Домівка > Вікітижні, Культура і мистецтво, Проекти з партнерами > Найбільший музей – для найбільшої енциклопедії

Найбільший музей – для найбільшої енциклопедії

Археологічний музей Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» 7

Акваманіл (водолій), ХІІІ ст, бронза. Археологічний музей

Переяслав-Хмельницький – місто з давньою та багатою на визначні події історією, що сьогодні славиться своїми музеями. Не про всі з них можна отримати вичерпну інформацію у Вікіпедії, але маємо чудовий привід це змінити.

Музеїв у Переяславі аж 24, більшість з яких розміщені у пам’ятках архітектури (церкви, колишні міщанські та поміщицькі будинки, селянські хати та ін.). Вони входять в комплекс Національного історико-етнографічного заповідника  «Переяслав», серед яких слід виділити перший в Україні музей під відкритим небом – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. На площі 25 гектарів експонується 123 оригінальні пам’ятки народної архітектури XVII – поч. ХХ ст., 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 25 різноманітних установок та майстерень, понад 20 тис. знарядь праці, речей побуту, витворів народного мистецтва. Усього більше 400 об’єктів та пам’яток культурної спадщини. За один день, як кажуть бувалі, все обійти неможливо.

Тисячі відвідувачів вже ознайомилися з цим унікальним комплексом пам’яток історії та культури переяславської землі. Але, переконані, завдяки якнайширшому представленні колекції та окремих об’єктів з зібрання заповідника у Вікіпедії, ця кількість може стрімко зрости, а географія походження відвідувачів – розширитися.

Чому мова саме про заповідник у Переялаві-Хмельницькому? Тому що керівництво надало дозвіл на публікацію трьохсот файлів під вільною ліцензією у Вікісховищі — це фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформація про близько 60 об’єктів. Деякі з фотографій вже додано до відповідних статей, для інших, на жаль, таких ще не написано.

«Вікімедіа Україна» намагається сприяти виконанню завдання Вікіпедії – надання доступу до всіх накопичених людством знань. Досягти останньої без участі бібліотек, музеїв та архівів у наповнення Вікіпедії просто неможливо. Тому ми намагаємось ангажувати установи, що зберігають культурну спадщину, до збагачення Вікіпедії цією інформацією. Це зокрема, передання оцифрованих зображень колекцій для публікації у Вікісховищі. Світовий досвід показує, що така співпраця приносить чимало користі для всіх. Чим більше людей бачать і мають можливість використати ілюстративний матеріал, тим більше стає поціновувачів та таких, що захочуть дізнатися більше про колекції та прийти до музею. Вікіпедія і Вікісховище є багатомовними ресурсами і файли можуть мати опис багатьма мовами світу, що також сприяє інформуванню про колекції широкого кола користувачів, якщо така робота відповідно буде зроблена установою чи волонтерами», – говорить Ілля Корнійко, голова правління організації та розробник програми з масового завантаження переданих файлів.

«Зробити доступною колекцію заповідника всьому людству» – перспектива, яка не могла не захопити», – ділиться Микола Губочкін , завідувач науково-дослідного сектору «Музей М.М. Бенардоса» НІЕЗ «Переяслав»,  – «і ми згодилися на пропозицію передати наявні фотоматеріали до Вікісховища, аби вони змогли ілюструвати статті у Вікіпедії. Однак чимало цікавинок заповідника, що мають енциклопедичне значення, ще не описані у Вікіпедії і без допомоги волонтерів наразі не обійтися. Всі наші музеї варті того, аби відвідати їх та й неодноразово. Якщо Вікіпедія є одним з тих чинників, що сприятиме обізнаності про це, ми готові йти назустріч пропозиціям, надавати інформаційні та медіаматеріали у вільне використання».

З метою наповнення Вікіпедії дотичними до музею статтями, було ініційовано проведення тематичного тижня «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з написання статей та додавання зображень (24-30 вересня). Долучайтеся!

Музей трипільської культури 4

Біноклеподібний виріб. ІVтис. до н.е. Поселення Косенівка, Музей трипільської культури

Шинок з с. Рудяків 2

Шинок. Кінець ХІХ ст. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Музей Сковороди 4

Інтер’єр класу, Музей Сковороди

Двір священика 2

Хата священика. Інтер’єр вітальні.

Мисливський будинок князя Горчакова 4

Їдальня в мисливському будинку князя Горчакова

Запрошуємо музеї України до співпраці. Пишіть нам на wm-ua@wikimedia.org

  1. Коментарів поки що немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: