функції.

На теперішній час Вікіпедія є сьомим за популярністю сайтом у світі згідно з рейтингом Alexa, а її сторінки переглядаються понад 19 мільярдів разів щомісяця. Вікіпедія має 288 мовних розділів, сумарна кількість статей у яких становить понад 34 мільйони. В українському мовному розділі Вікіпедії нараховується понад 547 тис. статей, і її переглядають близько 90 млн. разів на місяць. Щодоби в українській Вікіпедії робиться понад 3 тис. редагувань.

Вікіпедія є винятково волонтерським проектом: її редактори на добровільних засадах без жодної платні у свій вільний час працюють над розширенням та поліпшенням якості цієї онлайн-енциклопедії. Редагувати Вікіпедію може кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Вікіпедія є саморегульованою спільнотою, і діє за правилами, що розробляються та ухвалюються колективно самими ж редакторами Вікіпедії. Статті та зображення у Вікіпедії поширюються на засадах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported (або інших, сумісних з нею), що передбачає їх вільне використання будь-якою людиною з будь-якою метою, навіть комерційною, за умови вказання їх авторів (або посилання на версію статті чи зображення) та збереження тієї самої ліцензії.

Вікіпедія має низку сестринських проектів, серед яких є Вікіджерела (бібліотека вільних текстів), Вікісховище (медіатека вільних файлів), Вікісловник, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіцитати та ін. (створені у 2002–2006 рр.), що також підтримуються Фондом Вікімедіа. Наймолодшим проектом серед них є Вікімандри, які були започатковані два роки тому.

Вікіпедія запропонувала новий тип скарбниці всіх знань у світі з новим підходом до координації людей – вільної енциклопедії, – яку кожен може вільно використовувати, вдосконалювати й розповсюджувати. Вікіпедія вже змінила та продовжує змінювати світ: одна з найповажніших у світі енциклопедій «Британіка» тепер виходить лише в електронному форматі, а спільнота редакторів Вікіпедії, разом з редакторами інших проектів «Фонду Вікімедіа», є одним з наймасовіших волонтерських рухів у світі.

  • Зазначення авторських прав: світлина «Wikipedia-logo-v2.svg» авторства Nohat та концепції Paullusmagnus з Вікісховища. Це зображення цілком містить офіційний логотип Вікіпедії, що є зареєстрованою торговельною маркою, і права на який належать Фонду Вікімедіа. Використання логотипу Фонду Вікімедіа регулюється політикою Фонду Вікімедіа щодо торгових марок і вимагає отримання дозволу.

У Харкові на семінарі тренерів з інформбезпеки навчали безпеці у Вікіпедії

Учасники Школи інформаційної безпеки.
Сергій Петров – перший справа.
Фото: Ігор Білик, СС BY-SA 4.0.

22 грудня 2014 року у Харкові відбувся семінар тренерів, які працюватимуть в Школі інформаційної безпеки ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”». Під час семінару окремий блок тренінгу був присвячений безпеці роботи з інформацією в онлайн-енциклопедії Вікіпедії.

Тренінг «Вікіпедія та національна інформаційна політика і безпека» був підготовлений членом ГО «Вікімедіа Україна» та ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”» Сергієм Петровим (м. Харків).

У ньому було приділено увагу навігації на сторінці у Вікіпедії, що дозволяє зручно користуватися всіма її технічними можливостями при користуванні інформацією, та принципам роботи Вікіпедії, що існує як саморегульована спільнота, учасники якої дотримуються правил, які, здебільшого, створені ними на основі принципу консенсусу. Учасники тренінгу дізнались щодо основних базових правил, що стосуються вмісту статей, яких мають дотримуватись редактори Вікіпедії.

Під час тренінгу Сергій Петров наголосив на основних правилах роботи з інформацією у Вікіпедії:

  • Вся інформація у статті має бути підтверджена авторитетними джерелами (книги, статті, друковані та електронні медіа, інформаційні портали, які можна визначити як надійні джерела інформації).
  • Вікіпедія залежна від якості, об’єктивності та інформативності джерел, а тому викривлення інформації у джерелах веде до викривлення її подання у Вікіпедії.
  • Важливо перевіряти інформацію згідно з джерелами, які наведені у статті, а тому до інформації без джерел слід ставитись скептично.

Окремо було наголошено на тому, що російський інформаційний простір продукує дуже часто необ’єктивну інформацію, створюючи, таким чином, свою паралельну реальність. Оскільки російські джерела стають основою для статей у російськомовній Вікіпедії, то російська Вікіпедія наслідує всі вади російських джерел. В такому разі, одним з правил інформаційної безпеки та гігієни є відмова від перегляду російської Вікіпедії, в першу чергу, гуманітарного блоку статей, де ці проблеми є найвиразнішими та найгострішими.

Крім того, у тренінгу було приділено увагу проблемі відвідуваності та редагування Вікіпедії користувачами з України, зокрема, тому, що близько 70% переглядів з України припадає на російську, і лише 17% – на українську мовні версії популярної онлайн-енциклопедії. Обговорювалось питання про Вікіпедію як важливу складову українського національного інформаційного простору та національного інформаційного продукту.

Також основними блоками семінару тренерів з інформаційної безпеки стали тренінги щодо фізичної безпеки журналістів (Юрій Луканов, Незалежна медіа-профспілка України), поширенням фейкових новин (Роман Голубовський, засновник сайту фейкових новин «UAReview»), розпізнавання і розвінчення фейкової інформації (Влада Думенко, «IT Sector», м. Харків), соціальних мереж та інформаційних воєн (Наталка Зубар, ІЦ «Майдан Моніторинг»), інформаційній агресії Росії (Тетяна Кохановська, ІЦ «Майдан Моніторинг») та інформаційній безпеці у інтернет-сервісах соціальних мереж (Володимир Ханас, ІЦ «Майдан Моніторинг»).

Планується, що в рамках Школи інформаційної безпеки буде проведено низку тренінгів з інформаційної безпеки для журналістів та громадських активістів у різних регіонах України.

Історик Маршалл По: «Вікіпедія» більш-менш наближається до нашого спільного знання.

Американський історик Маршалл По розповідає, хто стоїть за «Вікіпедією», яким чином вона пов’язана з анархістами і чому в ній збирається лише те, що більшості читачів уже давно було відомо. Матеріал був вперше опублікований 2008 року в журналі Esquire. Українською мовою публікується вперше.

Маршалл По. Фото – Marshall Poe. Ліцензія – CC BY-SA 3.0

Колись словом «Енциклопедія» називали низку важких томів, що займають кілька полиць книжкової шафи. Це був компендіум знань для батьків, охочих обговорити за обідом Велику французьку революцію, і синів, коли їм задавали в школі доповідь про лускокрилих. На відміну від інших джерел інформації, в енциклопедії містилася незаперечна істина. Всі її статті були написані з такою авторитетністю, як ніби виходили від особи єдиного всюдисущого розуму, який раз і назавжди виклав свої погляди на все — від секти абадитів до яблуневої попелиці.

Ця традиція єдиновладдя дала тріщину, коли 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер запустили новий проект, що похитнув основи енциклопедизму. Вони створили сайт під назвою «Вікіпедія», мережевий інформаційний ресурс, доповнювати та редагувати який може кожний. Недоліки цієї ідеї стали очевидні одразу. Самовпевнений підліток отримав можливість коректувати та знищувати роботу університетського професора, а жартівник — додати неіснуючі подробиці в історію вбивства Джона Кеннеді. Але «Вікіпедія» не лише набирала обертів, але і з часом стала претендувати на зміну звичної системи знань. Сотні людей з університетською освітою, професійних вчених та любителів написали більше 9 мільйонів статей на 250 з гаком мовах світу, які за охопленням тем не лише залишили позаду «Британіку», а й описали безліч предметів, які ніколи ще не потрапляли на сторінки жодної друкованої енциклопедії.

