Archive

Posts Tagged ‘Вікіпедія’

Адавіє Ефендієва: кримськотатарські візерунки

Адавіє Ефендієва. Малюнок

Малюнок Адавіє Ефендієвої, фото із фондів Сімферопольського музею Тавриди

Кажуть, що всі випадковості — закономірні. І ланцюжки подій, які роблять нас такими, як ми є, і на тому місці, де ми є, бувають дуже заплутаними, але від того не менш цікавими. Дуже хочеться, щоб тільки хороше змінювало дійсність навколо нас, але (як писав Булгаков) «…тіні утворюються від предметів і людей». За ці два роки вийшло познайомитися і дізнатися про таких людей і стільки, що за інших, мирних обставин, могло б не вистачити й десяти…

Про Адавіє Ефендієву вперше дізналася від Рустема Скібіна, кераміста. Він переслав матеріал про майстриню, щоб я вже оформила це у статтю у Вікіпедії. Звичайно, що довелося почитати ще, пошукати публікації, адже енциклопедична стаття передбачає сухі факти та вказання джерел цих фактів. Мушу зауважити, що не тільки про кримськотатарських майстринь середини XX століття складно знайти матеріали, наші ЗМІ мало пишуть і про майстрів-сучасників. А одне із правил Вікіпедії передбачає посилання на авторитетні незалежні джерела. Яких так часто нема :(

Вона навчилася вишивати у своєї бабусі. З чотирьох років і до кінця життя. Адавіє є автором понад 200 орнаментальних композицій, які використовувалися у виробництві. Вироби на експорт прикрашалися візерунками, які створила майстриня. Але її чекала нелегка доля: її, як і тисячі інших кримських татар, депортували. Вона померла 1944 року в дорозі, на чужині… Одна трагедія однієї долі. Назавжди вплетена своїми сумними нитками у візерунок історії кримських татар. Нашої історії.

Адавіє Ефендієва стверджувала:

«Мої орнаменти — мої думки»

Чудово, що Рустему вдалося довести справу до кінця й домовитися про ілюстрації. Тепер сувору чорно-білість тексту статті відтіняють роботи самої Адавіє, якими поділилися працівники Сімферопольського музею Тавриди. Звісно ж хотілося б ще і ще красивих робіт художниці, але не все так просто і швидко робиться у житті. Можете переглянути більше зображень за лінком на категорію.

12 січня виповнилося 8 років розділу Вікіпедії кримськотатарською мовою. Статті про Адавіє там ще нема…

Адавіє Ефендієва. Композиція

Малюнок Адавіє Ефендієвої (червень 1943 року), композиція із фондів Сімферопольського музею Тавриди

Адавіє Ефендієва. Композиція. Зворотна сторона

Зворотна сторона малюнка Адавіє Ефендієвої, із фондів Сімферопольського музею Тавриди


Особисте прохання: не пожалійте трохи свого часу на статтю у Вікіпедії про щось чи про когось, що тут мають бути. Чи у рамках Всеукраїнського вікіфлешмобу 29 — 31 січня, чи просто так. Збережіть і поділіться важливим.

Antanana,
дописувачка Вікіпедії

Дводенний Вікімарафон у Харкові: зроби подарунок українській Вікіпедії – напиши статтю

Протягом 30 та 31 січня у Харкові відбудеться дводенний Вікімарафон, приурочений до дня народження української Вікіпедії, яке святкується щороку 30 січня. На Вікімарафон досвідчені редактори української Вікіпедії збирають всіх, хто хоче навчитись новому і з користю для себе і для світу провести час, а також разом відсвяткувати день народження найбільшої енциклопедії українською мовою!

Крім того, новачкам завжди радо допоможуть досвідчені вікіпедисти створити свою першу статтю у популярній онлайн-енциклопедії і дізнатись багато нового про Вікіпедію.

Коли?
30 та 31 січня 2016 року з 11 до 15 години.

Де?

Вхід на Вікімарафон вільний.

Як взяти участь?

  • Приходьте на Вікімарафон
  • Візьміть із собою ноутбук (це бажано, але не принципово: у бібліотеці та «IT Hub NURE» є до десяти стаціонарних комп’ютерів)
  • Оберіть тему статті: подумайте, про що Ви хотіли б написати та захопіть у такому разі із собою якісь джерела на цю тему (книжки, журнали тощо або навіть список лінків на інтернет-сторінки). Але навіть якщо цього не буде, то вікіпедисти допоможуть Вам обрати тему для Вашої статті
  • Напишіть нову статтю під час Вікімарафону
  • Отримайте вікісувенір

Програма Вікімарафону

  • 11:00 12:00 – короткий віківишкіл та краш-курс для новачків з основ редагування Вікіпедії: ми розкажемо як правильно написати текст статті, а також як його красиво оформити.
  • 12:00 15:00 – вікітолока з написання статей: пишемо статті, спілкуємось та отримаємо нові знання і навички!
  • по завершенню Вікімарафону (після 15:00) — святкове вікічаювання (чай, кава, печиво).

Крім того, 30 січня, у день народження української Вікіпедії, буде смачний вікітортик!

Усі учасники Вікімарафону отримають пам’ятні вікісувеніри!

Зроби подарунок українській Вікіпедії — напиши нову статтю!

Детальна інформація про Вікімарафон у Харкові на сторінці події у Facebook, а також на сторінці у Вікіпедії.

Вікімарфон у Харкові проходить за допомоги низки партнерів:

  • Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки
  • Харківського національного університету радіоелектроніки
  • ГО «Український студентський кластер»
  • Креативного простіру студентів ХНУРЕ «IT Hub NURE»

Афіша Вікімарафону у Харкові
Автор: Kharkivian, ліцензія: CC BY-SA 4.0, з Вікісховища


Вікімарафон у Харкові проходить в рамках Всеукраїнського Вікіфлешмобу, що триватиме з 29 по 31 січня 2016 року, присвяченого 12-річчю української Вікіпедії, а також 15-річчю англійської та 8-річчю кримськотатарської мовних версій цієї найпопулярнішої онлайн-енциклопедії у світі.

Ви також можете долучитись до Вікімарафону у Харкові або прийти на його заходи, що походитимуть також у Києві, Львові, Херсоні, Черкасах, Чернігові, Покровському на Дніпропетровщині та Шендерівці на Черкащині.

Чернігівці, приходьте на вікіфлешмоб!

Чернігівська Вікістудія.

ВікіСтудія у бібліотеці Короленка 21 березня 2015 року, фото Nickispeaki, ліцензія CC-BY-SA-4.0

«Приходьте і виграйте призи за найкращу статтю!» — таким чином чернігівські вікіпедисти вирішили відсвяткувати 12-ту річницю Української Вікіпедії.

30-31 січня 2016 року чернігівські вікіпедисти запрошують чернігівців і всіх охочих на Вікіфлешмоб.

Коли?
Субота, 30 січня 2016, 11:00—15:00
Неділя, 31 січня 2016, 11:00—15:00

Де?
Чернігів, Бібліотека Короленка, пр. Миру, 41 (другий поверх)
Вхід вільний

Як?
[дуже бажано]: Візьміть з собою ноутбук або планшет (якщо є) — він вам обов’язково знадобиться;
[бажано]: Заздалегідь створіть собі обліковий запис у Вікіпедії;
[бажано]: Заздалегідь створити власну сторінку користувача (просто натисніть на свій червоний нік угорі екрану; далі — «Створити сторінку», щось напишіть про себе і натисніть «Зберегти сторінку»);
[можна]: Якщо Ви маєте конкретну тему, про яку хотіли б написати, можете захопити з собою якесь джерело на цю тему (книжку, журнал тощо). Але якщо Ви розгублені й не знаєте, з чого почати — ми допоможемо Вам знайти собі цікаве вікізаняття.

План
11:00—11:30: міні-курс про те, як редагувати Вікіпедію і основні її правила від Миколи Приходька, патрульного української Вікіпедії та вікістудійців (ВікіСтудія — нині найбільший освітній проект в українській Вікіпедії);
11:30—15:00: редагування і спілкування.

До уваги чернігівців і жителів Чернігівщини! Для Вас є приємна новина — інтернет-провайдер «Основа» надає призи за 4 найкращі статті — акумуляторні батареї для ноутбуків Power Bank Xiaomi Mi 10400mAh. Для отримання призів потрібно виконати ВСІ умови Вікіфлешмобу і зареєструватися за адресою: http://goo.gl/forms/qEJ3Spt4O1

.


Історична довідка
В Україні ідея провести вікіфлешмоб (день, коли всі гуртом створюють статті у Вікіпедії) належить Ігорю Костенку, Герою Небесної сотні, який був активним вікіпедистом до лютого 2014 року, коли загинув під час подій Євромайдану. В тому ж році засновник Вікіпедії Джимбо Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року і приїхав до України вручити нагороду його родичам. Перший вікіфлешмоб пройшов у тому ж 2014 році. Тоді було написано за добу близько 1000 статей і за кількістю створених статей за добу Українська Вікіпедія зайняла перше місце у світі.

Вікімарафон, або вікіедітатон (англ. edit-a-thon), марафон редагування — це захід, на якому всі охочі збираються в одному місці, щоб редагувати наживо. Досвідчені редактори обмінюються досвідом з новачками, тож навчитися редагувати Вікіпедію на вікімарафоні — найшвидше :)

У Харкові відбудеться лекція про цікавинки з життя Вікіпедії

Цього тижня, у четвер 21 січня, у «Вільному Університеті Майдан Моніторинг» у Харкові відбудеться лекція дописувача Вікіпедії та члена громадської організації «Вікімедіа Україна» Сергія Петрова «Цікавинки з життя Вікіпедії та що лишається “за кадром”».

Лекція присвячена 15-ти річчю англомовної (святкування «Дня Вікіпедії» відбулось 15 січня), 12-ти річчю української (спільнота української Вікіпедії святкуватиме 30 січня), а також 8-ми річчю кримськотатарської Вікіпедій (засновано 12 січня 2008 року). Слухачі дізнаються про внутрішнє життя дописувачів вільної онлайн-енциклопедії, «приховане» від очей її читачів.

Під час лекції Ви зможете дізнатись:

  • про найцікавіші сторінки історії англомовної та української Вікіпедій;
  • побачите на власні очі ексклюзивний топ-статей Вікіпедії;
  • про внутрішній світ Вікіпедії, «ієрархію вікіпедистів» та їх боротьбу з урядовими обмеженнями у світі вільних знань;
  • про вандалізм у Вікіпедії, його приклади (напр., «справа Вощєвського») та засоби боротьби з ним;
  • про «вікі-війни» у Вікіпедії: «битва за Харків», «історія про жовту кульку», «битва за Базалію», а також конфлікт навколо MH17;
  • про те, як різняться вікіпедисти за підходом до наповнення цієї онлайн-енциклопедії, зокрема, про «війну» між «видалянцями» та «інклюзіанцями»;
  • про історії самих вікіпедистів, які редагують Вікіпедію;
  • про те, у який спосіб Вікіпедія змінила наш світ
  • а на завершення буде трохи «вікі-гумору».

Зображення: Kharkivian. Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons.
Зображення містить скріншот сторінки Вікіпедії, а також логотип Вікіпедії, який є зареєстрованою торговельною маркою неурядової організації Wikimedia Foundation, Inc.

 

Лекція відбудеться у НКЦ «Indie» (м. Харків, вул. Чернишевська, 4/6). Початок 21 січня о 18:30. Вхід вільний.

Буде онлайн-трансляція лекції на каналі «Майдан Моніторинг» на YouTube. За оновленнями стежте на сторінці-події лекції та у групі «Вільного Університету Майдан Моніторинг» у Facebook. Там же буде розміщено лінк на пряму трансляцію.

Нагадаємо, що 26 лютого 2015 року у «Вільному Університеті Майдан Моніторинг» вже відбулась лекція-тренінг Сергія Петрова «Вікіпедія: від користувача до дописувача».

«Вільний Університет Майдан Моніторинг» – проект наших партнерів з ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”», який реалізується з вересня 2014 року. Перша лекція відбулась 11 вересня 2014 року і відтоді щочетверга о 18:30 проводились лекції харківських дослідників з різних галузей науки.

Вікіпедія корисна в навчанні. Визнати, не можна заперечити.

Серед безлічі позитивних і негативних моментів та феноменів нашого часу, до яких призводять соціальні мережі, є можливість особам чи компаніям дізнатися суспільну думку про те чи інше питання, не докладаючи для цього багато зусиль. Процес, який раніше був неможливий без тривалої підготовки, людських та матеріальних зусиль, тепер по силі всім, кому є в кого і що питати.

На офіційній сторінці Вікіпедії у мережі Facebook час від часу з’являються питання до аудиторії про функціонування та досвід користування вільною енциклопедією. Запитання від 6 січня було адресовано учням та студентам: «Чи була Вікіпедія у нагоді вам під час навчання у школі? Яким чином ви її використовували?» На сьогодні відповіді залишили вже більше тисячі осіб. Переважна більшість відповідей є ствердними, більше того, містять похвалу та подяку. Кілька коментарів до вашої уваги.

Wikipedia-Schulprojekt an der Waldorfschule Düsseldorf (4095)

Jena Lee, штат Канзас, США:
Залежить… іноді Вікі є надзвичайно корисною дійсно під час виконання домашнього завдання….. Але бува в мене відкрито 54 вкладки з Вікі тому, що я залізла в кролячу нору і це жодним чином не пов’язано з тим, що я мала б робити. (Хоча що так, що так, це приносить задоволення. Lol)

Hiranya Gupta, штат Хар’яна, Індія:
Звичайно так! Не зважайте, але я у 5-му класі й використовую Вікіпедію з другого. Часто нам задають дослідити поняття і я саме те й роблю, що відкриваю Вікіпедію та шукаю там його. Багато вчителів кажуть, що Вікіпедія не є цілком правильною, але я вірю у Вікіпедію й використовую її. Я вірю в людей, що редагують її щохвилини. І вона корисна не лише у навчанні, але й просто коли ви хочете дізнатись про будь-що…

Jamie Gwalcherfen Green, Велика Британiя:
В унiверситетi я завжди використовував Вiкiпедiю, щоб отримати загальну iнформацiю по темi перед тим, як сiдати за маруднi пiдручники. Інколи книжки, що я знаходив через посилання у примiтках, виявлялися дуже корисними. Було й таке, що після написання роботи, я знаходив статтю, прочитував і розумiв, що зробив неправильні висновки, припущення або був абсолютно неправий. Тому я повертався до написаного та виправляв роботу.

Stratos Schinopoulos, Кіпр:
Я дійсно дізнаюсь багато чого з Вікіпедії (і знаходжу підтвердження тому, що вже знав), і без образ, але просто щоб бути впевненим, я шукаю за допомогою Google будь-які важливі деталі, просто щоб переконатися, що вони правильні, оскільки будь-хто може редагувати сторінки у Вікіпедії (не обов’язково вандалячи їх, а й поширюючи дезінформацію). Вікіпедія є визначним джерелом знань, просто пам’ятайте про те, що необхідно перевіряти та знаходити підтвердження перед написанням шкільного есе на певну тему. Дякую Вікіпедії за те, що допомагає мені впродовж моїх шкільних (а скоро й університетських) років.

Quill Bradley Maurer, штат Колорадо, США:
Це взагалі питання? Багато вчителів сприймають Вікіпедію як ненадійне джерело, вони стверджують, що це не «первинне джерело», але чесно, я думаю що частиною того, чому вчителі не люблять її, це тому, що її легко використовувати, вони хочуть, щоб ми докладали зусиль, так само, як робили вони, коли навчались. Часто, коли готую письмові роботи, я починаю зі статей Вікіпедії, аби отримати загальний огляд проблеми для власного розуміння, потім продовжую працювати з ресурсами, що вказані у Вікіпедії як джерела, а також посилання для подальшого вивчення. Для інших цілей, коли мені просто потрібно зрозуміти щось, вона завжди є ресурсом, до якого я звертаюсь, оскільки у більшості випадків, це найкраще, найбільш доступне для розуміння, найчіткіше джерело інформації на потрібну тему, яке є під рукою. Що мені найбільше подобається у ній, так це те, що статті завжди послідовно організовано, наприклад, усі статті про елементи та хімічні речовини структуровані абсолютно однаково, що робить сприйняття інформації дуже легким.

Sara Richardson, провінція Саскачеван, Канада:
Хоча нам ніколи не дозволяють використовувати Вікіпедію як джерело у наших роботах (як у старшій школі, так і у коледжі), я завжди вважала її корисним ресурсом, де можна швидко отримати уявлення про тему, про яку я пишу, якщо до цього я не була з нею знайома. Я також використовую розділ джерел до вікістатей, щоб отримати більше інформації (й зазвичай використовую їх як джерела у власних письмових роботах). І хоча вона не є академічно-прийнятною як джерело якісної інформації, я вважаю Вікіпедію корисною як резервуар базової інформації, з якого можна дізнатись щось нове.

Toheed Rasheed, провінція Пенджаб, Пакистан:
Вікіпедія неабияк допомагала мені у школі. Я постійно її використовую, навіть попри те, що вчителі кажуть, що Вікіпедії не можна довіряти. Але я переконаний, що їй можна довіряти, оскільки так багато людей безперервно редагують її. Насправді набагато вища ймовірність того, що застарілими виявляться шкільні підручники!

Harry Whitt, штат Вірджинія, США:
Вікіпедія є третім з найбільш цінних для мене ресурсів для навчання після Google та YouTube. Вона буквально змінила моє життя. Одним з найважливіших аспектів навчання є встановлення зв’язків та структуроване навчання. Через портали Вікіпедії, огляди, списки, посилання у її статтях, ви можете легко почати будувати цю реляційну інфраструктуру знань. Це неймовірно, саме тому я жертвую кошти на Вікіпедію на регулярній основі й робитиму це до кінця свого життя.

Pedro Pocas Almeida, Португалія:
Зазвичай я використовую Вікіпедію як відправну точку для моєї роботи. Стаття Вікіпедії про тему дасть мені основне уявлення про неї, з нього я почну розробляти тему далі. Це дійсно добре, оскільки мені початок мені завжди дається найважче.

Alexis Crockett:
Так, але лише якщо я можу спершу перевірити посилання на джерела! Я ненавиджу коли деякі вчителі кажуть «не довіряйте Вікіпедії», як ніби джерела внизу сторінки не існують… До тих пір, поки ви маєте можливість перевірити її достовірність, інформацію з Вікіпедії можна використовувати як з будь-якого іншого сайту.

Jayesh Singh:
Вікіпедія вчить мене більше, ніж мої вчителі, найкращим в ній є гіперпосилання, вони ведуть мене від історії до точних наук, від наук до географії, потім повертають назад до історії — це те, що вчителі ніколи б не зробили.

А який ваш досвід? Залишайте свої коментарі нижче або під питанням на сторінці Вікіпедії.

Читали коментарі та перекладали Base та Anntinomy.

Запрошуємо на концерт до 15-річчя Вікіпедії!

By Stefan Schlageter [CC0], via Wikimedia Commons15 січня вільна енциклопедія Вікіпедія святкує 15 років від свого заснування! З цієї нагоди у мистецькій вітальні Міністерства освіти і науки відбудеться вікі-концерт, присвячений цій події. Запрошуємо вас на проспект Перемоги 10 у Києві на 18:00.

Вікіпедія — це не тільки енциклопедія. Це також спільнота волонтерів, які не шкодують свого часу і зусиль, щоб забезпечити всім охочим вільний доступ до всієї суми знань людства. Концерт до 15-річчя Вікіпедії покликаний представити музичні проекти, якими займаються редактори української мовної версії вільної інтернет-енциклопедії.

У концерті прозвучать шедеври вокальної класики в українських перекладах Дмитра Ревуцького, Миколи Зерова, а також сучасних авторів. Цей пласт української культури був незаслужено забутий і майже втрачений. Відродити його покликаний проект «Світова класика українською». Лунатимуть твори композиторів різних епох від Генрі Перселла до Сергія Рахманінова, багато з них звучатимуть в українському перекладі вперше.

Кілька інструментальних мініатюр буде виконано лауреатами фортепіанного конкурсу «Каштановий рояль» – першого у світі музичного конкурсу, за умовами якого, починаючи з 2013 року, кращі записи завантажуються в проекти Фонду Вікімедіа на умовах вільних ліцензій.

У виступах задіяні понад 20 учасників, серед яких народна артистка України Наталія Свириденко, заслужена діячка мистецтв України Оксана Петрикова, заслужені артисти України Віктор Тетеря, Наталія Кречко, Оксана Дондик.

Світовою прем’єрою стане виконання твору «гімн Вікіпедії», в основі якого — тексти самої Вікіпедії, її основних засад і правил. Автор цього твору і автор проекту — композитор і дописувач української Вікіпедії Андрій Бондаренко

Партнери проекту: Міністерство освіти і науки України, ГО «Вікімедіа Україна», фортепіанний фестиваль «Каштановий рояль», мистецький портал «Жінка-Українка», газета «Культура і життя», Music-Review Ukraine

Див. також подію у Facebook

12 січня — день народження кримськотатарської Вікіпедії

2016-01-11 12:49 4 коментарів
Ювілейне лого до 8-річчя кримсько-татарської Вікіпедії

Ювілейне лого, автор Helgi
[CC-BY-SA-4.0]

Січень позначений одразу трьома днями народження Вікіпедії: 12 січня — кримськотатарської Вікіпедії, 15 січня святкує англійська Вікіпедія, а 30 січня — розділ Вікіпедії українською.

Говорячи про український сегмент Вікіпедії як про основний засіб для накопичення вільних знань на території нашої країни, ми доволі часто забуваємо про те, що не українською лиш мовою єдиний наш народ і мови певних національних менших також потребують особливої уваги та розвитку. Особливо якщо йдеться про мову корінного населення України, що протягом сотень років є невід’ємною частиною нашої історії.

12 січня 2008 року вважається офіційним Днем народження кримськотатарської Вікіпедії. Ініціатором створення проекту став мешканець Москви Олександр Горяїнов, що етнічно не був киримли, однак доволі добре володів кримськотатарською мовою. Статті розділу вирішено було передавати за допомогою латинського алфавіту, затвердженого на II Курултаї кримськотатарського народу, і вже наступного дня новостворений сегмент Вікіпедії містив більше ніж 500 статей. Втім, цей успіх був для кримськотатарської Вікіпедії найзначимішим за увесь час її існування й надалі темпи розвитку знизилися до непристойно мізерних показників. Загалом же, за 8 років існування сегменту кримськотатарською було створено близько 4,5 тисяч статей, більша частина з яких побачила світ в період з грудня 2012 по травень 2014 року.

Після анексії Криму Росією зацікавленість у поширенні вільних знань серед кримських татар значно знизилася, адже киримли вчергове постали перед проблемою протистояння окупації своїх земель, тож гуманітарні питання відійшли дещо на інший план. Проте немає лиха без добра. Події в Криму та на сході України врешті-решт зняли луду з очей кримських татар та українців «з материка», що збагнули необхідність спільних дій задля досягнення власних цілей. Одна з них — повернення національної ідентичності кримських татар, що протягом більш ніж чотирьох десятиліть руйнувалася радянською тоталітарною машиною. Відновлення традицій, звичок, історичних спогадів та, перш за все, розповсюдження рідної для кримських татар мови — ось ті аспекти, які мають стати наріжним каменем співпраці двох народів на гуманітарній ниві. І саме Вікіпедія може стати інструментом, що дозволить втілити у життя ініціативи з популяризації кримськотатарської мови серед молоді та закласти фундамент для створення серйозного інформаційного поля кримськотатарською.

Справа ця нелегка і потребує величезних зусиль з обох боків. Незважаючи на це, сподіваємося, що свій другий десяток кримськотатарський розділ Вікіпедії розпочне зовсім з іншими показниками та тенденціями до розвитку. Час на виправлення ситуації є. Важливо його не згаяти.

Підписатися

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 590 other followers

%d блогерам подобається це: