Кусудами і робочий розклад: Щастя бути запрошеним вікімедійцем на Wikimedia Conference

Віра Моторко — менеджерка проектів «Вікімедіа Україна». Завдяки програмі Visiting Wikimedian від «Вікімедіа Німеччина», вона побувала у Берліні і взяла участь у підготовці Конференції Вікімедіа, що пройшла в березні цього року.

Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0

Ті з нас, хто роками працює у русі Вікімедіа, мають властивість забувати, наскільки дивними ми насправді є для решти світу. Багато вікімедійців можуть не знати про програму Visiting Wikimedian від Wikimedia Deutschland, але навіть якщо не знають, то напевне можуть піти на Мета-вікі й отримати уявлення про те, що воно таке.

Натомість, спробуйте тепер уявити, як пояснити цю ідею працівникові німецького посольства, який — ви дуже на це сподіваєтесь — видасть вам візу на відвідання країни. Успіху!

Саме це мені довелося зробити на початку року, коли «Вікімедіа Німеччина» запросила мене стати цьогорічним «запрошеним вікімедійцем», що допомагатиме з організацією Конференції Вікімедіа 2018 (WMCON), щорічного зібрання представників організацій і груп руху Вікімедіа. Чи це посада? Ні. Це освітня програма? Ні, і «Вікімедіа Німеччина» — не коледж. Чи це внутрішній обмін між регіональними представництвами одної корпорації? Мм, теж ні. Це навчальна програма для особи з сестринського афіліату з метою набуття досвіду організації міжнародної конференції і його передачі колегам в Україні.

На щастя, працівник посольства мене зрозумів!

Відтоді, як Тееле Ваалма з «Вікімедіа Естонія» винайшла цю програму у 2016 році, все стало більш витончено: на програму складніше попасти, жити в Берліні треба довше і, мабуть, складніше все покинути, коли треба їхати назад.

———

Щоб відвідати конференцію WMCON, треба, щоб вас обрали представником від одного з афіліатів чи спільноти. Організовує цю конференцію «Вікімедіа Німеччина», найстаріше і найбільше регіональне відділення. Після того, як у 2017 році я відвідала WMCON як учасниця, мені страшенно хотілося бути на наступній конференції зі сторони організаторів. Тож я була дуже рада, коли мене вибрали!

Звикнути до життя у Берліні було відносно просто. Єдиними значними викликами було знайти собі кімнату — це зайняло певний час, але в результаті все склалося як найкраще — і звикнути користуватися і думати в євро, що дуже специфічно, коли гроші на картці все одно в гривнях. Також треба було докласти певних зусиль, щоб не розгублюватися при одному погляді на схему берлінського громадського транспорту.

Працювати в офісі «Вікімедіа Німеччина» було надзвичайно. Мені зробили екскурсію офісом і провели ознайомчі бесіди з кожним відділом. Мені відвели робоче місце, обладнане всім, що тільки може бути треба для роботи. Мені особливо приємними були дрібниці. Наприклад, в Україні я працюю віддалено, з дому. У Берліні ж було страшенно зручно могти щось запитати й одразу отримати відповідь — усно, без потреби писати, дзвонити чи навіть вставати з крісла. Або ж свіжа кава, яку можна було пити щоранку. Або те особливе відчуття ідеально спрацьованої команди, де всі знають свої обов’язки і дедлайни. Або — і це вже не дрібниця — щотижневі наради, які проводилися англійською лише для того, щоб мені було зручно. Або можливість попросити «дайте мені якесь завдання». Цілковите щастя.

Оскільки моїм основним завданням було вчитися, мені дали свободу вибирати, на чому хотіла б зосередитися. Я вирішила розібратися, як формується програма заходу, тож Корнеліус<, програмний координатор WMCON, посвятив мене в усі стадії розробки Секції розвитку спроможностей: від визначення найбільш повторюваних потреб учасників, пошуку учасників, які хотіли б заповнити ці потреби, ознайомчих дзвінків з майбутніми спікерами — до допомоги спікерам на самій конференції, підсумкових дзвінків та написання підсумків сесій.

«Матимеш час на нові завдання, дай мені знати» — сказала Даніела, логістичний координатор конференції, тому час-від-часу я перемикалась на логістичні завдання: укладання списку проживання учасників у готелі, створення бейджів і вказівників для місця проведення, вигадування гри для вечірки і написання листів. Завдяки Давіту Сарояну з «Вікімедіа Вірменія», який займався розробкою дизайну конференції минулоріч, мені довелося тільки змінити кольори цього разу. Ми знову зробили «проект напарників» цього року, де досвідчених учасників ставлять в пари з новачками конференції, і саме я формувала ці дуети і тріо. На жаль, декілька посольств відмовили у візі нашим учасникам, що зруйнувало деякі ідеальні поєднання напарників, і також ми не почули досвіду цих людей на сесіях.

Мені було так шкода, що я витрачаю стільки паперу на друк списків, що я пригадала своє давнє хобі робити кусудами. Фото: Vira Motorko, CC Zero

Найкрутіша риса того, як німці організовують WMCON, полягає у плануванні. Якщо ви коли-небудь чули про так звані «learning patterns» на Мета-вікі, ви мали часто бачити одну й ту ж рекомендацію: плануйте наперед, будьте підготовлені. Для мене, піком планування Конференції Вікімедіа став так-званий робочий розклад, “production schedule”. Цей документ є детальним розкладом дій, які мають зробити різні залучені сторони у дні самої конференції. Починаючи з того, в який час ми транспортуємо речі до місця проведення, коли завершуються приготування до наступного дня, хто відповідальний за перестановки в кімнатах між сесіями — до того, коли подають їжу, коли заплановані перерви, хто має перевірити, чи все готово на наступний день; усе це перелічено в єдиній таблиці. Готель, де відбувалася конференція, очікував отримати щось таке від організаторів («сценарій заходу», так би мовити), але навіть вони були вражені рівнем деталізації, якого досягла Даніела. Ось чому те, як написати робочий розклад для події, я обрала темою свого learning pattern, який мала написати за результатами своєї роботи запрошеним вікімедійцем.

Під час конференції за кожною кімнатою закріплений волонтер, що має допомагати спікеру у будь-чому, будь-то виведення слайдів презентації чи слідкування за часом. Цю людину називали «янголом кімнати». І мені теж доручили бути таким волонтером, тож я подумала: якщо вже я буду янголом, то мені треба крила. Ось чому я змайструвала собі паперові крила, і ми носили їх разом з іншими по черзі упродовж конференції. Хто назвав це «маленьким янгольським косплеєм», що ж, хай буде так. Трохи веселощів на серйозній конференції.

Фото: Jason Krüger для Wikimedia Deutschland e.V., CC BY-SA 4.0

Попри веселощі, Конференція Вікімедіа торкається деяких дуже серйозних речей. Зокрема, тут великою мірою було сформовано стратегічний напрямок руху Вікімедіа, і пов’язані з ним речі залишатимуться основним призначенням WMCON у найближчому майбутньому. Я була рада бачити деяких справді відданих учасників. На мою думку, Конференція Вікімедіа — це не приз, це робоча конференція, де ви представляєте цілу свою спільноту з завданням привезти додому якомога більше корисного досвіду. Щоб бути справді продуктивним учасником, треба планувати наперед і бути підготовленим.

Що тепер? Я повернулася в Україну, де у жовтні у Львові ми прийматимемо CEE Meeting 2018. Моя рідна організація чекає від мене нових знань, які ми могли б використати під час організації цієї регіональної конференції вікімедійців з Центральної та Східної Європи. Я мрію про зустріч, яка виросте і перетвориться на потужну навчальну конференцію, точно так, як Конференція Вікімедіа росте у своїй значимості для прийняття рішень. Мої враження все ще сирі і багато треба усвідомити, але хочеться робити все можливе, бо це те, що роблять вікімедійці.

Я не надто вмію привозити додому сувеніри, складно вибрати щось пам’ятне. Тому я вирішила натомість залишити щось пам’ятне: обрізала волосся і зробила по парі паперових крил для всіх членів своєї команди з Менеджменту подій. Я так люблю цю команду, і сподіваюсь, що ці крила зможуть підняти у той момент, коли це буде потрібно, і все стане трошечки легшим.

Вікімедіа Німеччина продовжить програму Visiting Wikimedian і в 2019 році. Заявки почнуть приймати у вересні-жовтні цього року, оновлення будуть на сторінці на Меті. Якщо вам цікаво дізнатися більше про Конференцію Вікімедіа 2018 у Берліні і її результати, ознайомтеся з нещодавно опублікованим звітом конференції.

Перша публікація: Kusudamas and production schedules: The joy of being a Visiting Wikimedian for the Wikimedia Conference, 20 червня 2018, Блог Вікімедіа

Advertisements

About Vira Motorko

менеджерка проектів у «Вікімедіа Україна», фанатка Вікіпедії
Опубліковано у Закордонний досвід, Конференції | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s