Американський історик Маршалл По, автор праці про «Вікіпедію», в журналі Atlantic Monthly, насамперед, вважає, що вона демонструє мінливі уявлення про знання і про те, як його отримувати. До поширення інтернету розділені в просторі люди рідко могли працювати над спільним проектом. Те, що потенціал колективного знання не використовується достатньо ефективно, першими зрозуміли розробники програмного забезпечення. У другій половині 1990-х деякі програмісти почали викладати свою роботу в загальний доступ. Замість того, щоб традиційно покращувати програмне забезпечення усередині невеликої групи, вони публікували в інтернеті напівфабрикат та пропонували довести його до пуття користувачам.

Творці «Вікіпедії» взяли той же принцип та застосували його до епістемології, теорії пізнання. Маршалл По ілюструє цю зміну порівнянням з есе програміста та теоретика інтернету Еріка Реймонда «Собор та базар». «Соборна» модель, за якою була влаштована середньовічна церква, ґрунтувалася на авторитеті нечисленної верхівки. На ринковій площі, навпроти, немає влади, яка призначала б ціну кожного предмета. Ціни ростуть та падають, коли покупці переходять від одного розвалу до іншого та порівнюють товар. «Вікіпедія» працює схожим чином. «Здатність спільноти приймати колективні рішення, — пише Маршалл По, — змушує нас переглянути, що таке “правда”. Ми звикли до того, що істина існувала завжди, незалежно від нас, і той факт, що двічі по два чотири, є даністю, вирішена без нашої участі. Але “Вікіпедія ” має на увазі іншу теорію істинності. Тепер спільнота вирішує, що двічі два дорівнює чотирьом так само, як воно стверджує визначення яблука — шляхом консенсусу. І це означає, що якщо спільнота передумає та домовиться, що двічі два дорівнює п’яти, то так воно і буде. Навряд чи співтовариство прийме таке абсурдне та безглузде рішення, але воно цілком на це здатне».

Як і коли ви зацікавилися «Вікіпедією» ?

Пару років тому я вивчав так звані read-write-сайти — ті, які можна не лише читати, а й писати. І «Вікіпедія» часто потрапляла в результатах пошуку по Yahoo! і Google. Я з цікавості заглянув туди і знайшов цитати з власних академічних робіт на достатньо маргінальну тему.

Яку?

Про Зиґмунда Герберштайна, австрійського дипломата XVI століття, який був одним з перших європейських мандрівників по Росії, написав про це книгу, а я написав книгу про нього. Побачивши на неї посилання, я подумав: «Який божевільний витратив час на людину, про яку знаю я і ще дюжина вчених?» Я був заінтригований і став вивчати «Вікіпедію». Насамперед, як історика мене вразило, що процес створення кожної статті в «Вікіпедії» найсуворішим чином задокументований. Я можу відмотати все назад та точно реконструювати історію створення кожного тексту.

І хто ж ці тексти пише ?

Це типова для інтернету історія людей, одержимих новими технологіями, чиє життя з часом стає повністю підпорядковане цій пристрасті. З деякими з безіменних героїв «Вікіпедії» я зв’язався. Один відомий в мережі під ніком Cunctator, іншого звуть Ерік Меллер. Всього їх осіб п’ятнадцять-двадцять, більшість з яких програмісти. Вони і є щось на зразок уряду «Вікіпедії». Не розумію, коли вони встигають займатися своєю основною роботою.

За цією верхівкою йде набагато чисельніша група, яка просто віддає багато часу «Вікіпедії». Таких, думаю, кілька тисяч, вони додають та редагують контент, стежать за дотриманням стандартів викладу, входять до арбітражних комітетів. Це коло не закрите, але дуже тісне, в якому всі люди один одного знають.

І в нього може вступити будь-хто?

В усякому разі може спробувати. У «Вікіпедії», як і на всіх сайтах з користувацьким контентом, ти повинен спершу завоювати довіру, в цьому випадку редагуючи колишні статті та створюючи нові. По-справжньому широко таким принципом вперше став користуватися eBay.

На eBay ти завжди дивишся, як оцінили продавця його колишні клієнти.

Так, це його мережева репутація, яку легко перевірити, оскільки в інтернеті записується кожний твій крок. Одним словом, на «Вікіпедію» працюють перевірені всередині цієї системи люди.

Тобто там все ж існує своя ієрархія?

Так, але це ієрархія репутацій. У цих кількох тисяч осіб, про яких я говорю, цих трудяг «Вікіпедії», розвинена справжня економіка репутацій. Наприклад, вони нагороджують один одного, і в деяких особистих профайлах стоїть зірочка — позначка про отримання Barnstar Award, нагороди за видатний внесок в енциклопедію.

І що відомо про цю групу? Хто вони?

Чесно кажучи, відомо небагато. Більше чоловіків, ніж жінок. Більше людей молодих та освічених. Але насправді класифікувати їх важко. Такою людиною може стати дійсно будь-хто.

А що ми знаємо про персонажа, що називає себе Cunctator?

Ну, це мережева знаменитість. Він анархіст. Тобто справжній анархіст, що є учасником групи «Анархісти за благоденство в минулому, сьогоденні та майбутньому». Йому між двадцятьма та тридцятьма роками. У якийсь момент він навчався в коледжі. І це відмінний приклад людини, яку захоплює сам пафос такого проекту, як «Вікіпедія». Люди, подібні йому, відчувають, що їх голос чути, що їхня робота приносить відчутні плоди, що вони можуть спілкуватися з іншими рівними за інтелектом людьми, можуть сперечатися з ними — а в «Вікіпедії» люблять сперечатися.

Тут дискусійні моменти обговорюються людьми під ніками на кшталт Cunctator та Splash47, тобто 25-річний анархіст вступає в диспут з 60-річним професором. Ця скритність — спосіб зрівняти гру?

Звичайно. І це особливо не подобалося одному з творців «Вікіпедії» Ларрі Сенгеру. Коли Cunctator сперечається з Splash47, ми не знаємо, хто є хто. Важливі лише їхні аргументи. Сенгеру це здавалося неправильним. І, строго кажучи, для енциклопедії дійсно важливіше думка єльського професора класики, ніж хлопця з Небраски, що нещодавно прочитав «Іліаду» в перекладі. Але у «Вікіпедії» репутація розраховується по-іншому. Враховується лише те, що сам ти зробив на сайті. Тому правила гри дійсно зрівняні настільки, що багатьом це не подобається. Для людей, вихованих в академічній традиції, тутешні манери нестерпні. Але і їм доводиться рахуватися з тим, що цей метод дозволив всього за сім років створити найбільшу енциклопедію в історії людства.

Засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлз — шанувальник Айн Ренд (американського філософа минулого століття, захисниці капіталістичних цінностей. — Esquire), її теорії об’єктивізму та «Розумного егоїзму». Це якось вплинуло, на вашу думку, на «Вікіпедію» ?

Як на мене, не дуже. Підхід Вейлза до свого проекту НЕ об’єктивістський, а скоріше Лібертаріанський (правова філософія, яка стверджує неможливість застосування до людини насильства. — Esquire). Він змушений апелювати до чужої доброї волі. Судіть самі. В інтернеті наслідки поганої поведінки дуже незначні, практично прагнуть до нуля. Вейлз розуміє, що по-справжньому покарати тут нікого не можна. Тому він резонно каже, що мережа існує в анархічному просторі без влади та авторитетів. І єдино можливий спосіб впливу — це намагатися переконати людей керуватися здоровим глуздом, бо покарати, як в реальному світі, ми все одно нікого тут не зможемо.

А що ви скажете про звичайнісіньких користувачів «Вікіпедії», Як ми з вами?

Це, переважно, читачі, а не письменники. Мало хто привносить в контент що-небудь сам. Хоча кілька сотень тисяч осіб хоч раз вносили поправки в текст, який читають інші сотні тисяч, а це ж відповідально та страшно!

Можливо. Хоча я знаю людей, які заради жарту вносять у «Вікіпедію» дурні корективи. Наприклад, один мій приятель вписав до статті про Тіма Роббінс, що вершиною його кар’єри стала роль у другосортному фільмі 1985 Fraternity Vacation. Це не найпринциповіші статті, інакше за їх змістом стежили б більш ревно, і все-таки є ймовірність, що хтось прийме цей жарт за істину…

Тут треба віддати належне спільноті: вона намагається стежити і за текстами на периферійні теми. Не знаю всіх способів, які для цього використовуються, але, наприклад, щоб відредагувати сторінку, у якої не було переглядів за останні десять днів, ви повинні бути зареєстровані. Це щось на зразок страхової доплати: її сенс у тому, щоб застрахований не ходив до лікаря кожного дня просто тому, що йому це нічого не коштує. Вона незначна, вона не приносить реального прибутку, але вона є, і люди це знають.

