Опера “Дідона і Еней” прозвучала українською

“Дідона і Еней” у київському будинку вчених. Солісти – студенти Київського національного університету культури. Фото – Ілля Корнійко, ліцензія cc by-sa-3.0

“Дідона і Еней” у київському будинку вчених. Солісти – студенти Київського національного університету культури. Фото – Ілля Корнійко, ліцензія cc by-sa-3.0

Ця постановка стала другою музичною подією, організованою за підтримки “Вікімедіа Україна”. Нагадаємо, що 15 травня минулого року “Вікімедіа Україна” організовувала концерт вокальної музики, в якому прозвучало декілька романсів світових класиків в українському перекладі Юрія Отрошенка. Зокрема, в тому концерті брала участь іОксана Дондик, і згодом саме їй прийшла ідея зробити ще один крок у розвитку проекту “Світова класика” і власне від концертного виконання перейти до театралізованої вистави. Опера Генрі Перселла була вибрана не випадково – вона відносно нескладна для виконання, і в той же час вважається однією з кращих опер барокової епохи. Перекладачка Олена О’лір зробила український переклад спеціально для цієї постановки.
Враженнями від постановки поділився кандидат мистецтвознавства Ігор Тилик, слова якого наводимо тут:

Ретроспективно оцінюючи враження від спектаклю, який, особисто в мене, як, сподіваюсь, і в інших глядачів, викликав щире захоплення, відзначу декілька цікавих моментів. Насамперед, впадає в око, що протягом усієї сценічної дії виконавцям вдалося втримати увагу аудиторії, а це, з огляду на високу метафоричність барокового світовідчуття, таку не притаманну в наш суєтний і прагматичний час, вочевидь не є простим завданням. І це при тому, що зала Будинку вчених була вщерть заповнена слухачами. Безумовно, передовсім, слід завдячувати геніальній музиці Г. Персела, яка й донині полонить серця всіх, хто зберіг у душах почуття прекрасного. Але не в меншій мірі важливою є органічність і одухотвореність виконання, яке довершено відобразило різні грані творчого задуму митця. З огляду на це показовою є творча злагодженість виконавського ансамблю, який за відносно короткий термін спільної репетиційної роботи, сформував оптимальний алгоритм творчої співпраці. […]
Поряд з суто мистецькими аспектами, принципово важливим є той факт, що виконання опери відбулося у високохудожньому українському перекладі здійсненому Оленою О’ Лір. Ця обставина засвідчує основоположну тенденцію послідовно впроваджувану “Вікімедіа Україна”, спрямовану на популяризацію світових шедеврів вокальної вокально-інструментальної та хорової класики українською мовою. В цьому контексті, слід відмітити, що даний проект продовжує давню традицію україномовних перекладів, закладену такими видатними поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л. Старицька-Черняхівська, Борис Тен. В наш час на цій ниві плідно виявляють такі поети, як вже згадувана Олена О’ Лір, Максим Стріха та ін. (І. Тилик “Мистецьке відлуння“)

Постановка опери відбулася у непростий для країни час, коли центральні вулиці Києва були встелений квітами в пам’ять за загиблими героями Євромайдану, і в цей же час Росія розпочала агресію проти українського народу в Криму. Це дало привід згадати прем’єру 7-ї симфонії Шостаковича, що відбувалася в блокованому нацистами Ленінграді в 1942-му. Перед початком вистави присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих за волю України. Попри складну ситуацію, учасники проекту “Світова класика українською” сподіваються на мирне розв’язання конфлікту і сподіваються здійснити ще чимало музичних проектів під егідою “Вікімедіа Україна”. Зокрема, в грудні планувався вікі-концерт “Лисенко і його сучасники” в музеї Миколи Лисенка, ці плани залишаються в силі.

Джерело: http://andrijbondarenko.wordpress.com

Опубліковано у Культура і мистецтво, Публічні заходи. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити коментар