І ще про Вікіманію. Говорять учасники конференції

З 18 по 22 липня щорічна міжнародна конференція учасників вікіспільнот і дружніх проектів «Вікіманія» відбувалася в зимовому Кейптауні, що у Південній Африці. Захід відвідали понад 700 учасників з 80 країн. Продовжуємо публікувати відгуки та враження учасників з України. 

Головним організатором заходу був, як завжди, Фонд Вікімедіа, який опікується розвитком Вікіпедії та дюжини подібних платформ поширення вільних знань (Вікісховище, Вікісловник, Вікіновини тощо). Також у підготовці допоміг Університет Кейптауна, фінансову підтримку заходу надала головним чином корпорація Google, її представник виступив на відкритті заходу з надихаючою промовою.

Учасники Вікіманії. Автор фото: R. Boshoff CC BY-SA 4.0

Користувач:fed4ev : Маючи вісім років активності в вікіпроектах, я вперше подав заявку на стипендію для участі в такому заході і отримав її з другої спроби у конкурсі, який проводила Вікімедіа Україна. Зацікавила можливість обміну ідеями, досвідом, оскільки маю професійні інтереси в освіті та в адвокації, що перегукувалося з темою заходу.

Два передконференційні дні та три дні, в які проводились основні заходи Вікіманії, відвідали сімсот активістів, волонтерів, освітян, вікімедистів, як з-поміж місцевих, так і з усього світу. Для технарів проходився хакатон, для гуманітаріїв — доповіді та дискусії, всіх майже щовечора запрошували на вечірки, а за стінами локацій Вікіманії учасники мали можливість побачити незвідану Африку. Щодо країни, тут у кожного свої спостереження, але часто згадувалась проблема з безпековою ситуацією. Країна є найбагатшою в регіоні, тому приваблива для екологічних та економічних мігрантів. Кейптаун, у свою чергу, є великим портовим містом і став домівкою для багатьох втікачів від крайньої бідності та опустелювання — як із ПАР, так і з-за кордонів. Сотні людей, що сплять просто неба, велика кількість жебраків. З іншого боку, організація самої Вікіманії була на високому рівні, хороший сервіс і привітний персонал у всіх локаціях ділового центру, неймовірно гарна природа, збережені історичні райони доволі старого міста.

Заявлена тема Вікіманії з англійської може бути перекладена як «Заповнюючи прогалини…» — або більш драматично — «Перекриваючи провалля в знаннях: убунтівський шлях вперед». Ця тема розвивала підняті на минулих Вікіманіях ідеї щодо неповноти всесвітньої енциклопедії, недостатньої представленості здобутків, знань і досвіду груп та народів, які зазнавали або й досі зазнають пригноблення, дискримінації. Убунту — неперекладне слово з африканських мов зулу та коса з приблизними значеннями «солідарність», «людяність», «людство», поняття тамтешньої філософії, про яке гарно розповів Нельсон Мандела у цьому відео.

Користувач:Sergento : Одним із поширених прикладів прогалин у знаннях, який взялися заповнювати вікіпедисти з Іспанії, полягає у браку медійної, а часто навіть і текстової інформації про малі населені пункти. Вони пішли шляхом Вікіекспедицій — заздалегідь планували маршрут, складали перелік сіл і об’єктів у них, які треба сфотографувати, а потім виїжджали на місце і за вихідні проїжджали і фотографували все заплановане. Звісно, цей метод має свої переваги, але так само і недоліки, серед яких, на мою думку, відносно невелика ефективність, враховуючи час на планування, на поїздки, пошук вікіпедистів, які б могли і хотіли цим займатися. Мені б хотілося, аби до «освітлинювання» статей про села долучалися їхні мешканці або часті відвідувачі. Це дозволило би покрити більшу кількість населених пунктів, зосередивши зусилля вікіпедистів на власне контенті, а не на поїздках, адже мешканці сіл краще знають, що цікавого і вартісного є в їхньому селі, чим би вони хотіли поділитися. І, до того ж, у наш час у багатьох людей є мобільні з фотокамерами і для енциклопедичних цілей навіть якісних світлин такої якості було б цілком достатньо.

Столик спільнот країн Центрально-Східної Європи. Автор: Armineaghayan

Також, тема конференції пов’язана з рухами за подальшу деколонізацію і права корінних народів, фемінізмом, рухами за права інших спільнот бути представленими, мати голос. Якихось остаточних рішень чи висновків на Вікіманії не приймали та не оголошували. Але закликали до активнішої участі в зусиллях, що заповнюють прогалини (як #WikiGap), сприяють збереженню корінних мов, роблять Вікіресурси доступнішими та кориснішими для освіти й розвитку громад у всьому світі.

Sergento: Цікавим поглядом на питання також є те, що прогалини у знаннях стосуються не тільки сторінок Вікіпроектів як таких. Один із прикладів, які волонтери з Африки втілили — залучення місцевих африканських розробників до роботи над ПЗ вікіпроектів. Вони шукають їх, пояснюють, як долучитися до спільноти розробників інструментів для вікі, надають їм підтримку щодо специфічних для рушія Медіавікі знань і можливість набути нових навичок, допомагають їм знайти проекти, які їм цікаві. Це вилилося зокрема в те, що тепер африканські спільноти мають людей, які можуть (і більше на це мотивовані) виправляти помилки чи втілювати засоби для редагування, специфічні для місцевих мовних розділів і спільнот. На мою думку, подібний досвід міг би бути використаний і у нас, якщо є охочі долучитися до такої ініціативи і якщо є запити на нові технічні інструменти. У широкому сенсі це могло би посприяти не тільки розвитку українського розділу, а й могло би пришвидшити і покращити задоволення потреб інших, менших проектів СЕЕ регіону. Наприклад, за більшого залучення місцевих розробників, своїми силами і можливо за коротший час можна було би втілити кирилично-латиничний транслітератор для кримсько-татарської Вікіпедії, про який мова йшла не один рік.

Також звертали увагу на дискусії в вікіспільноті, наприклад, чи можуть усні джерела вважатися авторитетними, як досвід участі в Вікіпроектах зробити менш травматичним, що спільнота може зробити для боротьби з фейковими новинами тощо.

fed4ev: Про це були не лише доповіді й дискусії, про якусь із цих тем можна було поговорити буквально з кожним зустрічним, хто мав бейдж Вікіманії. Такі розмови у мене були з активістом із Південної Африки, з представником Moleskine Foundation, яка започаткувала освітній проект у ПАР, із членом правління Вікімедіа Німеччина, з колегами з української, шведської, російської, англомовної та молдовської вікіспільнот, з шотландкою, яка розробляє тему протидії фейкам та з айтішниками з міжнародного офісу Вікімедіа.

Хакатон на Вікіманії. Автор фото: Zenith4237

В кулуарах діяли інформаційні столи вікіспільнот, українці ділили стіл із колегами з Центральної Європи. Було багато фану від обміну книгами, листівками та монетами. З відгуків учасників, кожен своїх цілей більш-менш досяг, хоча, звісно, більше лишилося непобаченого, недоговореного, неспробуваного. Що лишилося мотивом і натхненням участі в інших заходах спільноти, наприклад, у Вікіконференції в Києві 24-26 серпня 2018 та на Центрально-східноєвропейській зустрічі у Львові 13-15 жовтня 2018.

Користувач:Ліонкінг : для мене ця Вікіманія стала можливістю поділитися своїм досвідом щодо реалізації Вікіпроектів у зоні військового конфлікту, розв’язання конфліктних ситуацій та обговорити світові тенденції щодо порушення прав людини. Що ж стосується самих сесій Вікіманії, то для мене особливо цікавими були доповіді представників африканських країн, бо я був майже незнайомий з контекстом, в якому вони працюють. Ми рідко можемо послухати доповіді африканців на європейському континенті, а в минулому році через відмови у візах, багато представників Африки не змогли приїхати до Канади. Крім того, була важлива розмова з Джиммі Вейлзом, засновником Вікіпедії, про політичні утиски українських в’язнів з боку Російської Федерації через вираження ними своїх поглядів. Джиммі приділяє важливу увагу порушенням прав людини, особливо щодо свободи вираження поглядів, і наслідком розмови стало поширення Фондом Джиммі Вейлза допису з вимогою звільнення українських в’язнів, що незаконно утримуються у тюрмах Російської Федерації (посилання).

У дописі представлено відгуки трьох вікімедійців, які отримали стипендії від «Вікімедіа Україна» за результатами відбору, у якому міг взяти участь будь-який активний дописувач проекту Вікімедіа або волонтер вікі-руху. Стипендія передбачала повернення витрат на поїздку, реєстраційний внесок на конференцію та проживання під час відвідання Вікіманії.  Ці витрати «Вікімедіа Україна» змогла покрити завдяки річному гранту, наданому Фондом Вікімедіа.  Але не лише вони представляли українську спільноту, сім учасників отримали стипендії в результаті міжнародної стипендіальної програми, яку проводив безпосередньо американський Фонд Вікімедіа. Також відвідування Кейптауна стало призом для переможця міжнародного етапу фотоконкурсу «Вікі любить Землю» українця Сергія Рижкова.

Див. також:

• Wikimania 2018: враження учасниці
• Деколонізація знання у Вікіпедії: багато запитань і значно менше відповідей
• Виступи учасників Вікіманії на Вікіконференції 2018 у Києві