Є ще проблема того, що у «Вікіпедії» називається нейтральною точкою зору: користувачі повинні відмовитися від упереджень та разом досягти об’єктивності. Але є речі, з приводу яких багато за жодних умов не можуть погодитися: прихильник дарвінізму ніколи не знайде спільної мови з людиною, переконаною, що світ був створений за шість днів.

«Нейтральна точка зору», як мені багато разів пояснювали творці «Вікіпедії», не передбачає цілковитої єдності. Якщо ви подивитеся статтю про еволюцію, впевнений, ви побачите там главу про креаціонізм, де написано: «Багато хто вважає, що світ був створений за шість днів». Але там не буде глави «Мавпа створила світ за шість днів», її б негайно видалили. Користувачі не повинні вирішувати, що є істина. Вони повинні вирішувати, що повинно і що не повинно бути в статті. А це інша справа. До речі, деякі розбіжності так ніколи і не розв’язуються. І тому «Вікіпедія» — це не статичне єдність, а невпинний діалог.

Навіщо ви написали в «Вікіпедії» статтю про самого себе?

Спочатку мій допис складався лише з однієї-єдиної фрази: «Маршалл По, історик» та інше. Справа в тому, що я працюю над проектом під назвою MemoryArchive. Це ресурс, на якому люди записують свої спогади, і я хотів написати про проект і про себе як його ініціатора. І крім того, чесно кажучи, мені було просто цікаво.

У «Вікіпедії» є можливість стежити за появою нових статей. Наприклад, якщо хтось напише статтю «Снупі», вони її видалять, бо про Снупі вже писали. Або якщо ти додаси статтю «Килим на стіні моєї кімнати», вона буде видалена, бо не має відношення до енциклопедії. Але про мене вони нічого не знали, і їм довелося провести пошуки. Вони з’ясували, що я нічого собою не являю, але написав кілька книжок. Купка людей безкоштовно зібрала інформацію і тут же її опублікувала. Я на власній шкурі відчув цей механізм, і він справив на мене сильне враження.

Навіть якщо враховувати, що маса людей уважно стежать за сайтом, чи не небезпечно використовувати «Вікіпедію» як єдине джерело інформації?

Знаєте, що сказав Рейган про радянських боєголовки, коли збирався підписати договір про роззброєння? «Довіряй, але перевіряй». Я користуюся постійно, але намагаюся все перевіряти і не буду вкладати всі свої гроші, дотримуючись рекомендацій «Вікіпедії». Я краще зателефоную своєму брокеру.

Вам не здається, що діти, які ростуть в епоху «Вікіпедії», отримають перекручене уявлення про знання і його точність?

Коли я ріс, мені казали: «Не можна вірити всьому, що говорять в телевізорі». І дітям повинні пояснювати в школі, що таке «Вікіпедія». Це ресурс, на якому можна скласти загальне уявлення про предмет. Це незамінне вторинне джерело інформації. У цьому сенсі вона нагадує чиєсь свідчення. Мені здається, «Вікіпедія» більш-менш наближається до нашого спільного знання. Всі ці речі ми як би знаємо й самі. Хтось десь при нас вже говорив про це. У разі «Вікіпедії» ми маємо справу з дистильованим загальним знанням.

Але чи замінить «Вікіпедія» ті томи, які мій батько мав звичай знімати з полиць всякий раз, коли хотів щось з’ясувати ?

Не думаю. По кожному окремому випадку фахівці в окремих областях дадуть вам більш кваліфіковану відповідь. Але економічно було б абсолютно неможливо зібрати групу експертів, які написали б дев’ять мільйонів статей на двохсот п’ятдесяти мовами. Найголовніше в «Вікіпедії», що такого результату можна було досягти жодним іншим способом.
Джерело: http://esquire.ru/wikipedia-32

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 383 other followers

%d блогерам подобається це: