Вікіекспедиція дерев’яними церквами рівнинної Буковини

У травні 2018-го відбулась вже третя експедиція дерев’яними церквами Західної України, яку підримала «Вікімедіа Україна». Цього разу ми відвідали рівнинну частину Чернівецької області, а саме Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Герцаївський, Глибоцький та Сторожинецький райони.

Мета експедиції – перевірити актуальний стан та сфотографувати усі збережені дотепер дерев’яні церкви, збудовані до початку 20ст. і наповнити фотографіями статті Вікіпедії. А також доповнити ними найбільший ілюстрований каталог українських дерев’яних церков, що налічує вже понад 2000 пам’яток.

За кількістю зібраних матеріалів, ця вікіекспедиція була для нас рекордною. За 4 дні подорожі, ми відвідали і зафіксували 139 збережених старих дерев’яних храмів, і ще додатково 15 сіл, де за попередніми даними мала бути дерев’яна церква, та вже на місці з’ясувалось, що вона перемурована або знищена.

Поїздку планували ще з початку весни, та лише в кінці травня погода дала можливість здійснити заплановане. Майже три місяці переглядали прогнози, чекаючи на сонячне і сухе «вікно». Зі Львова виїжджаємо вночі, щоб найбільш ефективно використати світловий день і відвідати якнайбільше об’єктів.

О 7:00 ранку першого дня були вже в селі Оршівці, біля церкви Успіння Пр. Богородиці 1850 р., звідки почали нашу подорож. В цей день вдалось проїхати 395 км і зафіксувати 38 пам’яток.

Церква Успіння Пр. Богородиці 1850 р.

На ночівлю зупинились в невеликому готелі в Кельменцях, де поверхом нижче в цей час гуляли весілля. Та після тяжкого, насиченого дня гучна музика не заважає заснути. Будильники ставимо на 5:00, щоб до шостої ранку бути вже біля першої церкви в селі Бузовиця

  Церква Різдва Пр. Богородиці 1898 року у с. Бузовиця

На маршруті другого дня щільність пам’яток була дещо меншою і при найбільшій відстані за всі дні – 445 км, відвідали 32 церкви. Оскільки маршрут проходив дуже близько до межі з Вінницькою областю, вирішили додатково заїхати до козацької церкви Покрови 17ст. в селі Бернашівка.

Церква Покрови 17ст. в селі Бернашівка

На завершення другого сфотографували церкву Вознесіння 17ст. в Чернівцях. На ночівлю зупинились в затишному сімейному хостелі в Чернівцях. Незважаючи на втому, пізній час і раннє вставання, на завершення дня завжди сідаю розсортовувати і підписувати зроблені за день фотографії. Інакше є ризик після повернення з поїздки не розібратись з великим масивом даних. Зазвичай це займає додатково 1—1,5 години ввечері.

Церква Вознесіння 17ст. у Чернівцях

Третього дня ми вирішили ще краще оптимізувати час і проїхати по маршруту максимум об’єктів. В попередні дні зафіксували коли зранку достатньо світає, щоб можна було робити фотографії, і в 4:45 виїжджаємо з готелю, щоб о 5:15 бути в селі Цурень біля церкви Свв. Арх. Михаїла і Гавриїла 1796р. Сама церква залишає дуже неприємне враження – пам’ятка 18-го століття спотворена сучасниками. Добудована дзвіниця, яскраво-оранжева штукатурка, пластикові вікна і двері, дешеві декоративні елементи, тощо. І це все незважаючи на статус пам’ятки архітектури. Натрапити на дерево можна хіба методом глибинного буріння. Тому її вже давно обтинькували та вкрили бляхою.

Архангельська церква у Цуріні

Та час їхати далі. Попереду тяжкий, насичений день. Зупинки біля церков скорочуємо до мінімуму. Головне — попасти на подвір’я, сфотографувати в профіль на повний зріст. Якщо не заступають дерева/споруди, сфотографувати всі ракурси, дзвіницю і уважно роздивитись довкола, щоб не пропустити важливих деталей (написи, рік побудови, тощо). Для цього зазвичай достатньо 5-7хвилин. Виключаємо зайві зупинки дорогою, лише короткі, щоб сфотографувати цікаві об’єкти, що траплятимуться.

Дерев’яна церква Св. Арх. Михайла 1663 с. Петрашівка

Трохи зайвого часу витратили в селі Петрашівка. Там попри маршрут який нас вів до старенької церкви 17ст. побачили серед села ще одну дерев’яну церкву не притаманну для цього регіону. Довго шукали під’їзд до неї, та виявилось що ця церква в стилі марамароської готики, знаходиться на приватному подвір’ї, без доступу для сторонніх. Вперше побачив приватну дерев’яну церкву.

О дев’ятій годині ранку ми були вже біля 18-ї за рахунком церкви, в селі Привороки. Тут ледь не пропустили церкву, яка нас цікавила. Приїхавши на місце – пагорб над селом, побачили тільки велику, нову, муровану церкву і жодного сліду довкола від старої. Вже розчарувавшись, дорогою назад запримітили маленьку хатку-церкву, густо засаджену деревами.

Дерев’яна церква Св. Дмитра 1883 с. Привороки

Цього дня відвідали село-рекордсмен, за кількістю церков, Давидівка. Тут збереглось аж 5 дерев’яних пам’яток, збудованих від кінця 18-го, до початку 20-го сторіччя. Та найбільше нам Давидівка запам’яталась скороченням дороги через болото, якого по гугл карті при плануванні було не видно. Їдучи по заготованому наперед GPS-треку вперлись в болото. І поки ми шукали як його проїхати, поруч проходила місцева жінка, і привітавшись щось сказала. Та ми були трохи зайняті і кивнули вслід, не вникаючи в сказане. І лише пізніше, коли переїхали через проблемне місце, я зрозумів, що пані нас застерігала. Вона сказала: «Якщо проїдете тут, то застрягнете далі», і через 200 метрів ми вперлись в ще глибше болото. Тут для проїзду довелось добре дослідити терен і закласти гілками найпроблемніші місця. Знову втратили трохи дорогоцінного часу.

Церква Пр. Параскеви с. Давидівка

Дерев’яна церква Св. Ап. Петра і Павла ХІХ ст., с. Давидівка

Дерев’яна церква Свв. Арх. Михайла і Гавриїла 1930-і рр. с. Давидівка

Дерев’яна церква Свв. Арх. Михайла і Гавриїла 1786 с. Давидівка

Після болота

Всього третього дня нам вдалось відвідати 58 пам’яток. Нажаль 8 з них виявились перемурованими чи знищеними. Останнім було село Спаська поблизу Чернівців. Звідти поїхали на ночівлю у вже перевірений хостел.

На останній день нам залишалось лише 5 церков із запланованих на поїздку. Порадившись вирішуємо не гаяти даремно часу і перепланувати маршрут, щоб захопити ще трохи об’єктів в гірській частині області. Та сильно заглибитись в гори не встигаємо, тож останній день був найлегший за кілометражем (255) і кількістю пам’яток – 26. Так, близько 16-ї години зробили останнє фото церкви Св. Параскеви в с. Мілієве і вирушили в сторону Львова.

Всього за експедицію зафіксували 139 старих дерев’яних церков Чернівецької області. Створили 5 і проілюстрували 98 статей Вікіпедії. Додали на вікісховище 634 неповторюваних фотографій пам’яток. Проїхали загалом трохи більше 2000 км.

Користувачі: IgorPunda та Taras Bochulyak