Початок співпраці із Затурцівським меморіальним музеєм В’ячеслава Липинського

Для мене знайомство із українським політичним діячем доби визвольних змагань, істориком та теоретиком українського консерватизму В’ячеславом Липинським відбулося несподівано та рішуче. До цього я не знав, чи є в Україні музей, присвячений його життю і діяльності, не знав, чи згадується він в інституціях так само, як Михайло Грушевський, Леся Українка, Микола Лисенко та інші, чи ні.

Улюблена й завжди потужна Вікіпедія змусила замислитись над тим, що стаття про В’ячеслава Липинського зовсім незначно представлена у багатомовній вільній енциклопедії й існує лише у 4 мовних розділах. Стаття англійською не вражає, ба навіть українська мене ледь задовольняє. Для діяча такого рівня — це несправедливо. Стаття про Михайла Грушевського натомість існує у 23 мовних розділах Вікіпедії. Розумію, що з Михайлом Грушевським ми зуміли познайомитися після відновлення незалежності. А от з Липинським склалося інакше… Хоча його погляди гостріші; це постать Чесності, Авторитету, Шляхетності.

Звісно, в інтернеті можна знайти праці Липинського, а також роботи, йому присвячені. Але той факт, що творча спадщина цього діяча видається з приватних коштів, змусив задуматись над його особистістю ще більше. Може, це прозвучить дивно, але схоже, до його поглядів ще слід нашій еліті та інтелігенції ще слід дорости. Хоча краще б це сталося пошвидше.

Я почав шукати інформацію про працю його життя — «Листи до братів-хліборобів». Це був провал — статті про цю феноменально актуальну та дійсну велику роботу не було в україномовній Вікіпедії; довелося її лишень започаткувати. Не було й категорії у Вікісховищі з файлами, дотичними до В’ячеслава Липинського; теж її створив. У Вікіджерелах теж було пусто — тепер уже ні. Але чи хтось десь іще популяризує цю історичну постать? І як саме? Ці питання не давали мені спокою.

Запит у пошуковику «музей Липинського» дав більше результатів, тіж попередні, — він привів мене до крихітної статті про Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського. У ній є контактні дані, які далі вже можна було звірити з даними сайтів офіційних установ. «Все, цього разу одразу прошу у “Вікімедіа Україна” надіслати офіційного електронного листа для започаткування співпраці, — подумав я. — Цілий проект БоГеМА для таких співпраць створений, треба працювати».

Таблички Затурцівського музеюВідповідь довго не приходила. Вже забоявся, що і тут провал, але виявилося, що просто помилилися в адресі електронної скриньки. Додзвонився напряму, зав’язав контакт, побачив зацікавленість. Як же краще пояснити мету й завдання співпраці Вікімедіа та Музею? Зрозумів, що тут допоможе традиційний для Вікіпедії тематичний тиждень — так до написання статей, дотичних до В’ячеслава Липинського, можна залучити більше людей. Але для цього тижня необхідні матеріали, які є у самому музеї! Отож, я поїхав на Волинь. З незвички ця «авантюра» була нелегка: зі Львова до Луцька, з Луцька до Затурців — це близько 4,5 години в одну сторону. Але все не дарма! Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського порадував око охайністю і зустрів теплими й мудрими людьми. Після екскурсії приступили до конструктиву — пояснення цілей, наведення прикладів роботи. Результат є: майбутньому вікітижню на честь не лише співпраці із Затурцівським меморіальним музеєм, але й до 135-річчя від дня народження В’ячеслава Липинського — бути! Музей надає матеріали — це понад 1 гігабайт цифрових знань для найбільшої енциклопедії людства. Під час тематичного тижня почнеться робота з їх опису та завантаження.

Який тут висновок? Музеям не слід боятися цифрової культури. Так, людей більше вражає перегляд наживо, але щоб до цього з’явилося бажання, людина звідкись має дізнатися і про музей, і про те, що він має; а ширша мета музею — пропагувати не себе, а те, чому він присвячений. І гріх не користуватися популярністю Вікіпедії, яку читають всі. Вікіпедія для музею — найкраща подруга. І те, що Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського проявив не лише бажання співпраці, але й практичність та волю до дії, невимовно радує. Буде розвиток, буде поширення знань про В’ячеслава Липинського — цього генія думки — його життя, родину, діяльність; і буде з допомогою музею.

Велика подяка Віталію Кушніру та всім причетним до початку співпраці!
Не забудьте якось на вихідних відвідати казковий Затурцівський музей. А у нас все тільки починається! Тематичний тиждень, присвячений В’ячеславу Липинському, буде у квітні, отже готуйтесь.

Палац родини Липинських, нині Меморіальний музей Вячеслава Липинського

Палац родини Липинських, нині Меморіальний музей Вячеслава Липинського, с. Затурці, Локачинський район, Волинська область. Автор фото — Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Advertisements
Опубліковано у Вікітижні, Проекти з партнерами | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

One Response to Початок співпраці із Затурцівським меморіальним музеєм В’ячеслава Липинського

  1. Віталій коментує:

    Щиро дякую. пане Ростиславе! З новою силою повірив в успіх справи, якій присвятив останні 27 років свого життя. Липинського повинні знати в Україні! Липинського повинен знати широкий світ! Це допоможе йому оновитись.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s