Коли я хочу дізнатися більше про щось, я вводжу в пошуковий рядок назву цього предмета, явища, ім’я людини тощо і, здебільшого, отримую інформацію про те, що мене цікавить. Коли іноді за відомою мені назвою, чи за моєю версією написання слова, мені не вдається отримати шукане, я звертаюся до дотичних тем, явищ, або імен, зі сподіваннями знайти в них посилання на те, що мене цікавить. Певен, це звичний алгоритм дій не лише для мене і він достатньо дієвий, аби його дотримуватися.
В ідеальному світі за таким підходом можна отримати всю потрібну інформацію. Але світ не ідеальний, а пошукові рушії і більшість контенту взагалі створені людьми. Тому система має слабкі місця, через які можна не знайти того, що шукаєш, хоча воно й було зовсім поряд, можна не дізнатися, що за темою можна прочитати ще і в сусідньому місці. Термінами Вікіпедії – читач може не знайти статті під тим заголовком, який шукає, він може читати суміжну статтю, але не знайти в ній посилання на сторінку із тим, чим цікавиться, або читаючи власне те, що йому цікаво, може не дізнатися якоїсь дотичної інформації, яка його теж могла б зацікавити.
Для енциклопедії це означає зниження відвідуваності і популярності, оскільки читачі, замість більше читати, змушені більше звертатися до пошуку і, ймовірно, знаходити те, що їх цікавить, в інших місцях. На додачу, та сама неможливість знайти шукане може призвести до розпорошення зусиль дописувачів проекту, бо вони можуть почати створювати статті з нуля, вважаючи, що їх немає, замість того, аби доповнювати їх, або писати суміжні, направду ще не написані.
Частиною цього явища у Вікіпедії є так звані ізольовані статті, або статті-сироти – тобто, сторінки, на які не посилаються інші статті Вікіпедії і знайти які можна, через це, тільки безпосередньо через пошук, якщо знаєш, що шукати.
Найчастіше такі статті утворюються, коли користувачі створюють нові сторінки і не роблять у них посилань на статті на суміжні теми, або коли в таких суміжних статтях не додають посилань на створену сторінку. Іноді статті стають ізольованими після вилучення посилань на них зі статей на суміжні теми, або вилучення цілих сторінок, чи перенаправлень, які пов’язували цю сторінку з рештою Вікіпедії. Зробивши зворотнє, додавши посилання на неї у суміжних статтях, або створивши одну, або навіть кілька проміжних статей, із посиланнями на неї, можна знову зробити її доступною для тих, хто переходить за посиланнями між сторінками.
Для боротьби із ізольованістю статей в україномовній Вікіпедії тривалий час діяв спеціальний проект Зв’язність і навіть проводилися тижні зв’язності, присвячені збільшенню кількості посилань між статтями і зменшенню кількості ізольованих статей. Але, ясна річ, щоби ефективно провадити таку роботу, потрібно розуміти, котрі зі статей є ізольованими. Найпростішим способом дізнатися, чи на сторінку Вікіпедії посилаються інші сторінки, можна через інтерфейс Вікіпедії з допомогою інструмента «Посилання сюди», який зазвичай можна знайти на панелі ліворуч. Він може допомогти у перевірці однієї статті: якщо він скаже, що на неї не посилається жодна стаття, або взагалі жодна сторінка Вікіпедії – ця стаття є ізольованою.
Зрозуміло, що вручну перевіряти так кожну із сотень тисяч статей Вікіпедії, посилання між якими, разом зі статтями, постійно змінюються, видається завданням майже безнадійним. Додають складнощів такій перевірці ізольовані статті, на які є посилання з інших ізольованих статей. Ізольовані статті можуть утворювати доволі довгі і розгалужені ланцюжки посилань між собою, окремі «перешийки» і «острівці» зв’язків, так звані кластери, залишаючись недоступними для мандрівників із «материка» – із інших, зв’язаних сторінок. Прикладами таких сторінок можуть бути статті про митця і про окремі його роботи, які посилаються одна на одну, але на жодну з яких немає посилань із інших статей Вікіпедії, наприклад, зі статті про мистецтво країни, де він народився. Або, наприклад, статті про корисні копалини, чи форми рельєфу, які посилаються одна на одну, але на які немає посилань зі сторінок відповідно про економіку чи географію того регіону.
Кількість сторінок у Вікіпедії та наявність кластерів ізольованих статей роблять ручну перевірку на ізольованість майже неможливою і зрозумілою відповіддю на такий виклик був би інструмент, бот, який би періодично займався такою перевіркою, позбавивши людей необхідності вручну блукати посиланнями між статтями. На жаль, створення і робота подібних інструментів пов’язана з низкою труднощів, через що вони не так часто з’являються, а наявні з часом перестають підтримуватись їх розробниками і операторами. Наприклад, між часом зупинки останнього такого бота і запуском його чергової альтернативи пройшло більше двох років. Весь цей час, позбавлений автоматизованого інструменту, проект Зв’язність фактично був паралізований.
Не так давно, однак, цей проект отримав шанс на роботу, завдяки новому інструментові, який надає список ізольованих статей. Кожен зацікавлений користувач може, наприклад, пошукати себе у списку і перевірити, чи з-поміж започаткованих ним статей є ізольовані. Ясно, що додавати посилання, зв’язувати, можна не тільки на «свої» статті, але навіть простеживши хоча б за своїм доробком, можна зробити вагомішим і кориснішим не лише свій внесок, а й зробити повнішою для читачів і відвідуванішою усю Вікіпедію.
Чому б цього не зробити? 🙂
Вікімедіа Україна 